З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон
Лондон

« Лондон »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Тема еміграції болюча для нас. Чи не кожен українець, що має руки та мізки, хоча б раз замислювався поїхати з країни і віднайти своє щастя, хай навіть за океаном.

Ми живемо у постсовковому просторі, ми прагнемо чогось нового, але чи готові ми до цього по справжньому?

Це вистава про білоруського сантехніка Гєну, що потрапляє в Лондон, де серед слайдів туристичного путівника розуміє головні для себе речі.

Цікаво, чим закінчиться його подорож?

Жанр: моновистава
Тривалість: 1 година
Мова: українська
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художниця з освітлення
Помічниця режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.0
4.5
5.5
4.8

Головний герой Альфонсо завітав до кафе відсвяткувати день свого тріумфу. Він замовляє торішній сніг, філіжанку холодної кави та пригорілу яєшню. Чекаючи на замовлення, в його спогадах виникають учениці, кожна з краплинками його «неповторності». Хоча для нього вони просто ляльки. Однак ми не будемо забувати: якщо занадто довго гратися ляльками, то високою є ймовірність стати іграшкою в руках Когось… Замовлений Альфонсо торішній сніг йому так і не приносять, бо неможливо повернути те, що втрачене назавжди.

Дім
« Дім » Колективне сновидіння
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.0
4.7
5.3
4.7

Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Спостерігач
« Спостерігач » Монолог для двох
3.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
3.0
4.0
4.5
3.5

Життя непередбачуване — зараз ти сидиш за паперами, будуєш плани на майбутнє, а за мить… Приходить лист від тітки: «Приїзди. Я помираю». Ти мчиш до неї — прощатися і чекати на спадок, начхавши на заборони шефа. Відкриваєш двері і потрапляєш у дім, де зупинився час, а кожне твоє сьогодні – В ОЧІКУВАННІ завтра.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
5.5
6.0
5.5
6.0

Це історія Дори. Дори, у якої трохи «клепки бракує», яка, можливо, і не красуня, проте здатна зачарувати кожного, хто має з нею справу, яка довгий час була покірним дитям, але одного разу з усією своєю невинністю кидається у круговерть «дорослого» життя. Жорстоку перевірку проходять моральні підвалини сім'ї, внутрішній закон усіх, хто так довго формував оточення Дори, був єдиним її світом. Автор п'єси Лукас Берфус народився в м.Туні під Берном (Швейцарія). Навчався на книготорговця. З 1997-го живе і працює у Цюриху як незалежний автор. Написав низку творів для заснованої ним спільно з Самюелем Шварцем і Удо Ізраелем театральної трупи «400 asa». Писав п'єси на замовлення театрів Бохума, Базеля, Гамбурга. Автор прозових творів, зокрема, новели «Мертві чоловіки» і роману «Сто днів», що вийшов у 2008 році. П'єси Л. Берфуса: «Едіп Софокла» (прем'єра – Цюрих, 1998), «17 годин 17 хвилин» (прем'єра – Цюрих, 2000), «74 секунди – Монолог» (прем'єра – Цюрих, 2000), «Чотири жінки Зингшпиль» (прем'єра – Берн, 2000), «Медея. 214 описів картин » (прем'єра – Відень, 2000), « Подорож Клауса і Едіт шахтою до центру Землі» (прем'єра – Бохум, 2001), «Смерть Майєнберга» (прем'єра – Базель, 2001), «Отелло – порнофільм» (прем'єра – Гамбург, 2001), «Чотири картини любові» (прем'єра – Бохум, 2002), «Сексуальні неврози наших батьків» («Die sexuellen Neurosen unserer Eltern», прем'єра – Базель, 2003), «Автобус» (прем'єра – Гамбург, 2005 ), «Подорож Аліси в Швейцарію» (прем'єра – Базель, 2005).

Коли заводите гастрольний роман будьте пильні, раптом навпроти вас жінка – уособлення персонажки з роману Кінга. Коли до вашого забутого Богом містечка навідується гастролер із сумнівною репутацією із сумнівним матеріальним становищем, чи варто з ним вступати у романтичні стосунки. Обережно, а якщо це кохання назавжди. Не безнадійна історія кохання. Майже детектив, майже мелодрама, майже комедія. Історія, що потрапляє у самісіньке серце. Пастки чоловіка і жінки, але ніхто не встоїть перед силою долі. Ні, автор не Верді, автор – життя. Майже документальна історія, про сьогодні з ностальгією у 90-ті.

Відгуки
Лілія

Було багато смішних моментів, але часом і сумних, за сюжетом. Цікава історія пересічного громадянина, який працює сантехніком, і одного разу йому пощастило побувати у Лондоні, та ще й виграти у конкурсі там по прикладному мистецтву з соломки, але чоловік в перший день зрозумів, що Лондон, вся його краса прекрасні, але він тужить за Батьківщиною і ніщо йому вже там не миле, він хоче назад повернутися до рідних, близьких, друзів, звичної природи, містечок. Один актор чудово відобразив весь сюжет, більшість вистави побудована на гуморі, але під кінець сюжет змушує задуматися над речами, до яких звикли, але ніколи не приймаємо до уваги, оскільки це щоденна рутина, до якої звик, вистава яскраво показує як в людині прокидається любов до Батьківщини, хоча кожен трактує це по-різному, для когось це звичка, яку не хоче змінювати, але тим не менш, це змушує замислить і зрозуміти , що все в житті можна зрозуміти тільки в порівнянні. Як на мене, забагато використано ненормативної лексики, дійсно, є влучні моменти, коли це підсилює суть розвитку подій і конкретного моменту, але, мені здається, не потрібно так паклюжити професію сантехніка, оскільки це вибір кожної окремої людини, а не професійні навички у використанні мату. Актор чудово зіграв свою роль, а також з легкістю обіграв непередбачені незручності у техніці і таке інше. З приводу того, що відчула після вистави - лишився гарний настрій, оскільки вистава завершилася позитивною нотою і залишила для кожного можливість задуматися над тим, кому що потрібно, і можливо, навіть комусь зробити переоцінку своїх потреб та цінностей.

Татьяна

О главном с юмором. Довольно забавная подача главной идеи.Спектакль легко и непринужденно. После просмотра остались только положительные эмоции. История одного сантехника, который волей случая оказался в Лондоне. Актеру удалось передать всю гамму чувств, которые испытал главный герой во время поездки. Актер играл великолепно. Браво! Хочу отметить как он обыгрывал моменты, когда были технические неполадки. Быстро ориентировался и юморил. Впечатления были на одном уровне, так как действия в спектакле происходили логично и последовательно, не было каких-то неожиданных моментов