З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Легенда про Ковель
Легенда про Ковель
Легенда про Ковель
Легенда про Ковель
Легенда про Ковель
Легенда про Ковель

« Легенда про Ковель »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«Легенда про Ковель» – наймасштабніша та на сьогоднішній день найбільш масова постановка театру, адже у ній бере участь більше ста осіб – крім 50 акторів – учасники запрошених вокальних (фольклорний гурт «Намисто», кер. Наталія Гончар) та танцювальних колективів міста (студія сучасної хореографії «Пірует», кер. Марина Приц, народний художній колектив - ансамбль танцю «Барвінок» кер. – Любов Ризванюк), а також учасники з клубу НПВ «Волинська Січ» та лицарського клубу «Айна Бера» (місто Луцьк), етномультиінструменталіст Андрій Ляшук (Рівне). 

Історична вистава у середньовічному стилі створена за принципом вуличних театральних дійств в епоху, коли менестрелі, трубадури чи скоморохи розігрували на площах для людей різноманітні історії та казки. Тож, актори – просто ляльки, німі маріонетки, які діють лише за велінням Голосу – у нашому випадку – Леді-Менестрелії, яка веде виставу: 

«…Cпиніться, подорожні, ходіть до цих воріт! –

На вас чекає казка – і шлях їй в п’ять століть…»


Створено театром спеціально для особливої дати – 500-річчя з дня надання Ковелю грамоти Магдебурзького права. В основі – «Балада про Ковель» місцевої поетеси Олени Мокроусової. Для натхнення при створенні авторського лібретто були взяті найвідоміші твори середньовічної класики. У виставі показано основні періоди заснування та становлення міста – від язичницьких часів, потім скромного повіту на околиці – до села, а й згодом – до знаного Ковеля, міста ковалів. Скорочена версія вистави була представлена на XXVII-му Всеукраїнському заочному фестивалі самодіяльної художньої творчості неповнолітніх засуджених "Червона калина» у ДУ Ковельська виховна колонія (липень 2018 рік), а також - під час урочистого закриття ІІІ фестивалю Українського Аматорського Театру – «День Театру», та церемонії нагородження учасників, яке у формі справжнього театрального балу пройшло у Колонній залі Київської міської державної адміністрації (травень 2019 рік).

Жанр: історична вистава-перформанс
Тривалість: 40 хвилин
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Королева Бона Сфорца
Альона Малюга-Мельникова
Король Сигізмунд
Лицарі Ковельського замку
Олександр Моголюк
Назар  Андросюк
Князь Василь Сангушко
Олександр Поліщук
Рейтар королеви
Владислав Савлук
Леді Менестрелія
Оксана Мизовець
Фрейліни королеви
Ольга Пірожик
Тамара Трейгут
Олена  Слайко
+4
Королівський писар
Художниця по костюмах
Авторка музичного оформлення
Звукооператорка
Відеооператор
Хореографиня
Хореографиня
Хореографиня
Декораторка
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.6
5.7
5.9
5.9

Кожен новий Гамлет – обличчя епохи. Яким воно має бути сьогодні? До чого призводить помста і що таке обов’язок? Чи можливе щастя, коли порушені всі закони буття та яку ціну доведеться за нього заплатити? Досліджуючи одну з найгеніальніших п’єс Шекспіра, ми ставимо цілу низку питань. І наш сьогоднішній Гамлет – не тільки відповіді на них, – це роздуми про сутність людини, про театр і мистецтво в цілому.

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.2
6.0
5.8

Історія нашого міста на зламі епох, історія жіночої долі на тлі драматичних випробувань 20 століття. Кінець 19 століття. Юна дівчина Соня Гриньова - студентка випускного курсу Київської консерваторії, яку чекає блискуче майбутнє оперної співачки і світської дами, в 22 роки йде в монастир і згодом стає настоятелькою жіночої громади " Відрада і Втіха". Проста і правдива історія про те, як стати святою! З листа матінки Софії: "Буду кричати Господу за милість до вас, як кричить маленька лісова пташка, що вартує грошик, але не забута у Бога".

Перша в світі вистава про гібридну війну. Героям АТО присвячується. Наше життя як рушник – вишите червоними і чорними нитками. «Червоне – то любов, а чорне – то журба». Цим рушником як стежкою іде зараз Україна, цим рушником огорнуті долі героїв вистави «Блокпост Україна». Ніби на березі ріки, що віддаляє цей світ від того, життя від смерті, зібралися під старою шовковицею хлопці-вояки. Грім градів кличе їх на фронт, а українські чорнобриві дівчата в купальських віночках охоплюють їх полум’ям любові. Червоне і чорне. Схід і Захід. Вони дивляться один одному в очі з двох сторін фронту крізь оптичні приціли своїх гвинтівок. І раптом серед ненависті і полум’я боєць бачить, що той ворог – такий самий як він, ніби відбиток у дзеркалі, подібний до нього. Закляті вороги сходяться на нейтральній землі і, спілкуючись про любов і смерть, футбол і пиво, раптом розуміють абсурдність війни. Але наступного дня «…Знову стріляємо! Завтра знову чуємо якісь крики! Може це кричать поранені? Може то живі кричать над тілами загиблих?. Може це твій земляк з того боку запитує: «Який рахунок матчу «Шахтар» - «Карпати»? Це той випадок, коли найкращий рахунок сьогодні нульова нічия…» І єдиний свідок – стара шовковиця, як лялька-мотанка, як Покрова Богородиці летить над світом материнським вишиваним рушником. Вистава-пісня, вистава-молитва театру української традиції «Дзеркало» є посланням до кожного небайдужого серця, є видовищем, яке захоплює несамовитою акторською енергією, що безперечно викликає зворотній зв’язок і гасло, яке народжується в глядацьких грудях – «Слава Україні! Героям Слава!»

Ми ще іще раз вертаємося до Шевченка. Тепер це "Сон". Який месідж цієї поеми вимушує нас читати його наново через півтори сотні років. Воля! це те гасло яке передав нам Кобзар є найціннішим скарбом для людини ХХІ сторіччя. Прагнення волі збирало українців під прапори Хмельницького і Виговського, Мазепи і Коновальця. Врешті спрага по Волі зібрала Майдан в Україні, з`явилися нові герої Крут - Небесна Сотня. Шевченко є духовним гетьманом Майдана і його «дума, його пісня не вмре не загине». І тому ми мусимо перечитувати «Кобзаря», читати його наново, новими вольними очима, новими вольними вустами. Таким чином театр «Дзеркало» прочитує «Сон» Тараса Шевченка твір, за який сам Кобзар заплатив десятою роками неволі, а це значить життям. Актори театру «Дзеркало» на чолі з постановником вистави Дмитром Сторчоусом віддають на сцені краплини свого життя в скарбничку Української Свободи.

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.6
5.6
5.6
5.8

Сцени із життя чумаків та їх родин 17 ст. на основі фольклорно-етнографічних матеріалів, записаних від жителів центральних регіонів України. Окрім, пісень, які заворожують своєю мелодикою та глибокою народною філософією, у виставі також важливе місце займає народна інструментальна музика та хореографія («Танок чумаків», «Сніданок чумаків», «Весільний тропак» та інш.). Цікаві драматичні історії поєднані з тонким та «розумним гумором» завжди підіймає настрій глядача. Український гумор – це точне відображення традицій та звичаїв українського народу. Діалоги пронизані тим невичерпним народним гумором, прислів’ями та приказками, які додають того народного колориту вільних людей, що в котрий раз нам доказує про невмирущість та значимість нашої української національної культури.