Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Вистава зосереджує увагу на родинних стосунках між чоловіком і жінкою. Пара поки-що не має дитини, але хоче цього з багатьох причин. Роздуми над цим провокують конфлікт. Але це – тільки привід виплеснути назовні справжні, відверті емоції. На свободу виходять страх, нерішучість, взаємні образи. Спроби виправдати це турботою про майбутнє ще ненародженої дитини зачіпають цілу низку проблем у взаєминах і ставлять питання про шляхи їх вирішення.
Через промовисту пластику, занурення у психоделічну палітру звуків і вир емоцій виконавців історія довжиною в життя шукає способи заявити про спільну відповідальність чоловіка і жінки за прийняті рішення, якщо вони налаштовані на те, аби прожити разом роки і знайти в собі сили наповнити їх змістом.
У вересні 2016 року в Києві відбувся міні-фестиваль британської драми Taking the Stage від Британської Ради в Україні У ньому 10 українських театрів представили своє бачення уривків з п’яти п’єс сучасних британських авторів. До числа чотирьох переможців потрапила і спільна заявка Луганського українського театру та режисера Євгена Мерзлякова на постановку п’єси «Легені» відомого британського режисера і драматурга, лауреата багатьох премій, автора п'єс, які досліджують батьківські почуття, стан депресії, зміни клімату Данкана Макміллана.
За майже 80 років свого існування Луганський український театр гідно підтвердив своє право бути національно-культурним центром Луганщини добре відомим не тільки на Сході України, а й далеко за межами регіону. Слідкуючи за здобутками колективу протягом останніх сезонів його новітньої історії, глядачі мають можливість пересвідчитись, що у своїй дружній мистецькій родині театр зібрав людей надзвичайно відданих своєму покликанню.
Свою історію театр розпочав у 1941 році в Харкові. До колективу, створеного під час Другої Світової війни для обслуговування військових частин і шпиталів, у 1943 році в Кутаїсі приєдналися актори з Вінниці та Запоріжжя. Повернувшись з евакуації, свій перший мирний сезон 1945-46 рр театр відкрив у Ворошиловграді (нині Луганськ).
Майже півстоліття театр зазнавав численних реорганізацій, проте, у всі часи залишався форпостом національного театрального мистецтва на східних теренах держави, відкривав нові імена, співпрацював зі знаними митцями. Здобуття Україною незалежності стало для колективу початком справжнього розквіту, а в 2002 році він отримав статус «академічного».
У зв'язку з російською агресією на Сході України в грудні 2014 року театр був змушений переміститися з тимчасово окупованого Луганська до підконтрольного українській владі Сєвєродонецька. Попри відсутність кадрів, матеріально-технічної бази та сценічного майданчику, театру вдалося відновитись, а в 2017 році колектив отримав у власність оновлену після капітального ремонту будівлю колишнього Сєвєродонецького театру драми.
Сьогодні єдиний професійний театральний колектив на території української Луганщини уже має в штаті більше 120 працівників, випустив 37 прем’єр, побував у Польщі, 15-ти містах інших областей України та 13-ти на Луганщині, взяв участь у 12-ти фестивалях, 4-х міжнародних проектах, численних урочистостях і культурно-мистецьких акціях.