« Лазанья по-французьки »

Народився актор 3 вересня 1950 року в пологовому будинку міста Нижня Тура (Свердловська область). Ще з дванадцятирічного віку Євген Паперний зрозумів, що хоче стати артистом. Він настільки обожнював кіно, що збирав про нього різну літературу.

Як згадує сам актор, в шкільні роки, він втікав з уроків і пробирався в місцевий кінотеатр, який був для нього певною віддушиною. Там він міг насолодитися акторською грою артистів і набратися хоч якогось досвіду.

Після школи Євген Паперний відправляється в Москву, в спробі вступити у Всесоюзний Державний інститут кінематографії. Набір студентів проводив народний артист СРСР Герасимов Сергій Аполлінарійович, оцінювала роботи радянська актриса Тамара Федорівна Макарова, відома за такими фільмами, як «Маскарад», «Сільський лікар», «Велика земля» і т. д.

Незважаючи на всі бажання вступити, Євген провалює іспити. Однак те, що сказала йому тоді Тамара Федорівна – залишиться в його пам’яті назавжди: «Ти хороший хлопчик, але треба ще підтягнутися». Ніби понівечена собака Євген повернувся в своє місто, але слова великої актриси ще залишали в ньому іскру.

Після провального надходження та повернення додому Євген Паперний влаштовується електриком на ТЕЦ. Пропрацювавши там майже рік, до настання літа, він знову відправляється до Москви. Щоб не потерпіти повторного фіаско, він подає документи відразу в кілька навчальних закладів. В цей раз удача виявилася на його боці і він надходить в Щукінське училище. Конкурс був просто божевільним. З 4500 чоловік, взяли всього 15. Тоді Євген Васильович заробив серйозний стрес. До самого настання навчального року він пролежав у ліжку і практично не вставав. Його організм повністю виснажений.

Після закінчення «Щуки» Паперний Євген Васильович має величезну затребуваність. Його запрошують працювати до себе багато прославлені колективи: МХАТ, Театр сатири та ін. Він же робить свій вибір на користь «Російської драми» в Києві.

Будучи першокурсником, Євген Васильович приїжджає до Києва, щоб бути свідком на весіллі Георгія Кишко (радянський і український актор). Тут він знайомиться з співученицею нареченого і відразу в неї закохується. Коханої Євгенія була Лідія Яремчук (артистка театру і кіно). Незабаром вони одружилися.

На той момент Лідія Яремчук працювала в «Російській драмі» у Києві, тому вона не могла поїхати за чоловіком у Москву. Євгену Паперному тоді доводилося жити на два міста. У будні дні він навчався, а по вихідних їздив до своєї дружини в Київ. Так тривало до тих пір, поки Євгеній не закінчив Щукінське училище і остаточно не перебрався на Україну. Цей шлюб подарував Євгену та Лідії прекрасну дочка, однак проіснував він не так довго – 16 років.

Після першого розлучення Євген Васильович зустрічає Ольгу Сумську. Вона була молодша за нього на 16 років. Однак це не завадило їм прожити в шлюбі 4 роки. Як розповідає Ольга, причиною розриву відносин стала ревнощі з боку чоловіка. Євген Паперний та Ольга Сумська мають спільну доньку Антоніну, в якій батько душі не чує.

Зараз актор живе зі своєю третьою дружиною Тетяною. У них росте син Денис. Таня працює киномонтажером і знаходиться поруч з чоловіком у щасливому шлюбі вже більше 12 років.

«Російській драмі» Євген Паперний віддав кілька десятиліть. Сьогодні актор рідко з’являється на театральній сцені. Якщо раніше його репертуар складався з 12 вистав на місяць, то сьогодні — 1-2.

У кіно Євген Васильович знімається вже понад 35 років. Найбільше актор запам’ятався в таких картинах, як «Ніч коротка», «Карпатське золото», «Козача застава». Але варто визнати, що велику славу Паперний придбав в мультиплікації, де він озвучив безліч картин.

Його голос не сплутаєш з жодним іншим. Всі мультфільми, в яких він брав участь, вважаються справжнім надбанням: тут і «Доктор Айболить» і «Пригоди капітана Врунгеля», і всіма обожнювана дітьми «Аліса в країні чудес». Можна з упевненістю сказати, що, якби не голос Євгена Васильовича, ці картини не стали б настільки популярні.

Дмитро Лалєнков народився 4 травня 1966 року в місті Стаханов (тепер Кадіївка) Луганська область. У дитинстві серйозно займався боксом, був чемпіоном України. Дідусь Дмитра Лаленкова був диригентом, батько — Валерій Лаленков грав у симфонічному оркестрі.

Один рік навчався у музичному училищі імені Глієра, на факультеті вокалу. Дмитро Лалєнков закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого. Працював у Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки.

Знявся у фільмах: «Каїн» (1992), «Дике кохання» (1993) «Жорстока фантазія» (1994), «Принцеса на бобах» (1997), «Слід перевертня» (художник Симоненко), «Життя як цирк», Доярка з Хацапетовки 2: Виклик долі та інших. Роль Роми в комедійному телесеріалі «Леся+Рома» (2005–2007).

В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працював з 2009 по 2016 рік. Дебютував 16 жовтня 2009 року у прем'єрній виставі «Граємо Чонкіна» у ролі Плечового.

Влітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.

Був одружений з акторкою Олена Стефанська, з якою у шлюбі має двох синів: Микиту (нар. 23 червня 1990) та Іллю (нар. 12 червня 2005).

Закінчила театральну студію при Київському Українському академемічному драматичному театрі ім.І.Франко в 1975 році. А в 1990 - Російську академію театрального мистецтва.

З 1980 року - актриса Київського молодіжного театру, сьогодні Київського "Молодого театру". Прима театру.
Приймала участь в гумористичних телешоу "Довгоносики", "Мамаду". В 2003-2005 роках - директор Київського державного коледжу театру та кіно.

Тамара Яценко - актриса з унікальним, яскравим та неповторним комедійним даром. Їй підвласні гротеск та буфонада.

Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (курс М. Резніковича). Працювала у Київському національному академічному драматичному театрі російської драми ім. Л. Українки, у Київському Молодому театрі, театрі «Браво», Вільному театрі та у Київському театрі «Візаві».
Роботи у театрі «Актор»: «Лавка» О. Гельмана, «Ведмідь і Освідчення» А. Чехова.

Син Анатолія Хостікоєва і його другої дружини Любові Куб'юк.

У 2009—2012 р.р. — ведучий програми «Про Zірок» на каналі «ICTV».

Одружений з акторкою Мариною Ягодкіною.