Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Це дійсно сенсаційна комедія, яка трапилася з неприємній ситуації.
Шестеро давніх друзів виявилися безробітними – закрився місцевий металургійний комбінат. Грошей немає, роботи не передбачається, в сім'ях розлад. Що робити? Котитися повільно в прірву? І тут на очі потрапляє оголошення про виступи для дам - вхід 200 доларів. Нічого собі! Це ж скільки можна отримати? З сміху і приколів виникає божевільна ідея – створити з бригади металургів групу, танцюючу стриптиз! Ніхто з них ніколи не танцював. Навчитися, перетворитися і потім вийти на публіку?! Маячня! А може все-таки спробувати?
Це буде гаряче шоу, яке ви навіть уявити не можете!
Чоловік застає на балконі коханця власної дружини, який, видаючи себе за коханця сусідки, і таким чином уникнувши відплати, сам стає рогоносцем...
Що робити, коли твій чоловік більше не хоче займатися з тобою сексом? Купити йому повію. Саме цю божевільну пораду отримує успішна та незалежна Клара від сімейного психотерапевта, навіть не уявляючи якою травмою це може обернутись для її коханого та які сюрпризи це відкриє в їх дошлюбному житті. І як вчинити нещасному хлопцю, якщо вже декілька років він живе на повному утриманні своєї ексцентричної дружини, тому й зобов’язаний виконувати будь-які забаганки? Героям вистави доведеться пройти незвичний шлях у пошуках щастя. І хто знає, можливо відмовившись від матеріальних цінностей та збочених уявлень про кохання, вони, зрештою, віднайдуть справжні почуття, які так невдало намагаються купити за гроші.
Як відбувається, що чоловік і жінка опиняються в одному ліжку? Що варто робити, і що не потрібно говорити? А що трапляється саме собою? Що відбувається далі? Щось же змінюється всередині нас після всього цього? Вистава дає відповіді на всі ці питання і, звісно, задає нові. Гостро-сексуальна комедія для дорослих з ліричним ухилом. Любов, розтягнута в часі і секс, знайдений через роки. Історії про те, як хотілося, але не склалося, або склалося, але не так! Що і як саме - ми розповімо вам дуже докладно. Відверті теми, щирі розмови. Кокетство і флірт, печаль і сміх, кохання і ненависть. Мінімум вульгарності, нуль порнографії, максимум відвертості. Постановка для дорослих людей – не за паспортом, а за станом душі. Також небажані глядачі з поглядами ханжі, і особливо без почуття гумору.
У кожного з нас є перше кохання. Перше, але не останнє. У більшості випадків за ним з'являється друге. А що робити, якщо перше ще не пішло, а друге вже з'явилося? І ось вони зустрічаються ... Любовний чотирикутник, де двоє чоловіків і двоє жінок намагаються розібратися, що робити з любов'ю і скільки вона живе. І ще, нагадаємо, що вистава належить до проекту «До і Після сексу», тому відвертості їй не позичати.
Вистава про взаємини між чоловіком і жінкою, адже ця тема близька всім і кожному. Вистава «Хто кого хоче ...?» - не виняток, а скоріше підтвердження. Вона про випадкові невипадкові зустрічі і дивовижні продовження, про захололі почуття, які вимагають радикальних змін (з легендарного проекту «До і Після сексу»). Ми говоримо про сьогодення і не соромимося в виразах! Вистава етюдний, яскравий, неймовірно смішний, але і ліричний одночасно, як сам Олексій Курилко, який закохує в себе з першої секунди! А так же чудова Ірина Когут.
Закінчив Харківський інститут культури (нині Державна академія культури) в 1980 р.
У Запорізький обласний театр юного глядача прийшов в 1981 р. актором.
З 1996 р. працює в театрі режисером. У 2005 р. його призначено художнім керівником Запорізького обласного театру юного глядача.
Нагороди:
1983 р. - Диплом за «Кращу роль другого плану» у виставі «Вибір»
1996 р. - вистава «Месьє Амількар» лауреат міжнародного фестивалю «Добрий театр» (м. Енергодар)
2002 р. - І премія за «Кращу режисерську роботу», вистава «Вальс випадку», міжнародний фестиваль «Добрий театр» (г Енергодар)
2004 р. - вистава «Вальс випадку» лауреат фестивалю «Театральний Донбас-2004»
2008 р. - «Найкраща режисерська робота» за постановку вистави «Романтики» Е. Ростана, фестиваль-конкурс на вищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2008»
2011 р. - «Кращий драматичний спектакль для юнацтва» спектакль «Річка на асфальті» Д. Липскерова на фестивалі-конкурсі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2011»
2013 р. - приз глядацьких симпатій спектакль «Я не прощаюся» на відкритому фестивалі для дітей і юнацтва «ТЮГ-2013»
2014 р. - урядова премія імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, постановка вистави «Я не прощаюся»
2016 р. - приз «Алмазний Дюк» міжнародного багаторівневого фестивалю-конкурсу ім. Дюка Де Рішельє за постановку вистави «Двоє на гойдалках»
2017 р. - диплом «Краща режисерська робота» (вистава «Двоє на гойдалках») XXV фестивалю-конкурсу на вищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2017»
2017 р. - вистава «Вальс випадку», режисер-постановник Г.В. Фортус, став лауреатом IV міжнародного фестивалю Українського театру «Схід-Захід», м. Краків, Польща
- лауреат премії обласного Українського Фонду культури ім. І. Паторжинського
З вересня 2000 р. веде акторські курси в Запорізькому Національному університеті на кафедрі акторської майстерності.
- в 2003 р. лауреат обласної премії за досягнення в розвитку культури і мистецтва та за кращу режисерську роботу
- в 2005 р. за досягнення в розвитку культури Запорізького краю нагороджений Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтва України
- в 2005 р. нагороджений почесним званням «Заслужений діяч мистецтв України».
- 2009 р. нагороджений орденом ІІІ ст. «За заслуги перед Запорізьким краєм»
- 2015 р. нагороджений орденом Запорізької обласної ради ІІ ст «За заслуги перед Запорізьким краєм»
- 2017 р. орден «За заслуги» (за значний внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм)
- 2019 р. нагороджений почесною грамотою Запорізької обласної ради
В 2012 р. закінчив Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого зі спеціалізацією артист драматичного театру і кіно.
В 2017 р. закінчив Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого факультет режисера драматичного театру.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2012 р.
2013 р. - приз глядацьких симпатій за роль Андрія в спектаклі «Я не прощаюся...» на Відкритому фестивалі для дітей і юнацтва «ТЮЗ-2013»
2014 р. - урядова премія ім. Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за роль Андрія в спектаклі «Я не прощаюся...»
2017 р. - диплом «Найкраща режисерська робота» в номінації «Надія Січеславни-2017» ХХV фестивалю-конкурсу на вищу нагороду Придніпров'я за постановку вистави "Апельсинова принцеса" К. Гоцці.
2016 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України".
2019р. - отримав грамоту Національної спілки театральних діячів України.
В 2012 р. закінчила Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого зіспеціалізацією артистка драматичного театру і кіно.
В 2017 р. закінчив Київський Національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого факультет режисера драматичного театру.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.12.2013 p.
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2007 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2004 р.
2011 р. - приз «Надія Січеславни-2011» за «Кращу чоловічу роль», фестиваль на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна- 2011» за роль Річарда в виставі «Річка на асфальті» Д. Ліпскерова. В 2018 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України"
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2007 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2005 р.
2009 р. - спеціальний приз Відкритого фестивалю для дітей та юнацтва «ТЮЗ-2009» за роль Коника в спектаклі «Муха-Цокотуха».
2014 р. – диплом «Найкраща роль в драматичному спектаклі для дітей» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2014» за роль Кролика у виставі «У пошуках Дракона».
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2006 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2006 р.
Закінчив Дніпропетровське театральне училище (нині театрально-художній коледж) в 1987 р.
У Запорізькому обласному театрі юного глядача працював в 1988-2002 рр. Повернувся в театр в 2010 р.
1998 р. - диплом «Надія Січеславни-1998» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-1998» за роль начальника вокзалу в спектаклі «Безіменна зірка» М. Себастіану
В 2016 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України"
2017 р. - диплом "Краща чоловіча роль" ІV міжнародного фестивалю Українського театру «Схід-Захід» м. Краків (Польща), вистава "Вальс випадку" В. Аіма.
Закінчив відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2005 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2001 р.
2006 р. - премія обласної держадміністрації та дипломом лауреата обласного конкурсу для обдарованої молоді.
2007 р. – Гран-Прі та диплом “Вибір дитячого журі” на Відкритому театральному фестивалі для дітей та юнацтва “ТЮГ – 2007” за роль Їжака у виставі “Терем-Теремок”
2012 р. - «Краща чоловіча роль у виставі для дітей» за роль Кота у виставі «Кицьчин дім» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна- 2012»
2013 р. - диплом «Краща чоловіча роль» за роль Аттіліо в спектаклі «Мільйон за дружину» («Циліндр») на конкурсі на театральну премію ім. В. Магара
2015 р. - нагороджений почесним званням "Заслужений артист України".
2019 р. - студент магістратури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, за спеціальністю режисура драматичного театру.
У 1996 році закінчив Запорізький національний університет, в 2009 році – Харківський державний університет мистецтв ім. І. Котляревського.
У 2001-2017 рр. працював В Запорізькому академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. В.Г. Магара.
З лютого 2018 року працює в Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача (Театрі молоді).
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 17.02.2018 p.
Нагороди:
2006 р. - лауреат обласної премії за досягнення у розвитку культури Запорізького краю в номінації "За кращу акторську роботу"
- Диплом за І місце в обласному відбірковому турі Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. І.Франка
- Диплом лауреата вищої театральної нагороди Придніпров'я "Січеславна" в номінації "Краща чоловіча роль" за роль Енея у виставі "Енеїда" І.Котляревського
2013 р. - Диплом Відкритої театральної премії ім. В.Магара в номінації "Краща чоловіча роль" за роль Василькова у виставі "Шалені гроші" О.Островського
Закінчив Новосибірське обласне культурно-просвітницьке училище (нині обласний коледж культури і мистецтв) в 1977 р.
Київський Національний університет театру, кіно і телебачення, факультет режисура драматичного театру в 2009 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1980 р.
2018 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України"
2018 р. - Диплом переможця вищої театральної нагороди Придніпров'я "Січеславна-2018" у номінації "Краща чоловіча роль ІІ плану" за роль Євгенія у всиставі "Танго" С.Мрожека
- почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України за вагомий особистий внесок у створенні духовних цінностей та високу професійну майстерність, 2004 р.
Закінчила відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2012 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2009 р.
Запорізький обласний театр юного глядача був заснований 9 січня 1979 р. Символічно, що саме цей рік був проголошений ЮНЕСКО «Роком дитини».
20 листопада прем’єрою вистави «Драматична пісня» – відбулося народження театру. Очолив театр народний артист України Олександр Король.
Вже через п’ять років, в 1984 р. театр був обраний серед шести ТЮГів України представляти театральне мистецтво для дітей на VІІІ конгресі Міжнародної асоціації дитячих та юнацьких театрів (м. Москва).
У 1987 р. в адміністративному приміщенні (б. Центральний, 4) власними силами створили Малу сцену театру, котра відкрила нові творчі можливості акторів та режисерів театру, дала змогу для нових сценічних пошуків.
В 1994 р. творчий запал спонукав колектив перевести виставу «Мауглі» на мову есперанто, досконало її вивчити, щоб прийняти участь в міжнародному театральному фестивалі, який проходив в Угорщині.
Наприкінці 90-х років театр творчо співпрацював з театром м. Оберхаузена (Германія), завдяки цьому постановка вистави «Безіменна зірка» Г. Себастіану відбулась в Німеччини. Дружнім кроком було запрошення до театру молодого німецького режисера та постановка п’єси Б. Брехта «Добра людина із Сичуані».
В 2005 р. театр очолив заслужений діяч мистецтв України Г.В.Фортус. В тому ж році, завдяки підтримці Артеменко Ю.А., який на той час був губернатором Запорізької області, після двадцяти шести років існування театр отримав у свою власність приміщення Будинку культури будівельників.
2012 р. театр отримав почесне звання академічний.
В 2013 р. театр випустив виставу за японськими казками «В пошуках Дракона». Прем’єру вистави відвідав уповноважений посол Японії в Україні Тоічі Сакато, який спеціально приїхав до Запоріжжя, щоб передивитися виставу.
Гастрольна карта театру досить велика. Театр гастролював в Києві, Харкові, Львові, Сумах, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві, Кременчуку, виїжджав в усі районі центри області, Ростов-на-Дону, Тула, Белгород, Нижний Новгород, Воронеж.
В 2014 р. театр отримав урядову премію імені Лесі Українки за виставу «Я не прощаюся», яка була визнана кращою виставою для молоді 2013 р.
В 2017 р. при театрі було створено театральну студію під керівництвом А. Макаренко.
Директор театру заслужений працівник культури України В.М.Шкляренко був визнаний найкращим директором у 2007-2008 рр., в 2010 р. був нагороджений спеціальною відзнакою імені заслуженого працівника культури України О. Гришкіна.
В 2017 р. розпочалася дружня співпраця з керівником і засновником міжнародної кінокомпанії «Star Media» Владом Ряшиним. Перша спільна робота – комедія Р.Куні «Тато в павутинні». В наступному році з'явилася нова вистава – комедія «Люкс №13».
Ідея створити в новому форматі дитячу виставу з використанням хімічних елементів та циркових номерів належить Валентину Ковалю – зараз в репертуарі йдуть весел та повчальні вистави «Вірю в дива» і «Дивосвіт, або Вірю в дива-2».
Поряд з театром за останні два роки з’явилися декілька цікавих локацій: пам’ятник Т.Г.Шевченко, алея «Славетні Запоріжці», дитячий майданчик, світловий вираз «Я люблю ТЮЗ», «Серце закоханих».
На унікальній алеї (подібної не має ні де в Україні) встановлено 18 брил з іменами та короткими біографіями видатних людей України, які народилися в Запоріжжі та в Запорізькій області та прославили свою Батьківщину на весь світ своїми діяннями, подвигами та талантами. Серед таких видатних постатей герої Небесної сотні, герой Богдан Завада, театральний режисер Сергій Данченко, кінорежисер Григорій Чухрай, мультиплікатор Володимир Дахно, композитор Ян Френкель, правозахисник Петро Григоренко, вчений Володимир Хавкін, співак Іван Паторжинський, легендарний Нестор Махно та інші.
Вперше в Україні в фоє театру замість традиційної люстри встановили динамічне кінетичне освітлення. Таке сучасне світове обладнання з’явилося завдяки Мирославу Хом’яку, Салману Янду, Георгію Гоголадзе.