Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Лісова пісня »
«Я в серці маю те, що не вмирає!»
«Лісова пісня» – вистава-сповідь, про те, що б сказала людська душа, якби могла говорити...
Наймасштабніша та найяскравіша вистава нашого театру!
Оригінальний текст, глибоке музичне оформлення, неймовірно красиві костюми та акторська гра, що заставляє тамувати подих... Ви маєте це відчути! Ви нарешті збагнете, яке послання у цьому творі лишила нам Леся Українка та остаточно полюбите «Лісову пісню» і більше ніколи не забудете, як вона звучить.
Вода дарує життя. Та на ранчо сім'ї Карі вже кілька місяців панує засуха. 101 градус не тільки за вікном, а і у стосунках між героями. Батьку не терпиться видати заміж доньку, що «засиділася» у дівках, але помічник Шерифа (чудова партія, на думку сім'ї Карі) зовсім не хоче її брати за дружину; молодшому кортить скуштувати дорослого життя, а старший - воліє позбутися тягаря відповідальності. А вже зовсім доросла дівчинка Лізі ще вірить, що до неї прийде щастя. Та в один із найспекотніших вечорів у їх двері заходить Продавець дощу… Історія кліматичної катастрофи, розказана Річардом Нешем, звучить, як небанальна історія пошуку щастя, а ще більш виразною її робить жанр мюзиклу. Потужний і несподіваний драматичний сюжет, оригінальна музика та пісні, якраві балетні номери зробили виставу насправді ідеальним поєднанням музичного і драматичного начал.
Практично не існує великого сценічного колективу, чи то драматичного, чи оперного, на афіші якого б не зустрічалося ім’я великого реформатора театру Бомарше. Його творчість надихала велетнів музики Моцарта та Дж. Россіні, для багатьох акторів участь у його п’єсах ставала доленосною. Стосовно вистави на сцені Національного академічного драматичного театру імені І.Франка, над якою працювала постановочна група на чолі із заслуженим артистом України, неодноразовим лауреатом премії “Київська Пектораль” Юрієм Одиноким, то в цьому плані франківці продовжують славні традиції своїх корифеїв. Адже ж в перший сезон заснування театру імені І.Франка у далекому 1920 році ця п’єса була поставлена фундатором колективу, видатним режисером, актором Гнатом Петровичем Юрою, який виконав в ній головну роль Фігаро. Сьогоднішнє покоління франківців, звертаючись до безсмертної комедії, у своїй виставі використовує переклад, що його здійснив свого часу Г.П.Юра і присвячує цю роботу пам’яті великих попередників, які виходили на кін театру імені І.Франка Фото та анотації надано театром.
Цілком закономірним для Національного театру імені Івана Франка – Першої сцени України є звернення до творчості Івана Петровича Котляревського (1769-1838) – засновника професійного українського театру, родоначальника української літератури, драматургії. Сьогоднішнє прочитання франківцями класичного твору «Наталка Полтавка» має на меті, передусім, просвітницьку та естетичну місію. Театр намагається через яскраву гру, музику, сценічну театральну метафору прилучити молоде покоління до кращих зразків національної спадщини. Мабуть саме тому в авторів вистави на чолі з режисером Олександром Ануровим (у 2002 році здійснив постановку вистави «Буквар Миру» Г. Сковороди – також спільний проект театру з банком «Надра») виникла ідея співпраці з однією із знакових для української сучасної культури постатей – лідером групи «ВВ» – Олегом Скрипкою, який в даному проекті виступив як композитор, адаптатор відомих мелодій Миколи Лисенка, тим самим наблизивши образну мову вистави до сучасного глядача. Неординарний музичний ряд вистави спровокував фантазію сценографа Андрія Александровича-Дочевського, художника по костюмах Людмилу Нагорну, балетмейстерів Ірину Задаянну та Наталію Осипенко створити у сучасних ритмах вишукане театральне дійство. У визначенні жанру вистави є словосполучення «Музично-драматичне», що протягом багатьох десятиліть є пріоритетним визначенням українського театру. І тут театр імені Франка виступає продовжувачем славних традицій театру корифеїв, які не знали фонограм, записів музики... У виставі звучатимуть живі голоси у супроводі оркестру театру. Фото та анотації надано театром.
Юність, що виблискує чистотою помислів, що закохана й мріє, бунтує й спокушає. П'ятеро закоханих і залишилася тільки одна зоряна ніч в рідному українському селі, яку вони проведуть разом. А ще є українські пісні, за допомогою яких вони з'ясовують відносини, освідчуються в коханні, сваряться, миряться... А вранці їм належить розлучитися й можливо зустрінуться вони тільки через сім років як домовилися в цю ніч. Спектакль поставлений по п'єсі «Не співайте, півні, не вменшайте ночі» напівзабутого українського класика Степана Васильовича Васильченко. Написана драматургом в окопах Першої світової війни, історія наповнена приголомшливим ліризмом й красою української пісні.
На острові Святої Єлени в засланні, переможений та принижений, відраховує дні великий імператор Наполеон. Тепер вся його велич – розчинене в часі минуле, а імператорський мундир – пугало на городі. Абсолютно несподівано в житті колишнього імператора з’являється корсиканка Жозефіна ...
2008 р. закінчив ДТХК – актор драматичного театру
2015 р. закінчив Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого за спеціальністю «режисура драматичного театру» (бакалавр).
2017 р. закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю «режисура драматичного театру» (спеціаліст).
З 2008 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
У 2016 році закінчив режисерський факультет Харківського національного університету мистецтв ім. Котляревського. У театрі з 2011 року.
«Кращий працівник культури серед молоді» 2018 рік.
Лауреат премії Дніпровської обласної ради у категорії: « За досягнення в культурно-мистецькій діяльності, збереження і популяризацію історичної та культурної спадщини, формування національної самосвідомості населення» 2019 рік.
Лауреат премії «Надія Січеславни» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за виставу «Про Федота» 2019 рік.
Лауреат фестивалю «Мельпомена Таврії-2019» у номінації «Кращий акторський ансамбль» за виставу «Про Федота».
Нагороджена премією «Надія Січеславни» за роль Ліни Розе у виставі «Фізики» (Ф. Дюрренматта).
2008 р. – участь у театральній школі СТД під керівництвом народного артиста А. Калягіна у м. Москва. Майстерність актора – Р. Овчинников, мова – Д. Кошмин.
2018 р. – участь у майстер-класі Лондонського фізичного театру. Майстри Лана Біба і Чема Перез.
Професійно займається мистецтвом гриму.
Має професійні навики бальних, сучасних, та народних танців.
Викладач у модельному агентстві.
З 5 років займалась танцями та акторською майстерністю у дитячому театрі «Золотий ключик». Брала участь у міжнародних конкурсах з хореографії ( Гран-прі та лауреат перших премій в Чехії, Італії, Франції) та в конкурсах краси. Здобула титул «Міні міс Україна», «Віце міні-міс Світу». Отримала музичну освіту. З дитинства працює моделлю. Після 9-го класу вступила до Дніпровського театрально-художнього коледжу на акторське відділення. Отримала іменну стипендію Людмили Вершиніної та червоний диплом. Вищу освіту здобула в національному університеті Олесі Гончара на факультеті журналістики. У 2015 році одружилася. Має доньку.
З 2013 року – актриса театру «Quasar Pantomime»,«Zhart».
2013 – участь у ТБ-проєкті «Танцюють всі 5», де потрапила в топ-10 кращих танцорів проекту «Танцюють всі, 5 сезон».
2014 – обличчя косметичного бренду натуральної косметики «White mandarin».
2016-2018 – власна танцювальна студія «NikolaevA».
2018 – зіграла головну роль у фільмі «Секс і нічого особистого», реж. О.Ряшин, виробник «Star media»
2019 – участь в міжнародному театральному фестивалі у Avignon (Франція).
Провідний майстер сцени.
2019 р. – Лауреат премії у галузі театрального мистецтва ім. Зінаїди Хрукалової (для актрис).
У 2016 р. закінчив ДТХК – актор драматичного театру
З 2016 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського (майстерня Народного артиста СРСР Л. Сердюка).
У 2002 закінчив Дніпропетровське училище культури, за фахом Режисер свят та масових заходів.
У 2002 закінчив Дніпропетровський Національний Університет, за спеціальністю Економіка.
У 2005 закінчив Київський Національний Університет Культури і Мистецтв, за фахом Режисер Театру.
З 1998 по 2002 актор дніпропетровської студії театру Віримо.
З 2002 по 2005 актор київської студії театру Чорний Квадрат.
З 2006 актор Дніпровського Академічного Театру Драми і Комедії.
З 2019 режисер Дніпровського Академічного Театру Драми і Комедії.
З 2002 по 2006 рр – Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж, отримав диплом молодшого спеціаліста, факультет – театральний, спеціальність – актор драматичного театру.
У 2015 р. отримав диплом бакалавра, в 2018р. захистив диплом спеціаліста, факультет – театральний, спеціальність – режисер драматичного театру – Київський Національний Університет театру і кіно ім. Карпенко-Карого.
З 2006-2008 рр. – актор І категорії Чернігівського молодіжного театру.
З 2008 р. по сьогодні – актор вищої категорії Дніпровського академічного театру драми та комедії.
Викладав акторську майстерність в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі.
1991-1996 рр. – Санкт-Петербурзька Академія театрального мистецтва (колишня ЛГИТМіК), актриса театру та кіно.
З 2002 року – ведуча актриса Дніпровського Академічного театру драми та комедії.
Засновник Співдружність Мистецтв Благодійне Товариство (Сібо) - союз акторів, музикантів, хореографів в допомогу хворим дітям.
В дитинстві займалась танцями. Закінчила музичну школу по класу скрипки.
У 2000-му році закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж, відділення «актриса театру драми». В тому ж році прийнята до Дніпропетровського театру імені М. Горького (теперішній Дніпровський академічний театр Драми та комедії).
2004 р. – приз «Надія Січеславни» за кращу жіночу роль «Вірочка» у виставі «Осінні скрипки».
2012 р. – нагороджена Почесним знаком Голови Дніпропетровської Обласної Ради.
2013 р. – приз «Надія Січеславни» в номінації «Театральний експеримент» за виставу «Свіфтів дім».
У 2014 році закінчила Дніпровський театрально-художній коледж. (курс Петренко В. Е.) У театрі з 2014 року.
Лауреат премії «Кращий працівник культури серед молоді» 2018 рік.
Переможець у номінації «Краща жіноча роль другого плану» у фестивалі Січеславна, за роль Христини у виставі «Секрет вічної молодості» 2015 рік.
Лауреат фестивалю «Мельпомена Таврії-2019» у номінації «Кращий ансамбль» з виставою «Про Федота».
Освіта:
2013р. Дніпровський театрально-художній коледж (майстер С. А. Зубов)
2017р. Харківський Національний університет мистецтв ім.Котляревського(майстер Ю. С. Євсюков)
Брала участь у «London Physical Thetre School» на фестивалі сучасного мистецства Гогольфест-2017, м. Київ
У 1990 р. закінчила акторську школу-студію ім. Жорданія при драматичному театрі ім. О. Грибоєдова м. Тбілісі.
З 1982 по 1992 працювала в театрі імені Грибоєдова м. Тбілісі.
З 1992 по теперішній час працює в Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
Переможиця та лауреат Всеукраїнських та Республiканських літературних конкурсiв.
У 2008 році закінчила акторський факультет Дніпровського театрально-художнього коледжу за фахом «Актор театру драми».
У 2018 закінчила режисерський факультет Київського національного університету театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня В. А. Чхаїдзе). Режисура театру драми. У театрi Драми i Комедiї в Днiпрi з 2016 року.
Закінчила курси телеведучих Production Studio «SOVA».
Народився у 1967 р. в м. Бельці МССР. Батько – режисер, мати – актриса.
З 1982-1986 навчався у Дніпропетровському театральному училищі за фахом Актор драматичного театру на курсі В. І. Ковалевського.
З 1988–1994 рр. працював у Дніпропетровському театрі юного глядача.
З 1994р. працював у театрі «Світлофор» та паралельно навчався в Єкатеринбурзькому театральному інституті за фахом актор-режисер театру і кіно на курсі В. П. Пашніна.
З 1998 р. працював у Дніпропетровському Академічному театр російської драми та комедії ім.М.Горького
Працював в Музично-екзотичних ШОУ Білий крокодил таємниця спадкоємців Фараона (Рамзес 3)
Зараз працює у Дніпровському Академічному Театрі Драми та Комедії.
У 1996 р. закінчив ДТХК – актор драматичного театру.
З 1996 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97.
Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії.
Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури.
Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою».
В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника.
У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару.
На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.
« Лісова пісня »
