Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Лісова Пісня »
Перлина української класики, знайома з дитинства історія про всеперемагаючу силу любові сільського хлопця і лісової царівни, про вічне протиріччя між поезією високого покликання людини і прозою повсякденного життя. Зустріч з Лукашем, перший поцілунок заронив у серце лісової русалки палючу іскру людського почуття: біль страждання, радісну муку, безоглядну і безкорисну самопожертву. Фольклорні образи і народні мотиви геніальної української письменниці наче заворожують, повертаючи до глибинних джерел духовної спадщини.
Осучаснена, видовищна, динамічна вистава, що насичена дивовижною енергетикою музики та хореографії (змішання національних та сучасних танцювальних стилів), в оригінальному сценічному оформленні, захоплює глядача з першої і до останньої хвилини дійства.
Вистава-містерія «Великий льох» – для тих, хто знайшов себе в Революції Гідності і намагається донести знайдені істини іншим. Для тих, хто ще шукає мудрого слова. Театр «Перетворення» особливо чекає на молодь – школярів і студентів. Поема Тараса Шевченка «Великий льох» є гострою сатирою на полiтику царської Росiї, викриттям злочинів, скоєних російським самодержавствомпроти України. Поет засуджує зажерливість і здирство царських чиновників, зневажає українських лжепатріотів за їхню бездіяльність у справі духовного виховання нації, за зростання скаліченого покоління, байдужого до свого історичного минулого і майбутнього нації, яке не має власної гідності, пригинається і виправдовується перед московськими панами. «Великий льох» – це протест поета проти соцiального i нацiонального гнiту народу. Шевченко закликає не миритися з поневолювачами і катами навіть в дрібницях та знищити всю машину поневолення. Епілог поеми, у якому втілена основна ідея, сповнений віри у відродження української нації, духовні скарби якої заховані у «великому льосі» й недосяжні для будь-яких ворогів-поневолювачів. «…Встане Україна І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!..» − Тарас Шевченко, «Стоїть в селі Суботові» (епілог «Великого льоху»)
Лобов Андріївна Раневська, разом зі своєю донькою, після кількох років проживання у Франції повертається в свій маєток. Грошей після перебування за кордоном не лишилося. Маєток, з квітучим вишневим садом, виставлений на продаж за борги, а місцевий купець Лопахін пропонує зрубати його та віддати землі під забудову. Такі розмови жахають мешканців маєтку і вони намагаються уникнути торгів. Та чи варто триматися за те, що вже не приносить користі, не плодоносить? Чи варто опиратися на минуле?
Роман «Ідіот» є одним з надзвичайно складних, непересічних за авторськими ідеями та граничною відвертістю їх художнього втілення серед творів світової класики. За висловом письменника, «головна думка роману – змалювати позитивно прекрасну людину. Складніше цього немає в світі нічого і особливо – зараз». Достоєвський ніби досліджує, що відбуватиметься з людиною, яка наділена абсолютними чеснотами, якщо вона потрапить у сучасне суспільство, яким чином складуться її стосунки з оточуючими і який вплив вона матиме на них, а вони на неї? Як кожен з романів Ф. М. Достоєвського, «Ідіот» насичений численними персонажами, кожен з яких володіє певними таємницями, вони також є визнаними майстрами інтриг, карколомних, неочікуваних душевних сповідей. Практично будь-хто з персонажів міг би стати героєм окремого роману чи повісті. Більшість з них знаходяться у стані хворобливого пошуку себе, ідеалу, сенсу буття і існують на межі життя, боротьби із Гординею, Пристрастями та готові до Самозречення в ім'я ближнього. Як і в романі, центральною фігурою постановки є образ князя Мишкіна та історія, що сталася із ним після того, як він повернувся в Санкт-Петербург через 4 роки після лікування у Швейцарії. З першої хвилини Мишкін потрапляє у вир неймовірних подій, що стрімко затягують, наперекір бажанню, перетворюючи його на співучасника. Неординарність Мишкіна, правдолюбство, безпосередність, дитяче світосприйняття, сповнене добрих намірів, розпалюють, провокують шаленство в кожного з оточуючих і мчать у прірву катастрофи. Зустріч з Рогожиним, родинами генерала Єпанчина та Іволгіна, жертовне хворобливе захоплення? Любов? До Настасії Пилипівни, що породжує певною мірою по дитячому фанатичне бажання її порятунку, свята віра у добро, людину штовхає героя палко доводити всім і кожному, що ненависть, заздрість, користолюбство, безчестя руйнують не лише душу кожного, але й спроможні розчавити світ як такий. І в цьому запалі він втрачає відчуття реальності… Роман «Ідіот» написаний Ф. М. Достоєвським у 1868-1869 роках, але й сьогодні він заворожує глибиною психологічної відвертості, художньою довершеністю та майстерністю геніального літератора. «Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаємо осіб, але мало серед них людей, – людей у повному значенні цього слова. Дуже важко визначити, що це таке, але можна сказати, що людина – це особа, яка, якщо не під кожним, то під багатьма оглядами, справляє на нас враження. Зустрівшись із такою людиною, ви відходите від неї кращим…» – Блаженніший Любомир Гузар. Фото та анотації надано театром.
Ця людина не потребує особливого представлення: Еркюль Савиньен Сірано де Бержерак. Він був відомий в XVII cт., в якому жив і творив, і ще більше з кінця XIX ст., коли в 1897 році Едмон Ростан написав п'єсу про свого співвітчизника і колегу. З тих пір п'єсу поставили неймовірну кількість разів на всіх підмостках світу, зняли божевільну кількість екранізацій, всі кращі актори всіх народів світу прагнули зіграти цього не привабливого зовні, але дуже розумного, талановитого, душевного, глибокого за своєю суттю Героя. Загалом, тепер дуже коротко: Петро Миронов і його Сірано де Бержерак! Тільки для театральних гурманів!
Невеличке курортне містечко в південній Норвегії спіткала надзвичайна подія: лікувальна вода, завдяки якій функціонує курорт, виявляється зараженою бактеріями і не придатною до вживання. Це відкриття належить курортному лікарю Стокманну, який має намір поділитися своїм дослідженням із правлінням курорту та громадськістю, аби спільними зусиллями виправити ситуацію. Але міська влада не в захваті від його сміливих прогресивних ідей, спрямованих на благо суспільства, і, маніпулюючи суспільною свідомістю, схиляє «згуртовану більшість» міських обивателів на свій бік. «Більшість ніколи не буває правою!», – кидає сміливий виклик лікар Стокманн. Події, що відбулися понад сто років тому, в позаминулому столітті, не втрачають своєї актуальності і в наш час.
Дата народження: 24 листопада
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, спеціальність «Театральне мистецтво», кваліфікація «Режисер драматичного театру» ( спеціаліст, 2009 р.), у 2020 р. захистив диплом магістра та здобув кваліфікацію «Продюсерство сценічного мистецтва».
Владислав Олександрович розпочав свій творчий шлях 2003 року саме у Полтавському обласному українському музично-драматичному театрі ім. М.В. Гоголя, якому залишався вірним протягом всіх цих років. У цьому театрі пройшов різні етапи, був і актором, і режисером-постановником. Зарекомендувавши себе як творчу одиницю та вправного керівника, отримав призначення на посаду головного режисера театру.
За період роботи у полтавському театрі на посаді режисера Владислав Олександрович здійснив 17 постановок за класичними та сучасними творами. У кожній новій театральній роботі проявляється його індивідуальність та яскраві грані творчого обдарування. Режисер тонко відчуває психоемоційний світ героїв, що дає змогу багатогранного розкриття ключових моментів драматургії, яку втілює на сцені.
Серед творчого його доробку постановки вистав у різних жанрах. Найяскравішими роботами стали «Лісова пісня» (Леся Українка), «Бог є любов або Едіт Піаф» (Г. Цибань), «Безталанна» (І. Карпенко-Карий), «За двома зайцями» (М. Старицький), «Наймичка» (І. Тогобочний), «Мить...Життя...» (за мотивах п'єси Т. Уайлдера) «Кайдашева сім’я»( за І. Нечуєм-Левицьким), «Енеїда» (за І. Котляревським), «Маруся Чурай» (за Л. Костенко) та інші, в яких розкривається сучасне світобачення митця.
Постановки режисера Шевченка В.О. неодноразово демонструвалися на різних всеукраїнських фестивалях, мають дипломи та відзнаки, користуються попитом у глядачів. Вистава режисера «Лісова пісня» (Леся Українка) принесла театру дипломи Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні» (м. Дніпродзержинськ) — «Найкраща режисерська робота» та «Приз глядацьких симпатій». Три нагороди Всеукраїнського театрального фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» (м. Тернопіль) завоювала вистава «Едіт Піаф або Бог є любов» (Г. Цибань) — «Краща режисура другого ступеня», «Краща жіноча роль» та «Краще пластичне рішення вистави».
Завдяки оригінальній трактовці режисером твору І. Тогобочного (за Т. Шевченком) «Наймичка», вистава з однойменною назвою стала дипломантом VIII Міжнародного театрального фестивалю «HOMO LUDENS» (м. Миколаїв) у номінаціях «За кращий акторський ансамбль», «За вірність традиціям українського музично-драматичного театру», «Краща жіноча роль другого плану» та «Краща чоловіча роль другого плану».
Нині вистави, поставлені головним режисером театру, користуються попитом у глядачів, а сам режисер продовжує плідно служити полтавському театру.
Дата народження: 17 жовтня
У 2009 році закінчила Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського за спеціальністю «Музичне мистецтво», здобула кваліфікацію концертно-камерного співака, викладача.
Лідія Кретова має унікальні вокальні дані, талановита і перспективна артистка-вокалістка театру. В її репертуарі сольні програми, до яких увійшли твори світової класики та перлини української класичної музики.
У театрі ім. Гоголя працює з лютого 2012 року. Лідія Кретова задіяна у музичному репертуарі, є незмінною солісткою програм симфонічного оркестру театру.
2009-2012 рік — солістка-вокалістка Полтавської обласної філармонії, продовжує співпрацювати з колективами філармонії й понині. У березні 2011 року захищала честь країни у Санки-Петербурзі на заходах, присвячених дням пам’яті Т.Г. Шевченка.
За сумісництвом — викладач вокально-хорового відділу Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія мистецтв» ім. Раїси Кириченко. Має дипломи всеукраїнських та міжнародних конкурсів виконавців. Виховує молоде покоління співаків, які вже також отримали нагороди на декількох фестивалях вокального мистецтва.
Дата народження: 14 травня
У 2008 році закінчила Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Театральне мистецтво», артист драматичного театру, викладач (диплом з відзнакою).
У 2009 році закінчила Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Українська мова і література», вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури.
У 2014 році закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, факультет театральний, спеціалізація «Актор драматичного театру і кіно», спеціаліст, диплом з відзнакою.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 2008 року.
Ведуча обласних та міських концертних програм.
Дата народження: 15 вересня
У 2013 році закінчив Харківську державну академію культури за спеціальністю «Театральне мистецтво» та здобув кваліфікацію актор драматичного театру та кіно.
У театрі ім. Гоголя працює з 2013 року.
Дата народження: 7 жовтня
У 2002 році закінчила Російську академію театрального мистецтва (ГИТИС), акторське мистецтво, актор драматичного театру і кіно.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 2009 року.
Дата народження: 9 січня
У 1999 році закінчила Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю «Акторське мистецтво», актор драматичного театру і кіно.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 1999 року.
Дата народження: 10 червня
У 1996 році закінчила Дніпропетровське державне театральне училище, театральне мистецтво (спеціалізація: вокаліст), актор театру драми, актор музичного театру.
У 2009 році закінчила Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, психолого-педагогічний факультет, культурологія і музика.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 1996 року.
Дата народження: 9 квітня
У 2003 році закінчила Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Музичне мистецтво», артист оркестру, ансамблю, викладач по класу домри, диригент оркестру.
У 2004 року закінчила Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Театральне мистецтво», артист драматичного театру, викладач (диплом з відзнакою).
У 2010 році закінчила Харківську державну академію культури за напрямом підготовки «Мистецтво», бакалавр з театрального мистецтва.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 2005 року.
2001 р. – диплом І ступеня обласного конкурсу читців «Душа тисячоліть шукає себе в слові» - студентів навчальних закладів мистецтв та культури та учнів шкіл естетичного виховання.
2003 р. – диплом за ІІІ місце в номінації «Професійні і самодіяльні читці» за краще виконання творів Олени Теліги, лауреат V Всеукраїнського літературно-музичного конкурсу «Щоб далі йти дорогою одною».
Дата народження: 15 лютого
У 1992 році закінчила Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Співи», артист академічного (народного) хору та ансамблю.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 1992 року.
1967 року закінчив Снятинське культурно-освітнє училище: клубний працівник, керівник самодіяльного театрального колективу.
У 1971 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого за спеціальністю «Актор драмтеатру і кіно» (курс Михайла Карасьова). Того ж року почав працювати в Полтавському театрі ім. Миколи Гоголя.
Має прекрасні вокальні дані. Виконавець головних партій у музичному репертуарі, концертних програмах. За час роботи в театрі створив низку різнопланових ролей.
1992 року — присвоєно звання «Заслужений артист України».
2006 року — присвоєно звання «Народний артист України».
2008 — відзначений дипломом «За збереження і розвиток традицій реалістичного мистецтва в акторській майстерності» Всеукраїнського театрального фестивалю «Браво, Гоголь!» за роль Спирида у виставі «Вій».
Дата народження: 28 квітня
У 1993 р. закінчив Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Духові та ударні інструменти», артист оркестру, ансамблю, викладач по класу кларнет, диригент духового оркестру (диплом з відзнакою).
У 2002 році закінчив Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Музичне мистецтво», артист хору, ансамблю (диплом з відзнакою).
У 2006 році закінчив Національну музичну академію України ім. П.І. Чайковського за спеціальністю «Музичне мистецтво», концертний співак, викладач.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 2006 року.
Дата народження: 25 липня
У 1989 році закінчила Київське державне училище естрадно-циркового мистецтва, циркове мистецтво, естрадний спів, артист цирку і естради.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 1989 року.
Дата народження: 14 липня
У 2012 році закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.Котляревського за спеціальністю «Театральне мистецтво» та здобув кваліфікацію актор драматичного театру та кіно.
У театрі ім. Гоголя працює 2013-2014 року, 2014-2015 — Полтавський театр ляльок, з 2016 року — театр ім. Гоголя.
Дата народження: 30 жовтня
Лауреат обласної премії ім. Панаса Мирного
У 1997 році закінчив Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського, актор драматичного театру і кіно.
У 2010 році закінчив Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю «Театральне мистецтво», режисер драматичного театру.
1996-1999 рр. – артист Харківського театру для дітей і юнацтва.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 1999 року.
За сумісництвом – викладач акторської майстерності та пластики театрального відділення Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.
Актор є постійним ведучим міських, обласних і державних концертних заходів.
Постановник сценічних боїв у виставах театру.
З 2004 року виступає в театралізованих дійствах міста і області, на Національному Сорочинському ярмарку в ролі М.В. Гоголя.
В різні роки працював у якості диктора на полтавських телеканалах «ЮТА», «Місто», «ІРТ». Плідною стала співпраця на ОДТРК «Лтава» з озвучення документальних фільмів.
1999 р. – лауреат премії Харківської обласної державної адміністрації «Молодь Харківщини».
2006 р. – Почесна грамота Національної спілки театральних діячів України.
2008 р. – Диплом «Глядацькі симпатії» відкритого Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Браво, Гоголь!» за роль Хоми Брута у виставі «Вій».
2009 р. – лауреат у номінації «Мистецтва» Полтавської обласної премії імені Панаса Мирного.
Лауреат премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності Державного комітету телебачення та радіомовлення України у номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» (як виконавець ролі Миколи Гоголя у 3-серійному документальному фільмі «Дороги Гоголя»).
Диплом Всесвітнього Клубу петербуржців як учасника театралізованого круглого столу «Гоголь і сучасність» в культурно-просвітницькому центрі ім. М.В. Гоголя, за виконання ролі Миколи Гоголя в документальному фільмі «Дороги Гоголя».
2019 року присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
Дата народження: 28 липня
У 2006 році закінчив Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Театральне мистецтво», артист драматичного театру, викладач.
У 2011 році закінчив Харківську державну академію культури за спеціальністю «Театральне мистецтво», актор драматичного театру і кіно.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 2006 року.
Дата народження: 15 квітня
У 2008 році закінчив Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Театральне мистецтво», артист театру, викладач (диплом з відзнакою).
У 2014 році закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, факультет театральний, спеціалізація «Актор драматичного театру і кіно», спеціаліст (диплом з відзнакою).
2007 р. – артист Полтавського обласного театру ляльок.
У театрі ім. М. Гоголя працює з 2008 року.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. Гоголя – один із кращих театрів країни, витоки якого сягають до далекого 1818 року, коли видатний зачинатель нової української літератури Іван Котляревський створив на Полтавщині театральну трупу. Сучасний театр ім. Гоголя веде свою історію від 1936 року, коли з’явилася стаціонарна трупа зі своїм приміщенням.
Репертуар театру завжди складали музичні та драматичні вистави, адже потужна професійна трупа має творчий
потенціал до втілення будь-яких творчих пропозицій. Нині у репертуарі театру вистави, яких не знайдеш на сценах інших українських театрів. Це і «Майстер і Маргарита», і «Політ над гніздом зозулі», і «Остання любов Гетьмана», і «Страшна помста», і «Мить… Життя…», і «Собаче серце».
Також улюбленими для публіки стали легендарні постановки «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ханума», «Маруся Чурай» та багато інших.
Театр має широку географію гастрольних та фестивальних поїздок. Гоголівцям аплодували глядачі на всеукраїнських та міжнародних фестивалях у різних містах нашої країни (Коломия, Чернігів, Миколаїв, Херсон) та за її межами (Польща, Італія, США).
Полтавський театр — збирає аншлаги, радує глядачів різножанровими постановками, є прикладом сучасного театру, який піднімає актуальні теми. Чекаємо вас у театрі, раді кожному з вас!
« Лісова Пісня »
