Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Ліквідація »
Є дві вічні теми у мистецтві – смерть і любов. У виставі «Ліквідація», яка створена за мотивами сатиричної та мудрої п’єси Віктора Шендеровича «Два янголи, чотири людини» є обидві ці теми.
Уявіть собі, що одного разу ввечері до вас приходить чиновник небесної канцелярії, ангел з портфелем – і повідомляє, що ваш земний шлях завершено…
Анекдотична ситуація, довкола якої продовжує розгортатися непередбачуваний сюжет, це чудова нагода не лише посміятись над до болю знайомою дійсністю, а й замислитись над сенсом життя.
Неправильно, неправильно, неправильно... Цей Урок буде вам на все життя! Як часто нам це повторювали наші викладачі? У чомусь вони праві: ми згадуємо наші уроки, але згадуємо не те, ЩО нам викладали, а те, ЯК викладали. Здається Ежен Йонеско зумів об’єднати усі спогади в одну історію, аби всі ми згадали повчання, похмурі «пророцтва», шурхіт крейди, грізний стукіт по столу і без остраху змогли над цим посміятися.
Новела прославленого француза вважається хрестоматійним зразком використання в літературі несподіваного закінчення сюжету. Вистава про справжні та помилкові людські цінності. Ірландський композитор Conor Mitchell написав мюзикл за сюжетом новели, який вперше було представлено на всесвітньо відомому міжнародному театральному фестивалі в Едінбурзі в 2007 році. В тому ж році новелу було екранізовано для французького телебачення класиком мирового кінематографу Клодом Шабролем. У глядачів є шанс насолодитись унікальною та динамічною версією відомого сюжету.
Вистава-переможець World Theatre Education Alliance 2019 International Theatre Festival у Пекіні (Китай). Як прозвучить відома романтична комедія «Сон літньої ночі» в контексті українського народного обряду? П’єсу Шекспіра ми трактуємо як унікальну ритуальну дію. Поетизуємо народні обряди словами великого драматурга. Знаходимо в глобальній сюжетній лінії ключ до національного коду та адаптуємо його до сьогодення. Проводимо паралель з нашими історичними міфами та перетворюємо головних героїв з греків на українців. Водночас, основу залишаємо Вільяму Шекспіру, і ця суміш здається сучасною, природною та незвичною. Реальність розчиняється в міфології на сцені.
1917 рік — час революції, час «чортівського туману», що поглинає все довкола. Змінюється влада, руйнуються традиції, а з ними і просте життя українців. Як бути, коли усе, в що ти вірив, гине на очах? Де віднайти «блаженний острів» та заховатись? Як знову навчитись спокійно дихати та не боятись? Як не загинути? Тема маленької людини у вирі перевороту, така актуальна та близька кожному українцеві, подана автором у жанрі трагікомедії. Прості проблеми простої сім’ї, яких тисячі, та про яких не думають «верхівки». Кумедні ситуації, що випливають із зовсім не кумедних обставин. Сміховинність міщанства з одного боку, сатира на більшовицьку владу з іншого. Та чи загинув таки Гуска, тримаючись за свої ідеали? Та чи вижив П’єр, міняючи маски та пристосовуючись до змін? Відповіді знайде кожен для себе, доторкнувшись до історії українського класика.
Шедевр, який реклами не потребує ... Ви побачите щиро закоханих людей. Людей, яких мучать такі ж проблеми, як і вас ... Тонко-точна вистава за мотивами творів культового японського автора Харукі Муракамі. У цій виставі зібрані разом: витончений текст, філософська глибина і прекрасна акторська гра. У ньому немає вульгарності, але достатньо відвертої сексуальної лексики. Проста поетичність, щирість і сміливість, з якою Муракамі говорить про Це, зустрічається рідко ... Складно сказати, про що саме ця робота. Чи то про любов, чи то про людину, взагалі, чи то про самотність. Те, що задіяно трохи акторів - відмінно вписується в загальну канву вистави. Адже кожен з них розкриває свого героя з декількох сторін. Ми бачимо не просто тіло, не просто фізичну оболонку, ми відчуваємо душу Людини. Тому вистава вийшла теплою, можна навіть сказати, якоюсь домашньою. Створюється враження, ніби ви сидите в невеликій кафешці, розмовляєте зі своїми давніми знайомими. А вони, в свою чергу, діляться з вами особистим і інтимним. Кожен рано чи пізно замислюється над піднятими питаннями в цій виставі. Як бути, якщо від тебе йде кохана людина? Що робити, якщо тобі зраджують, і ти про це знаєш? Або, навпаки, не знаєш. Як не заблукати в болі, коли вмирає єдиний і неповторний? Як все це прийняти? Як впоратися із самотністю, і що це таке, взагалі? Чи потрібно від нього позбуватися, чи людина - спочатку самотня істота, і чи потрібно прагнути до того, щоб бути з кимось, нав'язуватися комусь, влазити в чиюсь душу, особливо, якщо тебе про це не просять? Легка іронія пронизує всю виставу. Від цього на серці не важко, лише трохи сумно, але так тепло, так прекрасно ...
Вже від першого монологу було ясно, що вистава з гумором. Далі сюжет дозволяв побачити історію хитрого і жадібного депутата, який готовий був підставити своїх сусідів, але і він не пропаща душа, бо мав кохання всього життя, а також врешті решт врятував янгола і запропонував йому допомогу. А янгол в свою чергу з типового канцеляриста поступово перетворюється на людину, яка обурюється, дратується і думає про земне. Вистава хоч і про невеселе, але самі персонажі жартували, були жарти-меми сьогодення, тому було весело бачити на сцені анекдотичні події. Сподобалась переконлива гра Олега Шушпанікова, який грав депутата-флюгера, що чітко підлаштовувався до ситуації. Володимир Голосняк, янгол-канцелярист, дуже тонко передав розчарування системою навіть такого високого рівня, як божественна канцелярія.
Було доволі нудно, очікувала з опису вистави дещо іншого сюжету і подачі. Місцями були смішні моменти, але не багато. Хоч намагалися додати гумору, але від надмірного використання "жартів" про політичні моменти ставало не смішно, а сумно, що досі експлуатують заїзджені фрази, замість глибокого осмислення. Розчарування та на виході трохи шок, бо повз людей, що виходили з залу проштовхувався курєр з двома великими піцами (певно для святкування вистави). Було не тактовно, вважаю можна було організувати це так, щоб глядачі на виході з ним не зустрілися. Почуття були, ніби ми в гості прийшли і надто засиділися...За сюжетом до депутата середньої ланки у місті Києві, що мешкає в центрі являється янгол, який повідомляє, що життя його скінчилося і готує його до "подальшої ліквідації", але в янгола виявляються приховані мотиви обрати саме цю особу: він падший янгол, котрий отот стане людиною. Тож за допомогою нотаріуса з пекла він хоче переписати майно депутата собі... Словом, зовсім не те, що уявляла при описі вистави. Не сподобалася пласка подача і відсутність екзистенційного розкриття теми життя смерті янголів тощо. Все прикуто до поверхневих впізнаваних жартів та образів.
Якщо вам хочеться розслабитись після важкого робочого дня, то вам, безперечно, на "Ліквідацію", адже протягом вистави ви відчуєте величезну палітру відчуттів від просто зацікавленості до цілковитого захвату. З "Ліквідації" пішла розслаблена і задоволена: захотілося трохи прогулятися, щоб ще раз посмакувати в спогадах події вистави. Ця вистава - сатирична, іронічна, гостросоціальна комедія про життя, смерть, любов, людяність, Бога та багато способів, за допомою яких людина спробує уникнути неминучого. Нічого зайвого, нічого нудного: яскрава типізація образів, мінімалістичні, проте виглядаючі природніми декорації, гарно підібрані костюми та актори, яким віриш, - все це справило на мене гарне враження. Неймовірна уважність акторів до деталей у своїх образах, продумана міміка, жести, погляди. Вони навіть не грали, а проживали свої ролі, трималися на сцені так натурально, що, здавалося, взагалі не помічали присутність глядачів. Рекомендую виставу усім дорослим людям без винятку, особливим бонусом буде, якщо ви хоч трішки знаєте політичні реалії України, адже в розмовах персонажів часто можна почути актуальні для нашої країни жарти.
Володимир Голосняк працював у Коломийському драматичному театрі, Івано-Франківському обласному музично-драматичному театр імені Івана Франка, Національному академічному українському драматичному театр імені Марії Заньковецької, де було зіграно низку ролей, найбільш знакові з них: Отокар - в опереті І. Штрауса «Циганський барон», Валер – в комедії Жан-Батиста Мольєра «Скупий», Збижко - в драмі Г. Запольської «Мораль пані Дульської», Леон – у виставі за романом Г. Флобера «Мадам Боварі», Альбер у «Скупому лицарі» та Дон Карлос у «Кам’яному гості» Олександра Пушкіна. У співпраці з Київською академічною майстернею театрального мистецтва «Сузір’я» створено моновиставу «Бій з тінню» за романом Драгослава Михаїловича «Коли цвіли гарбузи» та моновиставу «Хочу в Париж» за мотивами однойменного оповідання М. Веллера.
Працюючи на телебаченні Володимир Голосняк був ведучим телевізійних програм:
«2000 подарунків до 2000 року» – НОВИЙ канал, «Погода» – телеканал ТЕТ 2002-2003рр., інформаційної програми «Вісті» – телеканал Перший Національний 2003-2004 рр.
інформаційної програми «Ера бізнесу» – телеканал ЕРА 2005-2008 рр., програми «Новини» – телеканал UBR 2011 р., «Світ атома» – телеканал Перший Національний 2011р., «Шляхами України» – телеканал Перший Національний 2012 р., інформаційної програми «Діловий світ» – телеканал Перший Національний 2011-2014 рр., та інших
Впродовж останніх 17-ти років Володимиром Голосняком, як режисером-постановником реалізовано понад 200 різноманітних мистецьких акцій: фестивалів, концертів, церемоній нагородження, державних заходів, презентацій тощо
Новий сучасний центр на сцені якого відбуваються найрізноманітніші мистецькі події: драматичні та музичні вистави, концерти класичної та сучасної музики, творчі вечори та зустрічі з відомими митцями, реалізуються міжнародні арт – проекти та виставки.
У виставах Центру грають актори Національного академічного театру оперети та інших київських театрів. Виступають відомі співаки, музиканти, поети й знаменитості з України та інших країн.
Тож на нашій сцені, Ви завжди зможете знайти те, що припаде до душі.
Приходячи до центру вперше – стають нашими шанувальниками назавжди!
Для відвідувачів «АРТ-Центру Козловського» ми створили затишну домашню атмосферу, сповнену теплом та посмішками .
Ми робимо життя яскравим і насиченим враженнями.
Всі, хто приходить до нас в гості, – стають частиною нашої родини.
« Ліквідація »
