З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона
Квіти для Елджернона

« Квіти для Елджернона »

14 (1)
Вистава має вікове обмеження
4.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Якби вам запропонували взяти участь у експерименті, що зробив би вас кращою версією вас. Погодились би?

Але якби вам не дали жодних гарантій? Погодились би?

Скільки ви готові заплатити за лічені миттєвості, відчути себе найрозумнішою, найпривабливішою, найкращою людиною планети? Чи стали б ви счасливішими?

Дикий театр у співавторстві з Валерією Федотовою та Робом Фельдманом переосмислив дуже чуттєву і пронизливу історію Чарлі Гордона, на нашій сцені – один з найлюдяніших романів у світовій літературі Даніеля Кіза – «Квіти для Елджернона».

Жанр: дуже людяна історія
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Чарлі Гордон
Роман Халаімов
Штраус Елджей, Батько Чарлі, Містер Доннер
Ігор Ніколаєв
Немур, Джо, Док Гуаріно
Роберт Фельдман
Аліса, Роза, Журналістка, Норма
Анна Абрамьонок
Художниця
Автор музичного оформлення
Художник з освітлення
Асистентка режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.7
5.0
5.0
5.2

«Тату, ми всі в тумані» – драматична вистава на 2 дії за романом К. Кізі «Над зозулиним гніздом». Хто ми, вовки чи зайці? Вільні чи залежні? Ми зможемо це зрозуміти, тільки зустрівшись з цим божевільни-божевільним-божевільним світом.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
5.9
5.9
5.9
6.0

Лікар Бомгарт читає щоденник свого товариша лікаря Полякова, в якому той описує муки людини, що потрапила у полон наркотиків. Сергій Поляков – людина тонкого душевного складу, він хороший лікар, який не зумів перемогти власний біль. Від нього пішла кохана дружина, і тепер життя його сповнене лише примарними спогадами про неї. Втікаючи від реальності, Поляков поринає у світ наркотиків. Та чи є в тому світі єдиноможлива реальність? Чи пам’ятає людина про невідворотність розплати за наркотичні ілюзії?

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

П'єса американського драматурга Едварда Олбі «Що трапилося у зоопарку» – перша в його творчій біографії і була написана всього за одну ніч. Це своєрідний крик, зойк самотньої людини, яка шукає сенс свого існування. Герої п'єси, Пітер і Джеррі, випадково знайомляться неподалік зоопарку, і це стає фатальною подією у їхньому житті. Незважаючи на приналежність до різних соціальних верств, різного способу життя, світогляду і навіть територіальну віддаленість, вони обидва рівною мірою виявляються беззахисними перед викликом часу та суспільства. Як же вони впораються зі своїми проблемами, і що ж, власне, трапилось у зоопарку ... дізнається глядач, потрапивши на нашу виставу.

5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.3
5.5
5.4
5.5

Ця п'єса представлена театру з люб'язного дозволу Warners Bros. Entertainment. В основі вистави – роман Марка Хеддона, що давно вже став світовим бестселером. Перед Крістофером лежить мертвий сусідський собака. На годиннику – сім хвилин на першу ночі, і хлопчик – головний підозрюваний. Крістофер вирішує знайти вбивцю собаки, не припускаючи, що це розслідування закине його у саме пекло складних та непередбачуваних відносин дорослих і змусить зробити неможливе – змінити звичний хід життя. Крістофер Бун має феноменальну пам'ять і добре ставиться до тварин, але не зносить, коли до нього торкаються, і нічого не розуміє у людських емоціях. Він любить червоний колір, місію «Аполлон», Шерлока Холмса та мріє стати математиком. Ця історія, в якій детектив переплітається із мелодрамою та комедією, сповнена глибоким драматизмом: не здатний відчувати емоції, підліток з аутизмом допоміг дорослим вирішити непосильне для них завдання – навчитися любити одне одного.

«Оскар…»  Маленька історія великої людини. «Живий». «Жити». «Життя». Цілком звичайні і часто вживані слова, за якими – всесвіт вічної і незбагненної загадки: звідки з’являється це життя і куди щезає? що ж воно в нас і що ми у ньому? чому? для чого? як?.. – безліч запитань, відповіді на які бувають тільки зі словом «можливо». Але ж життєво необхідно відшуковувати ці відповіді, надто якщо жити тобі залишається лише кілька тижнів... «Дорогий Боже, мене звуть Оскар, мені десять років, я живу в лікарні через рак і ніколи не звертався до тебе, бо навіть не вірю, що ти існуєш» – 14 листів-сходинок пізнання життя, сприйняття смерті, осягнення себе і світу – історія останніх днів, прожитих наче б у грі (а, можливо, й ні), коли доба дорівнює десятьом рокам, історія без жодної слізливої сентиментальності та жалісливості, але із щемливістю та світлою і простою мудрістю, історія страху і хвороби, але й співчуття і радості, коли з’являється рука звичайної собі людини (а, можливо, й ні), здатна провести тебе до тієї найостаннішої межі де за вселенським неуникним законом закінчується життя. А, можливо, й ні...  Повість «Оскар і рожева пані» одного із найвідоміших сучасних драматургів Франції Еріка-Емманюеля Шмітта, написана у 2002 році, вже сьогодні перекладена на безліч мов та поставлена на сценах найвідоміших театрів світу, і от тепер – ще й на українській сцені. Найглибша філософія, найскладніші питання буття і смерті у простій та легкій формі дитячого сприйняття, із щирою безпосередністю та дотепністю – все це у невеличкій хроніці листування з Богом. Хоча правильніше, напевно, – «листів до Бога», бо ж зв’язок лише односторонній. Чи ні? Варто пройти шляхом цього листування, щоб зрозуміти – а можливо й ні... Всю цю історію розповідають дві актриси – почергово промовляючи від імені головних і навіть другорядних персонажів, розповідають граючись, розмірковуючи, запрошуючи і нас гратись та розмірковувати у світі Оскара – у світі простому і наївному, як дитячі малюнки, але заразом глибокому, яскравому та контрастному; у світі невеличкому, інтимному, але відмежованому від світу Великого й обмеженому в контактах; у світі несподівано ніжному та затишному, але у світі на межі життя і смерті, – аж до моменту коли всі межі зникають.