Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Красуня та чудовисько »
Принц, якого за непослух ще в дитинстві чаклунка перетворила на страшне чудовисько і заховала його життя у червону троянду, та Бель, звичайна дівчина, що мріє про далекі світи, описані у книгах, зустрічаються зовсім невипадково. Їх зводить доля, адже повернути нормальне життя зачарованому принцу зможе тільки справжня любов. Ця любов не бачить перешкод, вона – казкова, магічна і чарівна… Незважаючи на те, що принц-Чудовисько забрав у полон красуню Бель, незважаючи на те, що Бель боялася цього страшного звіра, вони полюбили один одного назавжди…
«Красуня та Чудовисько» – це дуже красива історія. Історія кохання, пронизана ніжністю, неймовірними пригодами та іскрометним гумором. Оригінальні, веселі та щирі персонажі подарують вам неймовірні пригоди і відродять віру у казку…
«Місце для дракона» – вистава для сімейного перегляду! Колись-то давно, мабуть, ще й батьків і дідів наших не було на світі, жив собі Дракон. Та не простий Дракон, а особливий. А дізнатися про всі його особливості запрошуємо дітей на виставі «Місце для дракона». Адже тут їх чекає справжня казкова історія не лише про дракона, а й відважних героїв та прекрасну принцесу, доньку князя Люботинського… І це ще далеко не все. Цей твір входить до шкільної програми, і в сучасній інтерпретації його легше засвоїти. Дізнатися про етап самоідентифікації, вибір свого місця у соціумі, визначити що краще – любов чи ненависть… Вирішити і знайти відповіді на вічні запитання завжди краще у театрі. Не дивлячись на те, що вистава «Місце для дракона» – це чарівна казка для дітей, батьки зможуть насолодитися і відчути тут абсолютно свою історію. Придивіться уважніше: поряд із нами насправді живуть дивні дракони, підступні князі, благородні й не дуже лицарі та нещасні князівни.
До свого племінника Чічілло, невдахи-студента медуніверситету, який заради гри в карти покинув навчання, приїздить мільйонер Феліче Шашамока з Роккасєка. Племіш для того, щоб розрахуватися з боргами вдається до брехні: своєму заможному дядечку він видає бажане за дійсне, що мовляв, диплом лікаря - психіатра у нього в кишені, а в Неаполі він відкрив психіатричну лікарню і з успіхом лікує пацієнтів. Дядечко щедро фінансує свого родича. За лікарню Чічілло видає дешевий хостел в якому мешкають оригінальні персонажі: тричі контужений майор-пехотинець, невизнаний скрипаль, актор-аматор, мама-одиначка... І саме зараз настає час, коли небіж має продемонструвати свої успіхи та відзвітувати за надані дядьком дотації. І тут почалося..!
Як співвідноситься особисте і суспільне в нашому житті? Як і під впливом чого ми приймаємо рішення і робимо вибір? Як поведемо себе в різних ситуаціях? А як це зроблять інші люди? Що будемо відчувати при цьому? Remote Kyiv — це соціально-театральна лабораторія, вхід до якої розташовується на кладовищі (там тихо і можна подумати), а вихід — в красивому місці, звідки відкривається чудовий вид на вечірнє місто. Але вийти повністю вже не вийде: Remote запускає програму, яка залишиться з кожним надовго. Виставу супроводжує професійний фотограф. Після вистави ви знайдете фотографії у себе на e-mail, на нашій сторінці в Facebook і на сайті.
Чарівний і небезпечний зимовий ліс... Дванадцятеро братів – чаклунів, що вміють керувати силами природи... Бідна падчерка, що в заметіль шукає проліски, і маленька вередлива королева, що намагається підкорити своїм забаганкам навіть матінку-природу...
Одна з найвідоміших казок світу – «Кіт у чоботях». Це історія про те, яких форм може набувати несправедливість у світі, та чи можливо її побороти. Адже Жак після смерті батька отримав у спадок лише кота, тоді як його двом братам дісталися багатство та землі. На перший погляд ситуація має вкрай несправедливий характер. Проте сюжет повертається таким чином, що Жак, начебто, виграв джекпот... Чи існує справедливість взагалі? Розберімося в цьому разом, бо попереду в героя ціла низка пригод: знайомство з прекрасною Принцесою, сутичка з Людожером, та найголовніше – спроби ужитися з метким, винахідливим, хитрим та дуже незвичайним Котом.
Український художник, актор театру і кіно, заслужений артист України (2010). Мати Шекіта Людмила Всеволодівна, батько Шекіта Петро Павлович.
Закінчив музичну школу по класу фортепіано, в 2001 році – Артемівське музичне училище імені Карабиця, по класу валторни. Лауреат Х Всеукраїнського конкурсу виконавців на духових інструментах.
У 2005 закінчив Харківську академію культури за спеціальністю «актор драматичного театру і кіно», майстерня Бориса Ігоря Олександровича. В цьому ж році прийнятий на роботу в Київський обласний музично драматичний театр імені П. К. Саксаганського.
Художник
Близько 100 робіт. Техніка – масло, гуаш. Матеріал – полотно, ДВП. Персональні виставки (всього 12) проходили в Харківській науковій бібліотеці ім. Станіславського, в Донецькому краєзнавчому музеї, в Донецькій обласній бібліотеці ім. Крупської, Горлівському художньому музеї, Артемівському краєзнавчому музеї та музичному училищі. Лауреат VII Донецького молодіжного фестивалю мистецтв «ЕкоАрт» в номінації «Живопис», член Донецького об'єднання «Натхнення». Тематика робіт - абстракція, пейзаж, морський пейзаж, образи мистецтва. У творчості проявляються сюрреалістичні і романтичні мотиви, графічність мислення, вплив музичних і театральних образів.
Як художник-постановник оформив спектакль «Мауглі» в Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім. П. К. Саксаганського.
Актор
З 2005 року працює актором в Київському обласному музично-драматичному театрі ім. П. Саксаганського, «Майстер сцени». Більше 20 акторських робіт. У 2010 став наймолодшим в історії України актором, який отримав звання Заслуженого артиста України.
грають декілька акторів
Ще наприкінці ХІХ ст. тут з успіхом гастролювала трупа Свєтлова і Милославського, а початок ХХ ст. ознаменований діяльністю Леся Курбаса. Саме в Білій Церкві відбулася визначна подія в житті не лише міста, а й усієї України – у липні 1920 року в театрі «Палас» було вперше українською мовою показано трагедію В. Шекспіра «Макбет», в якій головні ролі виконували Л. Курбас і Л. Гаккебуш.
29 грудня 1933 року Наркомат освіти УРСР ухвалив рішення про утворення в місті Біла Церква 4-го Київського обласного робітничо-колгоспного театру. Це був один із восьми пересувних театрів на Київщині на той час і єдиний, який вистояв у непростих умовах постійного гастрольного життя. До його складу увійшли актори-випускники Київського інституту музики і драми ім. М. Лисенка та декілька акторів-курбасівців. Трупа тоді нараховувала 18 чоловік.
У 1935 році відбулася прем‘єра вистави «Мірандоліна» К. Гольдоні. У 1937 році на Республіканській Олімпіаді з героїчною драмою В. Суходольського «Устим Кармелюк» у постановці Юрія Григоренка колектив з Білої Церкви займає І місце серед 22 пересувних театрів. Того ж року Радою Міністрів України театру було присвоєно ім‘я П. К. Саксаганського за особистою згодою самого корифея української сцени.
З 1969 року театр очолює Валентин Ілліч Петько. У 1971 році театр виборює друге місце серед театрів Радянського Союзу (І місце – МХАТ). В 1998 році театр стає міським і отримує фінансування із місцевого бюджету. У 1999 році театр бере участь у фестивалі камерних і моновистав «Золота Парсуна». На ньому актор Володимир Рєпін стає лауреатом за роль у моновиставі «Крак».
У 2001 році театральний колектив бере участь у Міжнародному фестивалі сучасної української драми, а також у ІІ фестивалі українського мистецтва в Болгарії. Цього ж року в театрі відкрито малу сцену.У 2002 році актор театру Микола Кам‘ярук бере участь у фестивалі театрального мистецтва в Польщі.З 2006 року, з приходом на посаду генерального директора-художнього керівника В‘ячеслава Ускова, спостерігаються значні позитивні перетворення в житті театру та стрімкий підйом.
Важливою подією стає повернення йому статусу обласного. Театр налагоджує міжнародні зв‘язки: бере участь у програмі стратегічної співпраці Міжнародного університету «Всесвітній театральний досвід» (м. Лондон) з театрами України. У 2010 році художній керівник театру В‘ячеслав Усков брав участь у конференції в Словенії, котру влаштовував університет і яка була присвячена театральним методикам і традиціям сучасності.8 травня 2010 року було підписано Угоду про співпрацю з Тарновським театром ім. Людовика Сольського (Польща). У травні 2014 року В‘ячеслав Усков представляє Україну на Міжнародній конференції «Мистецтво керування театром» у Будапешті із доповіддю «Український театр як носій гуманістичної стратегії України».Наприкінці листопада 2014 року відбувся акт зближення культур угорського та українського народів. В’ячеслав Усков, заступник директора Денис Фридинський та артисти балету Дмитро Ільїн і Віктор Федоренко відвідали Угорщину.У серпні 2016 року шоу-програму, присвячену відкриттю 83 театрального сезону, та драматичні вистави відвідали гості з Фінляндії. Зокрема – Ігор Фрей, фінський актор театру і кіно українського походження, диктор, телеведучий, театральний педагог і режисер, художній керівник Українського народного театру у Фінляндії.
Завдяки злагодженій праці колективу, прагненню до розвитку та мудрій політиці керівництва театр виходить на новий щабель розвитку. У листопаді 2009 року сталася визначна подія – йому надано статус академічного.Є ще одна сторона діяльності, якою пишаються саксаганці.
Оскільки театр музично-драматичний, за останній час було докладено багато зусиль, щоб творчий склад повністю відповідав зазначеному статусу. Сьогодні відносно молодий оркестр вражає своєю майстерністю і багатством репертуару. Його неординарність у тому, що працює він у різних жанрах: виконує симфонічну, естрадо-симфонічну, народну музику і джаз. Така різноплановість дозволяє задовольняти найвибагливіші смаки, тож за кілька років музиканти подарували публіці більше десяти концертних програм.Справжня окраса театру – професійний балет із випускників вузів Херсона, Дніпропетровська, Донецька, Києва… Щороку здійснюються постановки більше 80 хореографічних постановок для шоу-програм та вистав. Кожна з них вражає майстерністю виконання, оригінальністю хореографів-постановників та емоційною наповненістю.
« Красуня та чудовисько »
