Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Ідея спектаклю належить театральному концертмейстеру Тетяні Булановій, яка запропонувала створити виставу для дітей про музику. Адже багато хто з дітлахів не розуміє її і не хоче навчатись у музичній школі. П'єсу про подорож у чарівне королівство музики написала Хава Ейзель-Валаамова, котра вже має досвід співпраці з Михайлом Мільмейстером.
«Країна До, Ре Мі» (інша назва «Соло для метеликів з оркестром») стане незвичною для ужгородців: музиканти театрального оркестру виступають у ролі акторів і зображають на
сцені свої інструменти. Вистава вийшла за межі суто дитячої і є цікавою та пізнавальною навіть для дорослого глядача. Тому режисер Михайло Мільмейстер означив нову постановку як виставу для родинного перегляду. В ній звучить чимало музики відомих композиторів – від класики до наших сучасників.
Дідух, 12 пісних страв та колядки – це на Різдво. 40 жайворонків, веснянки та закликання птахів – на Благовіщення. Клечання, водіння тополі та русальні пісні – до Зелених свят. Закликання покровителів-безморозників, вшанування пастухів та курячі дівочі складчини – це на Кузьми-Дем’яна. Хочете дізнатися більше? Тоді вам до нас! Вистава для всієї родини, в якій відомі українські народні пісні об’єднані у своєрідний ланцюжок, який проходить крізь усе життя людини. Це цікаво, пізнавально, співочо! Вистава є переможцем театральної премії «Київська пектораль-1995» у номінації «Краща вистава для дітей».
Хто не знає веселих пустунів Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна, що живуть на березі річки Міссісіпі? Вірним друзям завжди є чим зайнятися: будь то ігри в піратів, крадіжка яблук чи варення з комори, риболовля, а також кепкування над дорослими. Нестримна фантазія приводить Тома та Гека вночі на цвинтар, де вони стають свідками таємничого злочину, з якого і починаються неймовірні пригоди...
Те, що ніколи не втрачає свого шарму – екзотична мудрість Африки. Історії й легенди, у яких люди намагаються пояснити довколишній світ і природу, передаються з уст в уста по всій Африці. Казки розповідають, чому, наприклад, у слонів тільки один малюк, чому курям не можна жити в одній хаті з людьми, чому гіпопотами весь час сидять у воді або чому кажан боїться сонця. Ці казки – це живі оповідки, які старші люди розповідають дітям чи дорослим, коли присідають разом спочити в затінку під деревом, або тихими африканськими вечорами перед сном. У цих зразках африканського фольклору люди, які не мали ні освіти, ні науки та спиралися лише на власний досвід, оригінально витлумачили природні явища й поведінку тварин. В нашій виставі .багато музики та танців, колоритних костюмів. А головне, все це відбувається на невеличкій сцені, де діти мають змогу розгледіти найменші деталі вистави.
В одному царстві, певній молодій державі новини розносяться дуже швидко і не скільки завдяки шпигунам і пронирам, а скільки завдяки Інтернету. Історія про юну і прекрасну принцесу, закоханого, але бідного актора, старого, але багатого короля, які живуть у еру нано-технологій і не бояться нічого, окрім витоку інформації і атомного комара. Це казка для дітей і їх батьків – для кожного знайдеться своя.
Уайльдівського «Зоряною хлопчика» можна називати казкою лише умовно. Занадто багато тут філософських пошуків і дорослих істин. Письменник навіть у дитячому жанрі не зрадив своїй пристрасті до контрастів. Хлопчик-зірка прекрасний зовні, але жорстокий душею. Що це? Закляття злого чаклуна чи особистий вибір кожного? Відповіді разом із глядачами шукатимуть актори київського театру «Колесо».
Головний художник театру
Заслужений діяч мистецтв України (2009)
Лауреат Всеукраїнської премії Національної спілки театральних діячів України імені Ф.Нірода в галузі «Сценографія» (2009),
Кавалер ордену Святої Великомучениці Варвари (УПУ КП) (2016),
Лауреат обласної театральної премії ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв (1999, 2000, 2009, 2016),
Член Національної спілки театральних діячів України (1996 р.)
Член асоціації сценографів України (1998 р.)
Народилася 2 червня 1970 у м.Рівне.
1985 – закінчила Рівненську художню школу.
1989 – закінчила Туркменське державне художнє училище ім. Ш.Руставелі, відділення: «Театральна декорація» (курс Д. Чариєва).
1989-1997 – художник-постановник Рівненського державного обласного українського музично-драматичного театру.
У 2001 – закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра: «Культорології, теорії та історії культури»
З 1998 та по сьогодні – головний художник Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв
Автор сценографії до 70 театральних вистав, концертів, свят на сценах Рівне, Київ, Дніпро, Мукачево, Ужгород.
Закінчив Київський державний інститут культури в 1996 році за спеціальністю «народна художня творчість». Працював артистом балету в Закарпатському народному хорі, в Київському ансамблі пісні і танцю Міністерства оборони України. Працює в театрі з 2015 року.
Закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Д. Задора у 2001 році, Ужгородський заочний факультет Донецької державної консерваторії імені С. Прокоф’єва у 2006 році. Працює в театрі з 2015 року.
У 2018 році закінчила Дніпровський театрально-художній коледж.
У 2018 році вступила до Харківського ноціонального університету ім. І. П. Котляревського.
З 2018–2019 рік працювала в Закарпатському академічному Українському музично-драматичному театрі.
З 2019 року працює в Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
Закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Д. Задора у 1998 році за спеціальністю «артист хору, ансамблю», Мукачівський гуманітарний інститут у 2008 році за спеціальністю «музична педагогіка і виховання».
Працює в театрі з 1998 року.
Закінчила Ужгородське училище культури в 1997 році, Вищу державну академію керівних кадрів культури і мистецтв у 2000 році за спеціальністю «хореографія».
Працює в театрі з 1997 року.
У 2007 році закінчила Ужгородське державне училище культури, «Народна художня творчість».
У театрі – з вересня 2007 року.
У 2008 році закінчив Перечинську гімназію 1-3 ступенів суспільно гуманітарних напрямів.
У 2013 році закінчив Ужгородський коледж культури і мистецтв.
У 2016 році отримав відзнаку міської ради Ужгорода за вагомий внесок в розвиток культури і мистецтва краю.
У 2017 році закінчив Європейський університет факультет шоу-бізнесу.
В 2018 році став лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв в галуі театрально мистецтва за кращу чоловічу роль (Ганс Кіфер у виставі «Краще залишайся мертвим»).
У театрі – з жовтня 2007
З 2011 року працює в ЗАОУМДТ імені браті Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
У 2011 році закінчив Ужгородський коледж культури і мистецтв «Сучасна хореографія».
У 2015 році закінчив бакалаврат Рівненського Державного Гуманітарного Університету «Сучасна хореографія», магістратуру у 2016 році.
Є лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв в галузі театрального мистецтва:
2016 – Балетмейстер-постановник у номінації «Режисерсько-постановочна група» за виставу «В Парижі гарне літо»
2017 – Балетмейстер-постановник за виставу «Круті віражі»
2019 – у номінації «Актор» за роль Михайла у виставі «Жменяки»
Історія театру на Закарпатті має давні традиції і певні здобутки. Театральні колективи існували в краї ще у XIX сторіччі. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руский театр». Усі ці театральні колективи зробили велику роботу по вихованню майбутніх акторів державного театру.
На початку березня 1945 року Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сімонова, художник – Федір Манайло.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролює Запорізький український музично-драматичний театр імені М. Щорса під керівництвом народного артиста УРСР В. Магара, який буде першим режисером нового театру.
1 січня 1946 року «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським російським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».
У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».