« Конотопська відьма »
Сатира, гумор та бурлеск тут поєднуються з блискучим професіоналізмом знавців фольклористів-акторів театру «Берегиня».
Дотепними жартами та містичними подіями наповнені пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка. А самі тільки прізвиська конотопських відьмочок змусять вас сміятися ще довго після вистави. Ми розкажемо про самодурство та здирство, які здатні загубити будь-яку гарну справу. А от чи притаманно це сучасній Україні, вирішувати вам.
« Ніч перед Різдвом »
Комедія, фарс
« Сто тисяч »
Комедія
« Вечори на хуторі біля Диканьки »
« За двома зайцями »
Комедія
« Ревізор »
Комедія
Реалистично- сатирический сюжет, отлично преподнесен зрителю с хорошей игрой актеров, замечательный украинский фольклор, музыкальное сопровождение, украшающее действо . Валентин Великород просто жил в образе своего героя, аналогично как иАнатолий Пахомов.Великолепно отражена жизнь провинциального города и все персонажи с их особенностями. Всё хорошо, но несколько тесновато в коридорах.Очень комфортные стулья, туалетная комната, но надо сделать её uni sex(женщин много, а мужчин значительно меньше).
Вистава викликала виключно позитивні почтуття та емоції. Вдало поєднувалася трагічність п'єси із комедійним викладом її акторами. Вистава дає змогу повністю зануритися в атмосферу постанови та навіть опісля ще певний час відчуваєш, ніби ти залишився там, нас сцені, впоряд з героями. У виставі йдеться про Конотопську відьму. Зокрема вона також охоплює життєвий шлях сотника та писаря, розкриваючи характери їх та другорядних персонажів. Вистава побудована чітко, конкретний сюжет прослідковується протягом всього дійства. Актори вразили своєю надзвичайною майстерністю. Дивиною було бачити їх у кінці вистави, коли їх називали по іменам, адже протягом вистави їх образи стають настільки живими, що важко їх уявити опісля як звичайних людей. Вистава може бути цікава, насамперед, тим, хто захоплюється українським фольклором. Втім, навіть тим, хто до нього пристрасті немає, та тим, хто не знайомий з сюжетом повісті "Конотопська відьма" буде приємно спостерігати за чудовою грою акторів та майстерністю виконання.
Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» був створений у 1988 році за ініціативою групи фольклористів під керівництвом народного артиста України Миколи Буравського при підтримці Національної спілки композиторів України, Національної спілки письменників України та Університету фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського.
У 2004 році театру «Берегиня» за видатні досягнення у розвитку українського музичного мистецтва було надано статус академічного (Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 15.09.2004 р. № 629).
Театр «Берегиня» – це єдиний в Україні професійний колектив, який займається вивченням та пропагандою аутентичного фольклору нашого народу і сценічними засобами відтворює втрачені історичні цінності: народні обряди, звичаї, ритуали, як важливі пласти духовної культури нації.
Художній керівник театру, його засновник – народний артист України Микола Буравський. До творчого складу театру входять 42 артисти: високопрофесійні співаки, музиканти, танцюристи. У складі «Берегині» заслужені артисти України: Надія Буравська, Анатолій Пахомов.
Сценічне вбрання артистів виготовлене за зразками справжніх етнографічних костюмів, зібраних в експедиціях до Центрального регіону України, що надає фольклорному дійству яскравого колориту.
Музичні інструменти, знайдені і відроджені в етнографічних експедиціях колективу по території України використовуються у виступах «Берегині». Це такі давно забуті та унікальні інструменти, притаманні суто українській фольклорній музиці, як сопілка, коза, козобас, сурма, ліра, бугай, бубон, гудок, рубель, цимбали, тулумбаси, кобза, скрипка, гармоніка.
При театрі «Берегиня» у 1995 році створено один з найвідоміших дитячих колективів – фольклорний ансамбль «Берегинька» – лауреат багатьох Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів.
« Конотопська відьма »
