« Кольори »
Душа людини – дитина. Ця дитина потребує уваги і терпіння, вона хоче, щоб її почули і зрозуміли. Мова її неясна, але важлива. Вона хоче простих і ясних речей. Вона беззахисна перед Життям, перед Смертю. Їй потрібна підтримка. Чия?..
Родина – це від слова «рідний». Як важливо знати і відчувати, що рідний дім – це не просто два слова, це місце, де наша душа кожного разу стає дитиною. Дім, місто, країна… Країна – це дім. Чи завжди?..
Суміш кольорів, різнобарв’я жіночих характерів і палітра темпераментів від юності до глибокої старості …
Спектакль наполнен женской темой не оставит равнодушным. Узнаваемый почерк режиссера Влады Белозеренко. Ощущение женского взгляда и постановки. Удачно обыграна судьба главной героини через цвета: возраст соответствует определеннлму цвету жизни, с его характеров, судьбой, опытом, привычками, окружением... Нелегкая женская судьба во время войны, тяжелое детство, жизнь на чужбине, любовь и страсть, радость и печаль... закат. Прекрасная игра актеров. Удачно подобранные актрисы.
Спектакль "Кольори" в театре "Золотые ворота". О сложной судьбе женщины, когда каждый из цветов – это определенный этап в жизни героини, воплощенные пятью разными героинями. Прекрасный актерский букет любимых актрис и уже давно знакомого и любимого режиссера. Невидимой тенью в жизни семьи идет война, время от времени прорываясь тревожным воем сирены. Спектакль - исповедь на пороге перехода в другой мир, драма жизни, история о долгой жизни: счастливом детстве, голоде, войне, смерти мамы, предательстве и любви....Это трогательная история жизни вызвала сопережеания. Прекрасный букет актрис, которые полностью отразили образы героинь и раскрыли характер и возраст своих персонажей, с их опытом, чувствами, потерями и надеждами. Советую этот спектакль женщинам.
Влада Бєлозоренко - режисер-дослідник, ставить спектаклі в кращих театрах Києва. Гуру пластики і мізансцени. Керівник і засновник «11». Її Театр - це мистецтво, яке змушує відчувати.
Виграла гран-прі Всеукраїнських конкурсів читців у Києві, Ялті та Новоград-Волинському (2012-2014).
Працює акторкою театру «Золоті Ворота».
З вибором акторської професії Віталіні Біблів допомогла шкільна вчителька Інна Пушкарьова. На День вчителя у дев'ятому класі Віталіні доручили зробити пародію на Вєрку Сердючку. Хоч вона сумнівалася, вчителька вірила у її харизматичність.
Після школи Віталіна навчалася в училищі культури. В інтерв'ю театральному критику Олегу Вергелісу акторка зізнається, що завжди хотіла бути клоуном і працювати в цирку. На той час естрадно-циркову освіту можна було отримати тільки в училищі, а Віталіна прагнула здобути вищу освіту. У 2003 році вона закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого, майстерню Леся Танюка.
У 2003-2004 роках – акторка Київського театру «Вільна сцена». Дебют у кінематографі відбувся 2004 р. у маленькій ролі в серіалі Миколи Каптана "Любов сліпа". У 2003-2008 роках – працює акторкою Київського театру «Ательє 16». З 2008 р. грає у театрі «Золоті ворота». З 2009 року співпрацює з Київським академічним Молодим театром. У 2009 році була названою однією з 20 найкращий акторок України.
Викладає в Київському коледжі культури і мистецтв.
Особливу увагу критики звертають на фільм «Пісня пісень» режисерки Єви Нейман, де Віталіна Біблів зіграла єврейську маму. Стрічка була визнана найкращим фільмом Європи (2012), найкращим фільмом міжнародного і внутрішнього конкурсу Одеського міжнародного кінофестивалю (2015). У 2015 р. Віталіна Біблів стала театральним відкриттям, зігравши роль Слави у виставі С. Жиркова «Сталкери».
У 2016 році була номінована на театральну премію «Київська пектораль» в категорії «Найкраще виконання жіночої ролі другого плану» за роль у виставі «Сталкери»
У 2019 році здобула перемогу в IV театральній премії «Дзеркало сцени» (газета «Дзеркало тижня. Україна») в номінації «Акторська харизма» за роль у виставі «Фрекен Юлія», театр «Золоті ворота».
«Золоті ворота» – це театр, не музей.
«Завжди відкриті для тебе!» наголошують у театрі, адже це театр єдиний у столиці, який радий бачити своїх глядачів вже з 18.00. За годину до початку вистави ви можете випити смачної кави або вина, послухати музику та просто відпочити у лаунж-зоні.
Пріорітет театру – підтримка молодих режисерів, акторів, композиторів, сценографів. Скромний за розмірами театр – 60 місць – має амбітні плани і не абиякі успіхи.
«Сталкери» за п'єсою сучасного українського драматурга Павла Ар'є стала однією з найрезонансніших вистав сезону 2017 року (копродукція з Київським академічним Молодим театром).
Кілька нових імен вдалося відкрити завдяки проекту «OPEN_MIND_СТУДЕНТ», що передбачає презентацію на професійній сцені кращих дипломних вистав творчих вузів.
Працює освітня програма «Золотих воріт»: відкриті лекції, кіноперегляди, сценічні читання та зустрічі глядачів з акторами.
« Кольори »
