« Клавдія Шульженко. Старовинний вальс »

Одвічна тема – кохання! Є чоловік! Є жінка! І між ними велике виникає почуття! Багато є вистав про кохання, але більш нема таких де в пісні звучить голос найромантичнішого народу в світі. Справжній французський красень, Поль Манондіз – співатиме для Вас про щастя й біль! Він має надпотужний голос, що підійме вас до самих зірок! Ви відчуєте себе в Парижі або в Каннах. Вам буде безтурботно і п`янко. Чарівні слова жіночої української поезії, будуть летіти зі сцени від великого серця Анжеліки Гирич до ваших сердець. Поезія, що змусить вас посміхатись та плакати, мріяти, кохати й поринати до глибин великого океану кохання! Приходьте насолоджуйтесь, кохайте! Вечір буде незабутній!

Зустрічай нову творчу дитину, що прийшла у цей світ з відкритим серцем, щоб зростати разом з тобою, друже. Разом ставити актуальні питання, дорослішати і пізнавати цей світ, разом знаходити відповіді, щоб знову народитися сильною особистістю. Без масок, без костюмів і майже без шкіри. Час думати, час говорити серцем. Розпочинаємо нашу першу поетичну зустріч з питань: хто ми, чого прагнемо для себе і своїх близьких, для своєї країни, для своєї людської природи. Ми – єдиний організм, який дихає, пульсує в ритмі сучасного світу. Час прокидатися. Час не ховатися за чужими рожевими окулярами, Знайти усі грані своїх душевних алмазів. Час пролітає як літаки над хмарами. І саме час знайти свій квиток і летіти разом.

За п’єсою британського драматурга Тома Стоппарда «Розенкранц та Гільденстерн мертві».  П’єса є спін-оффом від усім відомого твору Вільяма Шекспіра «Гамлет». Історія про двох друзів, які не розуміють де північ, а де південь, але добре розуміють, що письмовий стіл відрізняється від ворони. В основі п'єси лежить класичний сюжет «Гамлета». Стоппард не вступає в суперечку з Шекспіром, це скоріше творчий діалог- роздум двох драматургів . Драматург Том Стоппард у своїй п'єсі, в головні герої виводить двох персонажів – Розенкранца і Гільденстерна, які в Шекспірівському «Гамлеті» малі і незначні. Стоппард виводить їх за рамки класичного сюжету, надаючи шанс прожити іншу долю. Герої повинні зробити свій особистий вибір, щоб використувати цей шанс та змінити призначену їм долю, вийти з рамок заданого сюжету їхнього життя. Головна думка у виставі – немає «малого» і «великого», ми всі «великі», якщо здатні на особистісний вибір. Гра гри у гру у грі. І це не скоромовка. Це те, що глядач побачить у виставі «Трагіки до ваших послуг...» за п’єсою Тома Стоппарда «Розенкранц і Гільденстерн мертві...» Велика ніби фанерно-картонна коробка-вертеп.  Речі  стають персонажами, актори  перетворюються на ляльок.  Світло у виставі – це один з головних персонажів. Безліч ліхтариків, світло від яких грає з акторами та глядачем. Тому кожна сцена у виставі, нагадує спалах у темряві.  Авторська музика, в якій поєднується звучання знайомих і дивних музичних інструментів. Все,що глядач бачить та відчуває здається, начебто іграшковим.  Вистава – метафора великої гри і різних маленьких ігор, в які люди граються все своє життя.

За театральними лаштунками ховається найцікавіше! Зайти через парадний вхід до театру може кожен глядач... Але тільки на цій екскурсії ви маєте змогу потрапити туди, де панує творча атмосфера, і де актори готуються вийти на сцену. Ми зайдемо на три сцени театру, де на вас чекатимуть історії сивої давнини, раритетні фото- та відеоматеріали. Ви дізнаєтесь де зберігаються декорації, як працює гримувальний та костюмерний цехи. Побачите надсучасний пульт звукорежисера і процес налаштування світла, почуєте цікаві оповідки від театральних старожилів!

Як визначили постановники, жанр вистави – це «як би комедія-бенефіс». Валерій Чигляєв в своїй моновиставі розкриє всі таємниці театрального закулісся... Це – сповідь актора «після вистави»... Дія побудована так, що в гру мимоволі вступають і глядачі, на деякий час стаючи акторами. Актор повертається до шекспірівських ролей і... А що взагалі таке – «театр»? І чи не досягають шекспірівських висот закулісні і душевні пристрасті актора?