« Кайдаші 2.0 »

Максим Голенко – один із найрезонансніших режисерів України, майстер театрального трешу та епатажу.

З 2006 по 2021 рік створив 45 вистав у професійних державних та недержавних театрах в різних містах України: Миколаїві, Рівному, Коломиї, Івано-Франківську, Луганську, Києві, Харкові та Одесі. А також був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де у 2016 році поставив виставу «Вій» за п’єсою Наталії Ворожбит у рамках проєкту «Дикий схід».

З 2016 і донині — головний режисер незалежного «Дикого театру».

Вистави брали участь у фестивалях Гогольфест, «Мельпомена Таврії», «Тернопільські театральні вечори», Фестивалю Молодої режисури, Kiev Theatre Showcase (ETC), «Wild Osten – 2016» (Німеччина), Festival divadiel strednej Európy у Словаччині та отримували відзнаки.

Ворожби́т Ната́лія Анато́ліївна — український драматург, режисер, сценаристка, кураторка. Пише українською і російською мовою. Належить до напрямку «нова драма».

Народилася в Києві. 2000 року закінчила Літературний інститут ім. Горького в Москві, факультет драматургії (майстерня Інни Вишневської). З 2000 по 2010 десять років жила та працювала в Москві. На початку своєї кар'єри у Москві, написала кіносценарій до скандального російського серіалу «Школа».

Була заміжня за драматургом Максимом Курочкіним. Працювала головним редактором на каналі СТБ.

Разом з німецьким режисером Георгом Жено заснувала «Театр Переселенця», в якому переселенці з Донбасу розказують реальні історії свого життя.

Кураторка фестивалів «Донкульт» та «ГОГОЛЬFEST», одна з засновників фестивалю «Тиждень актуальної п'єси».

П'єси Ворожбит ставилися в театрах України, Росії, Великої Британії, Польщі, США та Латвії.

У червні 2018 під час кінопоказу фільму «Кіборги» у Канаді виступила на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. Підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист Сенцова й інших політв'язнів.

Я народилася 28 липня в м. Кривий Ріг в сім'ї працівників Інгулецького гірничозбагачувального комбінату. Мама – чергова по станції, тато – електрик – сім'я (а ще є сестра і брат) – дружна і дуже весела, але з творчістю ніяк не пов'язана. Хоча в сімейному колі за святковим столом жіноча частина моєї родини співала народні пісні, а брат грав на гітарі. З 7 років я пішла в загальноосвітню школу № 59 в тому ж Кривому Розі. Перша вчителька моя (спасибі їй!) відвела нас класом на гурток народного танцю і на плавання. З тих пір я полюбила сцену – самостійно обирала собі гуртки і студії і з задоволенням відвідувала їх, була і студія сучасного танцю, а з 11 років я пішла на вокал.

У шкільні часи постійно брала участь в оглядах художньої самодіяльності, різних шкільних заходах і дуже часто була організатором цих святкувань, іноді сама писала сценарії, виступала в ролі ведучої, була навіть хореографом-постановником.
По закінченню 11 класу я точно знала, що хочу бути ... співачкою. Я мріяла підкорити український шоу-біз. Натхненна надією, я поїхала вступати до Києва в Університет культури на кафедру естрадного вокалу – і ура – я вступила !!! Провчилася рівно рік і зрозуміла, що цього для мене мало, тому що я ще вміла і танцювати, і красиво говорити текст на сцені. Було прийнято рішення перевестися на кафедру акторської майстерності. Пройшла вступні, здала академрізницю – і з натхненням стала вчиться на курсі Петра Ільченка та Катерини Пивоваровой.

На 4 курсі ми з кількома одногрупниками пройшли кастинг в театр «Колесо» і захищали свої акторські роботи вже на професійній сцені. В цьому ж році після випуску студентська команда на чолі з Ксенією Ромашенко організовує незалежний театр «Відкритий погляд», де я грала в «Весіллі?!» М. Гоголя, «Гуппі» В. Сигарева, «Сім'я. Сцени »А. Яблонської та інших. А в 2013 році в Київському академічному Молодому театрі була випущена вистава «Любов людей» Д. Богославського. З 2014 року увійшла в команду театру «Золоті ворота» під керівництвом художнього керівника Стаса Жиркова – спасибі йому велике, до цього дня вважаю його моїм учителем і натхненником – він мій улюблений режисер і великий приклад невичерпного таланту, енергії і працьовитості.

Народилася 7 серпня 1991 року в селі Рашівка, Гадяцького району Полтавської області. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв у 2014 році, акторський курс Нінель Антонівни Биченко.

З 2015 року Наталка Кобізька грає у виставах театрального колективу «Чесний театр» (режисерка — Катерина Чепура), а з 2016 року — в українському незалежному театрі «Дикий Театр». У виставі «Афродизіак» режисера Максима Голенко з 2016 року виконує роль Аврори. Зніматися в кіно почала ще в студентські роки. Перша роль — Ганна Сомко у фільмі «Гетьман», що вийшов в широкий прокат в 2015 році. В 2017 році знялась в ролі Данусі у фільмі режисера Альони Дем'яненко «Гуцулка Ксенія».

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого (2009, майстер – Гулякіна Е.О.). Актор Київського академічного театру на Липках та Дикого театру.

Закінчив у 2013 році Луганський державний інститут культури і мистецтв, курс В.Ю. Московченко.
З 2013 - студент Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого за фахом «Режисура драми», курс К.М. Дубініна.
2008 - 2011 - артист Донецького обласного російського театру юного глядача (м.Макіївка).
2011 - 2015 - артист Київського академічного театру юного глядача на Липках.
У Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 2015 року.

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, курс Леоніда Бенедиктовича Остропольского.

Працює у театральному бюро «Промінь». З 2019 року співпрацює з Диким театром.

Народилась 23 січня 1982 року. Закінчила Київський університет культури за спеціальністю «Сценічна майстерність».

Лауреат конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка (м. Київ, 2001). Лауреат премії ім. М. Аркаса за роль Мурусі Чурай у виставі «Маруся Чурай», реж. С. Павлюк.

Має Відзнаку Миколаївської обласної ради 2-го ступеня, а також Пам’ятну медаль «З театром в серці» Миколаївського національного академічного українського театру драми та музичної комедії .

Житєве кредо – «Тут і зараз»!

Українська актриса, театральний режисер.

Викладач Київського національного університету культури і мистецтв (факультет – кінотелемистецтва, спеціальність – актор театру, кіно і телебачення).

В 2014 році навчався у Прилуцькій музичній школі ім. Левка Ревуцького
В 2016 році навчався у Прилуцька гімназія №1 ім. Георгія Вороного
В січні 2019 року приймав участь у "Трамвай Бажань" Теннесси Уільямс. Курс О.М.Шаварского