« Кайдашева сім’я »
Київський театр «Срібний острів» запрошує всіх, хто любить свою батьківщину до сімейного перегляду прем'єрного спектаклю «Кайдашева сім'я».
Обіцяє здивувати глибоким розкриттям змісту і розповісти, про що ж насправді писав видатний український класик Іван Нечуй-Левицький.
Всі знають, що Кайдаші не поділили грушу, але насправді, чому вони ніяк не можуть припинити сварки? Мабуть є ще щось, що не дає Кайдаш спокою.
Що саме? Про це і розкажуть актори.
Перед глядачем предстає сільська сім‘я з чотирьох чоловік, батько , мати та два брати.З ранку до вечора працюють на своїй землі, гроші завжди у батько, який полюбляє приложитися до горілки, він живе зі своїми забубонами, але кохає дружину та своїх синів.Він бажає дружнів стосунків та підтримки від синів, але становиться по іншому. Невістка Мотря завжди свариться з матір’ю, бо та звалює на неї всю работу. Вони уходять з дому і починають вести своє хозяйство.Питання сімейних відносинь, повага один до одного, геть відсутня. Яскраві, кумедні діалоги Мотрі та матері, гарно відобразили актриси театру. Всі актори співали на сцені, танцювали, відчувался дух українського селища. Майстерний стрибок через тин в виконанні Юрія Раевського. Батько зумїв відобразити всю душевну біль , каяття. Сподобалась гра матері, ніжні почуття молоді один до одного.
Вистава сподобалась, подарувала посмішку та підгрунтя для роздуму - порівняння. Викликала бажання прийти до театру ще раз, та й перечитати книгу. Не виникло бажання заходити до соцмереж. Окрема подяка акторам, які віддано та реально відігравали свої ролі. Було шкода актора, що виконував роль Лавріна (він так часто та правдиво падав на коліна та спину, що було шкода й боляче). Карп - у актора настільки гарний голос, що слухаєш кожне його слово. чула вігуки дітей, що були на виставі про Мотрю, що дуже гарна актриса ;) Час який тривала вистава минув дуже швидко й хотілось продовження.
Народився в 1977 році. У 1999 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Ю. Висоцького.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2003 році.
З 2016 року почала своє навчання в КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю режисура кіно- і телемистецтва. Майстерня І. Толстих.
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
З 2010 по 2011 рік навчався в студії імпровізації «Чорний квадрат». У 2016 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ, майстерня н. арт. Україна Сомова Л.Н.ґ
На сьогодні є актором відразу декількох театрів Києва: Театр Єсіних (з 2016 р.), Мала Опера (з 2017 р.), «Театральна біржа» та театр «Особистості» (з 2018).
У трупу театру «Срібний острів» був запрошений в 2017 році.
З 2007 по 2013 перебував в одеському дитячому театрі «Балаганчик». З 2013 почав своє навчання У КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Е. Гулякіной.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2017 році.
До вступу до театрального ВНЗ отримав два технічних освіти: у 2006 році закінчив Київський технікум електронних приладів, в 2011 – Інститут ІДС НАУ.
У 2014 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ (майстерня з. арт. України Л. Лимар). У 2016 закінчив КНУТКіТ ім.Карпенка-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня В. Чхаїдзе).
З 2014 по 2017 роки працював в Київському академічному театрі на Липках (ТЮГ).
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2014 році.
Закінчила КіМУ (майстерня нар. арт. України Л. М. Сомова).
Запрошена в трупу театру «Срібний острів» у 2017 році.
У 2016 році почала своє навчання в КНУ ім.Т.Шевченка за спеціальністю ведучий програм і телебачення (майстерня Д. Лінартовіча).
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
У 2015 році закінчила Коледж КіМУ, факультет акторської майстерності. Майстерня з. арт. України Лимар Л. Д. З 2015 по 2017 рік навчалася в Інституті ТКВТ КіМУ в майстерні нар.
арт. Україна Сомова Л.Н. А в 2019 закінчила навчання в Інституті КТІ КіМУ, за фахом – режисер кіно і телебачення.
У трупу театру «Срібний острів» запрошена в 2015 році.
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
« Кайдашева сім’я »
