З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар
Камінний господар

« Камінний господар »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Поетеса зламу століть. Так називають Лесю Українку, яка дуже тонко відчувала та описувала природу людських відносин. Нині перед вами – режисерська версія любовної божевільної драми у постановці Івана Уривського. У центрі сюжету спокусник Дон Жуан, егоїстична Донна Анна і камінний, консервативний командор дон Гонзаго де Мендоза.

Дон Жуан у письменниці постає не таким, як його літературні прообрази авторства Гофмана, Мольєра, Моцарта, Байрона чи Пушкіна. Адже він тримається гордо, прагне волі і йде за щирим покликом свого серця! У цій любовній пригоді кожен прагне щастя… Та якою ціною? І чиї життєві принципи виявляться сильнішими?

Мова: українська
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Командор дон Гонзаго де Мендоза
Роман Халаімов
Сганарель, слуга Дон Жуана
Володимир Кузнєцов
Автор музичного оформлення
Художник-постановниця
Художниця по костюмах
Художник з освітлення
Звукорежисер
Помічник режисера
Помічниця режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.7
5.7
5.7
5.7

19 березня 2012 року виставою «Увертюра, До побачення» відкрилася довгоочікувана Камерна сцена театру, яка носить ім’я Сергія Данченка. На сьогодні ця вистава для франківців вже є знаковою, вона представляла українське театральне мистецтво на численних міжнародних театральних фестивалях та форумах. Прийменник «до» навмисне написаний і вирішений режисером Андрієм Приходьком з великої літери – це й увертюра до побачення, і обіцянка зустрічі, і надій. Безкінечних надій на примарне щастя двох самотностей. Час, егоцентризм владні з’їсти почуття, але не душі. І бодай найменша надія, спроможна зробити неможливе можливим, жевріє в кожній людині, як маленька свічечка в долонях героя оповіді Масіно (Остап Ступка), освітлюючи шлях його колишнього кохання, Марії (Наталя Корпан). Фото та анотації надано театром.

Жага
« Жага » Мелодрама
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.4
5.2
5.2
4.8

Не відмовляйте собі в задоволенні. Або навпаки, відмовте якомога швидше, бо ніхто не гарантує безпечні наслідки цієї нестриманості. Чи може бути пробачений той, хто кинув сім'ю, захопившись незнайомкою з сумнівним минулим? Чи гідний співчуття чоловік, до дна вичерпаний власною хіттю? І навіть якщо великодушна дружина прийме блудного чоловіка назад, то вимолити прощення у того, хто вершить божественну справедливість, буде набагато складніше. Але хіба має значення майбутнє покарання, якщо ви одержимі небезпечною пристрасною жагою?

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.0
5.7
5.3

«Гедда Ґаблер» (Hedda Gabler) – одна з найбільш визначних п'єс класичної європейської літератури, написана норвежцем Генріхом Ібсеном більше сотні років тому. Але ця історія цілком могла трапитися в одному з приватних будинків Києва. Гедда вийшла заміж за Тесмана, якого ніколи й не кохала… Та несподівано до неї завітало її минуле – талановитий науковець Ейлерт Левборг… І ось вже перед нами така собі «зустріч випускників», на якій кожен хоче самоствердитися… А попереду – інтриги та одкровення, брехня та пристрасть, маніпуляції та неземна насолода від можливості тримати чиюсь долю у своїх руках… На сцені театру «Золоті ворота» глядачі побачать сучасну виставу про аномалію людини, яка сьогодні намагається зберегти себе такою, якою її виховав батько-генерал. Гедда по-своєму дуже жорстоко мститься всьому світу за те, який він спотворений. Вона прагне жити на своїх умовах, не зраджуючи собі, прагне бути собою. Гедда – жорстка зовні й ідеалістична всередині! Гедда – не розкидається словами, вона є їхня суть! …Так люди не роблять… А як??? У головній ролі – Ірина Ткаченко. «Іра – це той випадок, коли хороша, складна людина і якась невловима, витончена та загадкова жінка поєднуються і в сумі дають міцний коктейль. Вона п'янить, манить і лякає одночасно…» – режисер вистави Олена Щурська.

Медея
« Медея » Трагікомедія
4.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
3.5
3.5
4.0
5.0

Історія рухається по спіралі... Теми тисячолітньої давнини актуальні і сьогодні. Адже у нашому теперешньому житті ми щоденно використовуємо знання і досвід попередніх поколінь. Ми так само відчуваємо протиріччя між двома світами – Жінками і Чоловіками. Спостерігаємо, як вони протистоять один одному та намагаються перемогти. Історія Медеї – колхідської царівни давня та сучасна водночас. Вона його кохає, він її зраджує. Вона хоче боротися за свою любов, проте сил вистачає лише на помсту…

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.8
5.8
6.0

В кожну епоху людина вміщена в рамки правил, що визначають як він повинен думати, любити, жити. У світі, такому, як наш, де на перший план виставляються успіх, прагматизм, індивідуалізм, гроші, шлях до "щастя", поступово настає апатія душі, зникає бажання йти далі, народжуються важкі питання про сенс життя. Кождому з нас дана можливість любити, це той дар, який робить людину подібною Творцю. Як ми використовуємо цей дар? Яким є наш вибір: принести себе в жертву або прийняти жертву іншого? На 178 сторінках роману "Євгєній Онєгин" Пушкін розмірковує на подібні теми і ми, за ним, дослідимо рухи людської душі та її дара любити. Глядач стане частиною нашої вистави: гостями в будинку Ларіних, сусідами Онєгіна, друзями Лєнського та, можливо, відчуватиме себе одним з героїв роману. Наш сучасний погляд на вічні теми та геніальний роман у віршах О.С.Пушкина, ми назвали - "романтична неокласіка".

Відгуки
Анастасія

Насправді,вистава викликала доволі неоднозначні почуття. Часом було сумно, часом смішно, часом незрозуміло. Однозначно був інтерес до дії, переживання за долі героїв. Сюжет дійсно викликає бажання слідкувати за розвитком подій, хоча інколи він здається незрозумілим. Сподобався спектр персонажів, підхід до розкриття їх характерів, прагнень і справжніх бажань. Вдалося відчути і максимально передати глядачам характери своїх персонажів абсолютно всім акторам. Подобається театр на Подолі. Побачила багато нововведень,які приємно здивували.

Люда Л.

Вистава - виклик. Тому і емоцій багато є і позитивні є і негативні. Важко однозначно сказати, дуже заплутані, є що сподобалось., є що шокувало. Але загалом після перегляду моторошно, страшно, сумно. Драма Лесі Українки про дон Жуана, командора та егоїстичної донни Анни. Краще перед виставою все таки прочитати твір. Оригінальний твір та такою є й оригінально-божевільною вистава. Вона нікого не залишить байдужим, стовідсотково емоцій буде багато - від захвату до шоку. Мене Більше вражаюче шокувало - і образи, і символізм, і гра, і пластика, і музика, і гнитючі-темні кольори.... але були й досить позитивні моменти: танок у промені світла, дуетні сцени откровенні. Актори грали переконливо, передали героїв, гармонійно вписатися в божевільну постановку містичної драми. Сподобалось гра Довженка та Рубашкіної, особливо їх дуетні сцени. Як на мене були найхарактерними героями. Хоча всі грали добре. навіть, психоделічна музика голосна, й не чутно слів, але через гру й образи все було передано. Враження змінюватися та посилювалися, а фінальною сценою просто зірвалися. Пройде час а ця вистава не забудеться, вона має свій стиль та викликає шалені емоції та багато запитань. Особисто мені було важко, а фінальна сцена моторошна, бридка, відчуття страху та потойбічного світу. Однозначно, навіть через улюблених акторів, вдруге не піду на цю виставу. Сподобається тим, хто любить сучасний театр, сміливі та шалені вистави , вистави режисера Івана Уривського.

Світлана

Смішно майже не було, було цікаво, сумно, наприкінці - трохи моторошно. Остання сцена вражає! Після вистави - роздуми про ціну, яку ми готові сплатити за свої мрії, за любов. Роздуми про те, чи завжди ті, в кого ти закохуєшся, є таким, яким (вона) він постає в твоїй уяві. Роздуми і про те, що є власне коханням - справжнє почуття чи якась примара, вигадка, яку ми собі намалювали. Сюжет базується на класичній п'єсі Лесі Українки. Втім він доповнений музичними номерами, пластичним вирішенням, коли актори-персонажі грають без слів. В цілому це сподобалось. Можливо, певна зумисна запиленість декорацій і сірість костюмів акторів комусь здадуться надто перебільшеними, що заважає сюжетові. Тлумачення Дон Жуана та Донни Анни, як на мене, було дещо несподіваним, можливо надто осучасненим - у класичних виставах вони постають іншими. Командор постав радше як закоханий чоловік, аніж носій традиційних сурових католицьких цінностей - і це було переконливо. Окремо звертає увагу Долорес - жінка з характером, яка заради любові готова на все - їй віриш відразу. Вистава для поціновувачів творів Лесі Українки, а також тим, кому цікавий сучасний український театр. Театр абсолютно сучасний. Окремо варто відзначити піклування про осіб з інвалідністю та іншими особливими потребами - для них передбачений ліфт. Цікаве оформлення фойє. На іншому рівні розташована кав'ярня-буфет. Навіть є камери схову для речей. Справді один з найкращих театральних майданчиків Києва нині.