Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Життя без любові… Обожнювана усім світом співачка Марія Каллас усе життя намагалася заслужити любов. Спочатку – байдужої до неї матері. Потім – впливового чоловіка, старшого за неї на 27 років, котрий любив артистку Каллас, але не жінку. А замкнув цей ланцюжок найбагатший чоловік у світі – Арістотель Онассіс, котрий зрадив Марію заради власних інтересів.
Каллас померла в 53 роки в порожній паризькій квартирі, так і не ставши по-справжньому щасливою…
Найдивовижніше, що її доля була постійним віддзеркаленням сценічних подій. Інтерес до Марії Каллас з роками все більше зростає, та все ж ми дуже мало знаємо про справжню Каллас. ЇЇ життя і смерть залишили більше запитань ніж відповідей.
(Не) біографічна драма «Каллас» – це історія пристрасті, що одразу захоплює глядача, який іде звивистим лабіринтом долі Сесілії Софії Ліни Марії Калогеропулос, таким було справжнє ім’я Марії Каллас…
Основою вистави стали факти та домисли пов’язані з найважливішими моментами біографії Марії Каллас, які знаходяться у відкритому доступі.
Юність, що виблискує чистотою помислів, що закохана й мріє, бунтує й спокушає. П'ятеро закоханих і залишилася тільки одна зоряна ніч в рідному українському селі, яку вони проведуть разом. А ще є українські пісні, за допомогою яких вони з'ясовують відносини, освідчуються в коханні, сваряться, миряться... А вранці їм належить розлучитися й можливо зустрінуться вони тільки через сім років як домовилися в цю ніч. Спектакль поставлений по п'єсі «Не співайте, півні, не вменшайте ночі» напівзабутого українського класика Степана Васильовича Васильченко. Написана драматургом в окопах Першої світової війни, історія наповнена приголомшливим ліризмом й красою української пісні.
75 років тому з-під пера всенародного улюбленця Остапа Вишні вилетіла «усмішка» під назвою «Чухраїнці (спроба характеристики)», в якій він виписав «аж п’ять глибоко національних рис симпатичної вдачі чухраїнця», і одна з них це ЯКОСЬ-ТО ВОНО БУДЕ? А які ж інші?! Приходьте на виставу і актори розкажуть про інші «глибоко національні риси симпатичної вдачі чухраїнця».
Зустрічай нову творчу дитину, що прийшла у цей світ з відкритим серцем, щоб зростати разом з тобою, друже. Разом ставити актуальні питання, дорослішати і пізнавати цей світ, разом знаходити відповіді, щоб знову народитися сильною особистістю. Без масок, без костюмів і майже без шкіри. Час думати, час говорити серцем. Розпочинаємо нашу першу поетичну зустріч з питань: хто ми, чого прагнемо для себе і своїх близьких, для своєї країни, для своєї людської природи. Ми – єдиний організм, який дихає, пульсує в ритмі сучасного світу. Час прокидатися. Час не ховатися за чужими рожевими окулярами, Знайти усі грані своїх душевних алмазів. Час пролітає як літаки над хмарами. І саме час знайти свій квиток і летіти разом.
Поруч із смутком завжди знайдеться місце для посмішки, десь близько плачу завжди чекає сміх. Маленьке людське щастя та маленька особиста трагедія тісно переплітаються, створюючи коловорот почуттів, який ми і називаємо життям. «Холодна м’ята» – проста душевна розмова про прості, але такі важливі для кожного речі: стосунки між людьми, пошуки самих себе, кохання, дружбу, невиразний смуток та великі радощі… Життя героїв оповідань Григора Тютюнника плине від однієї крайності до іншої, а ми можемо на мить ніби зазирнути у вікно – побачити людину в її сакральний момент переосмислення самої себе – і піти далі, відчуваючи той присмак співпричетності. Вистава, жанр якої вкладається в формулу «чуттєві оповідання», – обрамлена в стильну та витончену театральну форму ностальгії за нами самими, відвертими, щасливими та нещасними однієї вхопленої миті.
Йдеться про віру в себе, в свою силу, свою правду, свою любов. І, звичайно, на шляху перешкоди. Різні, нездоланні і переборні. І буде одна близька людина, і друга близька людина. І одній близькій людині треба буде відпустити другого, щоб він жив своїм повним життям, хоча ... І буде романтична історія. Красива. А це вже на виставі ...
Досить хороші емоції, оскільки вистава була біографічна. Сюжет вистави дуже цікавий та поданий в креативному форматі. Дуже чудово підібрана музика, костюми та декорації. Вистава починається з того, що розповідають про народження Марії Каллас, про переїзд, аварію (до речі, обіграно дуже креативно), сцену, безліч контрактів та кохання. Актори грали неперевершено. Враження від вистави просто захоплюючі.
Легка вистава на нелегку життєву тему. Професійне життя відомої співачки Каллас та непроста особиста історія. Професійне життя відомої співачки Каллас та непроста особиста історія. Невелика за часом вистава протримала увагу весь час. Досить сумна особиста історія буда вдало трансформована головною акторкою та режисером в легкий кінець про вічне кохання.
Спектакль о тяжелой судьбе Марии Каллас. Начиная с самого детства чередуются до самой смерти. Спектакль поставлен таким образом, что о жизни повествуют либо с помощь диалогов Каллас с ее ближайшим окружением, монологами Каллас, оперными партиями, и условным голосом за кадром который создан актёрками сидящими в глубине сцены. Можно сказать что это апарт, за частую это воплощение прессы. Спектакль очень динамичный и живой, не скучный, наполненный и буквально приковавшийся внимание,оставляющий приятный осадок, несмотря на то что судьба Каллас трагична. Сюжет основан в целом на жизни Марии Каллас. Но также на домыслах самой певицы. Актеры прекрасно вжились в роль. Особенно хочется отметит исполнительницу главной роли, непосредственно Любовь Матейко, за то что у неё получилось передать за 1 час весь эмоциональный путь на протяжение всей жизни Марии Каллас. Спектакль очень наполнений, но при этом легкий. Спектакль будете интересен для всех, кто хочет узнать про Марию Каллас и послушать величайшие оперные арии в камерном зале.
Відвідала виставу другий раз. Чудова гра акторів, неперевершенний спів головної героїні. Я у захваті. У виставі показані біографічні події відомої співачки Марії Каллас. Постановка прекрасна. Можна, як реквізит, додати граммофон. Чудова гра акторів. Неймовірний спів.
У виставі описується складна доля оперної співачки Марії Каллас. Вона була незграбною та товстою у підлітковому віці, але мала надзвичайний музичний талант та голос. Коли вона стала знаменитою, привела свою зовнішність до ладу, схудла, стала насправді дівою. Але вона прагнула бути не тільки відомою співачкою, а й найкращою та єдиною жінкою для своїх чоловіків. Вони її боготворили, проте бачили в ній тільки зірку сцени і не бачили жінку. Вона прагнула мати дітей від своїх коханих чоловіків, але вони не підтримували її в цьому. Наприкінці життя вона залишилась самотня, втратила голос та не мала близьких поруч. Сподобались оперні партії головної героїні, Любов Доброноженко – дуже талановита оперна співачка, сподобався простий та зрозумілий сюжет. Не дуже сподобалась гра акторів, не вистачало органічності в грі чоловіків. Було сумно спостерігати за складною долею Марії.
У мене більшу частину часу вистава викликала співчуття та інколи сум. Ніщо не мого відволікти від перегляду, хотілося прожити з героями кожен діалог. Після вистави відчувалось піднесення та одночасно журбу. У виставі було показано життя оперної співачки М. Каллас. Сподобалось, що не було нудних моментів, все лаконічно, зображено головні моменти та передано справжнє життя головної героїні. Також була відчутна специфічна атмосфера. Гра була бездоганною, я повірила кожному слову, мене переповнювали емоції. Мені здалося, що я чула голоси декількох акторів раніше по телебаченню, всі репліки були дуже переконливими. Спочатку було все, як у звичайній виставі, але після першого співу головної героїні у мене перехопило подих та всю іншу частину вистави я дивилась з цікавістю. Ця вистава варта більшої уваги.
Сюжет вистави заснований на реалістичних подіях і описує реальне життя визнаної в усьому світі оперної співачки. Як відомо, всесвіт намагається тримати рівновагу. Марія Каллас талановита і визнана на сцені, і нещаслива у вічних пошуках в особистому житті. Чудова, неперевершена гра акторів. Дуже вдало передані образи. Як казав Станіславський – вірю. З перших хвилин вистава тебе захоплює і несе у вир, де тісно перев’язались людські долі, де переплелись: пристрасті, ненависть, біль, кохання, зрада та чарівний голос головної героїні. Сказати, що вистава сподобалась, це значить нічого не сказати. Віртуозна гра акторів не дасть вам відволіктись від початку і до завершення дійства. Вистава пройшла як одна мить. Актори наче гортали книгу, книгу життя Марії Каллас, сторінка за сторінкою і звісно перегорнувши останню сторінку – книга закрилася…
"Любов важливіше за будь-який тріумф ... Перед початком вистави пролунав включений запис голосів в залі перед початком дії на сцені, це створило атмосферу чогось таємничого, очікування подій та вражень. Дзеркала покриті пилом, в які протягом вистави дивиться Марі і згадує минуле, малює візерунки і говорить про наболівше. «З перших днів я була позбавлена любові... Вона забрала моє дитинство, друзів, батька; коли я стану дорослою, куплю їй ниркове манто і забуду про неї назавжди». Такими невтішними словами вона згадує про матір. Марія весь час чекала любові та чи була вона дійсно щасливою? Окрім Каллас на сцені присутні три актори, Ларі – друг дитинства, перший чоловік Джовані та Арістотель Онасіс, кохання всього життя, але це було рокове почуття і не добрий кінець. Дуже приємний, неперевершений голос Любов Доброноженко, але гра акторів, як не прикро, бажає кращого. Ларі – Володимир Ординський дуже голосно викрикував репліки, мабуть, це було б доречно для великої зали. Джовані – Сергій Бондаренко – помилявся в словах. Арістотелю Онасісу, на мій погляд, не було достатньо лоску, як для дуже заможного чоловіка. Велика співачка залишається одна, вмирає в 53 роки, лише слава спогади... «Мабуть, ми не те просимо у Бога …» Хай там як, але задоволення від перегляду я отримала і інші вважаю теж."
Це історія пристрасті, яка одразу захопила мене у полон. Дивовижні актори і очі Любов Доброноженко надовго залишилися у моєму серці. І ось я вдруге у цьому театрі і саме на цій виставі за новим присмаком чуттєвості. Нелегка доля головної героїні – Марії Каллас вразила мене своїм характером та людяністю, жіночністю та наполегливістю. Вона до нестями любила музику і свою професію, була кращою вокалісткою та добре грала на фортепіано. А ще більше хотіла бути бажаною жінкою і прагнула любові. Спочатку вона потерпала від своєї корисливої матері. Потім – байдужого до неї чоловіка, який любив не її, а її славу. А насамкінець зрада найбагатшого чоловіка у світі – Арістотеля Онассіса, відібрала у Каллас не тільки серце і душу, а ще й ненароджену дитину та її золотий голос. Актори грали неперевершено, а від голосу Любов Доброноженко повзали мурахи по тілу. Після вистави я сповільнилася і пройшлась Майданом Незалежності вдихаючи аромат каштанів. Я насолоджувалася післясмаком від перегляду цієї блискучої вистави. Ця вистава буде цікава романтичним парам та всім кого цікавить відома оперна співачка Марія Каллас.
Дивилась затамувавши подих! Відчувала сум та біль щодо нещасливої долі талановитої співачки Марії Каллас, яка все життя прагнула любові, але померла самотня у своїй квартирі в досить молодому віці. Протягом вистави глядачі дізналися біографію видатної оперного співачки Марії Каллас, про її важке дитинство, про чоловіка, який бачив в ній тільки оперну зірку та про її коханого Аристотеля Онасіса, який одружився з іншою. Сподобалась гра акторів, головна героїня співала оперні арії та танцювала. Дуже вдало режисер підібрав акторів, які повністю співпали зі своїми героями. Головна героїня плакала, розповідаючи про окремі моменти життя Марії Каллас, чим розчулила і глядачів.
Не могла відірватися від перегляду, дивилась затамувавши подих. Трагічна доля Марії Каллас не залишить байдужим нікого. Але я, як переселенка, щиро рада за актрису Любов Доброноженко, яка знайшла своє місце на сценах київських театрів після переїзду з окупованої території! Раджу для всіх, хто потрапив у скрутну життєву ситуацію, щоб надихнутися, по-перше, біографією співачки Марії Каллас, а, по-друге, біографією актриси Любові Доброноженко, яка кілька років тому почала наново будувати кар‘єру, переїхавши з окупованого Донецька. Це біографічна вистава про життя та творчість відомої оперної співачки минулого Марії Каллас. Актриса Любов Доброноженко разповідає про життя своєї героїні та виконує арії з опер, які колись співала Каллас. В актриси красивий сильний голос, вона дуже емоційна та красива, ідеально підходить на цю роль. Всі актори талановиті, грали дуже правдоподібно. Сцени як такової в залі нема, тому глядачі сидять дуже близько до акторів, можна роздивитися всю міміку зблизька. Вистава швидко закінчилася, але зовсім не хотілося відпускати акторів. Час промайнув зовсім непомітно! Театр маленький, але затишний. Видно, що протягом літніх канікул зробили ремонт, бо все чисте, сяюче, свіже! Старанно підготувалися до нового театрального сезону! Майданчик знаходиться в центрі, але на он-лайн мапі нема будинку 50-Б, є тільки 50. Треба зайти в арку та йти до кінця двору.
Дивилась затамувавши подих! Видчувала сум та біль щодо нещасливої долі талановитої співачки Марії Каллас, яка все життя прагнула любові, але померла самотня у своїй квартирі в досить молодому віці. Протягом вистави глядачі дізналися біографію видатної оперного співачки Марії Каллас, про її важке дитинство, про чоловіка, який бачив в ній тільки оперну зірку та про її коханого Аристотеля Онасіса, який одружився з іншою. Сподобалась гра акторів, головна героїня співала оперні арії та танцювала! Дуже вдало режисер підібрав акторів, які повністю співпали зі своїми героями. Головна героїня плакала, розповідаючи про окремі моменти життя Марії Каллас, чим розчулила і глядачів. Мінімум декорацій, чорний фон ідеально підійшли до цієї вистави. Вистава підійде любителям опери, бо йдеться про оперну співачку. Акторка неперевершено співає кілька арій, голос сильний та вражаючий! Театр сподобався, а глядачам, які туди збираються, раджу не запізнюватися, бо вхід до зали через сцену, тому нікого після початку вистави вже не пустять.
Володимир Голосняк працював у Коломийському драматичному театрі, Івано-Франківському обласному музично-драматичному театр імені Івана Франка, Національному академічному українському драматичному театр імені Марії Заньковецької, де було зіграно низку ролей, найбільш знакові з них: Отокар - в опереті І. Штрауса «Циганський барон», Валер – в комедії Жан-Батиста Мольєра «Скупий», Збижко - в драмі Г. Запольської «Мораль пані Дульської», Леон – у виставі за романом Г. Флобера «Мадам Боварі», Альбер у «Скупому лицарі» та Дон Карлос у «Кам’яному гості» Олександра Пушкіна. У співпраці з Київською академічною майстернею театрального мистецтва «Сузір’я» створено моновиставу «Бій з тінню» за романом Драгослава Михаїловича «Коли цвіли гарбузи» та моновиставу «Хочу в Париж» за мотивами однойменного оповідання М. Веллера.
Працюючи на телебаченні Володимир Голосняк був ведучим телевізійних програм:
«2000 подарунків до 2000 року» – НОВИЙ канал, «Погода» – телеканал ТЕТ 2002-2003рр., інформаційної програми «Вісті» – телеканал Перший Національний 2003-2004 рр.
інформаційної програми «Ера бізнесу» – телеканал ЕРА 2005-2008 рр., програми «Новини» – телеканал UBR 2011 р., «Світ атома» – телеканал Перший Національний 2011р., «Шляхами України» – телеканал Перший Національний 2012 р., інформаційної програми «Діловий світ» – телеканал Перший Національний 2011-2014 рр., та інших
Впродовж останніх 17-ти років Володимиром Голосняком, як режисером-постановником реалізовано понад 200 різноманітних мистецьких акцій: фестивалів, концертів, церемоній нагородження, державних заходів, презентацій тощо
Один з кращих акторів Київського національного академічного театру оперети.
Працював солістом «Київ-концерту» і «Київського державного мюзик-холу». У 1977 році молодий співак успішно взяв участь у Міжнародному фестивалі «Золота осінь» (Братислава), а згодом став лауреатом XII Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві.
У Київському національному академічному театрі оперети працює з 1987 року.
Нагороджений: грамотою Верховної Ради України, медаллю «Захиснику Вітчизни». орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня.
З 2000 року по 2014 рік – артистка-вокалістка провідний майстер сцени Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру.
З листопада 2016 року – артистка-вокалістка Національної оперети України.
Артистка дебютувала в театрі у виставі для дітей «Білосніжка і сім гномів» В. Домшинського.
Новий сучасний центр на сцені якого відбуваються найрізноманітніші мистецькі події: драматичні та музичні вистави, концерти класичної та сучасної музики, творчі вечори та зустрічі з відомими митцями, реалізуються міжнародні арт – проекти та виставки.
У виставах Центру грають актори Національного академічного театру оперети та інших київських театрів. Виступають відомі співаки, музиканти, поети й знаменитості з України та інших країн.
Тож на нашій сцені, Ви завжди зможете знайти те, що припаде до душі.
Приходячи до центру вперше – стають нашими шанувальниками назавжди!
Для відвідувачів «АРТ-Центру Козловського» ми створили затишну домашню атмосферу, сповнену теплом та посмішками .
Ми робимо життя яскравим і насиченим враженнями.
Всі, хто приходить до нас в гості, – стають частиною нашої родини.