З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Каліки
Каліки
Каліки
Каліки
Каліки
Каліки
Каліки

« Каліки »

14 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Актуальна п'єса німецького драматурга Серґія Ґьоснера «Каліки» буквально за кілька років здобула популярність у Німеччині. Стас Жирков, художній керівник театру, запропонує свою версію цього тексту.

Це історія про двох хлопців, які заприятелювали… у реабілітаційній клініці. Обоє вони за нашими сумнівними стандартами «каліки».

Налаштувалися на невеселі скорботні історії?
Запаслися хустинками, аби витирати сльози?
Даремно!
Це історія передусім про підлітків, а не про їхні хвороби.
Розповідь про двох крутих пацанів, які звісно ж бачать себе дорослими…
А про що ж іще можуть розмовляти двоє дорослих хлопців, як не про дівчат та про майбутнє, у якому не буде клініки…

А навіть якщо залишиться клініка, так що тепер не жити? Не закохуватися? Не думати про майбутнє? Не жартувати і не дружити, навіть якщо лікарі не говорять нічого обнадійливого…
Зрештою, завжди варто пам'ятати: безглуздо марнувати життя, намагаючись змінити те, що не в змозі. Краще витратити ці зусилля, аби зробити когось щасливим. Бодай на мить.
Дуже скоро двоє героїв Ікар та його друг Френсіс відкриють для себе саме цю просту істину…

Жанр: комедія
Тривалість: 1 година 20 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
6.0
5.9
6.0
5.8

Отже, моновистава. Головна режисерка нашого театру, Тамара Трунова, поставила собі цікаву, вкрай складну задачу. А хтось скаже – черговий виклик. Головну роль, єдину роль на сцені, виконує провідна акторка нашого театру – Олеся Жураківська. І для Тамари, і для Олесі це перша моновистава в їх творчому житті. В основі вистави лежить п’єса «Every brilliant thing» Дункана Макміллана, сучасного англійського драматурга та режисера, добре відомого в Європі. Цікаво, що Макміллан створював її разом із своїм товаршем, британским коміком Джоном Донахью, який опрацював цей текст у звичному для себе жанрі стендапу і мав шалений успіх. А що ж ми побачимо на Малій сцені? Як цю зворушливу, динамічну і, не дивлячись на тематику, вкрай комічну історію, розповість така талановита, глибока, несподівана акторка, як Олеся Жураківська і одна з найкращих сучасних театральних режисерок України – Тамара Трунова?

4.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
4.5
4.5
5.5
3.0

«...На вулиці до молодого чоловіка, який поспішає на ділову зустріч, раптом з проханням про допомогу звертається незнайома жінка. Вона пропонує йому гроші, але не каже прямо, яка послуга їй необхідна. Згодом з'ясовується, що їй потрібна... «суща дрібниця»... Яка?.. Про це глядач дізнається, відвідавши нашу виставу, під час якої відбудеться багато цікавого і несподіваного». (Д. Морозов) «Ненормальна» - це жорстка історія, часом трагічного, часом комічного змісту, що тримає глядача в напрузі до останньої репліки. Недарма кажуть: якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани. Жінці і справді нічого не може завадити... окрім любові.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
6.0
5.7
6.0
5.5

Отже, уявіть, в помешканні ветерана в’єтнамської війни з’являється не одна жінка, а цілих три. І всі вони дуже різні. Актриса, громадська активістка і менеджер з продажу нерухомості. Різні життя, різні світогляди, різна віра і нічого спільного, окрім нестримного бажання кожної довести, що вона «THE BEST»! І все це – у виконанні улюблених акторів Театру Франка!

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

На сцені «Золотих воріт» – один незвичайний день з життя звичайної сім'ї, протягом якого кожен може дізнатися, що саме потрібно робити, щоб не стати ПОРОХОМ. Незважаючи на всю розруху, герої вистави сповнені гумору – вони готові сміятися над собою. А ми готові? На глядачів точно чекає карколомна сімейна історія про нові можливості і старі катастрофи... але, що саме оберуть герої цієї історії і чому…

До і потім
« До і потім » Жіноча сповідь
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Вистава «До і потім» – це жіноча сповідь, що вражає свою відвертістю. Тому вона цікава, як чоловікам, так і жінкам. Критики навіть назвали її душевним стриптизом трьох жінок, та на місці кожної з них хоча б раз у житті була будь-яка з нас. Це найнезвичайніша вистава, бо вона має величезний містичний вплив на підсвідомість глядача – як після смак, приходять дивовижні прозріння та енергетичне перезавантаження. Для автора п»єси – україно- італійської телезірки та головного героя  сюжету – ця історія багато в чому автобіографічна. В одному з інтерв»ю вони зізналися, що найскладніше – це грати самих себе. Але це єдиний спектакль, в який корективи вносять не режисери, а саме життя.  Родзинкою постановки є дивовижна музика у неперевершеному виконанні зірки, що підкорила вітчизняну та світову сцену – геніальної Людмили Марцевич, народної артистки України, солістки Національної філармонії. ЇЇ участь у виставі робить цю подію унікальною. Соло на флейті виконцє Данило Акорд.

Відгуки
Лілі

Не могла відірватись від перегляду. Раджу сходити разом з другом та подругою. Для побачення ця вистава не підходить. Основа сюжету - історія про двох хворих хлопців, які намагаються бути звичайними. Були моменти та діалоги, які викликають відразу.

Сергій О.

Вистава дуже сподобалася.Коли я йшов від метро почалася злива і на початок я був мокрим і замерзлим. Настрій був таким же похмурим,як небо на дворі. Але як тільки я зайшов до примішення, мене зустріли дуже привітні дівчата. Вони запропонували залишити мокру куртку у гардеробі та спуститися до їхнього кафе випити кави. Зал не дуже великий і тому все було дуже гарно видно. З першої хвилини актори заволоділи увагою. Місцями я ловив себе на думці, що сміятися на виставі про дуже серйозне ,а якщо казати відверто - сумне , не доречно. Але актори грали так чесно і не вимушено, що дуже швидко починаєш забувати , що це гра. В залі була дитина років десяти. Це звичайно справа приватна, але я б не радив йти на цю виставу з дитиною. По дорозі додому я вже не звертав увагу на те що одяг вологий, а на вулиці досить прохолодно - тому що завдяки режисеру і всімхто приймав участь я в черговий раз відчув, що на світі є не тільки матеріальне і треба просто жити.

Вероніка В.

"Каліки"" - це щось неймовірне. Історія про двох хлопців, які вважаються каліками. Протягом вистави актори обговорюють темі, які їх хвилюють: про кохання, про комплекси, про майбутнє. Кожен рух актора був продуманий та органічний. Герої висвітлювали сумні теми, але подавали це з таким ентузіазмом та енергією, що після вистави одна думка: "Вау, це було неймовірно". Два актори створювали атмосферу, змінювалися та змінювали моє відношення до них. Їх хотілося жаліти, любити, ненавідити. Найголовніше їм хотілося співчувати.