З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І
Кабаре Бухенвальд Вечір І

« Кабаре Бухенвальд Вечір І »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«Кабаре Бухенвальд Вечір І» – «Безкінечні жіночі розмови насправді щасливих жінок».

Кабаре останньої надії, героїні котрого покажуть Вам внутрішню сторону буття актриси.

Територія театру імені Леся Курбаса допоможе поринути в атмосферу дійства, адже саме як кабаре, ще на початку ХХ століття, будували приміщення сучасного театру.

Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Таргани
« Таргани » Іронічно про еміграцію
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.6
5.7
5.9
5.7

Ви коли небудь бачили тарганів? Що ви про них думаєте? Чи ви взагалі про них думаєте? Таргани надзвичайно цікаві створіння, хоч більшість їх не любить і зневажає. Вони живуть пліч-о-пліч з людиною ось уже тисячі років. Ми бачимо їх на наших кухнях, у під’їздах, на смітниках, в найбідніших будинках і в квартирах міліонерів. Таргани особливо люблять жити у наших головах, адже там тепло, сухо і завжди є чим підживитися. Ми робимо все, щоб позбутися від них, та вони лиш переходять з одного місця на інше, а інколи з однієї країни в іншу і продовжують жити. Продовжують ходити з нами одними вулицями, їсти нашу їжу, продовжують викликати відразу і роздратування. А чи можна з тарганами порівняти людей? Чи можна сказати, що емігранти як таргани? Чи митці як таргани? Забагато питань. Отже ніч, Мангеттен, бідна квартира, двоє емігрантів, які не сплять уже здається цілу вічність і таргани. Чи може там лишились вже тільки таргани? У виставі присутні сцени паління!

4.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
4.0
3.5
5.5
4.7

Це постановка за п'єсою класика сучасної ізраїльської драматургії Ханоха Левіна. Історія Крума – головного героя п'єси, що вирішена в жанрі трагікомедії, це історія не одного покоління кінця ХХ – початку ХХІ століття. Вічний конфлікт героя і життя.  Пошуки себе, свого призначення і в той же час неймовірна аморфність існування, вічні очікування, що хтось за тебе вирішить проблему, зламає інерцію, набридлу сіру сталість буття, яка засмоктує людину у свою запрограмовану рутинність. Хтось виведе тебе врешті-решт із такої звичної нудної, проте в той же час звабливої зони комфорту. Інстинктивно, ці наївні, інфантильні мрійники, відчуваючи одноманітність буденності, намагаються в будь-який, навіть нестандартний спосіб прикрасити, як їм здається, своє спотворене життя, проте все одно продовжують плисти за течією, навіть не здогадуючись, що життя прожите намарно. Автори вистави на чолі із режисером-постановником Давидом Петросяном сміливо використовують яскраво театральні засоби художньої виразності, які в свою чергу сприяють поліфонічності й вишуканої образності вистави. Фото та анотації надано театром.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.0
5.7
5.0

Це вистава про ненависть. Саме так, ви вірно прочитали. Вона про традицію ненависті. Що це за дивне поняття і невже воно потрібне світові? Ми повинні визначити для себе, до яких пір ми можемо бути бездіяльними, і що має стати мотивом для виходу з пасивного стану. А що як цим поштовхом може бути лише ненависть до якогось умовного ворога, заради знищення якого, громада збереться докупи і житиме цим деструктивним почуттям, плекатиме цю жахливу ціль? Ми відтворимо для вас казкову історію про сумну і похмуру державу, де тільки мухи мають клопоти. Проте в один прекрасний момент виявляється, що в цьому місці оселився... дракон. І дарма, що він має тонку вразливу душу – дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Дізнайтеся, що буде далі – чи переможуть справедливість та людяність.

Pentecost
« Pentecost » Політична драма
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Закинута балканська церква на перетині шляхів давніх і не дуже завойовників раптом стає перехрестям різних культур. Знайдена тут унікальна середньовічна фреска з’являється на сцені як яблуко розбрату, перетворюючись далі і на заложницю, і на жертву. Майже детективна історія затягує глядача у міцний клубок гострих тем сучасності - розбрат, тероризм, біженці.З недавнього часу усе це дуже знайоме і українцям. Тож, на питання, які підіймає вистава, рано чи пізно доведеться відповідати і нам. Що ми хочемо будувати – нову Вавілонську вежу чи мости та шляхи до порозуміння? Оберемо ізоляцію чи приймемо дар П’ятидесятниці – мовулюдяності? Автор тексту – видатнийбританський драматург Девід Едгар, знаний світовій аудиторії як сценарист історичної костюмованої кінодрами «Леді Джейн» із ХеленоюБонем Картер у головній ролі. Його п’єса «Pentecost»/«П’ятидесятниця» здобула звання «Кращої п’єси року» у Великій Британії 1994 року.Менторкапроєкту від Британської Ради – німецько-британська режисеркаКеролайнСтайнбайс. Режисер Лариса Діденко: «Багато в чому п’єса перегукується із українськими реаліями. Наприклад, тим, що, змінивши назви вулиць, ми не можемо «…стерти минуле, наче косметику». Або питанням про те, що з цим минулим робити, адже цілком можливо «… до влади мають прийти варвари…, які руйнують, тому що не знають…»". Вистава «Pentecost» стала переможницею конкурсу британської драми TakingtheStage 2018.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

За концепцією роману «За дверима» Ельфрі де Єлінек. Закінчившись на полі битви, війни продовжуються у наших головах. Вистава розповідає історію трьох родин, які проживають в умовному повоєнному європейському місті. Батьки та діти зі своїми конфліктами – це суспільство, травмоване війною та подальшими проблемами. Пережите насильство нікуди не поділося — воно розчинилося в просторі, проникло за зачинені двері квартир, у щоденну поведінку.Авторки вистави розглядають криваві війни двадцятого століття як вірус, який може й далі дрімати в кожному з нас, далі інфікуючи суспільство та створюючи потребу у насильстві.У постановці використовується нелінійна драматична структура. Вона складається із акторських етюдів, рефлексій та імпровізацій і співвідноситься із особистими контекстами учасників постановки. Драматична структура постановки є нелінійною. Вона складається із акторських етюдів, рефлексій та імпровізацій і співвідноситься із особистими контекстами учасників постановки. Авторки та автори вистави називають її посттравматичною драмою. Вона є новим досвідом залучення формату «нової драми».

Відгуки
Діана

Мене вразила відверта щирість акторки. Її непідробні емоції та переживання, які вона сміливо демонструвала глядачам. Найвразливіший момент - коли важка сльоза буквально бризнула з її правого ока, покотилась по шоці, вдарилась об груди і відскочила в темряву глядацького залу. Це був надзвичайно напружений момент, адже найбільш влучні слова не зможуть передати точніше емоцію, ніж сльози. Ми плачемо тоді, коли вже ніщо не діє. Моновистава, де акторка в першій дії розповідає про свої думки, відчуття, спостереження та рефлексії щодо кабаре, його відвідувачів, мрій, надій, сподівань та розчарувань. А в другій дії вже йдеться про конкретну акторку та її особисту трагедію життя чи то щастя життя, чи загалом про її життя. В першій дії часом увага втрачалась від постійного потоку свідомості героїні, важко було вловити нитку логіки її роздумів. Однак в другому акті все було чітко, зрозуміло. В першій дії часом увага втрачалась від постійного потоку свідомості героїні, важко було вловити нитку логіки її роздумів. Однак в другому акті все було чітко, зрозуміло. Глядацька зала неймовірно красива, якби її відреставрувати. Парадна зона приміщень (хол, каса, гардероб тощо) потребують оновлення.

Ганна

Було сумно, жалісливо до героїні. Сюжет в тому, що молода акторка перед виходом на сцену кабаре Бухенвальда розказує усім свою історію життя. Зі всіма труднощами та складними моментами. Сподобалися місця, де вона грала одна за кількох акторів, співала, кидала конфеті та розказувала, що усі люди можуть бути щасливими, просто не хочуть цього. Вистава для жінок, які є у мало захищених (на мою думку) соціальних категоріях. Тобто матері-одиначки, вагітні до 18, мали насильство в сім'ї, тощо. Це вистава, як на мене, для дуже специфічної цільової аудиторії, а ще вона дуже довга і тому складно сприймається. Недоліки - дуже мало місткий зал. Переваги - знаходиться у центрі Львова, є балкон (на вулицю), гарна акустика.

Аліна

Про співачку у кабаре, що його відвідувачі охрестили 'Бухенвальд", адже туди приходять люди, які вмирають всередині, які втратили надію. Це моновистава. Весь час говорить одна актриса. Вона оповідає про своє життя та про мрії, яким не судилося здійснитись. Сподобалась емоційність та вокал актриси. Не сподобалась деяка затягнутість та повтори тексту. Гра була щирою та емоційною. Стареньке маленьке приміщення. Переваги: розміщення в центрі міста, камерна атмосфера, гарний екстер'єр. Мінуси - невеликі розміри, нема буфету