« Каїн XVIII »

Віталій Малахов – відомий режисер, його ім'я знають не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу. Театральні критики пов'язують становлення сучасного українського театрального процесу з іменем Віталія Малахова. Він режисер-легенда, вистави в його постановці викликають незмінний інтерес публіки. Режисерські роботи Малахова відзначаються оригінальним стилем, високим професіоналізмом, буянням артистизму, метафоричністю, прекрасною грою акторського ансамблю. Народився він у Львові 19 червня 1954 року. З 1972-го по 1977-й навчався у Київському державному театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого на факультеті режисури драми (художній керівник курсу – професор Володимир Неллі, акторська майстерність – професор Леонід Олійник). Творчу діяльність розпочав 1977 року на українському телебаченні. З травня 1978-го до вересня 1979-го року – у Київському державному театрі російської драми ім. Лесі Українки працював над постановкою своєї знаменитої вистави «Казка про Моніку».

З 1979 року очолив Київський державний Театр естради, в якому поставив «Я – Київ», «Ніч чудес», «Зоря і смерть Пабло Неруди», «Шахрай мимоволі» та ін. З 1985-го до 1987-го працював зі своєю трупою на базі Київського молодіжного театру.

У серпні 1987 року В. Малахов створює власний театр – Київський драматичний театр на Подолі. З 1987 року – художній керівник-директор Київського академічного драматичного театру на Подолі. У його доробку понад 60 вистав. Це «Ніч чудес» В. Шекспіра, «Вертеп» В. Шевчука, «Опера мафіозо» В. Станілова, «В степах України» О. Корнійчука, «Квартал небожителів» О. Коротко, «Фантазія для рояля в чотири руки» А. Ольмерт, «Фараони» О. Коломійця, «Дядя Ваня» А. Чехова, «Дивакуватий Журден», «Склади слово ВІЧНІСТЬ», «Щоденник молодого лікаря» М. Булгакова, «Передчуття Мини Мазайла» М. Куліша, «Шестеро персонажів у пошуках автора» Л. Піранделло, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, «Звідки беруться діти?» А. Крима, «Антракт» О. Марданя та ін. Трупа Малахова неодноразово презентувала театральне мистецтво України в Росії, США, Англії, Італії, Мексиці, Коста-Ріці, Фінляндії, Німеччині, Греції, Туреччині, Єгипті.

Віталій Малахов – лауреат «Київської пекторалі – 98», як кращий режисер року за виставу «В степах України» О. Корнійчука, лауреат «Київської пекторалі – 2003» за виставу «Дядя Ваня» А. Чехова. За виставу «Моє століття» М. Лоранс у 2005 році Віталій Малахов став лауреатом «Київської пекторалі» за кращу виставу року.

Малахов – організатор і засновник Міжнародного театрального фестивалю «Київ Травневий», що здобув широке визнання публіки.

У 2002 році очолив Міжнародний Булгаковський фестиваль мистецтв. Відкриття відбулось 7 вересня 2002 року виставою «Собаче серце» за п'єсою М. Булгакова у приміщенні Національного театру ім. Івана Франка.

У 2006 році започаткував фестиваль «Київ – територія миру» мистецькою акцією-колажем за участю театрів Києва.

У 2006 році театрові під керівництвом Малахова за видатні досягнення у розвитку українського драматичного мистецтва надано статус академічного.

2008 року В. Малахов став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка в галузі мистецтва.

До Дня незалежності України у серпні 2008 року Президент України нагородив Віталія Малахова званням «Народний артист України».

В сезоні 2011-2012 року театр на Подолі, а разом із ним і Віталій Малахов став тріумфатором найпрестижнішої театральної премії «Київська пектораль». Його вистави «Минулого літа в Чулимську» О. Вампілова та «На дні» М. Горького було визнано найкращими. Сам Віталій Юхимович став кращім режисером сезону.

Закінчив Національний державний педагогічний університет ім. Драгоманова, спеціальність – український філолог. У 2014 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого. Спеціальність – режисура драматичного театру (курс Костянтина Дубініна). Навчався в Театр-студії «Дельфи» (керівник Сергій Ененберг). З 2004-го по 2007-й працював автором і ведучим програм на Радіо Київ, 98fm: «Афіша», «Прем'єра», «Його величність театр», «Сімейна абетка», «Автограф».

Режисер-постановник, сценарист театралізованих балів: «Ромео і Джульєтта» (Київська фортеця, 2008), «Бал у Лоренцо Медичі» (Національна філармонія України, 2009). З 2008 року – журналіст: інтернет-видання «Культпросвет», газети «Бульвар», «День», «2000».

Постановки: «Старомодна комедія» за п'єсою О. Арбузова Театр на Подолі (2013), «Антігона» за п'єсою Жана Ануя, Києво-Могилянський театральний центр «Пасіка» (2013 р.), «Він і вона» по А.П. Чехову, Театр на Подолі (2015 р.).

Головний художник Театру на Подолі. Зробила найскладніші декорації та костюми до вистав «Шакунтала», «Аз» за драмою «Ужасная изміна сластолюбіваго житія…», «1984».

Професор, піаніст, композитор, аранжувальник.
Академічну освіту отримав у Львівській консерваторії. У 1992 р. став лауреатом Міжнародного конкурсу імпровізації в м. Вільнюсі. Успішно виступає як соліст, а також в різноманітних за складом ансамблях, включаючи симфонічні оркестри. Ім’я цього універсального музиканта відоме далеко за межами України, оскільки його гастрольні маршрути пролягли від берегів Ла-Маншу до Корейського півострову, де в університеті міста Сеул він вів майстер-класи.
В концертних програмах Тимура Полянського представлена музика найрізноманітніших жанрів, стилів та напрямів від Й.-С. Баха до Д. Гершвіна, але головною темою його творчості є імпровізація.
Коло творчих зацікавлень досить широке. Окрім виконавської і педагогічної діяльності він активно працює в області створення музики до театру, кіно та естради, співпрацюючи з відомими режисерами — Р. Віктюком, В. Малаховим, О. Лісовцом, І. Талалаєвським.
Кінороботи, в яких звучить музика Т. Полянського: «Міський романс», «Розплата за гріхи», «Тримай мене міцніше», «Третій зайвий», «Квартет на двох», «Король, дама, валет», «Лід у кавовій гущі», «Уроки зваблювання».
Записані ним оригінальні CD «Імпровізації на світові хіти», «Джазові настрої» користуються заслуженим успіхом не тільки у любителів імпровізаційної музики, але й у музикантів, які професійно займаються цим складним мистецтвом.

– Чому вирішили стати актором/актрисою?

На сцені можна робити будь-що, і за це тобі нічого не буде.

– Яку роль мрієте зіграти?

Король Лір

– Чим любите займатися у вільний час?

Дуже люблю подорожі. Зараз роблю Youtube канал, називається didenchi. Окрім того, багато працюю з дітьми над майстерністю актора і сценічною мовою і отримую море задоволення.

–  А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Дуже люблю тему правильно харчування)) люблю вивчати своє тіло за допомогою різних методик, наприклад, дихальної) Неймовірно люблю лазню!!! – Пшшш....єєє) Подобається, коли люди щирі і чесні одне з одним, коли є не байдужість, коли свідомість працює на 100%. Не люблю заздрість і лінощі.

Провідний актор Київського академічного драматичного театру на Подолі, майстер сцени.

У театрі з 1987 року.
Лауреат «Київської пекторалі» 2008 року за роль Замухришкіна у виставі «Гравці» М. Гоголя.
Лауреат театральної премії ім. Амвросія Бучми 2010 року за роль Плюшкіна у виставі «Мертві душі» М. Булгакова.

Провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчив Державну театральну студію при Ставропольському академічному драматичному театрі ім. М. Лермонтова (філіал ГІТІСу). Працював у Ставропольському академічному драматичному театрі, у Краснодарському академічному драматичному театрі, в Театрі ім. М. Гоголя в Москві.
У театрі з 2000 року.

У школі юнак мав багато захоплень – співав, танцював, грав на трубі. Після школи вступив на факультет журналістики, але зрозумів, що це не його. Завдяки другу потрапив в балет Київського театру "Комільфо", де впродовж певного часу грав у їх мюзиклах.

Навчався у Коломийській СШ №1 імені В. Стефаника.

У 2017 році отримав гран-прі Всеукраїнского конкурсу професійних читачів ім. Лесі Українки, м. Луцк.

Зіграв одну з головних ролей у серіалі «СидорЕнко-СидОренко».

Фронтмен музичної поп-групи «Каблуками по бруківці».
Виступав на сцені київських театрів «Актор» і «Сузір'я».

Незважаючи на юний вік, Гліб Михайличенко вже робить успіхи і в театрі, і в кіно.

У 2018 році Гліб зіграв у мелодрамі «Затемнення» та «Спадкоємиця мимоволі».

У 2019 Гліб Михайличенко приєднався до команди акторів нового серіалу СТБ «За вітриною». Це – перша «справжня» роль Гліба в кіно.

Крім роботи в театрі та кіно, Гліб Михайличенко захоплюється і іншими видами творчості. Молодий актор любить співати, грає на гітарі, займається спортом.

2015-2019 рр. - КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого, спеціалізація: акторка драматичного театру та кіно (Майстерня Ю.П. Висоцького)
Роботи в театрі: Театр між трьох колон – вистава”Ми”, роль – Інес.