« Кіт у чоботях »
Цю казку Шарля Перро про славнозвісного Кота знають усі. Театр використав її сюжет для того, щоб очима сучасника подивитись на цю дивовижну історію. Це веселе, динамічне лялькове видовище, в якому головний герой Кіт демонструє свою чудову винахідливість, завзятість і добрий гумор для того, щоб довести своєму недосвідченому у багатьох життєвих ситуаціях хазяїну Жаку свою щиру відданість і любов.
Дитина запитувала хто і що на сцені, чого..Тепер взнає кота в сапогах на картинках) Дуже гарно всередині та зовні, казково, є музей ляльок. Дуже гарна вбиральня та зручна, розрахована під дітей по росту. Поруч неї акваріум із рибками та черепахами. Є зони відпочинку на всіх поверхах, диванчики. Але було душно. Раджу прочитати казку наперед, для знайомства з героями.
Дитина сміялась, хлопала в долоні, була в піднесеному настрої. Вистава доречна до 6-7 років, але актори себе поводили так , що і мені було цікаво. Приміщення дуже подобається, два великих акваріума, музей ляльок, багато кукол біля глядацькоіі зали, фонтан на вулиці. Раджу не брати до вистави дуже маленьких дітей, вони не получають задоволення і заважають іншім.
З 1965 року працює в Київському академічному театрі ляльок.
1965-1970 р. – режисер-постановник.
1971-1978 р. і з 1980 року – головний режисер театру.
Працював в галузі графіки, сценографії. Основні техніки - монотипія, пастель, акварель, друк на тканині, змішана.
У творчості художник віддає перевагу нестандартним образні рішенням з використанням фігуративного і абстрактного формоутворення.
Член Національної Спілки Художників України (1982).
Співпрацював з видавництвами: «Радянська школа», «Вища школа» (1973-1978), «Веселка», «Довіра», «Дніпро» (1980-2003); а також журнали: «Малятко» та «Барвінок» (1975-1980); головний художник Київського лялькового театру (1993).
Брав участь у виставках: республіканських і всесоюзних (з 1973). Персональні виставки - в Києві (1991, 1996, 1998, 2003). Основні твори: «Ерозія» (1983), «Ловець пацюків» (1992); оформлення вистав - «Кіт у чоботях» (1996), «Каштанка» (1997); альбом - «Касрілівські хроніки» (2002), «Відпочинок», «Ветеран» (1981), «Влітку в Гідропарку», «Сонячний ранок», «Алея» (1982), «Записки божевільного» (1994); цикли - «Місто після бою» (1984), «Бессарабський ринок» (1986), «Біблійний цикл» (1989), «Серед манекенів», «Щуролов» (1990-ті роки), «Єврейські міста» (2003); серії - «Ательє» (1988), «Корида» (1990), «Образи Кафки» (1990-1996). Автор ілюстрацій в книгах: «Підводне царство» (1977), «Слідами зникаючих птахів» (1982), «Де ночує вітер» (1989), «Чотири слова» (1990), «Байки» Л. Глібова (1993), «Казки» (1994), «Незачесані думки», «Молитви тих, котрі не моляться» (2005).
Твори зберігаються в Державній Третьяковській галереї (Москва), Бердянському художньому музеї (Запорізька область), Ізмаїлівська картинної галереї (Одеська область).
Закінчив Київський коледж естрадного та циркового мистецтва.
Зараз продовжує навчання в альма-матер.
В театрі працює з 1999 року.
Актор комедійного плану. В ролях він одразу знаходить неоднозначність характеру і довершену пластичну форму.
Закінчив Харківський державний університет мистецтв імені І.П. Котляревського (майстерня Світлани Довлєтової, 2009 рік, майстерня н.а. України Олексія Рубинського, 2010 рік). Працює в театрі з 2012 року. Актор комедійного плану.
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. Працює у театрі з 2007 року. Актриса лірико-драматичного плану. Представляла театр на І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок "pUPpet!" (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою "Як загинув Гуска".
Працює в театрі з 2015 року.
Представляла театр на І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою «Як загинув Гуска».
Київський академічний театр ляльок – найстаріший театр ляльок України, заснований у жовтні 1927 року при Київському театрі для дітей ім. І. Франка (нинішній Театр юного глядача на Липках) за ініціативою народного артиста України О. І. Соломарського та І. С. Дєєвої. Перший театральний сезон було відкрито двома виставами – «Старовинний петрушка» та «Музики» за Л. Етібовим в інсценізації П. Щербатипського.
Сучасний Київський державний театр ляльок гідний своїх славних попередників. Глибоке розуміння сучасного лялькового театру, велика творча культура, яскрава образність та поетичність відрізняють Київський державний академічний театр ляльок серед інших театрів.
З 60-х років художнє керівництво театру здійснює учень професора М. М. Корольова, народний артист України, заслужений діяч культури Польщі Ю. І. Сікало. За його ініціативою при театрі було відкрито студію з підготовки акторів-лялькарів, а при Київському коледжі естрадно-циркового мистецтва – спецкурси «Актор з лялькою на естраді» та «Актор тетру ляльок».
Надзвичайно високий професійний рівень акторського складу театру дозволяє здійснювати будь-який задум режисера і драматурга. Результатом щоденної наполегливої і напруженої праці творчого колективу театру є великий репертуар, де представлені кращі здобутки української та світової лялькової драматургії.
Трупа театру налічує 24 талановитих високопрофесійних акторів-ляльководів, випускників творчих навчальних закладів України. Серед них є провідні майстри сцени, які передають свій унікальний творчий досвід обдарованній молоді.
30 жовтня 2002 року Рішенням Колегії Міністерства культури і мистецтв України за вагомий внесок у розвиток українського театрального мистецтва Київському державному театру ляльок надано статус академічного театру.
« Кіт у чоботях »
