З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір
Ігри на задньому подвір

« Ігри на задньому подвір'ї »

14 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Виставу поставлено за п'єсою сучасної письменниці, досить популярної в Ізраїлі, Едни Мазія. Це оповідання про молодь, та адресоване насамперед тим, хто вступає у велике життя і зустрічає на своєму шляху найскладніші негаразди і випробування.
Протягом вистави герої поперемінно опиняються то в ролі підсудних, то в ролі суддів. Заслуховується справа про групове зґвалтування неповнолітньої дівчини. Допити, показання, очні ставки - але без сухої констатації фактів, викладеної казенним словом протоколу. Тут жива інтонація, ланцюг фактів складається у чітку хроніку розслідування, точніше, дослідження морального чинника існування молоді в сучасному світі, чи то на Заході, чи у нашому рідному сусідньому дворі.

Жанр: драма
Тривалість: 1 година 20 хвилин
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дворі Махнес
Наталія Жук
Ангеліна Симонова
Села Борохов
Дмитро Симоненко
Гіді Бецер
Кирило Данчук
Гліб Суряга
Шмулік Купер
Євген Щербань
Художник-постановник
Сценограф
Художниця по костюмах
Балетмейстерка
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.0
5.7
5.0

Це вистава про ненависть. Саме так, ви вірно прочитали. Вона про традицію ненависті. Що це за дивне поняття і невже воно потрібне світові? Ми повинні визначити для себе, до яких пір ми можемо бути бездіяльними, і що має стати мотивом для виходу з пасивного стану. А що як цим поштовхом може бути лише ненависть до якогось умовного ворога, заради знищення якого, громада збереться докупи і житиме цим деструктивним почуттям, плекатиме цю жахливу ціль? Ми відтворимо для вас казкову історію про сумну і похмуру державу, де тільки мухи мають клопоти. Проте в один прекрасний момент виявляється, що в цьому місці оселився... дракон. І дарма, що він має тонку вразливу душу – дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Дізнайтеся, що буде далі – чи переможуть справедливість та людяність.

Кожен вчинок призводить до певних наслідків. Юнак з кумедною кличкою Йойо вкрав мопед, попався, і його відправили до притулку для людей похилого віку відбувати покарання у виді виправних громадських робіт. Він повинен побілити кімнату одного з постояльців, якогось загадкового старого на ім'я Лев. Під час спілкування з цією неординарною людиною, хлопець отримує можливість побачити своє життя з іншого ракурсу. І, головне, зрозуміти: що йому потрібно в цьому житті? Виставу створено на основі самостійної роботи артистів Професійної студії за п'єсою сучасного відомого німецького драматурга Лутца Хюбнера.

5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 21
5.3
5.2
5.4
5.5

Valentino приголомшив модною колекцією вишиванок. Тіна Кароль заспівала український гімн у ризькому аеропорту. Понад 1 мільйон українців щороку емігрують за кордон. Та не зважаючи на кризу, Україна залишається першим у світі експортером соняшникової олії. «Patris» – вистава про двох молодих журналістів, що шукають на київському вокзалі свою власну внутрішню батьківщину. Свій шлях і своє кохання. 20 документальних інтерв'ю, власне журналістське розслідування. Пісні, бійки, відбірна лайка, трохи алкоголю для глядача, та ще менше легких наркотиків. Вистава про наше сьогодення – сумне й смішне одночасно.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
5.7
5.7
5.8
5.8

У 1970-80 роках Нью-Йоркське метро стало найнебезпечнішим видом транспорту. Внаслідок фінансової кризи, кількість поліцейський різко скоротилась, відтак у «підземці», як і в місті, вирувала злочинність. Поїзди брудні, колеса надто стугоніли, на стінах суцільне графіті зі страшними сюжетами, що загалом нагадувало поле бою. Для пересічних людей поїздки в метро супроводжувались жахом і стражданнями, не рідко з летальним завершенням. За довгим очікуванням поїзда на платформі обличчя пасажирів виглядали спустошеними, думки про звичайні клопоти блокувались пересторогою про напад. Це був особливий соціальний «еквалайзер». На тлі достовірних подій автор Ніколас Байєр написав сценарій до відомого фільму «Випадок у метро». Його можна характеризувати як миттєве фото подій звичного міського життя. Однак, в сюжеті закладено дещо абсолютно тривожне, безкінечне, що спонукає до відповідальності та змушує усвідомити суть конфлікту. Це додає виставі «Інцидент» актуальності.

4.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 19
3.9
3.5
4.9
4.4

Знайомтесь: Райне Куккіа – наш працівник відділу кадрів. Колишній! Працівник відділу кадрів. Ви його добре знаєте! Це той – дивакуватий, далекий від реалій сучасного світу, надто чужий для суспільства, що зосереджене на техніці, прогресі та ефективності. Райне втратив роботу і це змінило звичний хід подій, бо як тепер існувати в «світі прогресу та ефективності»? Залишається лише одне – терміново «апгрейдити» своє життя! Ми живемо в епоху науково-технічної революції – оновлення гаджетів, позбавлення від зморшок та залежність кількість лайків в соціальних мережах. Ми відвудіємо найкрутіші тренінги з саморозвитку, проте не в змозі банально прибити полицю чи доглянути рослину. Ми годинами сидимо в інтернеті, але не знаходимо часу відвідати найрідніших людей. Google знає більше за нас, проте ми невпинно намагаємось з ним конкурувати, отримуючи знання, які зовсім не стосуються людини. Людина перестала бути людиною. Спробуємо знайти когось справжнього?