« Горобець, що гарчить. Едіт Піаф »

Моновистава – це той випадок, коли виконавець приречений на публічну самотність. Її обрала для себе народна артистка України Ірина Кліщевська. Наркотики, алкоголь, суїциди та хвороби, неймовірний успіх, злети та падіння в прірву, найкращі чоловіки та заздрощі жінок... В житті видатної Едіт було стільки, що вистачило б на кілька серіалів, то що ж говорити про виставу... Вистава неодноразово брала участь у Міжнародних театральних фестивалях моновистав, де здобула премії та нагороди (нагорода «За кращу жіночу роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгарія) та «Відлуння» (Україна), «За високу майстерність» («Armmono»-2004), диплом фестивалю «Вересневі самоцвіти» (Україна), Гран-прі фестивалів «Албамоно 2006» та Фестивалю моновистав Македонії).

У своїх піснях вона співає те, що хотіла б сказати вся Франція. У п'єсі Жана Кокто «Байдужий красень» вона повинна сказати те, що хотіла б сказати кожна жінка. Тут два персонажа, але один з них не промовляє жодного слова. Ми його навіть не побачимо, а втім, уявити його – справа нехитра. Велична Едіт Піаф – звичайна жінка, яка живе з чоловіком, який її більше не любить. Вона живе очікуванням. Цієї ночі вона очікує його як і раніше. Він входить, надягає халат, лягає в ліжко, закурює цигарку і розгортає газету. Він мовчить. А вона – каже, каже! Вона переходить від гніву до прохання, від ніжності до погроз. – Я люблю тебе. Зрозуміло, я люблю тебе, і в цьому твоя сила.

Про що ми найбільше будемо шкодувати, коли дізнаємось, що наше життя скоро обірветься? Можливо про те, що багато важливих дзвінків та зустрічей з друзями не відбулися з нашої вини? Чи не помиляємося ми, коли відкладаємо важливі речі на потім? Адже ми впевнені, що часу попереду ще достатньо... «Ще є час щось змінити...» Вистава режисера Вікторії Маноле про те, що все звичне так чи інакше колись закінчується. Все погане проходить, а все гарне – залишається в нашій пам'яті, якщо ми вчимося насолоджуватися життям і цінувати кожен новий день.

Виставу створено за п'єсою Інни Гончарової. Переліт по життю для двох крил. Його всі знають як автора одного з найбільш видаваних в світі літературних творів – «Маленький принц». Напевно, немає на світі людини, яка хоча б не чув про те, що такий твір існує, навіть якщо його не читав. Тисячі переспівів, переказів, інтерпретацій! А ще Антуан де Сент-Екзюпері написав романи «Південний поштовий», «Нічний політ», «Планета людей» і «Цитадель» (опублікований після смерті автора) ... А ще багато нарисів і статей ... А ще він був льотчиком ... Яскраве як спалах життя і така ж яскрава творчість Антуана де Сент-Екзюпері крізь призму ... своїх стосунків з жінками. Крізь призму любові. Високий, ставний, розумний, талановитий, нащадок давнього аристократичного роду, граф – він дуже подобався жінкам. А вони ... Деякі з них створили його – як ми в цьому шаленому і нескінченному світі створюємо один одного, складаємо по одному пазли з калейдоскопу емоцій, обставин і їх численних проявів. Жінки його надихали – він творив. Вистава про одного з найбільш тонких і щирих романтиків XX століття – Антуана де Сент-Екзюпері.

Free Love – ця тема привертала до себе увагу творців всіх часів і народів. Яка природа Любові і яка її ціна? В чому полягає справжня free Love? Чим людина може пожертвувати заради Любові і чи варто здійснювати ці жертви? Кожен глядач знайдеу виставі на ці вічні питання свої власні відповіді. Романтична мелодрама і детектив – в одному флаконі. Жінка з очима гізехського сфінкса і червоними губами вампіра, чоловіки – дуже різні, але всі пристрасні і яскраві, які один за одним йдуть з її життя, щоб з'явитися знову на сторінках її щоденника. Вистава створена за мотивами повісті Валерія Брюсова – чоловіка, що вивчає глибину і всі нюанси таємничої жіночої душі. Тим цікавіше подивитися на душу жінки очима і почуттями чоловіка, якого часто називають імператором символізму, а його творчість – відображенням суперечливого і підкреслено естетичного модерна. Неоднозначні ствердження героїні «зачеплять» жінок і вельми здивують чоловіків.