« Горобець, що гарчить. Едіт Піаф »

Моновистава – це той випадок, коли виконавець приречений на публічну самотність. Її обрала для себе народна артистка України Ірина Кліщевська. Наркотики, алкоголь, суїциди та хвороби, неймовірний успіх, злети та падіння в прірву, найкращі чоловіки та заздрощі жінок... В житті видатної Едіт було стільки, що вистачило б на кілька серіалів, то що ж говорити про виставу... Вистава неодноразово брала участь у Міжнародних театральних фестивалях моновистав, де здобула премії та нагороди (нагорода «За кращу жіночу роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгарія) та «Відлуння» (Україна), «За високу майстерність» («Armmono»-2004), диплом фестивалю «Вересневі самоцвіти» (Україна), Гран-прі фестивалів «Албамоно 2006» та Фестивалю моновистав Македонії).

Ви жінка? Ви думаєте, що знаєте все про себе і про чоловіків? Ви чоловік? Ви думаєте, що майстерно розбираєтеся в жінках? Чому ж часом так складно буває зрозуміти один одного? .. Театр «ДНК» пропонує провести спільне документально-театральне дослідження, присвячене великим жінкам ХХ століття, щоб нарешті зрозуміти і почути жіночу душу. Минуле завжди дається для того, щоб краще розібратися в цьому. Щоб краще зрозуміти сучасну жінку зразка ХХІ століття, потрібно повернутися до її попередниці - жінки ХХ століття. Великими не народжуються - ними стають. Вони порушували правила і переступали канони, вони йшли проти влади і змінювали історію, вони втрачали дітей і жертвували почуттями, і ось - вони відомі ... Але якою ціною? Актриса, Художниця, Скульптор, Модельєр, Танцівниця, Режисер. У кожній сучасній жінці є частинка таланту великих жінок всіх часів. Історія світу пишеться однією рукою. А значить, просто придивіться ближче: у вашій жінці обов'язково знайдеться відгомін жінки ХХ столітя. Вони назавжди змінили епоху, в якій жили і творили. Вони прийшли, щоб залишити незабутній слід в Душі Світу ... Справжнім жінкам присвячується!

Це майже детективна історія... На початку 20-го ст. в одному із старовинних італійських монастирів знайшли давно забуті рукописи. Виявилось, що знайдені ноти належать руці венеційського композитора Антоніо Вівальді. Так Антоніо Вівальді народився вдруге, а його чарівну музику було знов відкрито для наступних поколінь. Події у виставі відбуваються в трьох вимірах: на початку 20-го ст., коли було знайдено рукописи Вівальді, у 18-му ст. – ескізно висвітлено основні етапи життя маестро, і в наші дні, коли весь світ захоплюється музикою Вівальді. Вимір 18-го ст., знайомить із культурою Венеції того періоду: з її щорічними веселими карнавалами, розкішним вбранням, з одного боку, з іншого боку – із залежністю композиторів від примх моди, з рабським становищем митців, які мали можливості для праці тільки завдяки впливу багатого покровителя. Таким покровителем для Вівальді стала Церква. Події п'єси відбуваються в Італії, Нідерландах та Австрії. Саме в Австрії злиденно закінчились дні маестро на землі. Проте завдяки новому народженню Вівальді в 20-му ст. ми й сьогодні слухаємо його музику, яка вражає навіть найвибагливішого слухача своєю гармонійністю і сучасністю. Унікальна драматична вистава-байопік про життя та творчість геніального італійського композитора Антоніо Вівальді. У виставі використано виключно музику Вівальді. Живий вокал у виконанні драматичних акторів Театру «Маскам Рад». Можливість поринути до унікальної атмосфери Венеції, де народився та жив великий композитор.

Free Love – ця тема привертала до себе увагу творців всіх часів і народів. Яка природа Любові і яка її ціна? В чому полягає справжня free Love? Чим людина може пожертвувати заради Любові і чи варто здійснювати ці жертви? Кожен глядач знайдеу виставі на ці вічні питання свої власні відповіді. Романтична мелодрама і детектив – в одному флаконі. Жінка з очима гізехського сфінкса і червоними губами вампіра, чоловіки – дуже різні, але всі пристрасні і яскраві, які один за одним йдуть з її життя, щоб з'явитися знову на сторінках її щоденника. Вистава створена за мотивами повісті Валерія Брюсова – чоловіка, що вивчає глибину і всі нюанси таємничої жіночої душі. Тим цікавіше подивитися на душу жінки очима і почуттями чоловіка, якого часто називають імператором символізму, а його творчість – відображенням суперечливого і підкреслено естетичного модерна. Неоднозначні ствердження героїні «зачеплять» жінок і вельми здивують чоловіків.

Про що ми найбільше будемо шкодувати, коли дізнаємось, що наше життя скоро обірветься? Можливо про те, що багато важливих дзвінків та зустрічей з друзями не відбулися з нашої вини? Чи не помиляємося ми, коли відкладаємо важливі речі на потім? Адже ми впевнені, що часу попереду ще достатньо... «Ще є час щось змінити...» Вистава режисера Вікторії Маноле про те, що все звичне так чи інакше колись закінчується. Все погане проходить, а все гарне – залишається в нашій пам'яті, якщо ми вчимося насолоджуватися життям і цінувати кожен новий день.