« Горобець, що гарчить. Едіт Піаф »
«Піаф» у перекладі з французької означає «горобець»... Ім'я геніальної французької співачки Едіт Піаф вписано в історію двадцятого століття золотими літерами. Ця моновистава про те, що ні слава, ні успіх – нічого не дається без болю, і за все треба платити. Ця вистава про злети та падіння, про дивовижну жінку, якій належать слова, адресовані всім людям: «Я, на щастя, одна з тих, хто заплатив своїм життям за вашу любов».
« В об'єктиві - жінка »
« Рудий коханець. Вівальді – нотний портрет »
« Free Love »
Мелодрама, детектив
« Розмова, якої не було »
Трагікомедія
« Актриса »
Моновистава
Це історія про геніальну французьку співачку Едіт Піаф ("піаф" з французької - горобець), про світанок, апогей і захід її життя, силу і слабкість. Про шлях на зірковий Олімп із вимушеними зупинками "Смерть дитини", "Розпач", "Відчай", "Надія", ... "Горобець, який гарчить" - вистава про "своє". Для когось - про складні стосунки у сім""ї і дефіцит любові, для іншого - про жагу робити те, що ти просто не можеш не робити. Про біль втрати, про сенси і намагання знайти свою дорогу у мороці людського осуду й тумані чужих глузувань. А, може, це спектакль про справжню любов? Маленька Едіт прагне відчути любов від батька, але розуміє це тільки тоді, коли він, бідний і гордий, відмовляється продати її бездітній заможній парі. Вона шукає любов в бездонних очах своєї дитини - і втрачає її назавжди. Своїми геніальними піснями Едіт закликає до проявів любові аудиторію. А глядачі то зустрічають її оваціями, то затискають в лещатах зневаги. І коли Едіт нарешті знаходить своє справжнє кохання, відчайдушно намагається втримати момент, символічно даруючи коханому годинник, - доля знову стає невблаганною. Чи має сенс життя без любові? Чим заповнити пустоту, яка з"являється, коли той, хто жив у твоїй душі, зникає? Чи впорається Едіт - маленький горобчик, що своїм голосом, немов крильцями, торкається струн душі кожного з нас?..
У 1986 році почала працювати в Могильовському обласному драматичному театрі у Білорусі. А в 2016 році перейшла до трупи Київського театру «Сузiр'я».
Також грає у Львівському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича.
Київську академічну майстерню театрального мистецтва «Сузір'я» – перший в Україні ангажементний театр – було створено у 1988 році. З моменту заснування і до сьогодні театр очолює художній керівник Народний артист України Олексій Кужельний.
У виставах театру беруть участь найкращі актори столичних театрів – народні та заслужені артисти України, а також театральна молодь. Серед зірок українського театру, що протягом усіх театральних сезонів дарували прихильникам театрального мистецтва свій талант, відомі майстри сцени Надія Батуріна, Лариса Кадочнікова, Лариса Кадирова, Людмила Лимар, Раїса Недашківська, Степан Олексенко, Ада Роговцева, Богдан Ступка, Микола Рушковський.
До постановок вистав залучаються, як досить відомі, так і молоді режисери. В репертуарі театру класичні та сучасні постановки, що йдуть російською та українською мовами.
Вистави демонструються одночасно на двох сценічних майданчиках: на основній «великій» сцені, що розрахована на 80 місць та на мікросцені – 25 місць.
« Горобець, що гарчить. Едіт Піаф »
