« Горе з розуму »

Режисер Київського Академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра з 2003 року.

Викладач режисури та акторської майстерності Київського Національного університету театру імені Івана Карпенка-Карого з 2005 року.

Художній керівник театру «Театральна майстерня Андрія Білоуса» (А. Бетка) з 2009 року. З 2012 року — Художній керівник Київського академічного Молодого театру.

Лауреат Державної премії імені Олександра Довженка (2004).

Орлов Борис Анатолійович – український театральний художник-постановник, сценограф, актор.

У 2003 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, курс Висоцького Юрія Пилиповича.

З 2003 року – актор київського театру юного глядача на Липках.

З 2010 року – актор нового драматичного театру на Печерську.

З 2013 року – сценограф, художник-постановник, актор київського академічного Молодого театру.

У кіно дебютував епізодичною роллю у фільмі «Про любов» (2009).

Знімається на телебаченні, в кіно та рекламі.

Помічниця режисера у Молодому театрі.

Народилась 12 січня

Освіта: Київський національний університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. К. Карпенка-Карого

Працював у Білорусі — Могильовському театрі драми та Мінському ТЮГу.

Є провідним актором Молодого театру Києва, на сцені якого виступає з 1979 року. Виступає у виставах Експериментального (драматичний театр абсурду).

З початку 2000-х років активно знімається в телесеріалах.

Баріхашвілі – грузинське прізвище, яке належить Дар'їному діду по материній лінії.

Інтерес до театру Дарина почала виявляти ще в молодшій школі, коли навчаючись в 3-му класі, запропонувала класному керівнику зробити постановку в шкільному театрі казки Самуїла Маршака «Кошкин дом».

В 2009 році Дарина Баріхашвілі стає студенткою факультету театрального мистецтва Київського національного університету театру, кіно і телебачення (майстерня Валентини Іванівни Зимньої). Ще під час навчання на 1-му курсі юна актриса отримує роль в серіалі «Маршрут милосердия» (2010). В 2014 році випускниця Київського національного університету театру, кіно і телебачення бере участь у прем'єрі театрального сезону – виставі за мотивами однойменної п'єси Фрідріха Шиллера «Підступність і кохання» у постановці Київського академічного Молодого театру, з яким пов'яже свою долю по завершенні навчання. В «Підступності й коханні» Дар'я грає тендітну й вразливу Луїзу, яка стає жертвою жорстоких ігор та амбіцій можновладців.

Дарина Баріхашвілі – різнопланова актриса, яку не можна віднести до конкретного амплуа. Їй переконливо вдається грати як спокусливих небезпечних жінок, так і милих персонажів дитячих вистав. Граючи ролі антагоністів, Дар'я дає можливість глядачу зрозуміти мотиви негативного персонажу, захоплюватись і навіть поспівчувати йому.

Значним успіхом актриси є головна роль у 95-серійному україномовному телесеріалі «Обручка з рубіном», який вийшов на вітчизняний телепростір 2 січня 2018 року.

Живе в цивільному шлюбі з актором Київського академічного Молодого театру Сергієм Пономаренком, з яким навчалась разом на одному курсі в театральному університеті.

У 2007 році здобула звання віце-міс на конкурсі краси «Севастопольська красуня». Також вона була удостоєна спеціального призу від глядачів.
Після закінчення загальноосвітньої школи Ксенія Мішина поїхала до столиці, де навчалася на акторському факультеті у майстерня Дмитра Богомазова Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, який закінчила у 2015 році.

У 2010 році брала участь у кастингу телевізійного шоу «Україна сльозам не вірить», де головним призом проекту були три головні ролі в мюзиклі Костянтина Меладзе.
Після закінчення університету стала актрисою Київського академічного Молодого театру.

З 2014 року знімається в кіно, дебютувавши у фільмі «Розпечений периметр».
Популярність прийшла до актриси після головної ролі в мелодрамі «Спокуса», в якій вона зіграла одну з головних ролей – дочка олігарха Каміллу.

У 2019 році зіграла роль головної антагоністки Лідії Шефер у телесеріалі «Кріпосна».

У 2019 виграла «Танці з зірками» у парі з Євгеном Котом.

Грає одну з головних ролей в українському художньому фільмі 2020 року «Гола правда», знятий режисером Олександром Бєляком.

Виріс я в невеликому містечку. Спостерігав за людьми… Завжди любив що-небудь написати про людей, про те, як вони себе поводять. По суті, був мовчазним, і мало що змінилося з тих пір. Спілкуюся за життя короткими реченнями. До акторського факультету вирішив вступити навмання.І завирувало…Майстерня для мене — це люди, які вміють любити по-справжньому, тому і є прикладами абсолютно реальних втілень. Саме в них моя особиста потреба.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

В дитинстві мені пощастило познайомитися з театром у театр-студії «Саквояж». Саме там я закохалася у ці відчуття і процес творення.

– Яку роль мрієте зіграти?

Роль, яка комусь допоможе знайти відповіді на свої питання.

– Чим любите займатися у вільний час?

Дивитись хороше кіно, займатись йогою, вчитись чомусь новому

– Можливо, ви займаєтеся громадською діяльністю, розкажіть

Думаю, що мистецтво взагалі і театр зокрема – це найкращий спосіб говорити з людьми і ділитися з ними емоціями, які можуть змінити щось у їхньому житті.

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Ідіть у театр!)

З 2005 року працює в Київському академічному Молодому театрі.

Став відовим завдяки ролям у серіалах «Центральна лікарня», «Хазяйка» та «Кріпосна».

У 2015 році за роль Вурма у виставі «Підступність і кохання» Марк Дробот отримав премію «Київська Пектораль» у номінації «За найкраще виконання чоловічої ролі другого плану».

Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого (курс С. Мойсеєва).

Працює у Київському Молодому театрі.

Олег Москаленко народився в Польщі, де тоді тимчасово жили його батьки. Ріс в Черкаській області, поступив на інформатику, але не провчився і року.
У студентські роки два роки працював в «Макдональдсі».

У 2014 році він закінчив Київський університет , а зараз служить в «Молодому театрі».
Кастинг на виконавця головної ролі тривав сім місяців. Робота над фільмом тривала сім років.

Москаленко також періодично знімається в серіалах ( «Мажор», «Безсмертник», «Жіночий лікар-3») і кіно, але роль Германа в «Дикому полі» стала його дебютом на великому екрані в якості головного актора.
Олег одружений і зовсім недавно вперше став батьком.

Після дев'ятого класу подруга запропонувала Марії вступити в міське училище культури на режисуру театралізованих масових свят і обрядів. Вона вступила, а пізніше подала документи в Університет ім. Карпенко-Карого. Але провалилася.

Мама вирішила, що донька піде в іншу сферу, але коли прийшов час знову подавати документи, Марія повторила спробу і вступила на бюджет. Ось так і розпочалася її кар'єра актриси.

В Молодому театрі працює з 2005 року.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

Цікавило закулісся

– Яку роль мрієте зіграти?

Гамлет

– Чим любите займатися у вільний час?

Музика

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Люблю пармезан

З 1998 по 2000 рр. – актор Українського малого драматичного театру.

З 2000 по 2008 рр. – актор ТЮГу на Липках.

З 2008 року працює у Молодому театрі.

З 1981 року по теперішній час – актриса Київського академічного Молодого театру.

Працювала в Одеському ТЮГу, в Київському Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки.

Народилася 31 травня

В 1980 році закінчила акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого,курс М. Резніковича

Про кар'єру актриси мріяла з дитинства, брала участь в різних театральних постановках. З першого разу вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. У 2009 закінчила, як одна з кращих учениць на курсі.

Першою її роботою стала роль Даші в фільмі «Сусіди» в 2010 році. Після цього настало затишшя, але роком пізніше вона засвітилася відразу в двох проектах – «Джамайка» і «Жіночий лікар».

Працювала в двох російсько-українських проектах: «Все повернеться» і «Битва за Севастополь». Однією з останніх зіграних ролей стала Томка в популярній багатосерійної теленовеллою «Не зарікайся».

Брала участь в проекті «Україна сльозам не вірить».

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

Все сталося само собою)

– Яку роль мрієте зіграти?

Гостро-соціальну драму

– Якщо брали участь у телешоу, розкажіть будь ласка

Жіночий Квартал

– Чим любите займатися у вільний час?

Йога та подорожі

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Подобаються прикольні люди які вирізняються з загалу)

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Дякую усім)

Закінчила театральну студію при Київському Українському академемічному драматичному театрі ім.І.Франко в 1975 році. А в 1990 - Російську академію театрального мистецтва.

З 1980 року - актриса Київського молодіжного театру, сьогодні Київського "Молодого театру". Прима театру.
Приймала участь в гумористичних телешоу "Довгоносики", "Мамаду". В 2003-2005 роках - директор Київського державного коледжу театру та кіно.

Тамара Яценко - актриса з унікальним, яскравим та неповторним комедійним даром. Їй підвласні гротеск та буфонада.

Народилася 14 серпня.

У 1981 р. закінчила акторське відділення Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого.

Отримавши диплом, знайшов роботу в Театрі Естради.

З 1996 року є актором Київського Молодого театру. На його рахунку кілька десятків театральних ролей самого різного плану, і близько 50 ролей у фільмах і серіалах російського, українського та спільного виробництва.

Перша роль була в стрічці «Право на любов» – в 2005 році, де Ігор зіграв доктора.

Потім були рідкісні епізодичні ролі у «Все включено», «карасі», «Дорогих дітей» «Тату напрокат» і інших проектах. Зіграв капітана міліції в одній із серій п'ятого сезону популярного серіалу «Повернення Мухтара». Дуже вразив глядачів своєю роботою в «Недоторканних», де він зіграв Космовецкого. Ще одна яскрава роль співробітника ФСБ в картині «Дорога в порожнечу» теж не пройшла непоміченою.

Серед останніх робіт варто виділити участь в багатосерійної телевізійної стрічці «Не зарікайся».

Син режисера Ігоря Равицького (від першого шлюбу), онук режисера Миколи Равицького. До 1988 жив у м. Суми, де закінчив російську школу №4.

У 1992 році Роман закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Михайла Рєзніковича). Того ж року Равицького зарахували до трупи Молодого театру.

Як зазначено на сайті Молодого театру, Роман Равицький «має неабияке комедійне обдарування, сценічну привабливість, акторську безпосередність, пластичність, щирість, музично обдарований. За своїми акторськими можливостями та фактурою — артист на амплуа простака».

Працює також у рекламній царині.

Одружений з акторкою Альоною Равицькою. Виховує доньку Валерію.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

У мене не було вибору.

– Яку роль мрієте зіграти?

Верховенського Петра Михайловича

– Якщо брали участь у телешоу, розкажіть будь ласка

«Обучаю игре на гитаре», «Червона королева», «Ржака», «Готель Едельвейс», «Куратори» (1,2 сезон) і тощо.

– Чим любите займатися у вільний час?

Граю в ігри, пишу вірші, п'єс і сценарії.

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Не люблю вату особливо солодку.

Якось дуже давно, 8-го листопада 1993 року, я народилася у чудовому, сонячному, морському та сповненому гумору місті Одесі! З’явилась я в акторській родині!Зростала в театрі, в прямому сенсі цього слова. Моя мама ніколи не була в декретній відпустці, тому якщо у неї була вистава, то я була поруч! Насправді, все йшло добре. Я росла, пішла до дитячого садка, потім до школи, як усі звичайні діти. Все було б нічого! А виявилося, ще краще!!! Справа в тому, що все своє дитинство я ревнувала батьків до театру і навіть не подумала б, що колись я самостійно вирішу стати актрисою. Але одного разу це сталося. У 8-му класі я зрозуміла, що театр — моє покликання!!! Моя матуся мені довго пояснювала всі нюанси цієї професії, потім запропонувала вступити до медінституту і стати стоматологом. Але було запізно. В моїй душі вже панував ТЕАТР!!! Театр вже був в мені! І я пішла… Тепер я тут, тепер я з вами!!!