Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Homo sapiens! Sapiens? »
Як це? Опинитися в чужій квартирі і стати свідком «різанини» між дорослими, на перший погляд розумними людьми, які живуть за моральними принципами західного суспільства!?! Хто кого різав, як пиляв, і хто на кого наплював? Відповіді на ці питання ви гарантовано отримаєте.
« Дівочий виноград »
Комедія тут і зараз
« Жінки Моцарта »
Комедія
« Казки Маріїнського парку »
« Люба Памела, або як пришити стареньку »
Комедія
« Це спадкове »
Комедія
Вистава викликала цілий спектр емоцій: від сміху до жалю, суму і, навіть, страху. А також були моменти, коли я була дуже розчулена. На цій виставі відчуваєш себе наче на американських гірках: калейдоскоп емоцій змінюється із шаленою швидкістю. Сюжет розпочинається як банальне розв'язання батьками шкільного конфлікту їх сімей. Але в ході вистави виявляється, що за фасадом інтелігентних, щасливих, ввічливих людей ховаються біль, смуток, невисловлені або і висловлені претензії. Ми бачимо, як протягом дійства герої скидають із себе умовності і моральні засади сучасного суспільста і регресують від людини розумної до первісної людини. Сподобалася ідея, закладена у виставі, що, попри всю еволюцію, в кожній людині є щось первісне і тільки від нас залежить, чи воно нас поглине, чи ми все-таки згадаємо, що ми Homo Sapiens. Безперечно, я повірила акторам. Вони грали настільки переконливо, що часом я навіть забувала, що переді мною актори, а не пересічні люди. Інтонації, вирази облич, мова тіла - все було гармонійно і пасувало історії. Смак цієї вистави, наче смак доброго вина, розкривався поступово: від простого "цікаво" до відвертого задоволеня від побаченого. В кінці я аплодувала стоячи, а це ознака того, що мені дуже сподобалось.
Спершу здається все дуже простим. Просто дві сімейні пари, просто обговорюють своїх синів, які просто побилися в школі. Однак інтелігентна розмова дуже швидко перетворюється на бомбу сповільненої дії. Зрештою поєдинок переходить на ринг. І це, мабуть, один із головних меседжів режисера у постановці. Такий формат вистави, як на мене, ідеальний, бо ніщо не відволікає від дискусії, акторської гри і режисерських прийомів. Напруга протягом усієї вистави дозволяє акторам справді розкрити характери своїх героїв. Подивитися цю виставу буде корисно практично будь-кому, хоча б щоб зрозуміти, що в кожному з нас сидять проблеми серйозніші, ніж вибитий зуб, і вирішити їх не так легко. Та, як мінімум, змусить вас задуматися про життя і нашу схожість з головними героями. Бо, якщо для них це був найгірший день у житті, то для глядачів точно ні.
Заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Львівської Національної опери.
У 1996 р. закінчила Львівську консерваторію ім. М. Лисенка (клас скрипки).
У 2002 р. – Київський театральний інститут ім.К. Карого-Карого (режисура драматичного театру).
Працює в театрі на посаді головного режисера з 2005 року.
За цей час здійснила ряд успішних постановок вистав та концертних програм, ювілейний концерт до 110-річчя театру, численні урочисті академії з нагоди державних свят та визначних дат української історії та культури.
Вільний театр «ОКО» з’явився на професійній мапі львівських театрів 17 грудня 2016 року.
Концепція нашого театру полягає в інтерактивній дії між акторами та глядачами. Репертуар театру складається з різножанрових дитячих та дорослих вистав, кожна з яких виконується у живому музичному оформленні.
Своїми виставами театр створює конкуренцію ґаджетам, фільмам, та відеоіграм. Намагаємось пробудити у глядачах активні дії, співпереживання та занурити їх у альтернативну, театральну, реальність. Саме тому, глядач залучається до сюжету вистави, та фактично стає одним з акторів.
Щодо наповнення змісту вистав, театр обрав духовні та сімейні цінності, адже це основа здорового суспільства. Якщо відкинути усі ярлики приналежності до національності, віросповідання, то залишаться базові принципи: щира безкорислива любов, творення взаємного добра, бажання бути щасливими, потреба вірити та надіятися.
« Homo sapiens! Sapiens? »
