Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Українці, росіяни, євреї, німці. Звичайна херсонська комунальна квартира. Кохання, залицяння, сварки, плітки та веселощі. Особливий, добрий гумор спільної кухні. Все це – у комедійній п’єсі херсонського драматурга Анатолія Марущака «Херсонські манси».
У виставі задіяне ціле сузір’я улюбленців публіки нашого театру.
Незабутній вечір, наповнений піснями, танцями і веселощами у компанії улюблених гоголівських персонажів. Гостинна Солоха запрошує до щедрого українського столу. Вистава була представлена в Турції, Франції, де була включена у міжнародний проект і гралася разом з французькими акторами театру «Шапіто-Фатразі».
Комедія-зворотній бік «Глядачам дивитися заборонено» – це театр про театр, а також про наше життя. Жодного лицедійства, тепер тільки правда: боротьба не на життя, а на смерть, жорстка конкуренція за головну роль, голки в корсети, підніжки і підлості – все, як є у цьому закуліссі кожного театру або в офісі кожної другої фірми! Підгляньте, що кипить на театральній «кухні», щоб розповідати всім, що ви знавець столичних акторських інтриг.
Молодий, розумний, дотепний. На нього чекає світле майбутнє, він будує грандіозні плани. Але він винен гроші, багато-багато грошей. 5 днів, дві дівчини і один шанс вийти переможцем. Щоправда дорога лежить через РАГС. І все могло б бути ідеально. Але у плани втручається її мама.
Молоді й талановиті акторки театру – дорослі незаміжні доньки головних героїв: Устонька, Настонька, Христонька, Хростонька, Пистонька, Онисонька, Охтисонька (якщо трохи заплуталися в іменах – не переймайтеся, Саватій Савлович, коли ходив в «органи» звітувати про сім'ю, теж одну «загубив»). Одна з турбот сімейства – заміжжя доньок. Тому між дівчатами точиться постійна завуальована боротьба за увагу студента, що повернувся з Києва, П'єра Кирпатенка. «Життя було. Навіть в піст, у великий перед Великоднем піст, нам у стократ смачніше жилось, ніж тепер на перше їхнє мая». «Набирайтеся побільше кисню тут, щоб побільше видихнути вуглекислоти там!» «Не люблю я страх буржуазії. Дуже велике у неї самолюбіє: сама розсядеться на все життя, а ти щоб стояв. От і зараз: стоїш, вудиш, а вона розсілася, і в човні у неї всього повно, всякої тобі експлуатації!»
Добре знані, ті, що на слуху у всіх, пісні великого Булата, раптом склались в любовну історію, що розігрується у привокзальному буфеті під акомпанемент тапера. Вокзальна історія у 27 картинах – це історія, сплетена з 27 пісень відомого барда, кожна з яких маленька сторінка з великої книги під назвою ЖИТТЯ.
У грудні 1981-го закінчила Херсонське училище культури. У 1986-му з відзнакою закінчила Київський державний інститут культури ім. О.Є.Корнійчука (культурно-освітня робота). Після була направлена на роботу до Палацу культури м. Нова Каховка. Пройшла шлях від режисера народного ТЮГу до художнього керівника одного з найкращих закладів культури області.
Ірина Корольова стала незмінним режисером загальноміських свят, театралізованих концертів, мітингів тощо. Маючи неабиякий літературний хист, вона водночас виступала автором сценаріїв цих заходів, серед яких згодом з’явилися навіть свята на міському стадіоні із залученням тисяч виконавців. Водночас із режисурою масових заходів Ірина Володимирівна займалась суто «театральною» режисурою. На той час у її творчому доробку були вистави: «Завтра була війна» за Б.Васил’євим, «За десятим столиком» О.Драгуна, «На сіножаті» Л.Яновської тощо.
У 1996 році Ірина Корольова вступила до Київського державного інституту післядипломної освіти (нині Академія керівних кадрів культури і мистецтв), яку закінчила у 1998 році за фахом «Менеджмент невиробничої сфери».
У 1998 році Корольова І.В. перейшла на роботу до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша. Спочатку на посаду заступника комерційного директора, згодом – виконавчого директора театру, а з 2005 року вона є заступником генерального директора з творчих питань.
Перебуваючи на адміністративних посадах, виконуючи суто організаційні функції, Ірина Володимирівна жодного дня не відсторонюється від творчості – створює вистави та драматичні концертні програми.
У 2010 році Ірину Корольову призначили на посаду начальника управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації, на якій вона працювала до липня 2014-го. Після чого знову повернулась до театру.
Творча палітра Ірини Корольової різнобарвна: від суто драматичних вистав «Три мушкетери» за романом О.Дюма, «Кохання – міф Троянської цариці» за п’єсою В.Хільдесхаймера, до дитячих «Пригоди Буратіно» за казкою О Толстого, «Антошка і гармошка» за п’єсою О.Шульжика; від тематичних концертів до театральних шоу. Херсонці полюбляють поставлені Іриною Корольовою вистави «Херсонські манси», «Се Ля Ві», «Моя мрія – Broadway!», «Моя дорога Сільвія», «Легенда про Дракона», «Фея у царстві тролів», «8-ме диво світу», «Як у Таврійському селі куми весело жили», «Сюрприз», «Музичний кіносерпантин», «Зірки Різдвяної ночі», «Музичний коктейль для гурманів», «Музика віри, надії, любові» та багато інших. Серед останніх робіт - «Amore mio - Італія!» та «Вечір у Парижі», прем’єри яких відбулася у «Театральному дворику» у травні-червні 2020р.
Відома, як режисер-постановник міських та обласних культурно-мистецьких заходів. Серед них, масові до Дня міста Херсона, Олешок, Таврійська, до Дня перемоги, з нагоди новорічних та різдвяних свят тощо; програми з нагоди професійних свят найбільш знаних трудових колективів області. Три роки поспіль є режисером-постановником міського відкритого фестивалю дитячої творчості «Острів Різдва».
Протягом 22-х років є членом оргкомітету з підготовки та проведення Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та режисером-постановником основних масових заходів фестивалю: карнавальної ходи, церемоній відкриття та закриття фестивалю, театральних капусників, вечірок-знайомств. Останні 5 років очолює професійне журі обласного конкурсу-огляду театральних аматорських колективів «Театральна весна Херсонщини». Також головує у журі обласного етапу Всеукраїнського дитячого конкурсу екологічних агітбригад «Земля – наш спільний дім».
Окрім професійної, Ірина Корольова активно займається і громадською діяльністю. З 2000 по 2010рр. та з 2015 по 2020рр. очолює профспілкову організацію театру. Член Президії обкому профспілок культури та член ЦК профспілок працівників культури України, член Національної спілки театральних діячів України. З 2002 по 2015рр. була членом Міжнародного Ротарі-клубу. Протягом останніх трьох років – голова Державної екзаменаційної комісії кафедри «Культурології» факультету культури і мистецтв Херсонського державного університету.
За свою працю неодноразово отримувала Почесні грамоти та подяки керівних органів.
Олена з дитинства навчалася музиці. Закінчивши музичне училище культури, вона у 1977-му прийшла до театру в якості концертмейстера оркестру. Тут на сцену виходила її мама (Царство їй Небесне) – заслужена артистка України Валентина Галл-Савальська.
У приватних розмовах Олена Ігорівна часто повторювала і наголошувала на тому, що мама не рекомендувала їй бути актрисою, бо це непроста доля. І дівчина послухалась – пішла в музичне училище. Та інколи не ти обираєш долю, а доля тебе. Після закінчення училища Олена вірно служила театру протягом дванадцяти років, але не грала на сцені.
Аж поки один маленький випадок не перевернув її світ... Театр поїхав на гастролі, захворіла одна з актрис. На той час головний режисер театру Володимир Бегма, заслужений діяч мистецтв України, попросив Олену замінити артистку. Дівчина вправно впоралася із завданням. І вже згодом була призначена на роль у виставі «Алі-Баба».
Цим режисер підписав їй путівку у велике бурхливе театрально-акторське життя. І вже у 1996-му Олена Ігорівна отримала звання заслуженої артистки України, а в 2009-му — народної. До речі, в історії Херсонського драмтеатру, Олена перша з жіночого складу акторів отримала звання народної артистки України.
Бере участь у фестивалях та гастролях.
Знімається у кіно. Дебютувала у короткометражному німому фільмі «Пересохла земля» режисера Тараса Томенка за мотивами твору Маркеса «Стариган із крилами» в 2004-му.
Потім після майже п’ятнадцятирічної перерви знялась у художньому фільмі «Віддана» за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Прем’єра відбулася восени 2019-го, актриса зіграла в епізоді продавчиню линів.
Третій кінодебют Олени Ігорівни – у серіалі «Спіймати Кайдаша» (2020р.). Вона виконала роль головихи.
Руслан Вишнивецький у 2004 році закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Спеціальність – «Актор драматичного театру». У 2005-му був зарахований до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Бере участь у фестивалях та гастролях.
У жовтні 2019-го із трупою театру їздив до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан».
У 2009 році отримав премію «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль банкіра Сальдо у виставі «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський» та роль Степана у виставі «Страшна помста».
У 2014-му – премія «Успіх» у номінації «Кращий творчий доробок» було нагороджено артиста драми Руслана Вишнивецького за ролі Вакули у виставі «Ніч перед Різдвом», Свічки у виставі «Свіччине весілля», Джеффрі у виставі «Дивна місіс Севідж»
У 2016 році отримав почесне звання Заслужений артист України.
У 2018 році нагороджений премією «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль міліціонера у виставі «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів». У 2020 році – премія «Успіх» у номінації «За творчий доробок у 83/84 театральних сезонах».
У 1998-му закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Того ж року Ксенію зарахували до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Участь у фестивалях та гастролі:
У березні 2018-го у складі трупи театру возила до Миколаєва «Херсонські манси». У 2019-му з виставою «Се Ля Ві» гастролювала Херсонщиною і також у м.Миколаїв.
У 2015 році нагороджена премією «Успіх» у номінації «Краща жіноча роль другого плану» за роль Раймонди Шандебіз у виставі «Шалапутні коханці» та за роль Лаури Карльє у виставі «Се Ля Ві».
У 2012-му закінчив Херсонський державний університет факультет іноземної філології. 2014-го – Харківський університет мистецтв ім. І.П.Котляревського театральний факультет. Того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Задіяний у виставах: «Ромео і Джульєтта» – Ромео, моновистава «Лицар храму» – Степан, «Рольові ігри» – Руслан; «Вечірка в стилі джаз» – Джо; «Джаз і дівчата» – Агент 00; «Херсонські манси» - Алія Шарф; «Будинок на кордоні» - Дипломат, Митник; «Шалапутні коханці» – Регбі, «Лавина» – Молодий чоловік, «Незнайомка» - Він, «За двома зайцями» - Степан, «Лісова пісня» - Той, що в скелі сидить, «Майська ніч» - Левко, «Межа або у контейнері» – Лікарі та ін.
Участь у фестивалях та гастролі:
Фестивалі та гастролі у складі трупи театру з виставою «Межа або у контейнері»:
Моновистава з актором «Лицар храму» взяла участь у ХХV Міжнародному фестивалі «Слов'янські театральні зустрічі» (м.Чернігів, 2017р), а також у Відкритому театральному фестивалі української драматургії «Дніпро.Театр.UA» (2017р.).
Знімається у кіно. Зокрема, в епізодах серіалів «Агенти справедливості», «Реальна містика», «Пошта».
Ведучий обласних та міських заходів. Зокрема, заходи, присвячені Дню міста Херсона, гала-концерти фестивалю «Мельпомена
Закінчив Херсонський Таврійський ліцей мистецтв.
Після - навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (Курс Валентини Зимньої).
Паралельно із навчання працював у столичному театрі живої скульптури (2012-2014рр.). Університет закінчив у 2014-му. Того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Автор власних пісень та пісень на сцені театру: «Театр Куліша», «Херсон - мiсто наших мрiй» та інших пісень для казок/муз.оформлення.
Участь у фестивалях та гастролі:
Роботи в кіно, серіалах: СТБ «Чужі помилки» (серія) (2011); Новий канал «Ластівчине гніздо» (епізод) (2011); Україна «Черговий лікар» (серія) (2018).
За життєво-правдиве створення образів Лукаша у виставі «Лісова пісня» Л.Українки та Андрія у виставі «Межа або у контейнері» К.Кеяну «В контейнері» у 2017 році відзначений премією «Успіх» та подякою генерального директора – художнього керівника театру.
Також серед нагород: диплом одному із перших випускників театру студії «Пролісок» з нагоди його десятиліття, почесна грамота голови Херсонської облдержадміністрації та почесною грамотою голови Херсонської облради.
У 2020-му нагороджений премією «Успіх» – номінація «Молодіжний прорив» – за роль Труффальдіно у виставі «Труффальдіно».
Протягом 2013-2018рр. навчалась у Херсонському державному університеті на факультеті культури і мистецтв. У театрі працює з 2014 року.
Задіяна у виставах: «Ромео і Джульєтта» - Смерть; «Херсонські манси» - Варя; «Ображені. Росія» - Недалека; «Лавина» - Молода жінка; «Се Ля Ві» - Африканка; співочій виставі «Як у нас на Україні» тощо. Була Снігуронькою на святкових заходах.
Участь у фестивалях та гастролі:
У складі трупи театру у квітні 2016-го возила виставу «Ромео і Джульєтта» у Полтаву на Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «В гостях у Гоголя».
У березні 2018-го гастролювала зі спектаклем «Херсонські манси» у Миколаєві.
Участь у фестивалях та гастролі з виставою «Ображені. Росія»:
Ведуча обласних та міських заходів. Зокрема, днів музики, Дня медичного працівника тощо.
У 2015-му одержала перемогу на конкурсі краси та талантів «Міс Мельпомена», після якого отримала можливість працювати на сцені театру ім. Миколи Куліша у виставі «Ромео і Джульєтта».
У 2018-му закінчила Херсонське училище культури за спеціальністю «Народна художня творчість». З того ж року працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім.М.Куліша. Навчається у Херсонському державному університеті на факультеті культури та мистецтв (спеціальність – «Культурологія»).
2010-го закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. У квітні того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Понад 10 років – в оргкомітеті Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».
Участь у фестивалях та гастролі:
Знімається у рекламі. Наразі закінчує Херсонський державний університет – факультет «Культури і мистецтв».
У Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша працює з 2006 року.
У 2014-му закінчила факультет культури і мистецтв Херсонського державного університету.
З початком збройного конфлікту Росії проти України - є волонтером «Творчої сотні». В 2017 році нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» в 2019 нагороджена почесною грамотою Міністерства культури України «За вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва».
Учасниця фестивалів «The future of Europe» та «E-WERK FREIBURG».
Приймала участь у спільній роботі Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша з Державним театром Штутгарту з виставою «Херсон 1918/2018». В основі вистави лежить документальна історія української родини в хронологічних межах з 1918 по 2018 роки. Автор п’єси – Максим Курочкін. Режисер – Андрій Май. Наталя Вишневська виконувала ролі мами, дитини у садочку, оперну співачку, а також зіграла себе.
Солістка кавер-гурту. Виховує сина - майбутнього фахівця морської справи!
Член Національної спілки театральних діячів України.
Розпочала творчий шлях в 90-х роках ХХ століття. У дитячі роки Таїсія Новачук (дівоче призвіще – Овсяннікова) приймала участь у численних дитячих Всеукраїнських пісенних конкурсах та фестивалях. Здобутки: лауреат Всеукраїнського телевізійного конкурсу «Фант-лото «Надія» (1994 р)., лауреат Міжнародного дитячого пісенного фестивалю «Веселад» (1993, 94, 95 рр.).
У 1996 році вона стала студенткою Київського коледжу естрадного та циркового мистецтв, де опанувала фах артиста – вокаліста (соліст естради). Педагогами Таїсії Новачук були провідні спеціалісти естрадної та джазової вокальних шкіл країни: Голубєва Г.Ю. (нині – провідний педагог проекту «Х-фактор»), Ретвицька О.А., Остапенко Л.В.
У 2003 р. Тетяна Новачук стала студенткою Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв та у 2005 р. отримала диплом спеціаліста за фахом «Артист-соліст-вокаліст, викладач фахових дисциплін»
У 2009 р. закінчила з золотою медаллю Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв та отримала ступінь магістра за фахом «Концертний виконавець, керівник вокального ансамблю, викладач фахових дисциплін вищих навчальних закладів 3-4 рівня». Педагогами Новачук Т. у студентські роки були: народна артистка України Валентина Степова, Овсяннікова Н.Ю., заслужена артистка України Ліна Прохорова.
В студентські роки Новачук Т. продовжує відточувати професійну майстерність, приймаючи участь у багатьох творчих проектах: гала-концерті фінальної церемонії нагородження Національного конкурсу «Вибір року» 2002 та 2003 років (Палац культури і мистецтв «Україна»); гала-концерті фінальної церемонії нагородження Національного конкурсу «Бренд року» 2002 р. «Український дім»; у шоу-програмі «Україна молода» у рамках Днів України Міжнародного фестивалю «Слов’янський базар» м. Вітебськ 2002 р.; шоу «Різдвяне диво» м. Франкфурт, м. Дюссельдорф (Германія) 2000-2001 рр.; культурно-мистецькому заході у м. Кандерстег (Швейцарія).
Вагомі здобутки Таїсії Новачук (Овсяннікової) у престижних пісенних конкурсах та фестивалях:
- «Пісенний вернісаж» - Лауреат 1-ї премії 1999 р., 2000 р., 2008 р.
- «Червона рута» - Лауреат 2-ї премії 1998 р.
- «2-й Всеукраїнський конкурс молодих артистів естради» – Лауреат Гран-Прі. 2005 р.
- Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Нова хвиля. Юрмала – 2002» - фіналіст.
З піснею «Я і ти» Таїсія Новачук перебувала в ефірі Національного телевізійного каналу «Культура» протягом 2005-2006 рр. У 2006 р. артистка-вокалістка отримала запрошення до всесвітньо відомого шоу «Дю солей» в якості соліста (але будучи вагітною, відмовляється від пропозиції).
У 2007 році Таїсія Новачук дебютувала в якості композитора. ЇЇ пісня «Моя Україна» неодноразово звучить на Національному радіо, з нею Таїсія виступала на провідних концертних майданчиках країни – Майдані Незалежності, Міжнародному палаці культури та мистецтв тощо.
З 2005 року Таїсія Новачук веде педагогічну роботу: працювала викладачем естрадного відділу Київського обласного училища культури та викладачем естрадного співу школи-студії при Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв (2009-2010рр).
У серпні 2011-го була зачислена до трупи Херсонського обласному академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша. За час роботи у театрі задіяна у близько 40-ка виставах та музичних програмах.
Одружена. Виховує доньку.
З 1996 по 2000 рік навчався на газоелектрозварювальника залізобетонних конструкцій (майстер-прораб) у Генічеському вищому професійному училищі №17.
У 2003 році закінчив Херсонське училище культури. Відразу після чого влаштувався у Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша.
2007-го закінчив Херсонський державний університет.
Зіграв у близько ста виставах. Зокрема, «Звідки беруться діти» – Тимофій; «Страшна помста» – Козак Стецько; «Енеїда» – Еол, Латин; «Херсонські манси» – Савелій Воробйов; «За двома зайцями» – друг Голохвастова; «Межа або у контейнері» – Микола; «Дивна місіс Севідж» – Семуель; «Понтій Пілат» – Левій Матвій; «Ярослав Мудрий» – Свічкогас; «Гамлет» – Полоній; «Ображені. Росія» - Районний тощо.
Участь у фестивалях та гастролі
Гастролював у складі трупи театру із виставою «Жаба» (у Білорусії). З виставою «Межа або у контейнері» фестивалі та гастролі:
- Всеукраїнський театральний фестиваль «Феєрія Дніпра» (Дніпро, вересень 2018р.).
- ІІІ Міжнародний театральний фестиваль FESTIS (Молдова, Кишинів, жовтень 2018р.).
- 29-й Міжнародний фестиваль сучасної драматургії в Брашові (Румунія, листопад 2018р.).
- 30-й Міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев» (м.Львів, вересень 2019 р.).
- Міжнародний театральний фестиваль студій і нових форм, що відбувся з 1 по 10 листопада в Пітешті (Румунія, 4 листопад 2019 р.).
У березні 2018-го гастролював у Миколаєві з виставою «Херсонські манси».
За участі актора презентували виставу «Ображені. Росія» Андрія Курейчика на Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення» у м.Коломия (2018р.). У жовтні – у Києві (Національний академічний драматичний театр імені І.Франка). У липні 2019-го «Ображені. Росія» повезли на Фестиваль театрів «Молоко» (м.Одеса), де виставу відзначили у номінації «Краща режисерська робота».
За період роботи у театрі отримував нагороди на міжнародних та всеукраїнських фестивалях. Зокрема, на «Мельпомені Таврії» за роль Стицька у виставі «Страшна помста» нагороджений за кращу роль другого плану. У 2017 році Євген Гамаюнов став стипендіатом щорічної одноразової стипендії видатним діячам культури області «За особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі культури і мистецтва на Херсонщині». У 2019-му отримав Почесну грамоту Міністерства культури тощо.
Одружений. Виховує двох дітей.
Член Національної спілки театральних діячів України.
У 1998-му закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. З того ж року працює в Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша.
Бере часть у фестивалях та гастролях.
У складі трупи театру гастролював територією України та країнами ближнього зарубіжжя.
Діючий художник рекламного відділу театру. Зокрема, художник-постановник вистав «Сюрприз», «Антошка і гармошка», «Торба для коханої жінки», «Музична веселка».
Знімався у фільмах. Зокрема, у стрічці Кіри Муратової «Второстепенные люди». Також взяв участь у спільному проєкті театру та міського телебачення – «Канотье».
Вихованець Херсонського училища культури. Сценічну діяльність розпочав у 1998 році на посаді артиста драми Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
За сезон 2000-2001рр. отримав премію «Успіх» у номінації «Краща роль другого плану» у виставі «Хворий, та й годі» за виконання ролі Тома.
Із трупою театру побував на всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Зокрема, вистава «Ображені. Росія» була показана на фестивалі «Молоко» в Одесі (відзначили у номінації «Краща режисерська робота»), на Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення» (2018р.), а також у Києві (Національний академічний драматичний театр імені І.Франка, жовтень-2018).
У березні 2018-го Микола Степаненко з артистами театру гастролював у Миколаєві з виставою «Херсонські манси». Із «Лісовою піснею» їздив на І-й Всеукраїнський театральний фестиваль «Світогляд» (Сєверодонецьк, 2018р.) та у Львів на День міста (5-6 травня-2018).
Знімається у кіно – херсонські короткометражні картини. Задіяний у близько 20 стрічках. Фільми із участю Миколи Степаненка були представлені на кінофестивалях у містах Берлін (Німеччина), Буенос-Айрес (Аргентина), Лос Анджелес (США), Кам’янець-Подільський, Київ, Кривий Ріг.
Знявся у музичному кліпі гурту «Krugers» – «Новогодняя Песенка» (2014 рік).
Учасник спільного німецько-українського проєкту про події Другої світової війни «Жива історія: покоління об’єднують пам'ять». Стрічки знімали на основі розповідей очевидців. Фільм «Глупая женщина» («Dumme Frau»). Зіграв німецького солдата.
Постійний учасник херсонського кінофестивалю «КіноДжем». У 2017 році фільм «Обрести покой» за участю актора виграв у номінації «Професіонали».
Член Національної спілки театральних діячів України.
Закінчив Херсонське училище культури, спеціальність – «Режисура та майстерність актора». Сценічну діяльність розпочав у 1998 році – став артистом драми Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша. У 2005 році закінчив Херсонський державний університет. Освоїв фах режисера молодіжних театрів.
Бере участь у фестивалях та гастролях
Моновистава «Get happy», у якій задіяний Сергій Михайловський, – учасниця Міжнародного театрального фестивалю «Atspindys/Відображення» (Литва, Вісагінас, жовтень 2018р.).
У складі трупи театру артист гастролював із виставою «Продавець дощу» у м. Кам’янське (вересень, 2014р.). З тим же спектаклем взяв участь у фестивалі «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький) (вереснь, 2014р.).
З виставою «Свіччине весілля» у 2015 році разом із трупою театру їздив у Миколаїв (театр драми). У жовтні 2016 року були гастролі у Румунії (м.Бирлад) – возили «Рольові ігри». Того ж року Сергій Михайловський разом із акторами театру виступав із виставою «Енеїда» на фестивалі «Золотий лев» (м.Львів); із виставою «Ромео і Джульєтта» у Полтаві в рамках Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «В гостях у Гоголя».
У жовтні 2019-го із трупою театру їздив до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан» тощо.
Член профспілки театру, відповідальний з питань спорту. Капітан футбольної команди театру. Член Національної спілки театральних діячів України.
Закінчив Херсонське училище культури. У 1995 році приєднався до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
У складі трупи театру артист гастролював із виставою «Продавець дощу» у м. Кам’янське (вересень, 2014р.). З тим же спектаклем взяв участь у фестивалі «Вересневі самоцвіти» (м. Кіровоград) (вереснь, 2014р.).
Член Національної спілки театральних діячів України.
Херсонщина – край театральний, місто корифеїв. Саме тут починали свою творчу діяльність великі постаті української сцени – Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Оксана Петрусенко, навіть знані російські діячі Юрій Шумський та Всеволод Мейєрхольд колись працювали саме в Херсонському театрі.
Херсонський театр існує із 1823 року. Дворяни Херсонської губернії викупили будинок генерала Лобрі і пристосували його під театр. Артисти-аматори протягом майже 50 років грали в цьому приміщенні.
У 1883 році було вирішено розпочати будівництво нового театру у Херсоні, а вже у 1889 році відбулося урочисте відкриття нового театрального приміщення. Під час війни це приміщення було зруйновано і в 1962 році на тому ж місці було збудовано новий театр.
Нині у театрі існують такі театральні майданчики: велика сцена театру, театр-кафе, сцена «Під дахом», сцена «Під сценою», сцена на сцені, деякі вистави показують просто неба – на сцені Лісового театру (база зеленого туризму «Чумацька криниця»).
Протягом сезону у театрі народжується від 10 до 16 прем’єрних вистав. Творчий склад із успіхом гастролює теренами нашої держави та великими просторами Європи.
Із 1999-го року до Херсона приїжджають десятки театрів із різних областей України та інших держав на Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».