« Хаос. Жінки на межі нервового зриву »

Максим Голенко – один із найрезонансніших режисерів України, майстер театрального трешу та епатажу.

З 2006 по 2021 рік створив 45 вистав у професійних державних та недержавних театрах в різних містах України: Миколаїві, Рівному, Коломиї, Івано-Франківську, Луганську, Києві, Харкові та Одесі. А також був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де у 2016 році поставив виставу «Вій» за п’єсою Наталії Ворожбит у рамках проєкту «Дикий схід».

З 2016 і донині — головний режисер незалежного «Дикого театру».

Вистави брали участь у фестивалях Гогольфест, «Мельпомена Таврії», «Тернопільські театральні вечори», Фестивалю Молодої режисури, Kiev Theatre Showcase (ETC), «Wild Osten – 2016» (Німеччина), Festival divadiel strednej Európy у Словаччині та отримували відзнаки.

З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».

З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.

З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..

Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.

У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).

Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.

З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.

З вибором акторської професії Віталіні Біблів допомогла шкільна вчителька Інна Пушкарьова. На День вчителя у дев'ятому класі Віталіні доручили зробити пародію на Вєрку Сердючку. Хоч вона сумнівалася, вчителька вірила у її харизматичність.

Після школи Віталіна навчалася в училищі культури. В інтерв'ю театральному критику Олегу Вергелісу акторка зізнається, що завжди хотіла бути клоуном і працювати в цирку. На той час естрадно-циркову освіту можна було отримати тільки в училищі, а Віталіна прагнула здобути вищу освіту. У 2003 році вона закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого, майстерню Леся Танюка.

У 2003-2004 роках – акторка Київського театру «Вільна сцена». Дебют у кінематографі відбувся 2004 р. у маленькій ролі в серіалі Миколи Каптана "Любов сліпа". У 2003-2008 роках – працює акторкою Київського театру «Ательє 16». З 2008 р. грає у театрі «Золоті ворота». З 2009 року співпрацює з Київським академічним Молодим театром. У 2009 році була названою однією з 20 найкращий акторок України.

Викладає в Київському коледжі культури і мистецтв.

Особливу увагу критики звертають на фільм «Пісня пісень» режисерки Єви Нейман, де Віталіна Біблів зіграла єврейську маму. Стрічка була визнана найкращим фільмом Європи (2012), найкращим фільмом міжнародного і внутрішнього конкурсу Одеського міжнародного кінофестивалю (2015). У 2015 р. Віталіна Біблів стала театральним відкриттям, зігравши роль Слави у виставі С. Жиркова «Сталкери».

У 2016 році була номінована на театральну премію «Київська пектораль» в категорії «Найкраще виконання жіночої ролі другого плану» за роль у виставі «Сталкери»

У 2019 році здобула перемогу в IV театральній премії «Дзеркало сцени» (газета «Дзеркало тижня. Україна») в номінації «Акторська харизма» за роль у виставі «Фрекен Юлія», театр «Золоті ворота».

Батько та мати – інженери, які закінчили Київський політехнічний інститут. Має молодшого брата – Юрія. У дитинстві Ганна три роки займалася фігурним катанням. Завоювала третє місце на юніорському чемпіонаті України з фрістайлу, але у зв'язку з травмою спорт була змушена залишити.

Також навчалася в музичній школі по класу акордеон, але вирішила кинути.

Закінчила Львівський поліграфічний коледж Української академії друкарства за спеціальністю «літературний редактор, журналіст». Були також невдалі спроби вступити до Київського театрального інституту, а також в Москву, але все-таки вдалося вивчитися в театральній студії «Чорний квадрат».

Театральна кар'єра Ганни почалася зі заміни актриси у виставі «Шельменко-денщик» режисера Володимира Оглобліна.

Протягом трьох років працювала в київському театрі «Дах». У перервах між зйомками грає в театрі «Сузір'я».

У червні 2017 прийняла участь в проекті «Class Act: Схід-Захід».

– Чому вирішили стати актором / актрисою?
Випадково потрапив у сільську самодіяльність. Сподобалось. Одне за другим і закрутилось.

– Яку роль мрієте зіграти?

Конкретної немає.

– Якщо брали участь у телешоу, розкажіть будь ласка

Одного разу був експертом на «Говорить Україна». Більше досвіду не мав.

– Чим любите займатися у вільний час?

Варю пиво

–