« Хаос. Жінки на межі нервового зриву »

З 2006 по 2017 рік створив 22 вистави у професійних державних та недержавних театрах в різних містах України: Миколаїв, Рівне, Коломия, Івано-Франківськ, Луганськ, Київ.

В 2016 поставив «Вій» за п'єсою Наталії Ворожбит у Theater Magdeburg (Німеччина).

З 2016 – донині – головний режисер незалежного «Дикого театру».

Вистави брали участь у фестивалях Гогольфест, «Мельпомена Таврії», «Тернопільські театральні вечори», Фестивалю Молодої режисури, Kiev Theatre Showcase (ETC), «Wild Osten – 2016» (Німеччина), Festival divadiel strednej Európy у Словаччині та отримували відзнаки.

Помічник режисера
Народилася 8 серпня 1991 року в м. Ніжин Чернігівської обл. У 2010 році закінчила Ніжинський професійний аграрний ліцей. З 2010 по 2016 рік працювала гримером-пастижером Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. M. Коцюбинського. З 2016 року – помічник режисера Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру.

Закінчила студію «Академія пані Куліси» при Миколаївському українському музично-драматичному театрі у 1995 році і Миколаївську філію Київського національного університету культури і мистецтв у 2002 році.

У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі працює актрисою з 1997 року. За цей час створила цілий ряд різноманітних образів у виставах: С. Найдьонов «Діти Ванюшина» – Олена; О. Пушкін «Руслан і Людмила» – Людмила; Г. Лессінг «Емілія ГалоттІ» – Графиня Орсіні; М. Воронов «Пристрасті по Торчалову» – Римма; В. Гуркін «Весела вода печалі» – Олександра; А. Чехов «Керівництво для бажаючих одружитися» – Попова; В. Шекспір ​​«Ромео і Джульєтта» – Джульєтта; С. Моем «Вірна дружина» – Констанс; В. Азерніков «Весільний марш» – Люба; С. Решетніков «P.S. Блін» – Ліза; В. Жеребцов «По той бік місяця» – Анна, Катерина; С. Стратіев «Максималіст» – Славка; О. Галін «Конкурс» – Ольга Пухова; Е. Шмітт «Фредерік, або Бульвар злочинів» – Красуня; А. Вербець «Кам’яна квітка» – Господиня; М. Камолєтті «Гарнір по-французьки» – Сюзі; Леся Українка «Лісова пісня» – Русалка Польова; Г. Слуцкі «Шість страв з однієї курки» – Ірина; М. Достоєвський «Дядечків сон» – Зінаїда; П. Кальдерон «З коханням не жартують» – Леонора; Л. Корсунський «Подруга життя» – Ірина; А. Касона «Дерева вмирають стоячи» – Елена; Г. Горін «Тев’є-молочник» – Годл; Р. Куні «Суто сімейна справа» – Розмарі ,Вона («Лавка» О.Гельмана), Зовиця («Урок вдовам» Ж.Кокто), Жінка у червоному («Кольори» П.Ар’є),

Закінчила Дніпропетровське театральне училище у 1997 році. З того ж року – у трупі Миколаївського художнього російського драматичного театру (нині – академічний). За довгий час роботи створила ряд яскравих ролей у виставах сучасного і класичного репертуару. Серед них: Розаліна («Верона: ще одна історія кохання» Г. Горіна), Діна («Поки вона вмирала» Н. Птушкіної), Амнеріс («Перлина чорна, перлина біла»  Н. Птушкіної), Дашка («Дуже проста історія» М. Ладо), Арманда Бежар («Кабала святенників» М. Булгакова), Мері («Папа в павутині» Р. Куні), Гледіс Фостер («Божевільний день, або Одруження Пігдена» Р. Куні), Зяблова («Дядечків сон» за Ф. Достоєвським), Анна Андріївна («Інкогніто з… » за М. Гоголем), Єлизавета («Королівські ігри» Г. Горіна), Іра («Шість страв з однієї курки» Г. Слуцкі), Жаклін («Гарнір по-французьки» М. Камолєтті), Солоха («Коляда в місті N» В. Лози), Голда («Тев’є-молочник» Г. Горіна), Джейн («Суто сімейна справа» Р. Куні)Зовиця («Урок вдовам» Ж.Кокто), Вона («Сцена на сцені»), Жінка у червоному («Кольори» П.Ар’є).

У 2006 році на 6-му Міжнародному театральному фестивалі «Класика сьогодні» Олена Кошова (Варя) та Сергій Чверкалюк (Лопахін) отримали спеціальний диплом «За сценічний дует у виставі «Вишневий сад» А. Чехова».

Кошова О. В. також спробувала себе у режисурі – поставила одноактну комедію Е. де Філіппо «Ризик».

У 2016 році нагороджена відзнакою Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II ступеня.

У 2017 році була удостоєна почесного звання «Заслужена артистка України».

У 2011 році закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. У Миколаївському академічному художньому росыйському драматичному театрі працює з 2016 року. За невеликий час роботи створила кілька сценічних образів, серед яких: Наталі (В.Сігарев «Сім’я вовкулака»), Анна (І.Франко «Украдене щастя»), Оксана (В.Лоза «Коляда в місті N»), Ромашка (Л.Устінов, О.Табаков «Білосніжка і сім гномів»),Медсестра («Остання любов Сонєчки Бейм» А.Котляр), Панянка («Тев’е-молочник» Г.Горіна), Кастелянша («Суто сімейна справа» Р.Куні), Дочка («Дванадцять місяців» С.Маршака).

У 2008 році закінчив Одеське театрально-художнє училище. З того ж року – актор Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. За час роботи створив низку яскравих образів у виставах сучасного та класичного репертуару. Серед них: Рамзес (С.Решетніков «P.S.Блін!»), Пес (М.Ладо «Дуже проста історія»), Кушкіни – батько і син (М.Воронов «Пристрасті по Торчалову»), Семибаб (С.Чверкалюк «Тому що ми пілоти»), Джек Гейбл (К.Людвіг «Примадонни»), Біс (В.Жеребцов «По той бік місяця»), Гейвін Сміт, Джон Сміт (Р.Куні «Тато в павутині»), Лука, Чубуков (А.Чехов «Керівництво для бажаючих одружитися»), Рікаредо (Лопе де Вега «Учитель танців»), Йосип (О.Єрнєв, В.Плешак «Інкогніто з…»), Том (Р.Хоудон «Шикарне весілля, або День бабака»), Інший (А.Касона «Дерева помирають стоячи»), Генріх (Г.Горін «Королівські ігри»), Букі (Е.Кішон «Ну, спасибі тобі…Яшо!»), Генріх (Є.Шварц «Дракон»), Чоловік (О. Гельман «Лавка»), Едмонд Фонтанж (Ж.Летраз «Весела сімейка Фонтанж»), Флоріндо Аретузі (К.Гольдоні «Труффальдіно, або Слуга двох господарів»), Эгьючик («Дванадцята ніч» В.Шекспіра), Петруччіо («Приборкання норовливої» В.Шекспіра), ХХ («Емігранти» С.Мрожека), Менахем («Тев’е-молочник» Г.Горіна), Рибкін, Пуркуа, Нафанаїл, Микола, Пастух («Short/Чехов» П.Гатілова за А.Чеховим), Роберт («Гарнір по-французьки» М.Камолєтті), Він («Сцена на сцені»).

У 2009 році пройшов курси підвищення кваліфікації у Міжнародній літній театральній школі СТД РФ (м.Москва). За виконання ролі Кушкіна С.З. у виставі «Пристрасті по Торчалову» М.Воронова в 2012 році був відзначений дипломом «Краща чоловіча роль другого плану» на театральному фестивалі
«Пані удача» (м.Луганськ). У якості режисера створив виставу «Весела сімейка Фонтанж» Ж.Летраза (сумісно з Павлом Гатіловим), вистави-казки «Кам’яна
квітка» (сумісно з А.Вербецем) та «Пригода Карлсона».