« Гагарін і Барселона »

Режисер Київського Академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра з 2003 року.

Викладач режисури та акторської майстерності Київського Національного університету театру імені Івана Карпенка-Карого з 2005 року.

Художній керівник театру «Театральна майстерня Андрія Білоуса» (А. Бетка) з 2009 року. З 2012 року — Художній керівник Київського академічного Молодого театру.

Лауреат Державної премії імені Олександра Довженка (2004).

Орлов Борис Анатолійович – український театральний художник-постановник, сценограф, актор.

У 2003 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, курс Висоцького Юрія Пилиповича.

З 2003 року – актор київського театру юного глядача на Липках.

З 2010 року – актор нового драматичного театру на Печерську.

З 2013 року – сценограф, художник-постановник, актор київського академічного Молодого театру.

У дитинстві жив у місті Охтирці Сумської області. Після закінчення школи грав у Охтирському Народному театрі, співав у чоловічій хоровій капелі.

У 1967 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Актор Київського молодого театру.

Марина Кошкіна народилася 21 травня 1993 року в місті Кремінна Кремінського району Луганської області України.

З 2000 по 2011 рр.. здобуває загальну середню освіту у Кремінській ЗОШ №3. Протягом навчання у школі є учасницею народного театру гумору та сатири та народного театру ім. Т. Г. Шевченка Кремінського районного Будинока культури. Після закінчення школи переїздить до Київа. Закінчила навчання у КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, на факультеті театрального мистецтва, під керівництвом народного артиста України, професора Б. М. Бенюка.

З 2017 року грає у Київському академічному Молодому театрі у виставі «Гагарін та Барселона». З 2018 року працює у НАДТ ім. І. Франка .

У 2006 році зайняла ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі професійних читців імені Романа Черкашина в Харкові та ІІІ місце на Всеукраїнському студентському конкурсі читців на найкраще виконання творів Івана Франка у Львові.

З 2007 року Іванна Бжезінська акторка Київського академічного Молодого театру.

Зніматися почала у кіно почала після закінчення університету. У 2007 році знялась у телесеріалі «Повернення Мухтара-4».

Була в складі дівочого квартету «Три сестри», який гастролював з концертами в Польщі, у Львові та Львівській області.

Народився 14 липня 1962 р.

У 1988 р. закінчив Київський державний театральний інститут ім. І.К. Карпенка-Карого.

До складу Молодого театру був зарахований в 1998 році.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

Мрія

– Яку роль мрієте зіграти?

Сава Чалий

– Якщо брали участь у телешоу, розкажіть будь ласка

Лего еспресс - ведучий

– Чим любите займатися у вільний час?

Рибалка

– Можливо, ви займаєтеся громадською діяльністю, розкажіть

Граю вистави

В Молодому театрі працює з 2005 року.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

Цікавило закулісся

– Яку роль мрієте зіграти?

Гамлет

– Чим любите займатися у вільний час?

Музика

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Люблю пармезан

Представниця однієї з найбільш іменитих театральних династій України. Її бабуся — Катерина Юровська, колись була найпопулярнішою виконавицею циганських і російських романсів, за нею упадали сотні шанувальників, вона царювала на найкращих концертних майданчиках України і Росії. Мама Тетяни Володимирівни, Ольга Юровська, практично чверть століття була королевою в Київському театрі оперети: Маріца, Сильва, Принцеса цирку — це її репертуар. Далі. Тітка нашої героїні, відома співачка Ганна Юровська, зачаровувала своїм драматичним сопрано слухачів Львова, Новосибірська, багатьох інших міст. А Тетянин тато — Володимир Стебловський — один з найіменитіших театральних діячів України: він працював із Михайлом Романовим, Гнатом Юрою, очолював театри ім. Івана Франка, ім. Лесі Українки.

Стати акторкою мріяла з дитинства. Вступила до театрального інституту на курс до Миколи Рушковського. І після закінчення, незважаючи на те, що тато працював директором в театрі і був у складі розподільної комісії, в Києві не залишилася. Вибрала Миколаїв, потім Дніпропетровськ, потім Самарканд. Хотілося чогось досягти самостійно. Заміж вийшла за студента, який потім виріс до відомого режисера музичного театру, а в 70-і роки став головним режисером Театру оперети – Володимира Бегму.

У 1967 році закінчила акторський курс Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

З 1996 працює в Київському академічному Молодому театрі.

Паралельно працює в Українському малому драматичному театрі, де зіграла головні ролі у виставах за п’єсами Тетяни Іващенко: «Замовляю любов», «Втеча з реальності».

Працювала в Брянському театрі юного глядача, Київському театрі-студії «Дзеркало», Київському театрі «Кін», Малому драматичному театрі.

Брала участь в у вуличних театральних проектах Експериментального театру.

З 1993 року– актриса Київського Молодого театру.

– Чому вирішили стати актором / актрисою?

В дитинстві мені пощастило познайомитися з театром у театр-студії «Саквояж». Саме там я закохалася у ці відчуття і процес творення.

– Яку роль мрієте зіграти?

Роль, яка комусь допоможе знайти відповіді на свої питання.

– Чим любите займатися у вільний час?

Дивитись хороше кіно, займатись йогою, вчитись чомусь новому

– Можливо, ви займаєтеся громадською діяльністю, розкажіть

Думаю, що мистецтво взагалі і театр зокрема – це найкращий спосіб говорити з людьми і ділитися з ними емоціями, які можуть змінити щось у їхньому житті.

– А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати.

Ідіть у театр!)

У кіно дебютував епізодичною роллю у фільмі «Про любов» (2009).

Знімається на телебаченні, в кіно та рекламі.

Народилася 2 червня

У 1976р. закінчила кінофакультет КДІТМ ім. І.К. Карпенка-Карого, курс Б.Ставицького

Український актор театру і кіно, Народний артист України.

1976 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого, курс Бориса Ставицького.

Деякий час працював у Львівському ТЮГу.

У 1979 році, після конкурсного набору, був зарахований до трупи Молодого (тоді Молодіжного) театру. Він був одним «з тих 26-ти» акторів, які започаткували театр.

У 1982 році Ярослав — один з перших, після відкриття Молодіжки, отримав почесне звання Заслуженого артиста України.

За час роботи зіграв близько 25 ролей, з яких найвизначніші: Антон, Петряков — «Піти й не повернутись», Голохвостий — «За двома зайцями», Поприщін — «Записки божевільного», Вовчанський — «Пригвождені», Маркіз де Сад — «Марат-Сад», Подкольосін — «Одруження».

З 1981 року по теперішній час – актриса Київського академічного Молодого театру.

Працювала в Одеському ТЮГу, в Київському Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки.