« Гуси-лебеді »
Сюжет цієї української вистави-казки оповідають дві Казкарки і перед глядачами оживають картини цікавої, повчальної і захоплюючої історії.
Живуть собі тихо-мирно, у злагоді, Тато, Мама та їх діти — старшенька дівчинка Настуся і молодший братик Іванко.
Несподівано цю сімейну ідилію порушують Гуси-Лебеді на чолі із їх Ватажком. Вони підступно крадуть хлопчика для того, щоб він став їхнім пастушком.
Маленька дівчинка Настуся наважується розшукати свого братика і вирушає у небезпечну подорож. На своєму шляху вона зустрічає спочатку Лісовичка, який дарує їй чарівного клубочка. Цей клубочок обов’язково приведе дівчинку туди, куди вона забажає, а вона має допомагати всім, кого зустріне і хто потребуватиме її допомоги. Так, Настуня приводить до ладу Пічку, чистить Річку, допомагає Яблуньці.
Нарешті, Настуся знайшла братика у полоні у гусей, де він розважає їх грою на сопілці. Винахідлива дівчинка хитрістю рятує Іванка з полону і вони тікають додому. Врятуватись від погоні дітям допомагають ті, кому свого часу допомогла Настуся — Річка, Пічка та Яблунька. Так і повернулись діти додому.
Хто не чинить лихого — тому не страшно нічого!
Сім років працював актором у Кримському театрі ляльок (Сімферополь) під керівництвом режисера Бориса Азарова.
У 1994 році залишає державний театр й засновує та очолює один з перших приватних театрів ляльок в Україні – театр казки «Арлекіно» (Сімферополь).
На запрошення Сергія Єфремова, художнього керівника Київського муніципального академічного театру ляльок, переїжджає до Київа на посаду режисера-постановника цього театру. Одночасно з цим працює над постановками в театрах України (Київ, Миколаїв, Одеса, Полтава, Сімферополь, Росії (Волгоград, Йошкар-Ола, Краснодар, Махачкала, Набережні Човни, Тула), Білорусі (Молодечно), Литві (Паневежис), Словаччині (Кошице) та інших. За власним визнанням, улюбленим автором є Ганс Крістіан Андерсен, казки якого стали основою більш ніж 10 поставлених ним вистав.
Крім режисерської роботи є громадським діячем. Декілька років займав посаду віце-президента та голови комісії з захисту професійних, соціальних і матеріальних інтересів членів UNIMA-Україна, театральний куратор проекту «Було не було».
Педагогічна діяльність. З 2008 року – викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені В. К. Карпенка-Карого). Спершу – другим режисером у майстра курсу Сергія Єфремова, згодом – самостійний набір курсу. Викладає слухачам спеціальностей «Актор театру ляльок» та «Режисура театру ляльок». Серед випускників – режисери Людмила Земелько (Вінницький обласний академічний театр ляльок), Марічка Власова (Запорізький обласний театр ляльок); актори Тетяна Казанцева, Павло Борисьонок, Марія Сеньків (дебют-2017 на професійній сцені – Зейнаб в мюзиклі «Алі-Баба») та інші.
В театрі працює з 2003 року.
Актриса комедійного плану.
Представляла театр на ХV Міжнародному фестивалі театрів ляльок «Інтерлялька» (м. Ужгород, жовтень 2015 р.), ІІІ Міжнародному театральному фестивалі у м. Мерзіфон (Туреччина, березень 2017 р.), ІІ Ляльковому тижні Азіатсько-Тихоокеанського регіону у м. Нанчонг (Китай, червень 2017 р.) з виставою «Гуси-Лебеді», І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою «Як загинув Гуска».
На ХV Міжнародному фестивалі театрів ляльок "Інтерлялька" (м. Ужгород, жовтень 2015 р.) актриса перемогла у номінації "Краща жіноча роль".
В театрі працює з 1995 року.
Актриса лірико-романтичного плану. Вона щедро наділяє кожного зі своїх персонажів поетичним світосприйняттям.
Автор інсценівок, п'єс та перекладів драматургічних творів, які з успіхом йдуть на сцені театру.
Київський академічний театр ляльок – найстаріший театр ляльок України, заснований у жовтні 1927 року при Київському театрі для дітей ім. І. Франка (нинішній Театр юного глядача на Липках) за ініціативою народного артиста України О. І. Соломарського та І. С. Дєєвої. Перший театральний сезон було відкрито двома виставами – «Старовинний петрушка» та «Музики» за Л. Етібовим в інсценізації П. Щербатипського.
Сучасний Київський державний театр ляльок гідний своїх славних попередників. Глибоке розуміння сучасного лялькового театру, велика творча культура, яскрава образність та поетичність відрізняють Київський державний академічний театр ляльок серед інших театрів.
З 60-х років художнє керівництво театру здійснює учень професора М. М. Корольова, народний артист України, заслужений діяч культури Польщі Ю. І. Сікало. За його ініціативою при театрі було відкрито студію з підготовки акторів-лялькарів, а при Київському коледжі естрадно-циркового мистецтва – спецкурси «Актор з лялькою на естраді» та «Актор тетру ляльок».
Надзвичайно високий професійний рівень акторського складу театру дозволяє здійснювати будь-який задум режисера і драматурга. Результатом щоденної наполегливої і напруженої праці творчого колективу театру є великий репертуар, де представлені кращі здобутки української та світової лялькової драматургії.
Трупа театру налічує 24 талановитих високопрофесійних акторів-ляльководів, випускників творчих навчальних закладів України. Серед них є провідні майстри сцени, які передають свій унікальний творчий досвід обдарованній молоді.
30 жовтня 2002 року Рішенням Колегії Міністерства культури і мистецтв України за вагомий внесок у розвиток українського театрального мистецтва Київському державному театру ляльок надано статус академічного театру.
« Гуси-лебеді »
