Комедія. Олексій Курилко як автор, режисер і виконавець головної ролі. Його прізвище - це вже гарантія якості. Незважаючи на те, що виставі уже 11 років, вона, як дорогий коньяк, настоялася і набрала потужності гумору і яскравості переживань.
Захопливий кримінальний детектив на відстані витягнутої руки. Головний герой під Вашою пильною увагою буде розігрувати партію, під назвою «Іронічне виживання». Єдиноборство з долею, ворогом і любов'ю - у відкритих перестрілках, таємних договорах і в пошуках чистої любові.
Вірші, які ви розберете на цитати!
Вистава для чоловіків, щоб вибрати свій шлях - прогинатися під обставини або боротися за себе, істинного? Зрозуміти, чи зберегли Ви в собі все краще або лише примножили найгірше? Або вам, як каже наш герой, «зовсім не шкода, того що було ... мені просто шкода, що цього вже не змінити».
Вистава для жінок, щоб нарешті побачити, які чоловіки, коли вас немає поруч? Як і що вони про вас думають, як розповідають про вас друзям? За що цінують, а що їх виводить з себе?
Вистава для Вас - щоб щиро посміятися над відвертими, часом безглуздими думками героя, який не вміє висловлюватися красиво і пафосно.
Вистава, єдиний мінус якої - це відсутність кнопки «Pause», щоб як слід задуматися над словами Єгора Лютого.
Сповідь людини, яка в ній не потребує.
Головний герой живе в бандитських 90-х. Час не актуальний? Але (!) Теми і питання - поза часом: відносини з одним, з коханою жінкою, з Богом, з Дияволом. Дуже гідна моновистава - поема від майстра слова Олексія Курилко.
У цій п'єсі у віршах Печорін - він же Єгор Лютий - бандит з «нових кримінальних росіян». Стиль викладу - комедійно-трагічне осмислення людської самотності.
Одним словом, естетам і любителям витонченої, а так само невитонченої словесності ця моновистава припаде до душі.
А вже шанувальникам творчості актора «Чорного квадрата» Олексія Курилко навіть не треба нічого пояснювати - це ж Курилко!
Театр-студія імпровізації «Чорний квадрат» – київське творче об'єднання, яке включає в себе єдину в Україні театр-студію імпровізації, тренінговий центр, арт-агентство, сінема-продакшн, дитячий театр і перформанс-проект.
Перші спроби організації студії були ще в 1986 році, але реалізували задуми ентузіастів лише через п'ять років. Перший набір в «Чорний Квадрат» відбувся 1 вересня 1991 року. З 92 вступників було відібрано 25, а після екзаменаційного місяця в студії залишилося 15 абітурієнтів. А вже 5 листопада 1991 року відбувся показ прем'єрного спектаклю «Ворони ввечері летять додому» – структурна імпровізація за мотивами творів Борхерта.
Засновником і художнім керівником театру «Чорний квадрат» є Анатолій Неєлов. Під його керівництвом за двадцять років роботи створені і показані більше 120 оригінальних і класичних вистав, розроблена імпровізаційна ігрова структура «Чорний квадрат», сформовані акторські ансамблі та науково-методичні системи.
Колектив є лауреатом міських, республіканських оглядів-конкурсів та міжнародних фестивалів. В активі театру близько вісімдесяти нагород – дипломів, грамот і призів, у тому числі – Гран-прі, Перші премії, звання лауреатів, нагороди за акторську роботу тощо.
«Чорний Квадрат» – єдиний в Україні театр-студія імпровізації, що працює за творчим принципом «живої» акторської гри, заснованої на імпровізації. Взимку 1994 року в студії постало питання про неготовність до виходу постановочної вистави. Було потрібно терміново вирішити, що показувати глядачеві. І було прийнято рішення, яке визначило діяльність великої групи людей на багато років, – грати чисту імпровізацію.
18 грудня 1994 року відбувся показ першого шоу-імпровізації «Чорний Квадрат», що зібрала аудиторію з 60 осіб. У центрі ігрового залу була розгорнута чотирикутна тканина з чорного оксамиту. Глядачі розташувалися по периметру. Актори в нейтральному одязі (чорний низ, білий верх), що виходять на імпровізаційну сцену, створювали сюжети в режимі чистої імпровізації без єдиної «домашньої заготовки». Гра вийшла настільки захопливою, що була прийнята за основу діяльності студії, яка з тих пір стала називатися театром імпровізації «Чорний квадрат». І було вирішено, що імпровізаційна гра отримає статус навчальної вправи, на яку допускається публіка.
