« ГолохвастОFF »
Фарс
Ми відвідали
цю виставу
18 (1)
Вистава має вікове обмеження

Барбершопи – замість цирулень, біткоїни – замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів... Геть усе навколо стало іншим!

Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?..

У виставі звучить музика наживо.

Вистава буде особливо доречною, якщо ви бажаєте:
Ролi виконують:
Прокіп Свиридович Сірко
Сергій Булін
Явдокія Пилипівна, його жінка
Ольга Карпова
Секлита Пилипівна Лимариха
Тамара Антропова
Свирид Петрович Голохвостий
Михайло Кукуюк
Степан Глейтюк
Сергій Кияшко
Степан Глейтюк
Дмитро Соловйов
Мешканка міста
Лілія Яценко
Мешканка міста
Дарія Домецька
Мешканка міста
Анастасія Пустовіт
Мешканка міста
Мешканець міста
Олександр Піскунов
Мешканець міста
Олег Гоцуляк
Мешканець міста
Макар Тихомиров
Мешканець міста
Володимир Канівець
Мешканець міста
Андрій Соболев
Мешканець міста
Михайло Досєнко
Режисер постановник:
Команда супроводу:
Художник-постановник
Композитор
Автор пісень
Художник з освітлення
Відгуки (5)
Ніна

Вистава "Голохвастов" - це історія про сучасних людей, з гумором щодо їхньої недосконалості. Кожна жінка у залі могла знайти спільні риси з однією із головних героїнь, Пронею Прокопівною. Вона трохи дивна, кумедна та запальна. Звичайно, і виставі не пропушена і лінія кохання. головний герой, Голохвастов, у результаті збанкрутіння шукає собі дружину. Вистава схожа на шоу, бо присутня бездоганно вивчена гра акторів, яскраві костюми, декорації, колоритні пісні, танці,жива музика.

Дмитро З.

Жодного рингтону під час вистави! На моїй пам’яті у Театрі на лівому березі це вперше. Зазвичай телефони у глядацькій залі дзвонять тут чи не найчастіше з усіх київських театрів, сьогодні ж – тиша. Думаю, це одна з найвищих оцінок, яку міг дати глядач цього театру. :) Відверто кажучи, від вистави багато не очікував. Знаючи на пам'ять блискучу радянську екранізацію п’єси «За двома зайцями», не віриться, що її можна перевершити. Утім, я помилявся – порівнювати фільм і виставу «ГолохвастOFF» просто некоректно. Так, сюжет у них тотожний, але форма! На сцені відбувається вибухове абсурдне божевілля – з реп-батлами і сороміцькими пісеньками, декламацією Шекспіра та пацанськими районними цитатками. Все це абстрагує не лише від першоджерела, але й від того, що класичну п’єсу «осучаснили» - вистава настільки яскрава, що немає часу порівнювати, немає часу думати про епоху і місце дії, адже це, насправді, не має жодного значення! Окрім чудової гри Михайла Кукуюка (Голохвастов), Тамари Антропової (Секлита) та Катерини Качан (Проня), треба відзначити і цікаве сценічне оформлення. Епізод, де Проня у заквітчаному автомобілі мчить на весілля, виглядає неймовірно кінематографічно. Разом із живою музикою на сцені вистава справляє враження красивого, галасного і скаженого балканського балагану, у який нереально не закохатися.

Діана

Якщо раніше проходячи біля пам’ятника Проні Прокопівні і Голохвастову в Києві, я згадувала п’єсу Старицького, то відтепер у пам’яті зринатимуть спогади про сучасну постановку на цей мотив - «Голохвастoff». Головні герої нам добрі відомі: Свирид Петрович Голохвостий (Михайло Кукуюк), Проня (Катерина Качан), Секлита Пилипівна (Тамара Антропова), Сірки (Сергій Булін та Ольга Карпова), Галя (Катерина Савенкова) та Степан (Дмитро Соловйов). Та й сюжет на слуху: цирульник (а тепер мачо-перукар!) по вуха в боргах, щоб врятуватися з боргової ями він робить пропозицію Проні і… Галі. Поки він ганяється за двома зайцями, ми дізнаємося більше про тих людей і їхній світ. На цьому, власне, спільне між п’єсою і постановкою закінчується. А далі йде режисерське трактування, яке, на думку одних, переколошматило класику як тільки можна була, а на думку інших, створило щось абсолютно нове і парадоксальне. На мою ж думку, нове переосмислення старого сюжету не збагатило саму історію, не показало життєвіших героїв або не змусило співпереживати нових версіям вічних типажів людей. А мало б? Команді, яка поставила цю п’єсу, вдалося трохи більше, ніж геніально розповісти стару історію. Вона створила такий фарс, у якому сюжет і герої показують не реальність, а хаотичність людського життя, яке сприймається в рамках Всесвіту як щось безглузде і нікчемне. Самі розкиньте. Брутальний мачо, який читає лекцію про гопників, Проня у чорних шкіряних штанях, гопники на кортах, войовнича Секлита, яка тягає шкуру свині по сцені. Дурня, неправда ж? Але така оцінка свідчить не про роботу команди, яка сміливо взялась мішати фарш з усього, що попадалось під руку, а про сенс самого мотиву і героїв. 2019 рік, а люди не змінилися. Як були альфонси, які користалися дивакуватими і грошовитими дамами, так і вони залишились. Замість грошей правда біткоїни, але то таке, дрібниці. Як тоді ласували лапшею про кохання, так і зараз. Хтось, як Проня, готовий пожирати сигарети, аби сподобатись хлопцеві й бути повною дурьохую, а на самоті показувати свою вразливу душу, яка поривається до любові. Хтось, як Секрита, охороняють своїх дочок від чоловіків від безчестя, а в разі нещастя – видають їх заміж за це щастя, аби тільки сусіди не пліткували, а скільки горя з’їсть донька в такому шлюбі, то їй і складно подумати. Тому елементи сучасності (барбершопи, «мазда») - не що інше, як спосіб показати, що не варто захоплюватися так старою класикою. Попри геніальну гру, сюжет від того не став і не стає кращим. Творчість, насамперед, соціальні імпульси. І тих, хто скептично спостерігав за фарсом, гарненько так імпульснуло. Сучасний театр повинен бути таким, якщо він прагне залишатися важливою інституцією. Мені здається, що осучаснення постановки — не головна фішка. Саме фарс, який досягається усіма способами, - головний акцент. Комусь може здатися, що створити фарс легко. Перевірте. Якщо у вас буде хаос у голові після перегляду подібної постановки, це ще не діагноз. Це може бути просто щось абсурдне. А ось майстерний фарс подарує вам частинку атмосфери, яку ви забере додому. Так і сталося. Пісні, прекрасний музичний супровід (контрабас, гітара, барабани), потужні звуково і тілесно хореографічні постановки, декорації (та ж шкура свині). Я довго думала, яку ж придумати метафору, щоб описати ту парадоксальну атмосферу, але вирішила, що ви самотужки краще справитеся з цим завданням.

Вікторія Г.

Барбершопи — замість цирулень, біткоїни — замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів… Геть усе навколо стало іншим! Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?.. Так і це не вигадка, а повна інтерпретація відомої нам Всім, вистави «За двома зайцями», Це є сценічний експеримент, епічне хуліганство, невгамовне бешкетування. Жанр вистави Фарс, до поки мені не відомий, але після перегляду , став аби яким цікавим. Що сказати про виставу, це ще одна з улюблених моїх, яку я пораджу і друзям, і рідним та навіть ворогам. Цікаво, ново, смішно, а жива музика яка грає прямо на сцені, додає неабиякий колорит виставі. Хочу відмітити блискавичну гру головного героя Михайло Кукуюк, знала його до цього тільки з телеекранів, в живу бачити його гру, набагато цікавіше. Подача головного героя Голохвастова неймовірна, як то кажуть роки ідуть, але нічого не міняється, як була жага до грошей то так і залишилась. Взагалі то актори грали чудово, і співали і танцювали. Виставу подивилась на одному диханні, навіть не хотілось щоб був антракт. Однозначно всім рекомендую!!! Ви будете задоволені.

Вероніка

Проня! Голохвастов! Проня! Галя! Секлита! Проня! Хочете більше таких криків? Приходьте у театр на Лівому березі Дніпра на виставу "ГолохвастOFF". Але, я зараз уявляю що коїться у вашій голові: біжить Секлита зі скалкою у національному українському костюмі і...Забудьте! Вас вітає сучасний Київ 21 століття та найвідоміший барбершопер Подолу - Голохвастов! Нетрадиційна та така незвична трактована Старицького вас не просто розсмішить: вона буде вас колихати між пристрастями героїв та їх сімей. І все це із супроводженням живої музики, неймовірного співу та сучасних танців! Насправді дивує все: декорації, костюми, стиль та подача. Таких "За двома зайцями світ ще точно не бачив"! Так як ми хочемо, щоб ви здивувалися на власні очі, то описувати багато не будемо. 100% одне: якщо ви не готові до сучасного театру - не йдіть. Але все ж скоріше за все цікавість вас накриє та ви візьмете квиточок на найближчу виставу. А ще заплануйте собі після веселий вечір, адже вийти без танцю звідти буде просто неможливо!