З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF
ГолохвастОFF

« ГолохвастОFF »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Барбершопи – замість цирулень, біткоїни – замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів... Геть усе навколо стало іншим!

Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?..

У виставі звучить музика наживо.

Жанр: фарс
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Прокіп Свиридович Сірко
Сергій Булін
Явдокія Пилипівна, його жінка
Ольга Карпова
Секлита Пилипівна Лимариха
Тамара Антропова
Свирид Петрович Голохвостий
Михайло Кукуюк
Степан Глейтюк
Сергій Кияшко
Дмитро Соловйов
Мешканка міста
Лілія Яценко
Дарія Домецька
Анастасія Пустовіт
Мешканець міста
Олександр Піскунов
Олег Гоцуляк
Макар Тихомиров
+3
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Вистава про зради і перемоги Напівбог Геркулес, легендарний син Зевса, відомий своєю надлюдською силою в черговій реінкарнації потрапляє в Україну. Щоб прокормити дружину і заплатити агенту - він вимушений шукати роботу. На біржі праці Геркулесу пропонують справу державного рівня: врятувати країну від лайна, в якому вона потопає. Ця справа – має стати його шостим подвигом...

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 27
5.1
5.1
5.4
5.1

У звичайному-звичайному Києві, у звичайній-звичайній хрущовці, жила звичайна-звичайна сім’я. Все як у людей: мама-вчителька, батько «у пошуках роботи», двоє дітей-дармоїдів, кум-гомофоб, на комуналку не вистачає… Але одного разу їм запропонували дуже вигідну, але незвичайну субсидію, і щоб її отримати, вся родина має піти на ... кардинальні зміни у житті

Вистава – інтелектуально-психологічний трилер, в якому досліджується природа злочину, як акту людської волі. Говорити про сюжет не має сенсу, оскільки він відсутній в звичному розумінні. Замість цього – ідея, яка розглядається, обговорюється, переливається то в комедію, то в трагедію, то в драму. Дія відбувається поза часом – тут і зараз. Еволюція дії в «Парадоксах злочину» сегментована по блокам, в кожному з яких розкривається феномен «прикордонного стану». Енергія думки висловлюється діалогами, які часто переростають в ряд об'ємних монологів, що нагадують «потік свідомості» героїв. Протягом усього дійства йде ще одна гра – з четвертою стіною, що розмежовує сцену від глядачів. Вона то забирається, роблячи глядачів співучасниками всього того, що відбувається, то знову з'являється, залишаючи змогу лише споглядати. «Коли добра людина приходить до переконання Що вона має право вбити Погану і що тим самим він примножить доброчесність То історія починає здаватися безглуздою і несерйозною...» (KLIM)

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.0
4.6
5.4
5.4

Світ щосекунди змінюється. Але уявіть собі, що існує місто, де нічого не відбувається… Ось просто геть нічого… Хоча хіба так буває, аби нічого не відбувалося? Навряд… Варто лише придивитися уважніше і одразу помітиш, що хтось у когось закоханий до безтями. А хтось не може вибачити давню образу. Хтось живе минулим і марить помстою, а хтось хоче повернути собі єдиного сина. І хтось когось, здається, замислив убити… Місто богів не таке вже й мертве, як здається на перший погляд. А всі його дивні мешканці не такі вже й безневинні… …У цьому спектаклі приватні історії мешканців одного міста перетворюються на хроніку людських мрій, фобій, гріхів та потаємних бажань. Але що може бути цікавішим, аніж дізнаватися про чужі таємниці? Вистава «Місто богів» за п'єсою «Випадок у місті Гога» словенського драматурга Славка Грума від білоруського режисера Юрія Дивакова продовжує #сезонбезвіз у театрі «Золоті ворота». Але не просто продовжує, а розширює межі нашого досвіду, адже вистава зроблена на стику драматичного театру та театру предмета (театру ляльок). До того ж, ця постановка є першопрочитанням п'єси Славка Грума в українському театрі – українською мовою текст перекладено вперше спеціально для вистави Мар'яною Климець.

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.1
4.9
5.1
5.1

Двоє французів приїздять до українського села на запрошення подруги по Facebook — Оксани. А у неї, виявляється, завтра — весілля. То як тут без самогону, весільних традицій, ворожіння… Так, невинна поїздка перетворюється на справжній міжнародний екшн! І повірте, зустріч з Вієм – це не найстрашніше, що може тут відбутися! Цій виставі аплодували стоячи 30 директорів європейських театрів на Kiev Theatre Showcase, гаряче зустрічали на Гогольфесті та Festival divadiel strednej Európy у Словаччині, вистава перемогла у трьох номінаціях Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії».

Відгуки
Ксения

"За двумя зайцами" - одно из любимых произведений, а фильм 1961 года - вообще легенда, поэтому было интересно посмотреть интерпретацию Театра драмы и комедии. И вы знаете, мне тоже понравилось. Оригинальное решение - показать Свирида Петровича в современном мире. Всем известный сюжет, но совсем всё иное, не менее интересное. Динамичная постановка под живую музыку группы, при чем тексты песен написаны актером театра - Михаилом Кукуюк. В зале - аншлаг, и мне этот вечер запомнился своей оригинальностью, просто будьте готовы - вы увидите совсем другого Голохвастова, современного и это здорово и интересно.Рекомендую всем, сюжет актуален и в наши дни. В этот раз приятно были отмечены изменения, происходящие в театре. Театр преображается внешне и внутренне. Все работники театра - в брендированных футболках театра, даже солидные работники))) - и это здорово и современно. Сделана фотозона в театре.

Оксана

Вау. Это было очень круто и не обычно. Не ожидала я увидеть героев в таких образах. Теперь для меня Голохвастав - это завидный жених с липок, не парехмахер и не цирульник , а владелец барбершопа. Проня - эпатажная особа, в кожаных штанах. Галя и Степан - это люди с района, в спортивках, а вот мама Гали ну очень сильный и волевая женщина, такая и в избу с вогнем войдет и коня на скаку остановит. Сюжен от оригинала отличается конечно, но ключевые моменты все равно были. Было очень любопытно наблюдать за всем, что происходило на сцене. Очень понравились ,что в спектакле был живой оркестр, он добавлял нужные нотки в ситуацию. А как же пел главный герой... Ну просто ...душка.... Спектакль ну очень крутой , это ещё один свежий , со временый взгляд на историю за Двома зайцами. Было жуть как интересно и смешно. Актёры просто супер, они показали на сцене современные героев комедия Старицкого, при передать их характеры. Мне почему то декорации и атмосфера спектакля напомнила клип Майкла Джексона на песню Триллер.

Ніна

Вистава "Голохвастов" - це історія про сучасних людей, з гумором щодо їхньої недосконалості. Кожна жінка у залі могла знайти спільні риси з однією із головних героїнь, Пронею Прокопівною. Вона трохи дивна, кумедна та запальна. Звичайно, і виставі не пропушена і лінія кохання. головний герой, Голохвастов, у результаті збанкрутіння шукає собі дружину. Вистава схожа на шоу, бо присутня бездоганно вивчена гра акторів, яскраві костюми, декорації, колоритні пісні, танці,жива музика.

Дмитро З.

Жодного рингтону під час вистави! На моїй пам’яті у Театрі на лівому березі це вперше. Зазвичай телефони у глядацькій залі дзвонять тут чи не найчастіше з усіх київських театрів, сьогодні ж – тиша. Думаю, це одна з найвищих оцінок, яку міг дати глядач цього театру. :) Відверто кажучи, від вистави багато не очікував. Знаючи на пам'ять блискучу радянську екранізацію п’єси «За двома зайцями», не віриться, що її можна перевершити. Утім, я помилявся – порівнювати фільм і виставу «ГолохвастOFF» просто некоректно. Так, сюжет у них тотожний, але форма! На сцені відбувається вибухове абсурдне божевілля – з реп-батлами і сороміцькими пісеньками, декламацією Шекспіра та пацанськими районними цитатками. Все це абстрагує не лише від першоджерела, але й від того, що класичну п’єсу «осучаснили» - вистава настільки яскрава, що немає часу порівнювати, немає часу думати про епоху і місце дії, адже це, насправді, не має жодного значення! Окрім чудової гри Михайла Кукуюка (Голохвастов), Тамари Антропової (Секлита) та Катерини Качан (Проня), треба відзначити і цікаве сценічне оформлення. Епізод, де Проня у заквітчаному автомобілі мчить на весілля, виглядає неймовірно кінематографічно. Разом із живою музикою на сцені вистава справляє враження красивого, галасного і скаженого балканського балагану, у який нереально не закохатися.

Діана

Якщо раніше проходячи біля пам’ятника Проні Прокопівні і Голохвастову в Києві, я згадувала п’єсу Старицького, то відтепер у пам’яті зринатимуть спогади про сучасну постановку на цей мотив - «Голохвастoff». Головні герої нам добрі відомі: Свирид Петрович Голохвостий (Михайло Кукуюк), Проня (Катерина Качан), Секлита Пилипівна (Тамара Антропова), Сірки (Сергій Булін та Ольга Карпова), Галя (Катерина Савенкова) та Степан (Дмитро Соловйов). Та й сюжет на слуху: цирульник (а тепер мачо-перукар!) по вуха в боргах, щоб врятуватися з боргової ями він робить пропозицію Проні і… Галі. Поки він ганяється за двома зайцями, ми дізнаємося більше про тих людей і їхній світ. На цьому, власне, спільне між п’єсою і постановкою закінчується. А далі йде режисерське трактування, яке, на думку одних, переколошматило класику як тільки можна була, а на думку інших, створило щось абсолютно нове і парадоксальне. На мою ж думку, нове переосмислення старого сюжету не збагатило саму історію, не показало життєвіших героїв або не змусило співпереживати нових версіям вічних типажів людей. А мало б? Команді, яка поставила цю п’єсу, вдалося трохи більше, ніж геніально розповісти стару історію. Вона створила такий фарс, у якому сюжет і герої показують не реальність, а хаотичність людського життя, яке сприймається в рамках Всесвіту як щось безглузде і нікчемне. Самі розкиньте. Брутальний мачо, який читає лекцію про гопників, Проня у чорних шкіряних штанях, гопники на кортах, войовнича Секлита, яка тягає шкуру свині по сцені. Дурня, неправда ж? Але така оцінка свідчить не про роботу команди, яка сміливо взялась мішати фарш з усього, що попадалось під руку, а про сенс самого мотиву і героїв. 2019 рік, а люди не змінилися. Як були альфонси, які користалися дивакуватими і грошовитими дамами, так і вони залишились. Замість грошей правда біткоїни, але то таке, дрібниці. Як тоді ласували лапшею про кохання, так і зараз. Хтось, як Проня, готовий пожирати сигарети, аби сподобатись хлопцеві й бути повною дурьохую, а на самоті показувати свою вразливу душу, яка поривається до любові. Хтось, як Секрита, охороняють своїх дочок від чоловіків від безчестя, а в разі нещастя – видають їх заміж за це щастя, аби тільки сусіди не пліткували, а скільки горя з’їсть донька в такому шлюбі, то їй і складно подумати. Тому елементи сучасності (барбершопи, «мазда») - не що інше, як спосіб показати, що не варто захоплюватися так старою класикою. Попри геніальну гру, сюжет від того не став і не стає кращим. Творчість, насамперед, соціальні імпульси. І тих, хто скептично спостерігав за фарсом, гарненько так імпульснуло. Сучасний театр повинен бути таким, якщо він прагне залишатися важливою інституцією. Мені здається, що осучаснення постановки — не головна фішка. Саме фарс, який досягається усіма способами, - головний акцент. Комусь може здатися, що створити фарс легко. Перевірте. Якщо у вас буде хаос у голові після перегляду подібної постановки, це ще не діагноз. Це може бути просто щось абсурдне. А ось майстерний фарс подарує вам частинку атмосфери, яку ви забере додому. Так і сталося. Пісні, прекрасний музичний супровід (контрабас, гітара, барабани), потужні звуково і тілесно хореографічні постановки, декорації (та ж шкура свині). Я довго думала, яку ж придумати метафору, щоб описати ту парадоксальну атмосферу, але вирішила, що ви самотужки краще справитеся з цим завданням.

Вікторія Г.

Барбершопи — замість цирулень, біткоїни — замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів… Геть усе навколо стало іншим! Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?.. Так і це не вигадка, а повна інтерпретація відомої нам Всім, вистави «За двома зайцями», Це є сценічний експеримент, епічне хуліганство, невгамовне бешкетування. Жанр вистави Фарс, до поки мені не відомий, але після перегляду , став аби яким цікавим. Що сказати про виставу, це ще одна з улюблених моїх, яку я пораджу і друзям, і рідним та навіть ворогам. Цікаво, ново, смішно, а жива музика яка грає прямо на сцені, додає неабиякий колорит виставі. Хочу відмітити блискавичну гру головного героя Михайло Кукуюк, знала його до цього тільки з телеекранів, в живу бачити його гру, набагато цікавіше. Подача головного героя Голохвастова неймовірна, як то кажуть роки ідуть, але нічого не міняється, як була жага до грошей то так і залишилась. Взагалі то актори грали чудово, і співали і танцювали. Виставу подивилась на одному диханні, навіть не хотілось щоб був антракт. Однозначно всім рекомендую!!! Ви будете задоволені.

Вероніка

Проня! Голохвастов! Проня! Галя! Секлита! Проня! Хочете більше таких криків? Приходьте у театр на Лівому березі Дніпра на виставу "ГолохвастOFF". Але, я зараз уявляю що коїться у вашій голові: біжить Секлита зі скалкою у національному українському костюмі і...Забудьте! Вас вітає сучасний Київ 21 століття та найвідоміший барбершопер Подолу - Голохвастов! Нетрадиційна та така незвична трактована Старицького вас не просто розсмішить: вона буде вас колихати між пристрастями героїв та їх сімей. І все це із супроводженням живої музики, неймовірного співу та сучасних танців! Насправді дивує все: декорації, костюми, стиль та подача. Таких "За двома зайцями світ ще точно не бачив"! Так як ми хочемо, щоб ви здивувалися на власні очі, то описувати багато не будемо. 100% одне: якщо ви не готові до сучасного театру - не йдіть. Але все ж скоріше за все цікавість вас накриє та ви візьмете квиточок на найближчу виставу. А ще заплануйте собі після веселий вечір, адже вийти без танцю звідти буде просто неможливо!