Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« GOGOL. Пошук »
У цій виставі ми спробували розглянути величезний і різноманітний світ, цілу планету під назвою - ГОГОЛЬ. Для цього ми звернулися до сюжетів та фрагментам з його творів різних років і створили свої фантазії на ці теми. Цей світ, повний надприродних сил, міфів, легенд зводив з розуму своєю привабливою таємничістю і космічної незбагненністю не одне покоління і продовжує співіснувати з сучасними ритмами.
У виставі ми використовуємо драму, рух, спів, танці, що звернені до уяви наших глядачів. Вистава цінна ще тим, що вона є колективним твором акторів театру.
Моновистава – це той випадок, коли виконавець приречений на публічну самотність. Її обрала для себе народна артистка України Ірина Кліщевська. Наркотики, алкоголь, суїциди та хвороби, неймовірний успіх, злети та падіння в прірву, найкращі чоловіки та заздрощі жінок... В житті видатної Едіт було стільки, що вистачило б на кілька серіалів, то що ж говорити про виставу... Вистава неодноразово брала участь у Міжнародних театральних фестивалях моновистав, де здобула премії та нагороди (нагорода «За кращу жіночу роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгарія) та «Відлуння» (Україна), «За високу майстерність» («Armmono»-2004), диплом фестивалю «Вересневі самоцвіти» (Україна), Гран-прі фестивалів «Албамоно 2006» та Фестивалю моновистав Македонії).
Вірші Зерова, Семенка, Хвильового, Плужника, Теліги, Тичини та інших яскравих представників того трагічного покоління. Історія через поезію... Персонажі, які починають творити свою історію. Вірші, які оживають... люди, які зникають... Пластично-поетична вистава «Розстріляні Від(ро)дження» повністю побудована на віршах Розстріляного Покоління.
В основі вистави – п’єса одного з найпопулярніших українських сучасних драматургів – Ярослава Стельмаха. Це своєрідна сповідь автора про те, як непросто бути творчою людиною, як важко іноді народжуються звичайні слова, з них – речення, а з речень – твори, які потім стають книгами, що інколи недбайливо покриваються пилом на бібліотечних полицях. Життя письменника – штука важка, але водночас страшенно цікава. Всі складності характеру такої творчої особистості з успіхом демонструє добре відомий киянам актор Олексій Вертинський. Виступаючи у ролі «А» – єдиного героя цієї моновистави – артист тримає глядача у цікавості і напрузі з першої до останньої хвилини, розповідаючи у короткій виставі і про довге та змістовне життя свого персонажа.
Тендітна жіноча душа може пережити все, якщо є заради чого… Леся Українка прошила свою поезію болем боротьби за життя і вірою у незгасимий вогонь людської душі. Пліч-о-пліч протягом життя з нею крокували Хвороба і Муза. Одна забирала у неї все, а друга дарувала сили йти далі. Ні…ця вистава не про факти з біографії. Ми будемо говорити про жіночу душу… Лірична драма «Леся» створена на основі віршів Лесі Українки.
Моновистава за п'єсою Леоніда Філатова «Про Федота-стрільця, удалого молодца» Петро Миронов – майстер, який розповість вам дивовижну по глибині і змістом казку, яка і казка, і не казка, і в якій ... і натяк, і добрим молодцям урок. П'єса була написана відомим радянським актором і режисером Леонідом Філатовим в епоху перебудови, побачила світ у 1987 році. І вона відразу придбала величезну, просто неймовірну популярність – за прекрасний літературний стиль і тонку вишукану сатиру. Чарівний текст, в якому слова немов майстерно нанизані одне за іншим, і до цього дня не втратив своєї актуальності і гостроти. Навпаки! Він набуває нових барв і виблискує новими гранями з кожним новим показом у виконанні кожного актора, який береться втілити в життя цей чудовий твір, що стало вже світовою класикою. Прекрасний привід для сімейного перегляду і поліпшення настрою!
Орлов Борис Анатолійович – український театральний художник-постановник, сценограф, актор.
У 2003 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, курс Висоцького Юрія Пилиповича.
З 2003 року – актор київського театру юного глядача на Липках.
З 2010 року – актор нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – сценограф, художник-постановник, актор київського академічного Молодого театру.
З 2016 року – працює в Новому театрі на Печерську.Після закінчення вишу Юлія Першута працювала у академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра в Києві. Так, у 2013 році дебютувала як режисер у виставі «Фрекен Жюлі».
З 2016 року працює у трупі Нового драматичного театру на Печерську.
Дебютувала у кіно у 2017 році епізодичною роллю санітарки у телесеріалі «Кохати та вірити». Потім були цілий ряд інших епізодичних ролей.
Найактивнішим став 2018 рік – коли Юлія знялась у дев'яти фільмах.
З 2007 року – актриса Нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – актриса Київського Молодого театру.
Народився в родині акторів, які грають у Театрі на Подолі.
В період з 1995 по 1999 рр. навчався в університеті театру, кіно і телебачення Карпенка-Карого, на акторському курсі Миколи Рушковського.
Почав виступати на сцені. Приєднався до Нового драматичного театру на Печерську. Родинні перекази свідчать про те, що бабуся Ігоря Рубашкіна була актрисою, а мамин брат реалізував себе, як оперний співак.
Перші свої образи в спектаклях юнак втілив на Печерську, ще в шкільні роки. На цій сцені під його керівництвом викладача літератури Наума Ароновича Резніченко поставили «Старшого сина» А. Вампілова, «Безіменну зірку» М. Себастьяна і «Звичайне диво» Е. Шварца. Анатолій Хостікоєв через свою театральну компанію запросив актора в мюзикл під назвою «Біла ворона».
Йому дістався образ Жульєна. Перш Анатолій Хостікоєв сам грав цю роль. Актор отримав премію «Київська пектораль» за роботу над постановкою «Закон танго». Цією ж нагородою було відзначено участь у виставах «Розпусник» і «Корабель не прийде».Особисте життя
Батьком актора є Олександр Михайлович Рубашкін, який грає в Театрі на Подолі. Тетяна Константинова Печенкіна – мати, виступає на тій же сцені. Перша дружина Ігоря - Олена Лазович. Вона є актрисою Театру на Печерську.
Другою дружиною його є Олеся Власова. Вона грає на тій же сцені. Має доньку на ім'я Апполинария. Анатолій Хостікоєв став її хрещеним. Дівчинку також називають Поліна. Другу дочку звати Варвара.Сцена
Першою студентською роботою актора став образ дон Кіхота в постановці «Людина з Ламанчі». Пізніше Ігор Рубашкін приєднався до театру на Печерську. Зіграв у виставі «Пригоди Казанови». Як Панталоне з'явився в постановці режисера Себастьяно Сальвато «Арлекіно. Слуга двох панів» за К. Гольдоні. Запам'ятався глядачам як Іонич з вистави «У кожного свої дивацтва».
З'явився в постановці режисера Юрія Одинокого «П'ять оповідань Пелевіна». Втілив образ хореографа у виставі «Закон танго». В його основу були покладені твори П. Неруди, Х. Борхеса, Х. Кортасара, Олена Лазович виступила режисером. Працював над постановкою «Майстер і Маргарита» за М. Булгакову. Режисером її став Олександр Крижановський.
У виставі «Розпусник» за Шміттом зіграв Дені Дідро. Брав участь у постановці «Корабель не прийде» за Штокманну. Незабаром почалося співробітництво Ігоря з театральною компанією під назвою «Бенюк і Хостікоєв». Він виконав роль Жульєна в постановці режисера Анатолія Хостікоєва «Біла ворона». Зіграв Рослого у виставі «Про мишей і людей» за Дж. Стейнбеку.
За мотивами опери С. Гулак-Артемовського була створена постановка «Задунаєць за порогом», в якій Ігор прийняв участь, як син султана на ім'я Селім. В образі Стенлі Паркера працював над виставою «Люкс для іноземців» за Фріману. У театрі «Сузір'я», в постановці «Візит пана В» зіграв Воланда.Музичне відео
Ігор Рубашкін знявся в кліпі «Де ти мій ангел?» Юлії Войс. Далі актор з'явився у Світлани Лободи в кліпі «За що». Співпрацював Ігор і з австралійською групою Tame Impala, знявшись у кліпі Solitude Is Bliss.
З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».
З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.
З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..
Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.
У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).
Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.
З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.
У дитинстві займалася класичним балетом, а також народними і сучасними танцями.
З 2000 року працює в Новому Драматичному театрі на Печерську (м.Київ).
Хореограф і учасник шоу аргентинського танго, танцює в балеті «Misteria del Tango».
Костянтин Войтенко – український актор в кіно і на телебаченні, популярність у глядачів здобув завдяки ролі в комедійному серіалі «Коли ми вдома».
Костянтин народився 23 липня 1988 року в Дніпропетровську. До акторської кар'єри Костянтина, здається, привела сама доля – ще з дитячого садка він постійно брав участь у гуртках самодіяльності, а першою роллю, як згадує в одному зі своїх інтерв'ю сам артист, була Колобок. Пізніше він продовжив вражати своїм акторським талантом у школі, в літніх таборах. Паралельно з загальноосвітніми предметами Войтенко осягав ази мистецтва у музичній школі. Крім того в юнацтві він брав участь у ігах КВН.
Мама Костянтина вчасно розгледіла акторські здібності у сина і наполягала, щоб він відразу після школи відправився вчитися в театральний коледж в рідному Дніпропетровську. Костянтин послухався маму, проте запізнився з подачею документів. Таким чином, його перша освіта виявилася зовсім не пов'язана з акторською діяльністю, та й з мистецтвом в цілому, так як отримав він її в технікумі на відділенні ракетно-космічного машинобудування. Але після цього Войтенко повернувся до свого покликання і в 2011 році став випускником факультету «Актор театру і кіно» Київського університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
На екрані Костянтин замигтів вже на початку 2010-х років. Його дебютна роль (Федора) відбулася в телевізійній драмі режисера Сергія Алешечкіна «Зозуля» у 2010 році. Через рік юного актора можна було побачити в невеликій ролі Андрія в мелодраматичному серіалі Сайдо Курбанова «Танець нашої любові» і двох телевізійних фільмах – «Одного разу в Новий рік» Ахтема Сейтаблаєва і «Горобчик» Володимира Балкашінова.
У 2013 році шанувальники Костянтина змогли побачити свого улюбленця в українському фільмі жахів «Синевир» режисерів Олександра та В'ячеслава Алешечкіних, в якому він виконав роль Симона. Також у цьому ж році на телеекранах стартував комедійний серіал «Великі почуття», в яких зіграв Войтенко. А через рік він з'явився в українському ситкомі «Коли ми вдома» на каналі «СТБ», роль в якому зробила актора відомим на всю Україну. Паралельно Костянтин відточував свою професійну майстерність у серіалах «Квартирник», «Це любов» і «Мільйони в мережі».
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році.
Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру.
В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині.
На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.
« GOGOL. Пошук »
