З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
From Germany With Love
From Germany With Love
From Germany With Love
From Germany With Love
From Germany With Love

« From Germany With Love »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Ви чули коли-небудь про місто Зенфтенберг? Ні? Не хвилюйтесь, потренувавшись кілька разів ви зможете правильно вимовити його назву.
Більше того, завдяки театру Лесі маєте шанс відкрити для себе це маленьке місто між Дрезденом і Берліном.

Його мешканці відправили вам посилку, наповнену відбитками їхнього життя в Брандербурзі – однієї з федеративних земель в Німеччині з великим вугільним басейном. Розкриваючи її, ви познайомитесь з молодою жінкою, яка поїхала із Зенфтенбергу  аж до Австралії, аби стати пекарем, а потім повернулась і відкрила найкращу пекарню в місті.

Перед вами також постане старий чоловік, який колись очолював шахту, а тепер керує шахтарським хором, всі учасники якого мають понад 80 років. Вам навіть пощастить почути одну з їхніх улюблених пісень. Ви зустрінете двох дуже яскравих 10-річних хлопчиків, соціального працівника, молоду маму, місцеву вчительку і багатьох інших. Ви покуштуєте те, що люблять їсти мешканці Зенфтенбергу, і врешті-решт, сподіваємось, (в)пізнаєте частинку їхнього життя – сліди печалей і радостей людей з маленького міста за 1500 кілометрів від нас. І, можливо, географія перестане мати таке велике значення.

Тривалість: 1 година 45 хвилин
Мова: українська
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Хочу заміж

« Хочу заміж »

Комедія, водевіль
Жінка у пісках

« Жінка у пісках »

Притча
Прекрасний звір у серці

« Прекрасний звір у серці »

Моновистава
Morituri te salutant

« Morituri te salutant »

Саша, винеси сміття

« Саша, винеси сміття »

Драма
Відгуки
Діана

Це була вистава-гра, де глядачі брали безпосередню участь в ході вистави. Гра триває доти, доки глядачі не вирішать її завершити або не завершиться історія. Було інтригуюче, захопливо, непередбачувано, унікально та неповторно. Місцями було весело, місцями охоплювало зло. Необхідність постійної включеності увесь час тримає в тонусі. Переказувати хід історії недоречно, адже її треба програти особисто, щоб це була ваша історія. Формат - кльовий. Театр Лесі - місце, де продають і купують культурно-мистецькі ідеї і так має бути.Сюжет у кожний момент вистави був непередбачуваний з двох причин - унікальні історії жителів маленького містечка Зенфтенберга та унікальні глядачі та їхнє прочитання, інтерпретація та реакція на ті історії. З глядачами гралися автори перформансу і глядачі, в свою чергу, гралися, хоч і в заданих умовах. Вистава підійде усім, хто ще застав Радянський союз, усім, хто яро прагне до ЄС, усім, хто має гендерні стереотипи, усім, хто працює з правами людини, культурологам, історикам, перформерам. Актори - це глядачі, а яка краща гра, ніж життя?! Перед виставою варто відпустити зовнішній світ, вимкнути гаджети, втамувати голод та спрагу, щоб ніщо не відволікало. А також розслабитися і дозволити собі грати. Там зовсім нема ремонту, але хороше технічне обладнання. Супер-привітний персонал, зручні крісла.

Олена

Вистава була огорнута таємничістю. Перед виставою всім сказали що до залу нас впустять лише коли всі зберуться. Тому ми чекали під дверима. Питім, коли зайшли в середину то замість звичайних рядів стільців побачили, що їх вистроїли в коло. То було інтригуюче. Вистава в мене викликала дуже протилежні відчуття. Часом хотілось встати і вийти, бо деякі питання які там піднімалить для мене особисто не зручні. Часом було цікаво і смішно. Сред зали стоїть велика скриня. В неї жителі маленького німецького міста склали подарунки і листи для Львів'ян. Ми по черзі їх розпаковуємо. Читаємо листи і реагуємо на них. Листи з порадами. На приклад -- відкрити серце до росіян і жити з ними в мирі. Режисер чекав певно якоїсь реакції. Проте її не було. Бо таких як я хто не хтів говорити про це багато. в мене вистава викликала ті самі емоції що й укр. новини. Негативні. Можливо вона підійде молодим людям які ще мають якісь сподівання і надіїї щось комусь доводити. Переконувати когось в своїй правоті. Можливо ще декілька років тому це мало якийсь сенс, проте зараз ситуація змінилась. Мені соромно розказувати іноземцям про свою країну. І я вважаю що їм то не потрібно.