« Іфігенія в Авліді »
Одна з найкращих трагедій Евріпіда.
Прекрасну Єлену вже викрали. Троянська війна почалася та грецькі війська не можуть відплисти з Авліди, бо нема вітру. Царю Агамемнону жрець пророкує перемогу у війні, лише за умови, що він пожертвує життям дочки Іфігенії. Влада чи людяність? Що вирішить Агамемнон? Програти війну чи виграти, втративши дитину?
Герої давньогрецької міфології оживають в сучасному, цікавому, мистецькому, експериментальному трактуванні Заслуженого діяча мистецтв України Я.Федоришина.
Питання, які були актуальні 5 тис. років тому – залишаються актуальними і сьогодні.
У цій трагедії дуже багато психологічних сцен, вся дія повільно розгортається з максимальним напруженням вкінці. Сюжетна лінія полягає в тому, що необдумане рішення батька чудом чуть не призвело до вбивства ним же своєї доньки. Дуже емоційна та напружена трагедія, яку актори передали через своїх героїв у дуже реалістичному плані. Але все ж таки, що рідко притаманне такому жантру сталося чудо і дівчина стала головною жрицею у храмі. Звичайно акторам все вдалося передати до самих деталей, весь свій внутрішній стан та причини їхніх вчинків та дій. Загалом враження практично не змінювалися, вся вистава практично тримає в напруженні весь час. Театр у відмінному стані, після ремонту, а люблю його за його неповторно, потужну енергетику.! Для мене особисто це N1 театр у Львові.
Вбільшості було сумно, оскільки тематика трагедії передбачає наростаючу тугу та тривогу. Хоча були і смішні моменти. Це сюжет трагедії евкліда. Цар має з військом відправитись на пошуки Єлени (коханої брата) яку було викрадено, та помститися за вчинене. Проте боги неьадють вітру. Для того щоб боги змилостивились, вони запросили жертву - доньку царя, Іфігенію. Цар бореться з сумнівами між боргом державі та батьківськими почуттями. Більшість головних героїв чудово грали і неймовірно передали образи. Донька та її наречений трішки пасували в порівнянні зі старшими акторами. Любителі міфології, діти які власне на етапі вивчення міфів древньої Греції, люди старшого віку та поціновувачі класичного театру. Невелике затишне приміщення. Вцілому непогано виглядає. Схоже що не так давно проводився косметичний ремонт. Сподобалась зала.
Театр заснований у 1990 році групою акторів з різних театрів країни та Заслуженим діячем мистецтв України, режисером Ярославом Федоришиним, який закінчив Харківський інститут театрального мистецтва ім. І. Котляревського (клас Всеволода Цвєткова), Московський Державний інститут театрального мистецтва (клас Анатолія Ефроса) та Варшавську Кіношколу (клас Кшиштофа Зануссі).
19 грудня 1990 року (цей день вважається Днем народження театру) трупа вперше вийшла на суд глядача з виставою «Чудо Св. Отця Миколая над Половчином» С. Перського. Це була дипломна робота Ярослава Федоришина, яка мала великий успіх. З нею театр об′їздив багато міст України.
Театр «Воскресіння» ставить такі вистави, які ніколи не йшли на українській сцені. Це правило стало традицією театру і запорукою успіху. Потім було «Благовіщення Марії» П. Клоделя, «Юдита» Ф.-Х. Геббеля, «Каїн» Д. Байрона, «Гірські Велетні» Л. Піранделло.
За короткий час театр завоював прихильність публіки та театральної критики послідовним пошуком виразної театральної мови і конкретної сценічної форми. Відкриваючи українському глядачеві світову драматургію, яка ніколи не бачила світло рампи на Україні, театр крок за кроком розширює театральне світосприйняття публіки та актора. У театральних пошуках «Воскресіння» поєднались традиції психологічного театру та пошуки сучасних театральних форм.
На сьогоднішній день – це один з найяскравіших колективів України. Театр грає 190 вистав на рік, з них 50-60 вистав – в різних країнах світу.
Театр «Воскресіння» – це поєднання традицій психологічного театру в найрізноманітніших сучасних формах та жанрах. Театр будує свої вистави на світовому класичному репертуарі. В репертуарі театру вистави Стрінберга, Чехова, Піранделло, Пінтера, Шевчука, Лесі Українки, Шепарда, Кольтеса, Байрона, Уальда, Куні та авторські сценарії Ярослава Федоришина.
Театр працює як на сцені, так і на вулиці. Вуличні вистави такі, як «Глорія», «Святе та грішне», «Йов», «Вишневий сад», «Зустріти Просперо», «Сни за Кобзарем» зачаровують своєю атмосферою, акторською грою та різноманітними ефектами, які впливають на глядача і заставляють його задуматись над тим прекрасним, що існує в нас і поза нами.
Театр «Воскресіння» бачили на міжнародних театральних фестивалях в Единбурзі (Шотландія), Каїрі (Египет), Трабзоні (Туреччина), Кошицях (Словаччина), Маріборі (Словенія), Белграді (Сербія), Хольцміндені (Німеччина), Лінці (Австрія), Москві, Архангельську (Росія), Хвачеон (Корея), Тегерані (Іран), Амерсруфі (Нідерланди), Кракові, Гданську, Варшаві, Каліші, Любліні, Вроцлаві та в інших містах Польщі.
Театр «Воскресіння» проводить свій міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев», на якому побувало понад 500 театрів приблизно із 80 країн світу. «Золотий Лев» – це найбільший театральний форум України, який завжди відбувається в кінці вересня – на початку жовтня.
Театр «Воскресіння» є членом міжнародного європейського мітингу (IETM) і асоціації міжнародних театральних фестивалів (IFEA).
У 2009 році Львівському театру «Воскресіння» було надано статус академічного театру.
Театр «Воскресіння» – це завжди експеримент на сцені і несподіванка для глядача, тому він має своїх прихильників у різних містах України та за кордоном. Постановки Ярослава Федоришина, вірного керманича театру «Воскресіння» ідуть на сценах Росії, Англії, Словаччини, Польщі та України.
« Іфігенія в Авліді »
