З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати
Ерендіра не хоче вмирати

« Ерендіра не хоче вмирати »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
4.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Максим Голенко – відомий український режисер, чиї вистави схожі на голлівудський бойовик зі справжнім екшеном та епатажем. «Ерендіра не хоче вмирати» – політична сатира, що сповнена краси, чесності та драйву з дрібкою українського вогню!

Як змінюються людські цінності, коли опиняються за межами країн першого світу?

Журналіст, збираючи матеріал для репортажу, натикається на історію 14-річної Ерендіри та її бабці, за сумісництвом відомої вдови контрабандиста. Їхній будинок знищила пожежа. І найкращим виходом з ситуації, як вирішує бабуся, буде продати цноту власної онучки. Двісті двадцять песо і тушонка – ось її ціна. Бабця планує розпоряджатись честю онуки, допоки та не розрахується з боргом, проте, схоже, що сума погашення, обіцяє дівчинці довічне рабство.

У виставі хитро переплітаються карнавальність з політсатирою, раціональне з ірраціональним, а гротеск з реальністю. Тоді стає важко повірити, що десь у світі це все ще може бути дійсністю…

Максим Голенко, режисер: «Я завжди отримую задоволення, коли історія, яку беру до постановки потрапляє в глядача, коли він розуміє, що це про нього, про тут і зараз. Переживає все разом з героями. Я хочу створити виставу максимально драйвову та жорстку за своєю думкою. Глядача має розривати на шматки, щоб він не розумів куди подітись – сміятись чи плакати, чи тікати з глядацької зали».

Жанр: трагіфарс
Тривалість: 2 години 20 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художник-постановниця
Художниця по костюмах
Помічниця режисера
Художник з освітлення
Художник з освітлення
Художниця з освітлення
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Авторка музичного оформлення
Авторка музичного оформлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Аромат жертви

« Аромат жертви »

Еротичний трилер
Основний інстинкт

« Основний інстинкт »

Триллер
Моторошна вистава

« Моторошна вистава »

Драма
Том на фермі

« Том на фермі »

Механічний Апельсин

« Механічний Апельсин »

Відгуки
Яна

Декорації, костюми, гротескна атмосфера одразу налаштовують на складну тематику твору. Вистава поставлена за специфічним автором Маркесом, який любить показати непрості сторони людського життя бідних кризових часів. Сюжет розказує про те, що чим бідніша країна, тим дешевше коштує людське життя і поняття моралі, любові набувають зовсім інших, більш низьких значень. Голенко чудово вміє адаптувати твори під українську сучасність, а Лєна Лягушонкова зробила текст, і вся робота разом показує картину сьогодення українського суспільства, як то кажуть «на злобу дня». Буремне і важке сьогодення, від якого не подітися. Вистава з політичним підтекстом, тому звісно деяким поціновувачам окремих партій може не сподобатися така вистава, навіть обурити. Або тим, хто не цікавиться політикою, бо вони нічого не зрозуміють. А от всім іншим буде цікаво подивитися. Неможливо виділити актора, який би не відпахав свою роль. Навіть актори другого плану, що танцювали і співали, працювали кожну секунду. Акторам вдалось пронести більше двох годин тої здичавілої необробленої енергії. І навіть, здавалося, спокійні ролі передавали шалені емоції залу. Кожна декорація несе в собі символізм. І пудра "красная москва", та радянська форма, чи то мотоцикл, збиті коліна змащені щедро зеленкою, або торт "золотий ключик" - все має значення для розуміння вистави. Когось така вистава може образити, розвеселити, обурити, але точно не залишить байдужим. Мене охоплювала цікавість, що буде в кінці. Це буде класика чи авторська ідея. Вся вистава пронизана гумором, здебільшого чорним. Тому це однозначно вистава не для кожного, бо буде жорстко.

Вероніка

Провокаційна політична вистава-фарс Максима Голенко розширює кордони сучасного українського театру. Режисер обіцяє, що нас буде розривати на місцях, проте в загальному зал розривається на два табори: покинути виставу під час антракту або залишитися. Багатошаровість, абсурд, фарс, комедію та трагедію капіталістичного суспільства Східної Європи автору все ж вдалося показати. Чому люди йдуть? Бо нам показати різноманіття культур в нас самих: радянські цінності з європейською свободою та присмаком шалено бажаних грошей вічних заробітчан – все це переплітається в одному невеличкому селищі. Занадто? Так. Але це правда? Так.