З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія
Free Men. Небуденна історія

« Free Men. Небуденна історія »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Виставу «Free Men. Небуденна історія» створено за п'єсою відомого абсурдиста Славомира Мрожека. Що таке свобода? І що таке рабство? Та чи можуть ці поняття існувати окремо одне від одного?

Двоє емігрантів за волею долі живуть разом в одній кімнаті. Їх об'єднує минуле в одній державі та спільне майбутнє в підвалі. Та чи достатньо цього для співіснування?...

Тривалість: 1 година 30 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художник-постановниця
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Таргани
« Таргани » Іронічно про еміграцію
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.6
5.7
5.9
5.7

Ви коли небудь бачили тарганів? Що ви про них думаєте? Чи ви взагалі про них думаєте? Таргани надзвичайно цікаві створіння, хоч більшість їх не любить і зневажає. Вони живуть пліч-о-пліч з людиною ось уже тисячі років. Ми бачимо їх на наших кухнях, у під’їздах, на смітниках, в найбідніших будинках і в квартирах міліонерів. Таргани особливо люблять жити у наших головах, адже там тепло, сухо і завжди є чим підживитися. Ми робимо все, щоб позбутися від них, та вони лиш переходять з одного місця на інше, а інколи з однієї країни в іншу і продовжують жити. Продовжують ходити з нами одними вулицями, їсти нашу їжу, продовжують викликати відразу і роздратування. А чи можна з тарганами порівняти людей? Чи можна сказати, що емігранти як таргани? Чи митці як таргани? Забагато питань. Отже ніч, Мангеттен, бідна квартира, двоє емігрантів, які не сплять уже здається цілу вічність і таргани. Чи може там лишились вже тільки таргани? У виставі присутні сцени паління!

4.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
4.0
3.5
5.5
4.7

Це постановка за п'єсою класика сучасної ізраїльської драматургії Ханоха Левіна. Історія Крума – головного героя п'єси, що вирішена в жанрі трагікомедії, це історія не одного покоління кінця ХХ – початку ХХІ століття. Вічний конфлікт героя і життя.  Пошуки себе, свого призначення і в той же час неймовірна аморфність існування, вічні очікування, що хтось за тебе вирішить проблему, зламає інерцію, набридлу сіру сталість буття, яка засмоктує людину у свою запрограмовану рутинність. Хтось виведе тебе врешті-решт із такої звичної нудної, проте в той же час звабливої зони комфорту. Інстинктивно, ці наївні, інфантильні мрійники, відчуваючи одноманітність буденності, намагаються в будь-який, навіть нестандартний спосіб прикрасити, як їм здається, своє спотворене життя, проте все одно продовжують плисти за течією, навіть не здогадуючись, що життя прожите намарно. Автори вистави на чолі із режисером-постановником Давидом Петросяном сміливо використовують яскраво театральні засоби художньої виразності, які в свою чергу сприяють поліфонічності й вишуканої образності вистави. Фото та анотації надано театром.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.0
5.7
5.0

Це вистава про ненависть. Саме так, ви вірно прочитали. Вона про традицію ненависті. Що це за дивне поняття і невже воно потрібне світові? Ми повинні визначити для себе, до яких пір ми можемо бути бездіяльними, і що має стати мотивом для виходу з пасивного стану. А що як цим поштовхом може бути лише ненависть до якогось умовного ворога, заради знищення якого, громада збереться докупи і житиме цим деструктивним почуттям, плекатиме цю жахливу ціль? Ми відтворимо для вас казкову історію про сумну і похмуру державу, де тільки мухи мають клопоти. Проте в один прекрасний момент виявляється, що в цьому місці оселився... дракон. І дарма, що він має тонку вразливу душу – дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Дізнайтеся, що буде далі – чи переможуть справедливість та людяність.

Pentecost
« Pentecost » Політична драма
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Закинута балканська церква на перетині шляхів давніх і не дуже завойовників раптом стає перехрестям різних культур. Знайдена тут унікальна середньовічна фреска з’являється на сцені як яблуко розбрату, перетворюючись далі і на заложницю, і на жертву. Майже детективна історія затягує глядача у міцний клубок гострих тем сучасності - розбрат, тероризм, біженці.З недавнього часу усе це дуже знайоме і українцям. Тож, на питання, які підіймає вистава, рано чи пізно доведеться відповідати і нам. Що ми хочемо будувати – нову Вавілонську вежу чи мости та шляхи до порозуміння? Оберемо ізоляцію чи приймемо дар П’ятидесятниці – мовулюдяності? Автор тексту – видатнийбританський драматург Девід Едгар, знаний світовій аудиторії як сценарист історичної костюмованої кінодрами «Леді Джейн» із ХеленоюБонем Картер у головній ролі. Його п’єса «Pentecost»/«П’ятидесятниця» здобула звання «Кращої п’єси року» у Великій Британії 1994 року.Менторкапроєкту від Британської Ради – німецько-британська режисеркаКеролайнСтайнбайс. Режисер Лариса Діденко: «Багато в чому п’єса перегукується із українськими реаліями. Наприклад, тим, що, змінивши назви вулиць, ми не можемо «…стерти минуле, наче косметику». Або питанням про те, що з цим минулим робити, адже цілком можливо «… до влади мають прийти варвари…, які руйнують, тому що не знають…»". Вистава «Pentecost» стала переможницею конкурсу британської драми TakingtheStage 2018.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

За концепцією роману «За дверима» Ельфрі де Єлінек. Закінчившись на полі битви, війни продовжуються у наших головах. Вистава розповідає історію трьох родин, які проживають в умовному повоєнному європейському місті. Батьки та діти зі своїми конфліктами – це суспільство, травмоване війною та подальшими проблемами. Пережите насильство нікуди не поділося — воно розчинилося в просторі, проникло за зачинені двері квартир, у щоденну поведінку.Авторки вистави розглядають криваві війни двадцятого століття як вірус, який може й далі дрімати в кожному з нас, далі інфікуючи суспільство та створюючи потребу у насильстві.У постановці використовується нелінійна драматична структура. Вона складається із акторських етюдів, рефлексій та імпровізацій і співвідноситься із особистими контекстами учасників постановки. Драматична структура постановки є нелінійною. Вона складається із акторських етюдів, рефлексій та імпровізацій і співвідноситься із особистими контекстами учасників постановки. Авторки та автори вистави називають її посттравматичною драмою. Вона є новим досвідом залучення формату «нової драми».

Відгуки
Яна

Про Дюму и Дон Кихота которые приехали на заработки и живут в какой то сомнительной комнате без окон под лестницей. Площадка в виде огражденной решеткой клетки с соломой на полу. И вот полтора часа диалога в новогоднюю ночь. Интересная история, но очень грустная. На самом деле теперь мне стали лучше понятны характеры и ценности определенных типов личностей. Дон оплачивает все, и несмотря на регулярные обещания уйти из-за жадности соседа, бесконечно дорожит им, потому что именно общение с ним придает его жизни смысл, и оба это понимают. Темы свободы и ценности общего культурного пространства, прошлого никогда не были так хорошо освещены и так грустно. Было очень интересно, радостно, тревожно, волнительно, местами мерзко, местами здорово, очень контрастно и ярко. Актерская игра на высоте. Спектакль будет интересен людям мыслящим, интересующимся социальными проблемами, темами свободы и одиночества, финансовой и личной состоятельности, экзистенциальными основами.

Юлія

Вистава була в жанрі трагікомедія. Сюжет був досить простим, логічним, життєвим, цікавим. Під час вистави підіймались теми: свобода особистості, тяжкість життя емігранта, дружба, сімейні цінності. Після перегляду залишися теми для роздумів. Сюжет був про 2х різних видів емігрантів, які живуть в одному житлу. Сподобалось те, що було показано буття емігрантів з 2х кардинально різних точок зору. Сподобалось, що було підняті такі проблеми суспільства як відчуття чужості емігранта за кордоном, свобода особистості і слова, соціальне рабство, жадібність до грошей. Не було моментів, які не сподобались. Актори чудово ввійшли в роль. Міміка, жести, інтонація все максимально глибоко передавало сутність героя. Людям, які люблять вистави з небанальним сюжетом про сучасний світ та його проблеми, який надихне на роздуми.

Аліна

Вистава почалася досить цікаво та інтригуюче. Оскільки сцена для акторів це була огорожа/клітка в середині з сіном. А навкруги сиділи глядачі колом. Перед початком всіх глядачів попросили закрити очі, для того, щоб актори змогли вийти на сцену. А далі вже починається гра двох акторів чоловіків заробітчан, які живуть в підвалі під рестораном. Хоча спочатку це не зрозуміло що за локація і хто ці люди один одному і звідки вони приїхали і в яку країну. Фінал цієї історії, що один із героїв заробітчан рве гроші, які він заробив для того, щоб повернутися додому. Варто звернути увагу на алерген — сіно/солому. Оскільки час від часу це все летить на глядачів... + Додати більше м'яких подушок, оскільки стільці тверді для сидіння. Також приміщення досить прохолодне, доводиться сидіти в куртках....

Альона

Коли бачиш життя емігрантів з "середини", якось стає ніяково. Інколи було нудно, оскільки діалог переважно відбувався монотонно. Це діяло на глядачів як колискова і п'ять глядачів, переважно чоловіки, "мужньо" боролися зі сном. Взагалі вистава залишила риторичне питання — чому, дорослі люди, повинні залишати свою країну та їхати на заробітки, чи виїжджати з країни, тому що в тебе інші політичні погляди? З початку я не змогла зрозуміти, чому два чоловіки знаходяться на даній сцені. Варто перед початком вистави пояснити, де відбувається сцена і діючі особи. Сюжет вистави — це оголена, без прикрас правда, про взаємне проживання двох чоловіків на чужині. Звісно при взаємному проживанні хтось може бути більш жадібний і жити коштом свого напарника. Сюжет розповідає, як звела доля двох емігрантів в одному занедбаному приміщенні. Як один з напарників нахабно користується заробленим іншим, починаючи від їжі та закінчуючи платою за квартиру, при цьому заощаджуючи власні кошти. Гарна гра акторів, але потрібно не затягувати монологи. Були передані емоції досить гарно. Особливо сподобалось, що актор не запалив цигарку, а досить вдало імітував паління.

Володимир

Що таке свобода? І що таке рабство? Та чи можуть ці поняття існувати окремо одне від одного?…Двоє емігрантів за волею долі живуть разом в одній кімнаті. Їх об’єднує минуле в одній державі та спільне майбутнє в підвалі. Та чи достатньо цього для співіснування?… В принципі можна відвідування цієї вистави сприймати позитивно, як проведення вільного часу, можливість побачити щось нове. Вистава поставлена на цікаву тему, непрофесійні актори зробили максимум з того що могли, але на мою думку, ролі "не по віку", тобто актори, а мою думку, занадто молоді для цього твору. Плюс, до цього додається недосвідченість акторів, що не змогли в повні мірі віазити всю необхідну гаму почуттів. Саме тому і враження має два боки. Дивитись цікаво, але певний дисонанс відчувається.

Максим

Перше за все хочу подякувати за таку чудову можливість відвідувати вистави! Я відкриваю для себе театральне життя Києва з іншого боку! Це круто! Про існування деяких студій, театрів я навіть і не знав!! Дякую!! Щодо вистави : імпровізована сцена знаходить в старовинній будові Київська фортеця. Дуже атмосферно , глядачі сидить колом біля сцени, все відбувалося буквально в 30 см від глядача. Єдине на що я хотів би звернути увагу так це те що підлога на сцені покрита сіном від того що актори ходять по сцені підіймається страшений пил і я ледве висидів до кінця... у мене заклало ніс , горло і почалася алергія. Я вважаю що потрібно на це звернути увагу організаторам.

Иннола Ивановна М.

Удивительно точно совпадает место локации театра и проведения спектакля с его драматическим, а скорее, в трактовке режиссера , трагическим сюжетом. СТены Киевской цитадели вобрали в себя слезы и вздохи, видели разбитые судьбы, тяжелые своды передают гнетущую атмосферу замкнутого пространства подвала, в котором по воле судьбы оказались герои. автор пьесы сам прошел испытания эмиграцией и показал, как несут свой крест изгоев два абсолютно несхожих между собой индивида - рафинированный интеллигент, считающий, что отбросив прошлое, порвав с семьёй, забыв о любви к ближним, он найдет истинную свободу и ЕГО АНТИПОД - представитель "простейших",как называет его образованный визави, рабочий парень из польской глубинки, ищущий в " сытой" Европе возможность обеспечить благополучие своей семьи. У молодых актеров было всего 90 минут сценического времени при минимуме вспомогательных реквизитов, чтобы с невероятным накалом страсти, полным погружением в образы, широким диапазоном психологических настроек, донести до зрителя главный посыл этой пьесы- притчи: истинная свобода это осознанная необходимость идти к цели через любовь к ближнему, только это оправдает психологические и физические страдания эмиграции. Респект молодому режиссеру, пожелание и дальше дерзко браться за такие сложнейшие психологические драмы и огромное восхищение самоотдачей актеров. Господин АА и негосподин ХХ воплощены безупречно! следующую премьеру я отметила для себя как обязательную для просмотра себе и друзьям!!!

Надежда М.

Тема спектакля актуальная для нашего времени. Не смотря на то что действия происходят не в нашей стране, но это касается и нас. Много людей неустроены, ищут счастья и материального благополучия в других странах, но не каждому удается этого достичь. Улыбнется ли удача нашим героям? Игра актеров была хорошей. Декорации оставляют желать лучшего... Копна сена и сетка рабица. Здание, в котором проходил спектакль не приспособлен для подобных действий. В зале поместилось 21 человек, на большее количество зрителей зал не рассчитан....