« Джульєтта та Ромео »

Кири́ло Григо́рович Ка́шліков — актор театру і кіно, режисер, педагог. Народний артист України (2011). Директор-розпорядник Національного театру російської драми ім. Лесі Українки.

1993 — закінчив Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (викладачі Аркадій Гашинський та Михайло Рєзникович).

Від 1993 — актор Національного театру російської драми ім. Лесі Українки в Києві, а з 2000 року також — художній керівник Професійної студії молодих акторів при театрі Лесі Українки.

2008 року отримав премію «Київська пектораль» за кращий режисерський дебют (спектакль «Солдатики»).

Згодом став директором-розпорядником театру.

Одружений на актрисі Ользі Гришиній. 2011 року у пари народилась донька.

Працював у театрах-студіях «Колізей», «КІН», «Будьмо», в Експериментальному театрі.

З 1993 року – актор Національного театру російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ).

Запрошується до участі в записах духовних аудіокнижок.

Художній керівник акторського курсу, cтарший викладач кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського інституту театрального мистецтва.

У числі театральних родичів – двоюрідна бабуся Тетяна Наумова – балерина Великого театру.

Дитяче бажання бути спершу священиком, потім цирковим артистом крок за кроком привела Артема в театральну студію, логічним продовженням якої став театральний інститут.

Театральну діяльність розпочав у київському театрі російської драми імені Лесі Українки (з 2007 року), куди був прийнятий без прослуховування.
Потім був «Театрі на Подолі» (з 2009 року) і знову повернення до Російської драми (з 2011 по 2017).
Бере участь в антрепризних постановках ( «Небезпечний поворот», «Варшавська мелодія-2»), в літератнирних читаннях ( «Майстер і Маргарита», «Поховайте мене за плінтусом») в об'єднаних програмах за участю музикантів , оркестру ...
Живе і працює в Києві.

Грає в музичному колективі Cabaret-band «A La Parterr».

Служить в київському театрі російської драми імені Лесі Українки з 2006 року.

Живе і працює в Києві. Має доньку.

Бори́с Леоні́дович Возню́к — український актор театру та кіно, режисер, педагог. Заслужений артист України (1995), Народний артист України (1999).

У 1963 році закінчив студію при Київському драматичному театрі імені Івана Франка (викладач В. М. Оглоблін).

У 1986 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва в Москві (викладач Б. Раєвський).

З 1963 по 1966 року — актор Київського драмтеатру ім. Івана Франка.

З 1966 року — актор Національного театру російської драми ім. Лесі Українки в Києві.

Також з 1985 року викладає акторську майстерність в Київському університеті театру, кіно і телебачення.

У 1995 році удостоєний звання заслуженого артиста України.

У 1999 році удостоєний звання народного артиста України.

У 2004-2008 – актор Луганського українського академічного музично-драматичного театру.

У 2009-2012 – на сцені Київського академічного театру юного глядача на Липках.

З 2012 року в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки.

Доля Наталя Костянтинівна — українська акторка театру і кіно. Народна артистка України (2011). Грає у Національному театрі російської драми імені Лесі Українки в Києві.
Свою першу роль Наталя Доля отримала у фільмі білоруського виробництва «Белые одежды», ще за три роки до закінчення університету, це була другорядна роль в епізоді фільму. У 1994 році актриса зіграла головну роль у фільмі Олександра Муратова «Геть сором!». У 1995 році закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого і з цього ж року грає в київському Національному театрі російської драми імені Лесі Українки.

З 1994 по 1999 роки грає провідні ролі в театрі і лише в 1999, після довгої перерви, знову з'являється на великих екранах у чотирьохсерійному телесеріалі «Сьоме кільце чаклунки», де виконує роль Імеди — дружини Ігліта. У 2002 році бере участь у зйомках телесеріалу українсько-російського виробництва «День народження Буржуя-2» та «Слід перевертня». У 2005 році виконує головну роль у сучасному фільмі-екранізації «Украдене щастя», відомої однойменної п'єси Івана Франка. Також відома за ролями в таких стрічках як «Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової», «Жага екстриму», «Про Любов», «Осінні турботи» та ін.

У червні 2018 у відеозверненні підтримала ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

Ірина Дмитрівна Новак — українська акторка, телеведуча, Заслужена артистка України (2014). Народилася 8 квітня 1978 року.

У 1999 році закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого.

В кінці першого курсу телеканал «ТЕТ» запросив Ірину на роботу журналістом. Вона перекладала західні сюжети на українську мову, начитувала, і це йшло в прямий вечірній ефір. На другому курсі Ірина заряджала людей позитивом в гумористичній передачі «Шурум-бурумчіки, шарам-баранчики» на УТ-1. До третього курсу, пройшовши жорсткий кастинг, Ірина стала ведучою передачі «Шолом, Києве!». Два роки молода команда розповідала про традиції і свята євреїв, виїжджала на знакові для них місця України, зустрічалася з равинами.

Ірина була ведучою навіть на радіо. Вона вела «Шоу двох блондинок». У той же час на ТБ - соціальну рекламу «Як на долонях», програми «Кримська панорама» та «День для себе"» Знімалася в рекламних роликах.

Нині Ірина є актрисою театру імені Лесі Українки в Києві.

Заміжня, в 2009 році народила доньку — Меліссу

Наді́я Дми́трівна Кондрато́вська — українська актриса театру і кіно, народна артистка України (2018), лауреат премії «Київська пектораль» (2008 і 2013).

1968—1969 — навчання в Естрадно-цирковій студії при Львівському державному цирку.

1974 — закінчила Київський інститут театрального мистецтва (викладач О. Соломар­ський).

1969—1970; 1974—1978 — актриса Львівського українського драматичного театру ім. М. Зань­ковецької.

З 1978 — актриса Національного театру російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ).