З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Дядя Ваня
Дядя Ваня
Дядя Ваня
Дядя Ваня
Дядя Ваня
Дядя Ваня
Дядя Ваня

« Дядя Ваня »

12 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Це психологічно віртуозна вистава про загибель кохання і надій, про примарність людського щастя.

Шанувальникам творчості А. Чехова, які тонко відчувають атмосферу його творів і не з чуток знайомі з його персонажами, буде особливо затишно на виставі «Дядя Ваня». Вона одна з небагатьох на сьогоднішній день, хто зберіг первозданність світу драми, створеного автором за законами безсмертя, ім'я якому кохання.

Премія «Київська Пектораль» – 2003-2004 у номінаціях:
За кращу драматичну виставу
Сценографія (спеціальний диплом – А. Лобанов)
За кращу режисуру
За кращий акторський дебют (Олена Свірська)
За кращу чоловічу роль (Сергій Бойко)

Жанр: драма
Тривалість: 2 години 30 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Серебряков Олександр Володимирович, відставний професор
Олександр Данильченко
Олена Андріївна, дружина Серебрякова
Ірина Грищенко
Соня, дочка Серебрякова від першого шлюбу
Олена Свірська
Войницька Марія Василівна, вдова таємного радника, мати першої дружини професора
Тетяна Печенкіна
Войницький Іван Петрович, син Марії Василівни
Володимир Кузнєцов
Астров Михайло Львович, лікар
Сергій Бойко
Телегін Ілля Ілліч, збіднілий поміщик
Олександр Клаунінг
Марина, стара нянька
Софія Пісьман
Лариса Трояновська
Сценограф
Декоратор
Автор музичного оформлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
6.0
6.0
6.0
6.0

«Дорогий, Боже, мене звати Оскар, мені 10 років. Я підпалив кота, будинок, здається, навіть підсмажив червоних рибок. Це мій перший лист до тебе, бо раніше у мене не було часу через навчання». Таким листом починається філософська вистава «Оскар». На вас чекають 12 щемливих, щирих, кумедних листів десятирічного невиліковно хворого хлопчика на ім'я Оскар. Кожен з листів це звернення до Творця, просякнуте щирістю, іноді відчаєм, але більше – радістю відкриття цього неймовірного світу. У цих листах десятирічний хлопчик проживе ціле життя, наповнене ейфорією дорослішання, стриманністю зрілості та мудрістю старіння людини. Свої останні 12 днів життя Оскар проведе у товаристві доволі непересічної пані – Рожевої Пані, котра і вигадала для хлопчика таку гру, аби він відчув усю повноту цього чудового дару – життя. Адже неважливо, скільки днів у твоєму житті, важливо, скільки життя у твоїх днях.

Кайдаші
« Кайдаші » Трагікомедія
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
6.0
6.0
6.0

За мотивами творів Івана Нечуя-Левицького. Жив-був собі на світі Омелько Кайдаш. Про життя говорив розумно, пив собі гірку та колеса для возів лагодив. І була в нього сварлива дружина та двоє задиркуватих синів. Привели сини у хату невісток – і почалося: зранку сварка, а надвечір – бійка. І так день у день. Та й годі сподіватися на мир, коли перед нами справжнісінька Кайдашева сім’я.

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.5
5.8
5.8
5.8

Класика тому й називається класикою, що час від часу виникає нестримне бажання повернутися до неї і знову відкрити щось просте і сокровенне. Ми чомусь звикли, що Чехов – завжди напівтон, забуваючи, що Чехов – це ще й іронія. Остання, як відомо, є маскою для беззахисних. У цій виставі напівтони майже відсутні. Дія набирає обертів уже з перших хвилин. Вмить персонажі перетворяться на застиглі маски, за якими вони надійно приховають від глядача свої істинні обличчя. Інколи ці маски будуть страшними, іноді – огидними, іноді – жалюгідними та смішними. Від страшного до комічного один крок. Гра в міражі. Але, коли немає справжнього життя, то живуть міражами. Все-таки краще, ніж нічого. У виставі використано музику: Леонкавалло «Паяци», Пучіні «Турандот», Масканьї «Сільська честь».

Глядачі цієї вистави знову зустрінуться з героями класичної національної комедії і пересвідчаться в тому . що по своїй суті їх характери – не змінились. В нашій виставі всі дійові особи – ляльки,проте вони своїми специфічними засобами донесуть до глядача усі барви комедії з тим, щоб вона звучала сучасно. Тема вистави – боротьба із внутрішньою духовною убогістю людини, яка намагається сховатись з зовнішньою „культурною” формою.Проте духовного жебрацтва не сховаєш! А допоможе нам в цьому усмішка, іронія і нищівний сміх!

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 12
6.0
6.0
6.0
5.9

«В нашого Омелька невеличка сімейка: тільки він та вона, старий та стара, та два парубки вусаті, та два хлопці чубаті, та дві ляльці в колисці, та дві Христі в намисті». Майже кожному українцю з самого дитинства відома ця народна приказка. А у нашого Омелька сім'я Кайдашева. І всього у цій родині вдосталь: і щастя, і сліз, і сварок, і суперечок, і відчаю, і радощів, і надії, і віри. Віри в те, що нарешті настане мир і злагода у родині та у душі кожного з її членів. Можна сказати лиш одне, чого ж тільки не буває у сім'ї. Ця вистава – дзеркало для кожної родини. Чи не бувало з вами, що найрідніша людина у світі стає для вас ненависною та нестерпною. І найбільшою помилкою в цей момент є погодитися з цим почуттям. Напраду важко зупинитися, зупинити самого себе та схаменутися, відвернути цю невтримну силу руйнації, яка насувається на вас та вашу родину. Занапастити швидко. Зупинитися мудро. Врятувати легко, якщо своєчасно. Для режисера вистави Ігоря Федірка ця робота є живою. Він дихає нею вже не один рік. Це не чергова тривіальна вистава за соціально-побутовою повістю видатного українського письменника Івана Нечуя-Левицького з її стандартним натуралістичним оформленням. Це жива історія, повна та нестримна. Головний герой цієї історії – родина. Родина народжується не тут, на землі, навіть не в церкві, вона народжена та благословенна Богом. А ще більше благословення – це народження дитини. Тоді це і є повноцінна СІМ'Я. Тема родини раніше чи пізніше стає важливою для кожного. Вона не є важливою тільки для родини Кайдашів, але це тільки поки що.

Відгуки
Марія

Вистава хорошо, але трохи затягнута. Без особлиого післясмаку, книга прочитана, вона хороша, але повертатися до неї не буде бажання, хоча рекоменувати виставу буду. Дія відбувається в садибі першої дружини професора Серебрякова. Професор, нова дружина, донька від першого шлюбу Соня, няня, лікар, стара вдова.. і дядя Ваня. Професор хоче продати маєток, дядя лишитися, купа скелетів в шафі, нерозділене кохання, розмови, іронія. Все в стилі Чехова, по сюжету все сподобалося, тільки якось розставлені акценти для мене не вдало. Зовсім губиться образ няні, яка в книзі стає чи не головним героєм, адже замінила Соні маму. Няня як символ доброти, захисту - у вистав майже не залучений образ на сцені, ото тільки самовар носить. Так само і сама Соня, надто перегравала і була "істеричною". Актори грали гарно, але після книги в уяві були інші - тому трохи був дисбаланс. Вистава для тих, хто любить творчість Чехова, серед вистав більше любить класику, для людей старшого віку, тому можна з батьками сходити.

Аліна

Гра акторів дуже емоційна, щира, захоплююча. Сподобались спецефекти та супровід музичними ефектами