« Двоє бідних румунів, що розмовляють польскою »

"Двоє бідних румунів, які говорять по-польськи" - соціальна комедія. Головні герої (Він — Парха і Вона — Джина) відправляються в шалену подорож автостопом, до Польщі. Уся вистава схожа на якийсь пост-фанковий кліп – в них так само, під веселу музику відбуваються зовсім невеселі речі. Мабуть, потрібно говорити відверто про неприємні речі, якими ти живеш час від часу. Нагадувати собі, який ґрунт в тебе під ногами, і чому тобі кожного дня світить сонце. Або ж дозволити іншим говорити про них, торкатись темряви і не приховувати те, що відбувається в ній. Ця історія - рефлексія на зміни, що відбуваються у внутрішньому світі сучасної людини. Цей погляд на світ , який деформує свідомість людини, спотворюючи її систему цінностей.

"Двоє бідних румунів, які говорять по-польськи" - соціальна комедія. Але коли одразу були смішні моменти, і ніби то казалось би п”єса посміятись від душі, то в другій частині п’єси ти розумієш, що взагалі не до сміху, і що затронуто багато актуальних тем, і навіть хотілось плакати….. Багатопланова гостросюжетна історія, головні герої якої відправляються в божевільну подорож автостопом, помінявши сцену модної тусовки на реальні простори своєї батьківщини. Мова героїв п'єси змішана, була і сучасна мова молоді, з цікавими виразами, і не зрозуміла чи то польська, чи румунська. П’єса не ординарна, на перший погляд легка, комічна, захоплююча, але в той же час відкривається соціальні питання , які дуже важливі в наш час. І зрада чоловіка, і довірливість людини, а саме головне, як живе молодь та губить своє життя. В кінці вистави не можливо було втримати сліз, настільки гарно актори показали історії людей. Рекомендую, для переосмислення якихось своїх цінностей, для розуміння того що не все так чудово як здається, для того щоб ще раз побачити, що за способом життя молодої людини, криється якась прихована таємниця або біль….

Вистава дійсно не може залишити байдужим нікого. Соціальна комедія - коротко характеризує суть побаченого: є сміх від душі, є філософські моменти. Сюжет розгортається феєрично, багато несподіваних поворотів та недосказаного, над чим варто замислитися. Для мене було відкриттям таке сучасне переосмислення театру. Мабуть, більше звикла до класики. А тут нецензурна лексика та реп на сцені. Варто відзначити, що це було так гармонійно і зіграло навіть як родзинка вистави. Дійсно ловила кожне слово, бо було цікаво, а що ж далі. Особливо запам'яталися цитати для натхнення. І гра акторів довершена.

Очень сложный сюжет, немного тяжёлый для понимания. В спектакле участвуют звёздные актеры, такие как Екатерина Кирстен. Потрясающая игра актёров, после просмотра этого спектакля, хочется бесконечно кричать Браво!!! Здесь, ты понимаешь, что такое актерское мастерство. Сложность характеров и глупых ситуаций заставляет зрителя смеяться. Не могу сказать чтобы советовала смотреть этот спектакль подросткам, спектакль для взрослых. Особенно для завсегдатаев театра. Сюжет не заезженный, своего рода удивительный и непредсказуемый. Очень рекомендую для просмотра! Хочется чаще видеть такие сложные работы на театральных сценах. Театр очень маленький, уютный, видно актёров хорошо. Рекомендую посетить. Не ожидала, что удивят актеры такой неповторимой игрой!

Креативна постановка залишає після себе дивну суміш сумбуру та гумору в Вашій голові. Гарна гра акторів, незвичне викладення історії та оригінальний сюжет - все це «Двоє бідних румин, що говорять польською». Вистава активізує твій мозок, тому що часом ситуація виставляється з двох сторін. Це дає тобі привід замислитись про те, як по-різному люди сприймають одну й ту саму ситуацію. Динамічне викладення матеріалу, різкі повороти сюжету - не дають тобі «розслабитись» і засумувати. Зіркою другого акту є Катерина Кістень, яка грає дивакувату жіночку, дуже талановито і смішно - зачаровує своєю грою, як в класичних виставах, так і в цій, досить незвичайній. Твір, що є основою - досить дивний, який залишає багато питань нерозкритими або на суд глядача. Поразмислити буде над чим. Присутня нецензурна лексика, але вона дуже в тему, майже не ріже слух. Після вистави знайшла оригінальний етюд - він дійсно такий саме дивний, як було показано акторами. Ця вистава не для поціновувачів класичного театру, але любі глядачі, кому хочеться чогось незвичного, сучасного - я знайшла дещо для Вас ;)

Сучасна вистава, більш молодіжна. Підіймає актуальні соціальні теми: про життя самотніх людей, чи ображених. Про дію алкоголю та інших засобів для підняття настрою. Тому має вікові обмеження, на мою думку. Не всі однаково добре сприймають, тому не дуже рекомендую для дуже культурних сербів. Бо жіночки дуже охали після слів «трахатись». Багато сарказму, багато жартів. Показує, що до будь-якої ситуації треба легко відноситись, що у всіх людей є проблеми, але все вирішується.

Двое бедных румын, говорящих по-польски"- вистава за п"єсою Дороти Масловської - соціальна комедія. Багатопланова гостросюжетна історія, головні герої якої вирушають в безумну подорож автостопом, змінивши сцену модної тусовки на реалії глубинки. Їх попутники – парад соціальних типів. Мова героїв - убога, зуродувана, із штампів поп-культури, телевізійного жаргону и молодіжного сленга. І це нібито-то комедія та повинно бути смішно, але мені смішно не було. Хоча в залі інколи лунав сміх ( хоча сміх був і в антракті, та не вистава була його причиною) Я розуміла всі жарти, але вони не смішні для мене. Смішніше було, коли один із глядачів сміявся дуже низьким голосом і зал реагував на те. Постановка дещо затягнута, 2 години тягнулися повільно, хоча гра акторів непогана. Театр має свою фішку - театр тіней і це , як завжди, прикрашає постановку