Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Одного разу три раніше незнайомі між собою людини зустрілися в одному досить дивному місці, куди кожного привело своя справа. У місті починаються «хімічні вчення» - і Командор, і Капітан, і Професор виявляються заблокованими. Починають відбуватися дивні, незрозумілі речі. Незрозумілі? Але ж все-таки можна пояснити! Хоча краще вибратися б звідси по-доброму. Але як? Адже виходу немає! Ні?
Виходу немає...
Як поводиться людина, опинившись заблокованою в замкнутому просторі? Де при цьому діється чорт знає що? А якщо цих людей, таких різних, - троє?
Напевно, кожна людина хоча б один раз замислювалася, що чекає нас після смерті? І чи чекає взагалі щось? А якщо чекає - як все це буде відбуватися? І як бути, якщо ти до цього ну зовсім не готовий ?! Живеш - живеш, і раптом - бац!
Якщо це справді смерть, і якщо має прийти Страшний Суд - все можна швидко поправити, адже сучасна людина так вміє пристосовуватися. Можна спробувати домовитися - та хоч і з самим Господом! А якщо просто мана якась? Фу, забути, як страшний сон - присниться ж !, - і спокійнісінько жити далі ...
«Двері» - це дуже смішна комедія, яка разом з тим пропонує подумати про вічні питання людського буття.
Весілля. Медовий місяць. Затишний будиночок у горах. Так почалася щаслива історія подружнього життя Даніеля та Елізабет. Проте щастя не було довгим – несподівано зникає дружина… Згодом убитий горем чоловік отримує звістку – мадам Корбан знайшлася. Але чому ж він не радіє? Бо в домі замість Елізабет з'являється незнайома йому жінка! Вона веде себе як кохана дружина і постає питання – що не так в цій історії? Кому з цих двох довіряти і як одного з них вивести на чисту воду.
Це проймаюча історія про двох дівчат на ім'я Наташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій сім'ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії. Мрії про велике і справжнє кохання. У кожного з нас є мрія і кожен з нас йде до неї різними шляхами. Йде до кінця, до болю в серці, до сміху, що розриває легені, до сліз крізь регіт, до страху в очах.
Театр Ampulka.ua та продюсер Михайло Бондаренко у партнерстві з «Диким театром» презентують виставу «Чуваки не святкують або Ukrainian» Постановка Максима Голенка за творами Руслана Горового Вперше на сцені у якості актора, сам автор – Руслан Горовий Ви побачите те, що ніколи не бачили? Ні! Ви побачите те, про шо всі знають і мовчать Ми скажемо на чорне – чорне, а на біле – біле Війну Назвемо Війною, смерть – смертю, зраду – зрадою. Зустрічайте нову класику – те, що вже зовсім скоро, будуть вивчати у школах та переказувати дітям Нетривіальний сюжет, реалістичні картини буття, жива українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас. Вистава від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас. Перед нами проходить життя, в якому є і любов, і ненависть, і завзятість, і абсурдність дій. Реалізм, психологізм, людяність… все знайшло своє місце в цій виставі. Фото: Олексій Товпига
Надихнули мемуари Харукі Муракамі. Жива музика і найвідоміші у світі роздуми про Біг найвідомішого у світі японського літератора на терасі історчиної будівлі у центрі Києва. Свіжо, іронічно, зворушливо і мотивуюче! Обіцяємо вам справжню пробіжку, коли пульс 120 ударів на хвилину, в навушниках грають Бітли, а особисті проблеми, глобальні катастрофи, страх і бруд лишаються позаду…Коли ти сяєш як зірка, а на небі ні хмаринки, коли, окрім кросівок, нічого не потрібно і ти розумієш, що страждання – питання вибору. Як і насолода. Будете лише ви і ваш біг, ваш політ, ваша дорога. А найцікавіше, що ви не зрушите з місця. Вистава під відкритим небом!Вистава – нон-фікшн. Суміш драйву і філософії, дотепності і мудрості! Це не класична вистава, де є чіткий сюжет та структура, це набір спостережень, висновків, інсайтів Муракамі та молодих акторів Малого театру. Це занурення в потік свідомості, у внутрішній світ людини. Біг тут – метафора. Приєднуйтеся і ви точно дізнаєтеся більше про ультрамарафон, що зветься життям. у виставі звучать кавер-версії хітів The Beatles, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival, Eric Clapton, Bob Dilan, Воплі Відоплясова та інших у виконанні акторів Малого театру.
Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...
Народився 25 жовтня в Харкові.
У 1996-1999 рр. навчався в Харківській академії культури на режисерському факультеті.
Закінчив театральне відділення Харківського інституту мистецтв (кафедра майстерності актора) в 2003 році.
У 2003-2005 рр. працював в Севастопольському академічному російському драматичному театрі, Білгородському академічному драмтеатрі, в 2005-2013 – актор Харківського ТЮГу.
Нині резидент Харківського театру імені Т. Г. Шевченка, театру «19» та театру «Може бути».
Працює: театр "19", театр Час "Ч", Харківський академічний драматичний театр ім. О.С.Пушкіна
Театр народився як група студентів акторського і режисерського факультетів Театрального відділення Харківського інституту мистецтв. 19 червня 2000 була показана перша вистава цієї групи. Після цього підпільно пройшло ще кілька самостійних робіт у стінах вузу.
У 2002 році вистава «Павло I» стала призером Всеукраїнського фестивалю сучасного мистецтва «Культурні герої XXI століття в Києві, була високо оцінена авторитетними театральними критиками і відомими театральними діячами. Для зароджуваного театру це була велика моральна підтримка. Група отримує назву - «ТЕАТР 19», в якому число «19» - щасливий талісман, який супроводжує всі успіхи молодого театру, - і виходить до широкого глядача.
19 травня 2002 року «ТЕАТР 19» вперше грає виставу на сцені харківського Будинку актора, який став справжнім домом для нового театру.
За минулі роки «ТЕАТР 19» не тільки довів своє право на існування, але і став одним з лідерів недержавного театрального руху як Харкова, так і всієї України. Йому вдалося завоювати досить численну аудиторію. Здебільшого, це студентство і молода інтелігенція. Не просто глядачами, але справжніми шанувальниками і цінителями цього театру стало покоління, у якого свого часу полювання до театру, здавалося, назавжди відбили примусовими «культпоходами».