« Два анекдоти на вечерю »

У 1979 році закінчив Київську середню школу №203. Після закінчення школи працював робітником на заводі, потім служив в армії. Після служби в армії поступив на акторське відділення Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого, яке закінчив у 1985 році.

З 1985 до 1989 року працював у Чернігівському обласному театрі.

В’ячеслав Жила більше десяти років працював актором, згодом перекваліфікувався у режисера. Режисером став з легкої руки Михайла Форгеля та Григорія Шергея. Вони запропонували йому поставити виставу Славоміра Мрожека «Гуляння». Постановка була дуже вдалою, на фестивалі «Брюха-ха» у Ліверпулі за цю виставу колектив театру отримав Гран-прі. Потім були й інші постановки. Відтак, у 1996 році В'ячеслав Жила вдруге закінчив Київський театральний інститут, режисерський факультет.

Слава Жила народився у Чернігові у родині режисера-постановника та актора, заслуженого діяча мистецтв України В'ячеслава Миколайовича Жили. Мати – Олександра Євгенівна Жила, заступник директора Тернопільського академічного обласного драматічного театру ім. Т. Г. Шевченка. Його молодший брат – Олександр Жила – актор театру та кіно.

Вищу освіту здобув у Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого за спеціальністю «Театральне мистецтво» (2008 рік). У 2016 році закінчив Київський університет права НАН України за спеціальністю «Правознавство». У 2017 – Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) за фахом Master of Business Administration, Master of Public Administration.

Працював у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки заступником начальника служби організації та обслуговування гладачів; також був заступником директора у театральній агенції «Прем'єра».

У 2013 році заснував з партнерами театрально-концертну агенцію «RB Group». За п'ять років свого існування «RB Group», під керівництвом продюсера Слави Жили, створила та реалізувала на провідних київських сценах близько 150 вистав та концертів, серед яких власні антрепризи за участі зірок українського театру, кіно і телебачення.

За цей час у Києві виступали Михайло Єфремов, Андрій Макаревич, Кріс Норман, Ден Маккаферті, Девід Нопфлер, Тім Оуенс[en] та інші.

У 2016 році заснував театральну школу «Сверхзадача», де акторську майстерність викладають провідні актори київських театрів та українського кінематографу. Художній керівник студії – народний артист України Олексій Вертинський.

У травні 2017 року Славу Жилу було призначено директором та художнім керівником театру «Актор». Він розробив маніфест, за яким театр живе і сьогодні. Зараз «Актор» розвивається у чотирьох напрямках: Актор. КЛАСИКА, Актор.UNDERGROUND, Актор.KIDS та Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР.

За перший місяць роботи під керівництвом Слави Жили, «Актор» випустив чотири прем'єрних вистави: «Ведмідь» і «Освідчення» за А. Чеховим, «Бійцівський клуб» за Ч. Паланіком, «Здрастуйте, я ваша тітонька» за Б.Томасом та «Двоє на гойдалці» за У. Гібсоном. На сцені театру виступають народні артисти України Ада Роговцева, Олексій Вертинський, Лариса Руснак, Людмила Смородина, Анатолій Гнатюк та актори провідних київських театрів.

Народилась у відомій акторській сім'ї Сумських. Стала другою дитиною в сім'ї, старша сестра – Наталія Сумська (нар. 22 квітня 1956).

Батьки – актори Національного драматичного театру імені Івана Франка – В'ячеслав Сумський (Народний артист України) та заслужена артистка УРСР Ганна Опанасенко-Сумська.

Ольга відвідувала школу № 8, дитинство пройшло на Вусинях, що в Угринові. Паралельно з навчанням у середній школі здобула музичну освіту.

Вперше на сцену вийшла в п'ятирічному віці у виставі «Дженні Герхардт» в Запорізькому українському драматичному театрі ім. М. Щорса.

1987 р. закінчила акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Н. Н. Рушковського).

У 1988–2006 рр. працювала акторкою в київському Театрі російської драми імені Лесі Українки.

Першим чоловіком Ольги Сумської був актор Євген Паперний. У 1990 їх шлюб розпався. Від шлюбу з Паперним Ольга Сумська має дочку Антоніну (нар. 1 червня 1990).

З нинішнім чоловіком – актором Віталієм Борисюком актриса виховує доньку Ганну (нар. 2 березня 2002).

Лілія росла допитливою і цілеспрямованою дитиною. У п'ятирічному віці дівчинка почала займатися художньою гімнастикою (згодом стала майстром спорту), вивчати іноземні мови (крім володіння рідними українською та російською мовами, актриса вільно говорить англійською, французькою, румунською і польською), закінчила музичну школу за класом «фортепіано».

Але своїм покликанням Ребрик вважала саме сценічне мистецтво, і, не піддавшись на вмовляння рідних, які пророкували Лілії медичну кар'єру, в 1996 році дівчина переїхала до столиці і вступила до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, де і до цього дня працює викладачем хореографії.

Після закінчення інституту Лілію прийняли в трупу Київського академічного Молодого театру.

У 2004 році Лілія стала поєднувати гру на театральних підмостках з роботою на українському телебаченні. У 2006 році вона почала вести «Прогноз погоди», а після виходу на екрани успішних, рейтингових серіалів за участю актриси Ребрик вибрали ведучою популярного телепроекту «Танцюють всі!», а в 2009 році – ведучою шоу «Неймовірні історії кохання».

У 2011 році Ребрик взяла участь в популярному шоу «Танці з зірками», де виступала в творчому тандемі з відомим українським хореографом Андрієм Диким. Робочі відносини незабаром перетворилися в романтичні, і в тому ж році Андрій і Лілія одружилися. У 2012 році у пари народилася дочка Діана, а у 2018 – друга донька.

Олексій Сергійович Вертинський народився 2 січня 1956 року в Сумах, Сумська область, Українська РСР, СРСР (зараз Україна), у сім'ї Сергія Вертинського. У нього є дві сестри (Ганна та Надія) і брат (Микола). Актор отримав середню освіту в рідному місті, після чого деякий час виступав у Театрі ім. Щолкіна в Сумах. Пізніше Олексій відслужив у армії. Вертинський навчався в Московському естрадно-цирковому училищі за класом «артист розмовного жанру». Згодом актор працював у Новосибірському цирку, директором портового Будинку культури в Бухті Врангеля, а також був зайнятий у постановках Сумського театру та Київського молодого театру.

Дебют Олексія в кінематографі відбувся в 1980 році з маловідомого фільму Олександра Карпова «Весільна ніч».

Перші великі проекти в кар'єрі Вертинського з'явилися у проміжку часу між 1999 і 2005 роками. Тоді актор знявся в роботах Режиса Варньє «Схід-Захід» (1999), Семена Горова «Божевільний день або Одруження Фігаро», Максима Паперника «12 стільців» (2005).

Протягом 2007-2008 років фільмографію Олексія поповнили такі картини, як «Інді», «Помаранчеве кохання», «Свої діти», «Червоні перли любові» (2008).

У період із 2012 по 2015 роки Вертинський узяв участь у створенні стрічок «Ржевський проти Наполеона», «Матч», «Іван Сила» (2013), «Під електричними хмарами» (2015). Окрім того, у 2015 році актор отримав звання Народного артиста України.

Олексій Вертинський був чотири рази у шлюбі. Його останню дружину звуть Тетяна, у них є дочка Ксенія. Також в актора є син від попереднього шлюбу.

Народився 18 липня 1963 року в Києві. Закінчив школу № 88. У 1988 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого (майстерня Бориса Ставицького). З 1988 року — актор Київського Національного театру російської драми імені Лесі Українки.

Знімався у фільмах і серіалах «Роксолана: Кохана дружина Халіфа», «Золоті хлопці», «Дні надії», «Геній порожнього місця», «Я тебе ніколи не забуду», «Повернення Мухтара», «Слід перевертня», «Лялька», «Випадковий запис» та інших.

Працював ведучим шоу «Хочу заміж». Створив власну продюсерську компанію. Керівник Творчого центру «Золотий тілець».

Одружений на акторці Ользі Сумській. З нею виховує доньку Ганну (нар. 2 березня 2002).

Юрій Горбунов народився 24 серпня 1970 року в місті Новий Розділ Львівської області. Виріс в Івано-Франківську в сім'ї вихователя дитячого садка, яка грала на бандурі, і робочого домобудівного комбінату Миколи Петровича Горбунова.

У 1986 році закінчив Івано-Франківську школу № 17. Ще в школі навчився водити автомобіль, вчився їздити на батьківському «Москвичі», навчився також грати на баяні та гітарі.

У 1992 році закінчив з червоним дипломом Київський театральний інститут, 3 роки пропрацював актором в драмтеатрі в Івано-Франківську. У театрі познайомився зі своєю дружиною Людмилою.

У 1997 переїхав до Києва і почав працювати на телебаченні. З 1997 року по 1998 рік працював режисером в клубі «Голлівуд». У 1998 році на телеканалі УТ-1 вів передачу «Три крапки». У 1999 році вів передачу «Щасливий дзвінок».

З 2000 по 2006 рік працював на Новому каналі. Вів передачі «Підйом», «Посміхніться, вас знімають», «Готовий на все», «Один за всіх», «Тепер ти в армії», «Питання для чемпіонів».

У червні 2006 року прийшов на телеканал 1 + 1, де разом з Марічкою Падалко почав вести інформаційно-розважальну ранкову програму «Сніданок з 1+1». З тих пір є телеведучим каналу 1+1.

Був беззмінним ведучим всіх сезонів рейтингового шоу «Танці з зірками», за яке в 2007 і 2008 роках разом з Тіною Кароль отримав ще дві премії «Телетріумф». Також був ведучим шоу «Смакуємо», «Зірка + Зірка» та «Суперзірка» на каналі 1+1.

З вересня 2010 року - один з ведучих експериментального гумористично шоу «ГПУ» на каналі 1+1. У грудні 2011 року - ведучий шоу «Краса по-українськи». У 2012 році вів ігрове шоу «Я люблю Україну». З лютого 2013 року - ведучий розважального «ПРОСТО шоу». Ідеальним форматом для себе називав велике вечірнє ток-гумор-лайт-шоу з живою музикою, в якому порушувалися б і політичні теми, і розважальні.

У листопаді 2011 висловився «за те, щоб телевізійний ефір був українським на 100 відсотків».

На початку 2012 року Горбунов як ведучий (в парі з Тетяною Лазаревою) брав участь у записі підводок на сцені для передачі «Магія» на «1+1», раніше матеріал повинен був вийти в Росії на каналі «Росія-1», а шоу разом з Лазаревої повинен був вести Володимир Зеленський. Ефір пілотного випуску української версії відбувся 9 липня 2012 года.

У 2012 році Юрій Горбунов був почесним послом України на Естафеті Олімпійського вогню, ставши одним з восьми українців, удостоєних честі пронести олімпійський вогонь в Лондоні.

Восени 2013 року на каналі 1+1 стартувало кулінарне шоу «Великий пекарський турнір», ведучим якого став Юрій Горбунов.

З 2015 по 2017 роки був тренером у «Лізі Сміху» - гумористичному проекті студії «Квартал-95». Команда «Загорецька Людмила Степанівна» зі Львова, тренером якої був Горбунов, стала чемпіоном сезону 2017 року.

У 2018 році почав роботу над першим дебютним проектом в якості продюсера повнометражного фільму комедією «Божевільне весілля».