З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі

« Дві панянки у бік півночі »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Це зворушлива історія, в якій є все – й ексцентрика, й ніжність, й жорсткий гумор, й нескінченна щирість.

Вона змусить вас плакати та сміятися практично одночасно. Сестри Анетта й Бернадетта колесять по Франції «у бік півночі» на викраденому шестидесятимісному автобусі. Просто вони вирішили знайти могилу батька, на якій не були 25 років. З собою вони везуть прах матері – вони мріють, щоб їх батьки знову були разом.

Театр, морг, диско-бар, поліцейська дільниця – де б вони не з’явилися, з цими «дамочками» не занудьгуєш.

Тривалість: 1 година 10 хвилин
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художниця по костюмах
Художник
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Відповідальна за відео
Художниця з освітлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Випадок у дамській кімнаті

« Випадок у дамській кімнаті »

Трагікомедія
Вовк в овечій шкурі

« Вовк в овечій шкурі »

Комедія
Наташина мрія

« Наташина мрія »

Трагікомедія
Звабник

« Звабник »

Комедія
Пастка

« Пастка »

Детектив
Відгуки
Марина

Нудьгувати з такими панянками неможливо. З ними весело, смішно, місцями сумно, але точно не нудно. Під час перегляду хотілося застрибнути до них в автобус і здійснити цю подорож разом. Після перегляду і ще довго після нього хочеться поділитися приємним здивуванням від настільки гарної вистави. Вистава для любителів креативних сюжетів, нестандартних за змістом і формою, з відмінним гумором чорнуватого кольору та діалогами наподумать. Сюжет сподобався оригінальністю і нетрадиційністю - дві сестри далеко забальзаківського віку з сіамською прив'язаністю одна до одної та прахом матері в руках відправляються на пошуки могили батька. Ненайпересічніша історія, правда? Та режисерка зробила її ще більш захопливою, вирішивши зіграти панянок чоловіками. Чи вдалося чоловікам зіграти зворушливих та щирих, трохи дитячих і вибухово-емоційних жінок? Було так добре, що здається, французький драматург написав цю п'єсу спеціально для Михайла Кукуюка і Віталія Салія, а режисерка Тамара Трунова вгадала його задум, чим ощасливила українського глядача.

Аня

Смішно, не могла відірватися від перегляду. Оригінальний погляд на смерть близької людини і те, що стається з нами після переосмислення . Раджу цю виставу абсолютно усім.

Альона

Місцями, й часто, було смішно, але було над чим задуматись. Настрій винятково позитивний і відчуття радості від перегляду якісної висококласної гри. Сюжет зображений схематично, складається враження, що головними є стосунки сестер, а не сама історія їх пригод. Але це абсолютно не псує вистави, все сприймається органічно. Актори відіграли не те, що на 100%, а на всі 200%. Граючи жінок, актори при цьому не вдавались до якихось гендерних штампів, але жіноче однозначно вгадувалось (окрім костюмів, звісно). Незважаючи на наявність лише 2 акторів у виставі, вони повністю заповнили собою весь простір і захопили увагу глядачів до кінця. Раджу лля людей, які люблять філософськи розмірковувати про життя і люблять метафори, алегорії й інші художні засоби, інакше буде дещо складно сприймати виставу. Спочатку довелося звикати до незвичної подачі сюжету. Я б навіть порадила перед виставою хоча б прочитати про сюжет, бо за морем емоцій і метафор інколи не вдавалося зрозуміти, що відбувається за сюжетом. Але чим далі дивишся, тим більше звикаєш і втягуєшся у таку гру й розгадуєш гіперболи - грані взаємовідношень сестер і перепитії їхнього життя. Хоча це була мала зала, в ній достатньо простору для визначеної кількості глядачів.