З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі
Дві панянки у бік півночі

« Дві панянки у бік півночі »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Це зворушлива історія, в якій є все – й ексцентрика, й ніжність, й жорсткий гумор, й нескінченна щирість.

Вона змусить вас плакати та сміятися практично одночасно. Сестри Анетта й Бернадетта колесять по Франції «у бік півночі» на викраденому шестидесятимісному автобусі. Просто вони вирішили знайти могилу батька, на якій не були 25 років. З собою вони везуть прах матері – вони мріють, щоб їх батьки знову були разом.

Театр, морг, диско-бар, поліцейська дільниця – де б вони не з’явилися, з цими «дамочками» не занудьгуєш.

Тривалість: 1 година 10 хвилин
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художниця по костюмах
Художник
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Відповідальна за відео
Художниця з освітлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав

Театр Ampulka.ua та продюсер Михайло Бондаренко у партнерстві з «Диким театром» презентують виставу «Чуваки не святкують або Ukrainian» Постановка Максима Голенка за творами Руслана Горового Вперше на сцені у якості актора, сам автор – Руслан Горовий Ви побачите те, що ніколи не бачили? Ні! Ви побачите те, про шо всі знають і мовчать Ми скажемо на чорне – чорне, а на біле – біле Війну Назвемо Війною, смерть – смертю, зраду – зрадою. Зустрічайте нову класику – те, що вже зовсім скоро, будуть вивчати у школах та переказувати дітям Нетривіальний сюжет, реалістичні картини буття, жива українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас. Вистава від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас. Перед нами проходить життя, в якому є і любов, і ненависть, і завзятість, і абсурдність дій. Реалізм, психологізм, людяність… все знайшло своє місце в цій виставі. Фото: Олексій Товпига

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.0
5.0
6.0
6.0

Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

і сміх і сльози ... і фантастика ... і віддана любов ...

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Жінкам часом непросто знайти спільну мову, особливо, якщо вони живуть на різних поверхах, в різних світах і носять різний одяг. Але якщо вони випадково виявляться замкнутими на ніч в одному просторі, то виявиться, що їх різний одяг зшитий з одного полотна, а душі зліплені з одного матеріалу.

Пастка
« Пастка » Детектив
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
6.0
5.9
6.0
5.8

Весілля. Медовий місяць. Затишний будиночок у горах. Так почалася щаслива історія подружнього життя Даніеля та Елізабет. Проте щастя не було довгим – несподівано зникає дружина… Згодом убитий горем чоловік отримує звістку – мадам Корбан знайшлася. Але чому ж він не радіє? Бо в домі замість Елізабет з'являється незнайома йому жінка! Вона веде себе як кохана дружина і постає питання – що не так в цій історії? Кому з цих двох довіряти і як одного з них вивести на чисту воду.

Відгуки
Марина

Нудьгувати з такими панянками неможливо. З ними весело, смішно, місцями сумно, але точно не нудно. Під час перегляду хотілося застрибнути до них в автобус і здійснити цю подорож разом. Після перегляду і ще довго після нього хочеться поділитися приємним здивуванням від настільки гарної вистави. Вистава для любителів креативних сюжетів, нестандартних за змістом і формою, з відмінним гумором чорнуватого кольору та діалогами наподумать. Сюжет сподобався оригінальністю і нетрадиційністю - дві сестри далеко забальзаківського віку з сіамською прив'язаністю одна до одної та прахом матері в руках відправляються на пошуки могили батька. Ненайпересічніша історія, правда? Та режисерка зробила її ще більш захопливою, вирішивши зіграти панянок чоловіками. Чи вдалося чоловікам зіграти зворушливих та щирих, трохи дитячих і вибухово-емоційних жінок? Було так добре, що здається, французький драматург написав цю п'єсу спеціально для Михайла Кукуюка і Віталія Салія, а режисерка Тамара Трунова вгадала його задум, чим ощасливила українського глядача.

Аня

Смішно, не могла відірватися від перегляду. Оригінальний погляд на смерть близької людини і те, що стається з нами після переосмислення . Раджу цю виставу абсолютно усім.

Альона

Місцями, й часто, було смішно, але було над чим задуматись. Настрій винятково позитивний і відчуття радості від перегляду якісної висококласної гри. Сюжет зображений схематично, складається враження, що головними є стосунки сестер, а не сама історія їх пригод. Але це абсолютно не псує вистави, все сприймається органічно. Актори відіграли не те, що на 100%, а на всі 200%. Граючи жінок, актори при цьому не вдавались до якихось гендерних штампів, але жіноче однозначно вгадувалось (окрім костюмів, звісно). Незважаючи на наявність лише 2 акторів у виставі, вони повністю заповнили собою весь простір і захопили увагу глядачів до кінця. Раджу лля людей, які люблять філософськи розмірковувати про життя і люблять метафори, алегорії й інші художні засоби, інакше буде дещо складно сприймати виставу. Спочатку довелося звикати до незвичної подачі сюжету. Я б навіть порадила перед виставою хоча б прочитати про сюжет, бо за морем емоцій і метафор інколи не вдавалося зрозуміти, що відбувається за сюжетом. Але чим далі дивишся, тим більше звикаєш і втягуєшся у таку гру й розгадуєш гіперболи - грані взаємовідношень сестер і перепитії їхнього життя. Хоча це була мала зала, в ній достатньо простору для визначеної кількості глядачів.