Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Drama Queens – гримуча суміш sci fi та «Сексу у великому місті» від Романа Шидловського, запрошеного режисера-постановника з Мінська, на сцені театру «Актор»!
Колись вони живились надіями більшою мірою, ніж їжею у дорогих ресторанах, розпивали дешеве вино. Але сьогодні ці подружки – жінки з багажем у вигляді досвіду, помилок та напрацьованої іронії. Хтось з них живе у власних мріях, хтось – ходяче втілення здорового глузду, однак всі прагнуть позбутися самотності і знайти особисте щастя. Одного вечора вони зберуться разом у столичній квартирі, і звістка про вагітність однієї не лише стане імпульсом до неочікуваних одкровень, але й призведе до фантастичного (у буквальному розумінні) фіналу…
«Жіночий крик через нестачу справжніх чоловіків, який може привернути увагу істот вищого розуму і побудувати нову цивілізацію, де зникне чоловіча стать у людському роді» – Роман Шидловський про виставу.
Весілля. Медовий місяць. Затишний будиночок у горах. Так почалася щаслива історія подружнього життя Даніеля та Елізабет. Проте щастя не було довгим – несподівано зникає дружина… Згодом убитий горем чоловік отримує звістку – мадам Корбан знайшлася. Але чому ж він не радіє? Бо в домі замість Елізабет з'являється незнайома йому жінка! Вона веде себе як кохана дружина і постає питання – що не так в цій історії? Кому з цих двох довіряти і як одного з них вивести на чисту воду.
Це проймаюча історія про двох дівчат на ім'я Наташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій сім'ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії. Мрії про велике і справжнє кохання. У кожного з нас є мрія і кожен з нас йде до неї різними шляхами. Йде до кінця, до болю в серці, до сміху, що розриває легені, до сліз крізь регіт, до страху в очах.
Театр Ampulka.ua та продюсер Михайло Бондаренко у партнерстві з «Диким театром» презентують виставу «Чуваки не святкують або Ukrainian» Постановка Максима Голенка за творами Руслана Горового Вперше на сцені у якості актора, сам автор – Руслан Горовий Ви побачите те, що ніколи не бачили? Ні! Ви побачите те, про шо всі знають і мовчать Ми скажемо на чорне – чорне, а на біле – біле Війну Назвемо Війною, смерть – смертю, зраду – зрадою. Зустрічайте нову класику – те, що вже зовсім скоро, будуть вивчати у школах та переказувати дітям Нетривіальний сюжет, реалістичні картини буття, жива українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас. Вистава від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас. Перед нами проходить життя, в якому є і любов, і ненависть, і завзятість, і абсурдність дій. Реалізм, психологізм, людяність… все знайшло своє місце в цій виставі. Фото: Олексій Товпига
Надихнули мемуари Харукі Муракамі. Жива музика і найвідоміші у світі роздуми про Біг найвідомішого у світі японського літератора на терасі історчиної будівлі у центрі Києва. Свіжо, іронічно, зворушливо і мотивуюче! Обіцяємо вам справжню пробіжку, коли пульс 120 ударів на хвилину, в навушниках грають Бітли, а особисті проблеми, глобальні катастрофи, страх і бруд лишаються позаду…Коли ти сяєш як зірка, а на небі ні хмаринки, коли, окрім кросівок, нічого не потрібно і ти розумієш, що страждання – питання вибору. Як і насолода. Будете лише ви і ваш біг, ваш політ, ваша дорога. А найцікавіше, що ви не зрушите з місця. Вистава під відкритим небом!Вистава – нон-фікшн. Суміш драйву і філософії, дотепності і мудрості! Це не класична вистава, де є чіткий сюжет та структура, це набір спостережень, висновків, інсайтів Муракамі та молодих акторів Малого театру. Це занурення в потік свідомості, у внутрішній світ людини. Біг тут – метафора. Приєднуйтеся і ви точно дізнаєтеся більше про ультрамарафон, що зветься життям. у виставі звучать кавер-версії хітів The Beatles, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival, Eric Clapton, Bob Dilan, Воплі Відоплясова та інших у виконанні акторів Малого театру.
Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...
Затянуто и местами очень скучно. Сразу хочу отметить, что мне понравилось то как интересно использовали реквизит, подача и необычные костюмы. Но сам спектакль для меня был достаточно скучен. Героини рассказывали о своей несчастной жизни, о том что с ними было. Не хватало событий и интриги в настоящий момент. Весьма скучно.
Це друга вистава театру Актор, більше туди не ногою. Ну зовсім не зрозуміло що це було. Ну дуже банальний сюжет про п'ятьох сорокарічних дівчат, які як в анекдоті хто заміж, хто вже бабуся, хто тільки стає мамою - анекдот хоча б смішний. Актори може и старалися, але грали жахливо. Не раджу нікому. Я не режисер, не актор. Я не знаю як треба. Може треба гарно вчитися у профільних закладах, здавати іспити, розумітися на своїх помилках. Ну все було реально дуже погано. Нажаль :(
Сюжет о сучасних жінках та вічною темою про чоловіків та відносини. Діючих акторів було 4, але тільки двоє змогли розкрити образи та запам‘яталися. Перші хвилин 30 був незрозумілим сюжет вистави і тільки наприкінці прийшло осмислення того, що на самом ділі хотіли показати нам актори. Настрій після вистави - поспілкуватися з подругою на тему вистави.
Вистава позиціонується як фантастична комедія, проте, на мій погляд, вона з великою натяжкою відповідає обом визначенням. Сюжет побудований на зустрічі п'ятьох подруг, які збираються з нагоди вагітності однієї з них. Кожна має свій життєвий бекграунд, історію відносин із чоловіками, проблеми і почуття. Власне, їхню суміш глядач і спостерігає протягом години, а в фіналі всі вони раптом стають вагітними і щасливими - це, мабуть, і є фантастичнка складова вистави. Загалом сюжет цілком вкладається в канву жіночих серіалів, проте зміст діалогів, на мій погляд, мав би бути менш примітивниим і вульгарним, навість з огляду на специфіку цього жанру. Акторська гра більш аматорска, ніж професійна. Викликає непорозуміння дублювання частини текстів на початку і в фіналі. І вже зовсім ні до чого фото президента в "ролі" нареченого одієї з героїнь, якщо це претензія на політичну сатиру на кшталт 95- кварталу, то вона дуже недолуга. На жаль, досить цікава сценографія не змогла врятувати загальне враження, мінуси переважили. костюми і декорації були більш вдалими, ніж зміст. незручний зал, глядачі заважають один одному.
не понимала происходящего. Пять разных женщин и пять историй их взаимоотношений с мужчинами, а также между собой. Диалоги про секс и обсуждение мужчин, их качеств и жизнь с ними и без них. ожидания были больше, чем сам спектакль. плохо видно спектакль от середины и до конца зала.
Иногда возникало чувство недоумения, а в целом как-то нейтрально. Настроение нейтральное, не зацепило. Сюжет о 5 подружказ, 5 разных женских судеб...Не всем актерам удалось передать образы, но большинству актерского состава я поверила. Я бы спектакль не рекомендовала.
Чесно кажучі достатньо одного перегляду. А дівчата молодці! Раджу дорослим людям. У приміщенні не працювали кондиционери.
Настрій залишився гарний, завдяки легкій грі акторів. Вистава розповідає про іноді складну жіночу долю, залежність жінок від чоловіків. Дуже сподобалася гра дівчат які насправді не є професійними акторами. Одна з непрофесійних акторок точно була в ролі і справила неймовірне враження. Заради неї варто подивитись . Раджу людям які взагалі люблять театр, та театральне мистецтво. Любителям креативу в режисурі. Рекомендую вдосконалити українську мову в акторів, бо були іноді русизми.
Було смішно, не могла відірватися від перегляду. П‘ять подружок зустрічаються з нагоди вагітності однієї з них, Вона не вагаючись, вирішила народжувати дитину без батька, вони не знали один одного, але це було почуття с першого погляду, тільки одна ніч, яка запам‘яталась Юлії на все життя. Вона не боїться труднощів, їй є , що дати своєї дитині, вона багато подорожувала, в ній розвинуто почуття незвичайного. Акторки не професійні, але скільки в них було пристрасті, кумедності, скільки любові до театру, що навіть не виглядало, наче вони не професійні акторки. Дуже смішно виглядали їх чоловіки в відеоряді. Розчуялась і залізна леді, яка розповіла , що весь час утримує свого майбутнього чоловіка, а він не звертає на її увагу. Запальна вистава, достойна гра дівчат, величезна робота режісера. Дуже дякую за жарти і веселий настрій. Раджу всім з 18 років.
Спектакль рассказивает об подругах об их взгляда на жизнь, интимные отношения и мужчин. Такие себе женские поседелки но не совсем обычный. Представление начинает и заканчивается на одном и том же диалог. С чего началось с того и закончилось. Я не совсем поняла, что с ними произошло,что это был за свет. Думаю их украли инопланетяни и проводили над ними опыты. Думаю над их нем подсознанием, потому что каждая вспомнила самые яркие и пикантные собитие из жизни. Смешанные чувства. Было и смешно ,иного не понятно , было даже смущение. После представления у меня остался вопрос что с ними произошло. Их похитили инопланетяни? Смешанные чувства. Актрисам удалось передать образ своих героин особенно беременной и женщине с насыщенной сексуальной жизнью. Они мне запомнились больше всего. Я впервые была на фантастической комедия. Довольно забавно. Интересно было наблюдать за игрой актрис и видео рядом за их спиной. Спектакль подойдет больше женщинам.
Театр «Актор» був заснований у 1987 році відомим актором театру і кіно, народним артистом України Валентином Шестопаловим. Саме він поставив на перше місце у театрі особистість артиста: «Для мене театр «Актор» – це спосіб самоствердження, реалізація потаємних творчих мрій... Ми не зачиняємо двері ні перед ким». Перші чотири сезони «Актор» працював у новому для Києва форматі театру-кафе.
У 2017 році директором та художнім керівником театру «Актор» став Слава Жила. Зберігаючи і поважаючи надбання минулого, команда створює сучасну мистецьку історію – робить театр, де гармонійно співіснуватимуть сучасні та класичні, перевірені часом вистави, від молодих та досвідчених режисерів.
Театр розвиває свою діяльність у чотирьох напрямках:
Актор. КЛАСИКА – традиційні вистави за класичними творами;
Актор.UNDERGROUND – постановки творів сучасних українських і закордонних авторів;
Актор.KIDS – дитячі казки у виконанні відомих акторів театру та кіно;
Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР – це лабораторія, де професійні режисери працюють із непрофесійними акторами.