Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Double Double »
Зустріч жінки та чоловіка – найкращий початок будь-якої історії. Здається, що безліч варіацій такого початку сюжету, які ви вже бачилина сценах та кіноекранах, не обіцяють цікавого розвитку подій. Проте, це не про нашу історію. Гроші, кохання та щастя – ось головні ставки в цій безкомпромісній грі.
« Особисто. Привселюдно. Непристойно. »
Комедія
« Ненормальна »
Комедія
« Скамейка »
Трагікомедія
« Ніч для двох »
Комедія
« Карнавал гріхів »
Постановка вызвала смешанные эмоции, тк события менялись часто. После просмотра осталось приятное послевкусие. Этот спектакль для людей с хорошим вкусом. Данный спектакль очень понравился,приятно удивил понятной постановкой, довольно тяжёлой и запутанной пьесы.Также хотелось бы отметить незаурядную игру актёров,очень понравился интерпретация архетипов персонажей. Актерам удалось сделать эту постановку по своему интересной. Я поверила атерам, потому что им удалось передать образы обычных людей, но эти образы были интересны. Не было клише. Представление было очень собранным, зритель не скучал, не было моментов, когда зритель " погряз" в воде без сути. Советую тем, кто хочет отвлечься от своей жизни.
Прекрасный сюжет. Триллер, трагикомедия. Прекрасное настроение от спектакля. Прекрасный спектакль "Дабл, дабл" в театре Колесо. Спасибо театру за возможность быть зрителем на таких интересных и разноплановых спектаклях, получать удовольствие от великолепной игры актеров. Неожиданный поворот сюжета, никогда бы не предугадала такой финал. Очень классная постановка. Актеры невероятно таланливы и профессиональны. Они полностью отразили образы героев. Как сама игра, так и сюжет все 2, 5 часа держали во внимании. Театру стоит обратить внимание на пожарную безопасность. Очень мало места как в зале, так и в фойе. Лестница на 2 этаж не предназначена для пожилых людей. В случае пожара или аварии немного страшно.
Вистава, яка дозволяє потрапити у справжній детектив! І протягом 2х годин ви все одно ні за що не здогадаєтесь чим закінчиться вся ця історія. Дві людини, одна кімната та безкінечна суміш незрозумілих шматочків правди, які збираються докупи вже після оплесків глядачів та поклонів акторів. Достатньо легка, іноді смішна, з елементами абсурду вистава, на якій треба бути пильними, щоб зрозуміти чому та навіщо! Цікавий, непедбачуваний сюжет, написаний актором для акторів: коли життя - це театр! Не пожалкуєте!
Вистава 7/10. Добра, але не без деяких мінусів. Німецька газета (Bild) у англійскій виставі. Забагато, як на мене, пристрастей у фіналі. Персонажі занадто кардинально та часто змінюють свою поведінку у фіналі. Така зміна поведінки є очікуваною, але не зовсім логічною з моєї точки зору. З точки зору сюжета - можливо. Я б не радив виставу для своїх знайомих окрім тих, що полюбляють щоб на сцені вирували пристрасті.
Вистава «Double Double» з 1986 року не втратила свою актуальність. Як і 30 років тому люди нехтують моральними принципами, піддаються на сумнівні авантюри для покращення свого життя. Обман, обман, обман..... Однак, не зважаючи на легку наживу любов намагається розбудити людяність, та вибрати правильне рішення. Жінка-аристократка за короткий проміжок часу намагається навчити безпритульну людину як поводять себе англійські джентльмени. Звичайно, це не можливо, але волоцюга виявляється не таким простим....., як і леді..... Постійна зміна характерів та настроїв акторів. У виставі їх тільки двоє, але весь спектр емоцій гарантовано. Заплутано та незрозуміло???? Необхідно бути напоготові, щоб встигати слідкувати за змінами в подіях. І звичайно - неочікуване завершення....
Народна артистка України, режисер, актриса
Засновниця, директор-художній керівник та ідейний натхненник Київського академічного театру «Колесо» (1988).
«Жінка року-2000» у номінації «Жінка та культура»
Лауреат театральних премій «Київська пектораль»
Лауреат Міжнародних театральних фестивалів та конкурсів
Лауреат Премії НСТДУ ім. П. Саксаганського.
Закінчила Інститут театрального мистецтва (нині Національний університет театру, кіно і телебачення) ім. І.К.Карпенка-Карого (1981) – викладач Народний артист України Михайло Резнікович).
Співпрацює з Міжнародними культурними фондами, форумами, представництвами та посольствами (Австрія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Болгарія, Латвія, Литва тощо)
Здійснила цикл радіопостановок «Європейська інтелектуальна драматургія 20 ст.» на Національному радіо України.
Організаторка і директор Міжнародних театральних фестивалів «Слов’янські зустрічі» (1994), «Подія» (від 2008), Міжнародного театрального фестивалю камерних вистав AndriyivskyFest (з 2017), Український формат Міжнародного театрального фестивалю камерних вистав AndriyivskyFest (з 2018), Незалежний формат Міжнародного театрального фестивалю камерних театрів AndriyivskyFest (з 2019), співорганізаторка та керівник Міжнародного театр фестивалю моновистав «Відлуння» (з 1998).
Разом із колективом театру здійснила фестивальні виступи на території Польщі, Болгарії, США, Румунії, Франції, Албанії, Сербії, Білорусі, Туреччини, Литви, Латвії, Македонії, Шотландії, Вірменії, Ізраїлю тощо.
Її режисерська робота вирізняється прискіпливою увагою до деталей, креативним підходом до просторового вирішення вистав. Ірина Кліщевська застосовує яскраві постановчі засоби, в яких велику увагу приділяє психологічно-побутовим, інтимним інтонаціям. Гармонійний акторський ансамбль, актор як носій головної думки вистави – центр творчої уваги режисера. Актор – співавтор вистави. Використовуючи досвід світового театру, Ірина Кліщевська розширює можливості сценічного мистецтва, будуючи свій театр у сфері асоціативного мислення і сприйняття, нестандартно застосовує особливості різноманітних видів мистецтв (живопис, музика, кіно). У виставах формує гармонію людських стосунків на матеріалі дійсності, що досягається шляхом відвоювання права бути вільним творцем власної долі.
Заслужена артистка України, провідний майстер сцени.
Народилася 21 вересня.
Свою творчу кар’єру після закінчення Київського інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого Валентина Бойко розпочала в Київському Молодіжному театрі.
З 1988 року працює в театрі «Колесо», грає у великій кількості вистав поточного репертуару, виконує головні ролі. За роки творчої діяльності нею створено понад двох десятків образів героїнь, втілених класиками української та зарубіжної драматургії. Її сценічні образи яскраві, неординарні, з тонким психологічним малюнком ролі. Актриса майстерно передає сутність рис характеру своїх героїнь, володіє мистецтвом психологічного малюнка і гостротою виразності зовнішніх деталей, що надає її персонажам неповторності.
Серед кращих її акторських робіт, театрознавці відзначають такі ролі, як: Соня (Г. Яворська за романом Ф. Достоєвського «Сни Родіона Раскольнікова»), Зіна (за твором П.Саксаганського «Шантрапа»), Наталія Петрівна за твором І. Тургенєва «Місяць на селі»), Ліка («Ліка» за п’єсою Армена Зурабова), Лізетта («Любити, палати і бути таким, як раніше…» за поезією Беранже) та інші.
Валентина Бойко – учасниця багатьох Міжнародних театральних фестивалів, різноманітних Міжнародних театральних проектів, вечорів, творчих зустрічей.
Народився 17 жовтня.
Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім.І. Карпенка-Карого. Працює в київському театрі «Колесо» з 1993 року.
Театр «Колесо» був заснований у 1988 році. Перша вистава відбулась 28 травня того ж (1988) року. Засновником та художнім керівником закладу від дня заснування й дотепер є Народна артистка України Кліщевська Ірина Яківна.
Значною подією в житті новоствореного колективу стало отримання власного приміщення на Андріївському узвозі, 8. Усі працівники театру взяли участь у переобладнанні будівлі під потреби театру.
Нині головна сцена театру розташована на другому поверсі театру і розрахована лише на 70 глядачів. Відтак, театр є камерним – актори перебувають на відстані витягнутої руки від глядачів, вони стають свідками найпотаємніших процесів, які відбуваються на кону. Другою сценою в «Колесі» вважають кафе театру. Тут, на першому поверсі, у затишній домашній атмосфері проходять вистави, які змушують глядачів відчути себе знову ж таки безпосередніми учасниками вистави.
Від вересня 2008 року Київський театр «Колесо» отримав статусу «академічного». У теперішній час, театр «Колесо» є невід'ємною складовою культурного життя Києва, улюбленим місцем відпочинку не тільки киян, а й численних гостей столиці.
« Double Double »
