Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Дорога до Вифлеєму »
Вистава «Дорога до Вифлеєму» – це більше ніж історія про народження Ісуса. Доля ослика, який везе маленького хлопчика на своєму візочку – це розоповідь про становлення особистості. Маленький ослик шукає Бога та дуже мріє стати зіркою. Чи зрозуміє він у чому ж його покликання? Відповідь на це питання можна шукати всією родиною у виставі «Дорога до Вифлеєму».
« Пригоди Лісовичка, або як врятувати планету »
Вистава-урок на екологічну тему
« Попелюшка »
Мюзикл, казка
« Ще раз про Червоний Капелюшок »
« Зеленими пагорбами океану »
Казка
« Не хочу бути собакою »
Казка
Дитина була зацікавлена тематикою вистави, оскільки ми почали тільки вивчати про Бога. В ході вистави у неї виникало багато питань, що стосувалися релігії і надзвичайних явищ, пов'язаних із народженням Ісуса Христа. Дитині сподобалося, зацікавила тема народження Ісуса Христа. Обов'язково ще прийдемо. Серед недоліків, то це підвищення, яке має крісло для дитини. При кожному її русі на кріслі, я боялася, що вона впаде звідти, прийшлося садити дитину на руки собі.
До прибуття в Ужгород працював у Харківському, Приморському лялькових театрах.
1987–2006 – головний режисер Закарпатського театру ляльок
2006–2014 – головний режисер Львівського академічного обласного театру ляльок, доцент, художній керівник курсу акторської майстерності театру ляльок Львівського національного університету ім. І. Франка
2014 – Режисер-постановник Закарпатського академічного обласного театру ляльок
Член Національної спілки театральних діячів України
Член Міжнародної спілки діячів театру ляльок (УНІМА–Україна)
Почесне звання «Заслужений артист України». 2003
У львівському академічному обласному театрі ляльок працює з 1996-го року.
Отримав освіту у Київському національному університеті театру, кіно і телебаченні ім. Карпенка-Карого.
Актор
Іван закінчив факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. У Львівському театрі ляльок з 2015-го року.
Актор часто любить повторювати фразу: «Здійснюйте свої мрії, бо хтось візьме вас на роботу для здійснення своїх».
Окрім театру, хлопець працює ведучим концертів та корпоративів, мріє про велике кіно. Натхнення черпає у своїх батьків.
Заслужена актриса України, провідний майстер сцени.
Актриса. Закінчила Львівське культурно-освітнє училище (1985; викл. В. Михайлевич). Від 1963 (з перервою) працює у Львівському театрі ляльок. 1969–72 – артистка розмовного жанру Кіровоградської філармонії. Гра характеризується емоційністю, реалістичністю, глибоким проникненням у психологію образу.
Акторка-ляльковод вищої категорії
Пані Ірина долучилась до театру у 2000-му році і тепер є артистом ляльководом вищої категорії. За її словами – «Лялька – це сокровенно-магічне створіння, яка, оживши в руках актора-ляльковика, творить дива, дарує дітям справжню казку. Лялька більш динамічна, має набагато більше можливостей, ані ж сам актор.»
Ірина Остюк закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв і отримала кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, керівника аматорського театрального колективу, викладача театральних дисциплін. Після цього був Рівненський державний гуманітарний університет, де вона вчилась на організатора-педагічно-культурно-дозвіллєвої діяльності. А також навчальні курси по коментуванню динамічних візуальних творів для глядачів з ураженнями вад зору і отримала кваліфікацію «аудіоскрипція візуальних творів».
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок. Помічник режисера.
Пані Слава працює у нашому театрі починаючи з 1972-го, коли у червні її взяли акторкою допоміжного складу.
Будучи ще школяркою, займалась у ляльковому гуртку, при Будинку Будівельників у м. Львів. Після закінчення 10-го класу школи-інтернату, керівниця гуртка «Світлячок» – Луганська Валерія Миколаївна привела її до керівництва театру ляльок, після чого і почалась творча кар’єра акторки.
Працюючи в театрі, пані Слава паралельно здобувала освіту в Ленінградському державному інституті театру, музики і кіно (нині Санкт-Петербургський державний інститут сценічних мистецтв), куди вступила у 1990-му році, а через півтора року перевелась до Харкова, в інститут мистецтв ім. Котляревського на кафедру театру ляльок, яку закінчила вже у 1995-му році.
Провідний майстер сцени Львівського академічного обласного театру ляльок.
З 1977-го року працює у Львівському академічному обласному театрі ляльок.
В’ячеслав Курилко закінчив Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського, відділення – актор театру ляльок.
З 1975 по 1977 – працював у республіканському театрі ляльок «Лікуріч» у Молдові. Після цього повернувся у Львів, де з 1977-го року активно працює.
Деякі з його робіт:
«Дорога до Вифлеєму» – господар, Мавпа;
«Садок вишневий» – Тарас, оповідач;
«Лисичка, Котик і Півник» – Котик;
«Золоторогий олень» – Король;
«Знайдена лялька» – Черевик, Прибиральник, Сміттємонстр;
«Два леви» – Лев Данилович, Вовк;
«А де ж п’яте» – Півень, Осел та багато інших.
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
« Дорога до Вифлеєму »
