Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Дон Жуан. Коктейль »
Герой-коханець, лицемір, або ж просто збоченець? Вже декілька століть великі письменники, поети та звичайні графомани не втомлюються переосмислювати загадковий образ легендарного розпусника на ймення Дон Жуан! Ми теж не втрималися і вирішили подивитися на знайомі сюжети з неочікуваних ракурсів.
На вас чекають сміливі та курйозні пригоди Дон Жуана та його вірного слуги, походеньки яких, як заведено, закінчаться у пеклі. Але до того гіркого моменту все має бути надзвичайно весело!
Герой-коханець, лицемір, або ж просто збоченець? Уже кілька століть великі письменники, поети, а також звичайні графомани не втомлюються переосмислювати загадковий образ легендарного розпусника на ім'я Дон Жуан! Ми теж не втрималися і взяли все найбезрозсудніше і найкомічніше, з того, що було відомо про цього ловеласа і зварили власний скажений модерновий мікс, який представлять для вас кращі комедійні актори України.
Не відмовляйте собі в задоволенні. Або навпаки, відмовте якомога швидше, бо ніхто не гарантує безпечні наслідки цієї нестриманості. Чи може бути пробачений той, хто кинув сім'ю, захопившись незнайомкою з сумнівним минулим? Чи гідний співчуття чоловік, до дна вичерпаний власною хіттю? І навіть якщо великодушна дружина прийме блудного чоловіка назад, то вимолити прощення у того, хто вершить божественну справедливість, буде набагато складніше. Але хіба має значення майбутнє покарання, якщо ви одержимі небезпечною пристрасною жагою?
Теодор – самотній письменник, купує нову технічну розробку – операційну систему, покликану виконувати будь-яке бажання користувача. На подив Теодора, незабаром між ним і операційною системою виникає роман.
Чи можлива любов втрьох? Чи хтось один завжди буде зайвим? – Ти повинен дарувати квіти – Ти повинен говорити компліменти – Ти повинен робити подарунки – Ти повинен надсилати : добраніч, я щасливий, дякую – Ти повинен займатись сексом двічі на тиждень... З одного боку добре, коли ти знаєш весь список своїх «повинен», з іншого, якщо в тебе поліаморні стосунки одразу з двома дівчатами? Найголовніше, що ти повинен: ВИЖИТИ! Рекомендована до перегляду людям, що шукають відповіді
Цю виставу в столиці ви не побачите ніде окрім Театру Кіно! П'єса Марко Кропивницького «Доки сонце зійде, Роса очі виїсть» вже давно зникла з театральної сцени, хоча свого часу була несамовито популярною. Причина - втрата нею актуальності. Сучасному глядачеві надто складно буває зануритися у проблеми нерозділенного кохання до панича. Театр Кіно виправляє цю несправедливість і дарує класичній п'єсі театру корифеїв нове дихання. Любов Оксани все така ж заборонена, але тепер не через соціальну нерівність! Її любов до Борислави гріховна адже гомосексуальна. Чи навпаки чиста адже лесбійська. Головне, що так само трагічна, як і у 1882!
Пикантная комедия для тех, кто любит такой тип спектаклей. Название спектакля сразу дает понять тему. Если вам захотелось пикатности или отвлечься, без трагедии, можно смело выбирать данный спектакль. Курьезные ситуации, в которые попадает главный герой и его слуга, заставим вас улыбнуться. И возможно, даже узнать себя в некоторых сценах. Данный спектакль для тех, кто любит пикантные спектакли, истории. Актеры как всегда на высоте. Даже учитывая, что играл второй состав, каждый отобразил характер своего героя. Не очень удобны приставные стульчики в проходах -не видно всей сцены.
Пикантный спектакль с нотками эротизма, сексуальности и фривольности. Легкий, фривольный спектакль для любителей темы "дон жуана, казановы". Было несколько смешных сцен. Весь спектакль наполнент темой секса. Все актеры сыграли прекрасно. Данный спектакль для любителей пикпнтых сюжетов без насилия и чрезмерного эротизма.
Акторський склад - сильно хвилював, всі такі чудові і знані актори були заявлені. Декорації на сцені на початку сильно заінтригували, червоний пристрасний колір антуражу, чорні квітки, музичні інструменти - що значило живу музику. Та вже після 15 хвилин вистави все передчуття чогось неймовірного почало згасати, і з'явилось нове відчуття комерційної вистави, яка тримається лише на іменитих акторах. Хоча друже розчарування це не всі заявлені актори грали на сцені. Історія кохання Дон Жуана, яка і зіграла злий жарт із ним. Можна люитися з багатьма жінками, а закохатися в одну єдину, що і буде фатальною помилкою всього життя. Вся історія показана в жартівливій формі, навіть з відтінком чорного гумору. Сюжетно дуже слабко, багато подій намагаються вписати в 1,5 години, для яких трохи замало простору. Може іноді і потрібні такі вистави, на яких не треба вдумуватися, переживати, а треба просто сісти і посидіти. Найвдаліші жарти зі всієї вистави - один політичний жарт, про призначення на посади через родинні зв'язки; та жарт про 1+1 та танці із зірками - це моменти які трохи розворушили і дійсно були смішними. Також запам'ятались українські пісні, які адаптовані під італійську культуру:" Я піду в далекі Альпи, щоб поїсти равіолі". Було з чого посміятися, але замало на фоні загальної картинки. Підійде для тих, хто любить творчу групу "чорний квадрат", хто не любить вистави в яких треба щось думати і любить посміятися з непристойних жартів. Ця вистава не потребує занадто емоційної гри, чи витягання нерву. Хоча актори всі досвідчені, і я їх бачила в багатьох амплуа, та в цій виставі вони загубилися. До гри зауважень немає, тут підводить сюжет вистави.
Вистава викликала переважно приємні емоції - було смішно, були відсилки у певні кумедні моменти нашого життя, втім кілька разів монологи та діалоги героїв викликали замислення, легкий сум. Нудно не було. В принципі сюжет майже повністю відповідає класичній інтепретації сюжету Дон Жуана, доповнено діалогом з Казановою у в'язниці, певними деталями з сучасної України, але вони не псують загальне враження, радше покликані наблизити глядача до героїв та їх пригод. Діалог з Казановою, який потім перейшов в монолог останнього я назвала б виграшною знахідкою (багато в чому завдаки В. Кокотунову). Значна роль дісталася Лепорелло, що також є певним відхиленням від звичного всім сюжету. Підійде тим хто любить сюжет про Дон Жуана, хто полюбляє конкретних акторів, які задіяні у виставі, кому подобаються легкі сучасні постановки з невеликою кількістю акторів. Недолік у тому, що театр дуже маленький, тому запускають до нього фактично перед самим початком вистави. Однак у сусідньому приміщенні є кав'ярня, де можна зачекати та випити кави/чаю.
Народилася у місті Києві. Закінчила середню загальну школу №224. Також отримала позашкільну освіту (7 класів) у школі мистецтв №3 (акторське відділення).
У 2008—2012 роках навчалася у київському коледжі «Театру і кіно» за спеціальністю актриса драматичного театру (майстерня В. А. Кіно)
У 2012-2018 навчалася КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого (за спеціальністю драматург кіно і телебачення), отримала ступінь бакалавра та магістра.
З 2013 року – член Національної спілки театральних діячів України.
2015 — Перша премія літературного конкурсу Коронація слова за п'єсу для дітей «Країна серйозних»
2015 та 2017 – учасник фестивалю «Тиждень актуальної п'єси» з п'єсами «16+», «Як перетворитися на собаку»
2018 – Перша премія літературного конкурсу Коронація слова у номінації «П'єси» за твір «Собача будка»
З 2018 року працює заступником директора у Центрі мистецтв Новий український театр (Театр на Михайлівській)
Автор статей та публікацій про театр і кіно («Дзеркало тижня», «Yabl», «Театрально-концертний Київ»)
Максим Голенко – один із найрезонансніших режисерів України, майстер театрального трешу та епатажу.
З 2006 по 2021 рік створив 45 вистав у професійних державних та недержавних театрах в різних містах України: Миколаїві, Рівному, Коломиї, Івано-Франківську, Луганську, Києві, Харкові та Одесі. А також був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де у 2016 році поставив виставу «Вій» за п’єсою Наталії Ворожбит у рамках проєкту «Дикий схід».
З 2016 і донині — головний режисер незалежного «Дикого театру».
Вистави брали участь у фестивалях Гогольфест, «Мельпомена Таврії», «Тернопільські театральні вечори», Фестивалю Молодої режисури, Kiev Theatre Showcase (ETC), «Wild Osten – 2016» (Німеччина), Festival divadiel strednej Európy у Словаччині та отримували відзнаки.
Народився 22 серпня. Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого (курс Б. Бенюка). Артист театру і кіно. Роботи у театрі «Актор»: «Бійцівський клуб» Ч. Паланіка, «Здрастуйте, я ваша тітонька» Б. Томаса, «Лускунчик та Мишачий король» Е.Т.А. Гофмана, «7 розгніваних джентльменів» Джона Стерджеса, «Попелюшка», «Схід-Захід», майстер-клас з публічного виступу «Великі диктатори», «Ведмідь і Освідчення» А. Чехова, «Патріс», «Дім божевільних» Е.Скарпетта.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
В 1999 році закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-арого (майстерня І. Молостової).
У театрі з 2008 року.
Ведучий програми «Було ваше – стало наше» на телеканалі «Інтер»;
Ведучий програми «На гачку» на Новому каналі.
Актриса театру і кіно.
Навчалась у школі-студії при Київському інституті музики імені Глієра.
Студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення. Майстерня Шаварського Олега Микитовича.
Серед робіт у театрі «Актор»: «Здрастуйте, я ваша тітонька», «Дім Божевільних», «Схід-Захід», «Ніч перед Різдвом», «Патріс», «Дон Жуан.Коктейль».
Знялася у короткометражних фільмах: «Anger», «Future is now», «Зорепад». У серіалах «Весна моего сердца», «Виходьте без дзвінка» (1 сезон), «Тайные двери», «Доктор Віра», «Старший слідчий».
У 1993 закінчив акторський факультет Київського державного театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого (курс В. Зимової).
З 1993 актор почав працювати в Молодому театрі.
Працював помічником художнього керівника і асистентом режисера (постановки «Дон Жуан», «РЕхуВІлійЗОР» і «Гедда Габлер»).
Народилась 23 січня 1982 року. Закінчила Київський університет культури за спеціальністю «Сценічна майстерність».
Лауреат конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка (м. Київ, 2001). Лауреат премії ім. М. Аркаса за роль Мурусі Чурай у виставі «Маруся Чурай», реж. С. Павлюк.
Має Відзнаку Миколаївської обласної ради 2-го ступеня, а також Пам’ятну медаль «З театром в серці» Миколаївського національного академічного українського театру драми та музичної комедії .
Житєве кредо – «Тут і зараз»!
Театр «Актор» був заснований у 1987 році відомим актором театру і кіно, народним артистом України Валентином Шестопаловим. Саме він поставив на перше місце у театрі особистість артиста: «Для мене театр «Актор» – це спосіб самоствердження, реалізація потаємних творчих мрій... Ми не зачиняємо двері ні перед ким». Перші чотири сезони «Актор» працював у новому для Києва форматі театру-кафе.
У 2017 році директором та художнім керівником театру «Актор» став Слава Жила. Зберігаючи і поважаючи надбання минулого, команда створює сучасну мистецьку історію – робить театр, де гармонійно співіснуватимуть сучасні та класичні, перевірені часом вистави, від молодих та досвідчених режисерів.
Театр розвиває свою діяльність у чотирьох напрямках:
Актор. КЛАСИКА – традиційні вистави за класичними творами;
Актор.UNDERGROUND – постановки творів сучасних українських і закордонних авторів;
Актор.KIDS – дитячі казки у виконанні відомих акторів театру та кіно;
Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР – це лабораторія, де професійні режисери працюють із непрофесійними акторами.
« Дон Жуан. Коктейль »
