Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Докудрама «Вій» – це креативне втілення режисером-постановником, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим п’єси сучасного українського драматурга Наталі Ворожбит. Використавши фольклорну гоголівську фабулу, вона майстерно переносить сюжетні події твору у сьогочасну реальність.
Двоє французів приїздять в Україну на гостини до своєї «інтернет-знайомої» Оксани і несподівано опиняються у вирі неймовірних подій, які почасти знаходяться за межею об’єктивного мислення, але торкаються потаємних духовних глибин, де приховані відповіді на сакральні питання: Чому так живемо?.. Який спадок залишаємо?.. Чи вміємо каятися, прощати і просити прощення… і не лише для своєї душі?..
Усі непередбачувані авторські ходи, несподівані режисерські рішення, цікаві акторські знахідки спрямовані на створення вражаючого, спонукаючого до роздумів, складного сценічного дійства.
«НОВЕЧЕНТО (1900-й)» сучасного італійського письменника Алессандро Барікко - це легка, захоплива, бентежлива, щира історія музиканта, що все життя провів на кораблі, ні разу не ступивши на берег. Розглядаючи мінливі обличчя пасажирів, він з’єднався з життям цілого світу, налагодив діалог з усім людством і переклав це на мову музики. Мову надлюдську і правічну. Знаково, що «НОВЕЧЕНТО (1900-й)» – вперше за існування нашого театру - грається у вітальні мікросцени, де зазвичай глядачі відпочивають в очікуванні початку театрального дійства. У виставі цей простір перетворюється то на музичний салон корабля, то на мистецьку галерею. У виставі звучить жива музика і, здається, майже відчутно запах моря. На стінах зали проступають обличчя відомих акторів і режисерів. Молодий актор Станіслав Мельник знаходиться у діалозі з цими метрами, вписуючи власне існування у багату традицію Театру, що так само, як і музика для його героя, перетворюється для нього на саме життя.
Забуті, нікому непотрібні живуть собі десь у покинутому чорнобильському селі чудернацька баба Пріся, хвороблива мати і придуркуватий син. Був ще тато, але його вже давно немає, одного разу він нишком зібрав найнеобхідніші речі – свої документи і всі гроші – і зник у невідомому напрямку… Це специфічна комедія, де міф та реальність мають однакову силу, де радіоактивний гумор межує з правдою нашого життя, де картопля – делікатес, а «згущьонка» – просто фантастика! «Чому ми живемо в зоні, а інші люди живуть там – «не в зоні»?
Вистава-перформанс «Вибір за Тобою», створена за участі акторів, хореографів та вокалістів! Людина може жити або ж існувати в нашому світі навіть не задумуючись, що вона піддається впливу соціуму, або ж нав'язаних думок, котрі заставляють виконувати правила придумані не Вами! Страх – то є один із чинників, котрі допомагають нам вижити... Так, саме вижити, а не жити! Обираючи свій наступний крок в житті, подумайте, хто являється його причиною. Історія молодого хлопця, котрий мріяв про щастя, любов та доброту, а ще хотів втілювати свої дитячі мрії. Він влаштувався на роботу, закохався в дівчину і почав працювати, та все пішло шкереберть, коли він спробував побороти систему. Що з ним сталося? Це можно буде побачити під час перегляду. В виставі-перформансу використовується кавер версії відомих хітів: Marilyn Manson, Sia та інших сучасних виконавців живий супровід відомих хітів дозволить вам зануритись в сучасне життя і зазирнути в ті потаємні місця, куди Вас не пускають.
У цей непростий для нашої країни час особливо важливою місією є примирення – і не лише непримиренних світоглядів сучасних громадян, але, передовсім, загоєння давніх ран, які лежать в основі будь-якого конфлікту. Саме тому два успішні колективи – столичний театр «Золоті ворота» та Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка – вирішили об'єднати свої зусилля для роботи над виставою за п'єсою популярного молодого українського драматурга, який живе між Львовом та Берліном, Павла Ар'є. В основі сюжету драми «Слава героям» лежить сучасна історія двох ветеранів – УПА та Великої вітчизняної війни, – яких доля зводить в одній лікарняній палаті… Копродукція Театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. І. Франка
Сюжет, що спопеляє думки своєю відвертістю. Розриває на шматки серця та змушує захлинатися від сміху. Історія, що проллє правду на наші владні натури. Примхою долі, два кандидати в мери міста – завзяті конкуренти на політичній арені – є дуже близькими друзями в особистому житті. Кожен з них вже підраховує потенційні голоси виборців і готовий святкувати перемогу. Але ДЕНЬ ТИШІ приносить з собою несподіванку. Дивним чином, з міста зникають усі його жителі. А можливо, і не тільки з міста… Що це? Містичне знищення людського роду, чи терористична операція? А, може, підступна витівка одного з кандидатів? Для народних обранців це значить лише одне: тепер немає ні кому голосувати, ні ким керувати. Тож, вони зі своїми дружинами шукають відповіді: чи самі вони лишилися в цьому світі? Хто ж все-таки стане мером? Як їм бути тепер? Аж поки їхні роздуми не перериває спокійний дзвінок у двері… Підкуп, шантаж, погрози і спокусливі пропозиції. Брудна гра з використанням усіх можливих і неможливих засобів впливу. Порожні обіцянки і гучні звинувачення. А ще літри крові на вівтар могутності і слави. Гумор, що не залишить жодного живого місця від величних можновладців. Таке можливо тільки в «День тиші»! Тож нехай почнеться гра!
У 1983 р. закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого, після закінчення якого працював у Чернігівському облмуздрамтеатрі артистом драми. З 1989 по 1996 рр – у Чернігівському облтеатрі для дітей та молоді.
З 1996 по 2002 р. працював режисером-постановником Чернігівського театру ім. Т.Г.Шевченка. З 2010 р. Бакіров А.Р. призначений на посаду художнього керівника – головного режисера Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.
Успішна участь його вистав у Всесоюзному фестивалі класичної драматургії у Москві (Росія, 1990), Міжнародному театральному фестиваль «Херсонеські ігри» у Севастополі (1997), Міжнародному фестивалі експериментальних театрів у Каїрі (Єгипет, 1997), Міжнародному Шекспірівському фестивалі у Гданську (Польща, 1997), Міжнародному театральному фестивалі, присвяченому 100-річчю від дня народження Федеріко Гарсіа Лорки у Москві (Росія, 1997), фестивалі «Міжнародна Академія Мистецтв» в Одесі (1998) та багатьох інших.
За великі творчі досягнення, значний внесок у розвиток українського національного театрального мистецтва А.Бакірова у 2001 р. було нагороджено премією «Експеримент» Спілки театральних діячів України, у 2005 р. – срібною медаллю Академії Мистецтв України, у 2012 р. присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
Вистава «Комедія помилок» (В.Шекспіра) у його постановці була відзначена серед кращих на фестивалі «Золоті оплески Буковини»-2015, а на XVIII Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії» (Херсон, 2016) здобула Гран-прі фестивалю.
У 2016 р. поставлена ним вистава «Ніч перед Різдвом» за повістю М.Гоголя на фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» (Чернівці) стала переможцем у номінаціях «кращий режисерський задум та втілення» і «краще музичне вирішення вистави», а також «Кращий акторський ансамбль» на Міжнародному театральному фестивалі «Біла вежа» (Брест, Білорусь).
Закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка (спеціальність актор театру і кіно). Працювала в Луганському академічному українському обласному музично-драматичному театрі та в Чернівецькому академічному обласному музично-драматичному театрі ім.О.Кобилянської. У Чернігівському театрі працює з 2015 року.
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. В театрі працює з 2008 року. На Міжнародному фестивалі комедії «Золоті оплески Буковини» – 2015 у Чернівцях отримав спеціальну відзнаку журі фестивалю «Майбутнє української сцени» за роль Антіфола у виставі «Комедія помилок» В.Шекспіра.
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж у 2017 році, з цього ж року є студентом Харківського національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (спеціальність актор театру і кіно). В театрі працює з лютого 2017 року.
Закінчив акторський факультет Харківського інституту мистецтв імені І. П. Котляревського. В театрі працює з 2004 року.
В театрі працює з 1978 року. Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України імені Марії Заньковецької (2010 рік).
На чернігівській сцені у минулі роки грала такі ролі, як Юнона – «Енеїда» І. Котляревського, Анна – «101-й кілометр» О. Галіна, Шанель – «Вісім люблячих жінок» Р. Тома, Одарка – «Фараони» О. Коломійця, Коробочка – «Мертві душі» М. Булгакова за поемою М. Гоголя.
У 2010 р. була удостоєна мистецької премії імені Марії Заньковецької Національної Спілки театральних діячів України.
У 1984 році закінчила акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого і за призначенням прийшла на посаду артистки драми до Чернігівського театру імені Т. Г. Шевченка.
Провідний майстер сцени. Заслужена артистка України (2016)
У минулі роки зіграла такі ролі: Уляна – «Іваном звуть його» за О. Довженком, Люся – «Операція «Багатоженець» А. Делендика, Джульєтта – «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, Галя – «Циганка Аза» М. Старицького, Ярина – «На Івана Купала» М. Стельмаха, Титанія – «Сон літньої ночі» В. Шекспіра, Женя – «Яма» («Женя») за О. Купріним, Бічі – «Людина і джентльмен» Едуардо де Філіппо, Маша – «Три сестри» А. Чехова. У 2002 році О. Гребенюк пішла до Донецького обласного театру, а восени 2010-го повернулася до Чернігівського. Знову дебютувала на чернігівській сцені у ролі Жаклін в комедії «Французька вечеря» Марка Камолетті.
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім.І.П.Котляревського. В театрі працює з 2012 року.
Артист драми Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Народний артист України (2013).
Народився 5 червня 1950 року в с. Морівськ Козелецького району на Чернігівщині. Закінчив Городнянську середню школу-інтернат (1967 р.). В армії служив в ансамблі Київського військового округу.
Театральну студію при Київському театрі оперети та Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2011 р.), викладачі з фаху Веселовська Г.І., Липківська Г.К., Загурська Е.В. Працював у театрі опери та балету.
З 1971 р. — в Чернігівському театрі імені Т. Г. Шевченка спочатку артистом балету, потім перейшов на драматичні ролі.
Зіграв понад сто різнопланових ролей у різножанрових виставах. Актор з майстерним виконанням високохудожніх сценічних образів. Його манері притаманні психологічна виразність і переконливе зображення драматичних героїв.
Особливою сторінкою професійної творчості В. Судака є його активна участь у концертних програмах театру. Він є одним з постійних ведучих щорічних фестивалів «Слов’янські театральні зустрічі» у Чернігові, а також культурно-мистецьких та святкових урочистих заходів державного і регіонального рівнів.
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. Працювала в Чернігівському обласному театрі ляльок (1988-91рр.), в Чернігівському молодіжному театрі (1991-96рр.), в Чернігівському академічному облмуздрамтеатрі ім.Т. Шевченка (1996-2002 рр., й працює зараз з 2014р.), в Донецькому національному академічному українському муздрамтеатрі (2002-2014рр.
В театрі працює з 1988 року. Має вищу освіту – у 2011 році закінчила Київський університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Провідний майстер сцени. Заслужена артистка України (2016)
На чернігівській сцені створила такі образи, як Елла Делей – «Тітка Чарлея» за п’єсою Брандона Томаса, Сюзон – «Вісім люблячих жінок» Робера Тома, Лаура Карльє – «Заручини по-французьки» Клода Маньє, Пеппі – «Пеппі Довгапанчоха» за Астрід Ліндгрен, Маріанна – «Золушка» Є. Шварца, Садівниця – «Новорічна примха принцеси» С. Ципіна.
Закінчив театральну студію при Чернігівському обласному театрі. З 1971 по 1992 працював у Чернігівському театрі, з 1992 по 2007 роки – у Ніжинському. Повернувся до театру в лютому 2007 року. На сценах театрів грав такі ролі, як Гатинь – «Вій, вітерець!» Я. Райніса, Бог – «Святий і грішний» В. Ворфоломеєва, Панасик – «Циганка Аза» та Солопій Черевик– «Сорочинський ярмарок» М. Старицького, Возний – «Наталка Полтавка» І. Котляревського.
Закінчила акторський факультет Харківського інституту мистецтв імені І. П. Котляревського у 1992 р. Режисерський факультет цього учбового закладу закінчила у 2009 р. В театрі працює з 1992 р.
Закінчив Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Працював в Коломийському драматичному театрі ім. І.Озаркевича. У Чернігівському театрі працює з 2017 року.
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (спеціальність актор театру і кіно). У Чернігівському театрі працює з 2017 року.
Закінчила Дніпровське училище культури, Харківський національний університет мистецтв ім.І.П. Котляревського (спеціальність актор театру і кіно). У Чернігівському театрі працює з 2017 року.
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (спеціальність актор театру і кіно). У Чернігівському театрі працює з 2017 року.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого (спеціальність- театрознавство). Працював в Чернігівському молодіжному театрі та у Запорізькому театрі-лабораторії VIE. В Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім.Тараса Шевченка працює з 2019 року.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв ім.І.П.Котляревського. В театрі працює з 2012 року.
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. В театрі працює з 2011 року. Лауреат обласної Премії імені Михайла Коцюбинського (2015 р.)
Один із найстаріших театрів в Україні серед обласних театрів, створених у 1920-ті роки під час українізації в УРСР. Єдиний театр в Україні, котрий носить ім’я Тараса Шевченка з самого свого заснування.
Засновано у травні 1926 р. у м. Єлисаветград (згодом Кіровоград, нині Кропивницький) як пересувний Робсільтеатр імені Т.Г. Шевченка внаслідок реорганізації робітничого драматичного гуртка при Єлисаветградському машинобудівному заводі «Червона зірка».
У 1933 р. Наркомат освіти УРСР відрядив шевченківців у повному складі для обслуговування населення новоутвореної Чернігівської області. На початку 1934 року він переходить на становище стаціонарного сценічного колективу і отримує статус обласного державного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.
У листопаді 1959 р. відбулося відкриття нового театрального сезону в новозбудованому приміщенні театру.
У 2001 р. за високі творчі досягнення та у зв’язку з 75-річчям Чернігівському обласному українському музично-драматичному театру імені Т.Г. Шевченка було надано статус академічного.
З травня 2015 р. заклад очолює генеральний директор театру, заслужений діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко, художнє керівництво колективом здійснює заслужений артист України Андрій Бакіров.
Офіційний хештег: #ChernihivTheatre Додатковий хештег: #CheDram