« Добрий Хортон »
У тропічних джунглях серед мавп, папуг, бегемотів та лемурів живе красива та невгамовна пташка Мейзі. Дуже скоро неймовірна подія має статися в її житті – вона стане матір’ю. Та висиджувати непосидючій пташці яйце не дуже весело і їй кортить полетіти на свято та похизуватися там своїм новим вбранням. Але ж на кого залишити яйце з ще ненародженим пташенятком? Після нетривалих пошуків Мейзі вмовляє слона Хортона посидіти в гнізді з її майбутньою дитинкою. Хто в цій ситуації буде найріднішим для цього маленького створіння і хто, врешті решт, вилупиться з пташиного яйця? Вистава розповідає про непереможну силу добра, любові та відданості.
У Театрі юного глядача на Липках почав працювати актором після закінчення Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, майстерня І.Молостової.
У 2002 році на сцені ТЮГу дебютував як режисер постановкою «Вовки та…», що нагороджена театральною премією Київська пектораль в номінації «Кращий режисерський дебют».
З 1998 по 2000 рр. – актор Українського малого драматичного театру.
З 2000 по 2008 рр. – актор ТЮГу на Липках.
З 2008 року працює у Молодому театрі.
Українська актриса, відомість якій принесли ролі в серіалах «Подробиці тижня» (2010), «Острів непотрібних людей» (2011), «Офіцерські дружини» (2015), «Провідниця» (2017) та ін.
З дитячих років акторка вона займалася хореографією і вокалом в ансамблі народного танцю «Барвінок», грала на скрипці, співала сольно і в хорі.
Мати і батько акторки – інженери-технологи, але мама Людмили обожнювала театр: вона почала брати дочка на дорослі вистави, коли тій виповнилося 3 роки. Саме в цьому віці Загорська вирішила для себе, що неодмінно стане актрисою.
Хоча Людмила вважає себе скромним і замкнутою людиною, на сцені вона завжди відчувала себе вільно, тому після 11 класу вона без роздумів подала документи в Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого. Дипломованою актрисою вона стала в 1994 році.
В кінці 90-х років Людмила була прийнята в трупу Київського Академічного театру на Липках – там актриса працює і донині. Також актриса виходила на сцену театру «Сузір'я» в комедійній виставі «Те, що приховують французи».
Вперше на знімальному майданчику Людмила виявилася в 2001 році, знявшись в епізоді українського детективного серіалу «Слід перевертня» з Валерієм Баринова та Олексієм Горбуновим. Потім послідувала низка невеликих ролей в російських і українських серіалах і фільмах – в їх числі чотири сезони серіалу «Повернення Мухтара», в яких актриса зіграла в цілому п'ять різних епізодичних ролей.
У 2006 році 33-річна Загорська отримала першу головну роль у мелодрамі «Стара подруга».
За останні 2 роки відома як «Зося» з міні-серіалу «Століття Якова».
В 2018 році номінована на премію «Телетріумф», як краща акторка за роль у серіалі «Тато — Ден».
Народилася в родині Сергія і Олени Гончар. Росла разом з молодшою сестрою Анастасією, про свою сім'ю актриса завжди розповідає з любов'ю. Дарина актриса в третьому поколінні.
Батьки заробляли небагато, але намагалися дати дочкам все найкраще і вчили їх радіти маленьким радощам життя. Коли Дарина вчилася в молодшій школі, її батько купив музичний центр, так в долю майбутньої актриси увірвалася музика, яка стала її любов'ю на все життя.
Закінчивши в 2008 році школу, Дарина поступила в Київський національний університет театру. Диплом про закінчення прославленого навчального закладу актриса отримала в 2012 році, а її наставником під час навчання був Олег Шаварський, Народний артист України.
Закінчивши університет, вступила в театр юного глядача на Липках.
У 2019 Дарина знялася в декількох проектах, в мелодраматичних міні-серіалах «Місто закоханих», «Голос ангела» і «Міраж», але головним фільмом її кар'єри цього періоду став серіал «Папік».
Головна мрія актриси - бути щасливою, а також багато подорожувати та побачити весь світ.
У 2020 році Дарина стане учасницею проєкту «Голос країни - 10».
У 2003р. закінчила КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Ю. Висоцького)
З 2003р. - актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Інна Бєлікова – голос Кіри Найтлі в офіційному українському дубляжі для кінотеатрів.
1998 року закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж (майстерня В. Ковалевського, Г. Богомаз-Бабій), працювала у Херсонському обласному українському музично-драматичному театрі.
Від 1998 року актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
1995-1998 – актор Київського театру пластичної драми і комедії «Візаві».
У 1998 році працював клоуном у цирку.
Від 2002 - 2010 – актор Київського ТЮГу.
Співпрацював з Новим театром на Печерську, театром «Срібний острів».
Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв в 2012 році. Майстерня Судьїна та Дубініна К.М. (Заслужений діяч мистецтв РСФСР).
В Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 2013 року.
У 2004 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого (майстерня В.Судьїна).
З 2003 року грає на сцені Київського театру юного глядача на Липках.
1998 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені I. Карпенка-Карого (майстерня н. а. СРСР Юрія Мажуги).
Від 1998 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
У 2008 році закінчив Запорізький національний університет(Кафедра акторської майстерності, курс Г.В.Фортуса).
У 2003-2009 рр. працював в Запорізькому театрі юного глядача.
З 2009 року – актор Київського театру юного глядача.
2008 року закінчив Луганский державний інститут культури та мистецтв за спеціальністю атор драматичного театру та кіно (майстерня Олександра Шмаля (з 2003 по 2007 року) та майстерня Володимира Московченко (з 2007 по 2008 року).
З 2008 по 2014 рік працював актором в Донецькому обласному академічному театрі юного глядача, м. Макіївка.
Від 2015 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Народилася 14 жовтня.
У 2005 році закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, за спеціальністю актор драми, Майстерня Зимньої В. І. Цього всесторонньо розвинутій Тетяні виявилося мало, тож у 2010 році вона закінчує МАУП за спеціальністю «управління персоналом та економіки праці».
Аже всі знають, що мистецтво сильніше будь-якої економіки, тому Тетяна пройшла асистентуру в КНУТКіТ і подалася працювати актрисою в Театрі Юного Глядача «На Липках»
У 2016 році була задіяна у виставі «Пригоди Буратіно» у театрі «Особистості», після чого була запрошена до трупи.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.
« Добрий Хортон »
